Справа № 230/4764/2012 Провадження № 22-ц/772/1161/2013Головуючий в суді першої інстанції:Строгий І.Л.

Категорія: 24Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Медвецького С.К., Чорного В.І.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» в особі Жмеринського міжрайонного управління газового господарства на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 19.03.2013 року по цивільній справі за позовом ПАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» в особі Жмеринського міжрайонного управління газового господарства до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2012 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 04.08.2006 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» і ОСОБА_2 було укладено договір за №535 про надання послуг з газопостачання, за яким газопостачальне підприємство зобов'язалось надавати послуги з газопостачання природного газу для побутового споживання, а споживач зобов'язався здійснювати оплату за спожитий природний газ і користуватися послугами за встановленими згідно із законодавством цінами. Позивач надав послуги з газопостачання, однак відповідач свої зобов'язання за укладеним договором, належним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості, а тому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 6419,05 грн. та судові витрати.

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 19.03.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» в особі Жмеринського міжрайонного управління газового господарства подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені в ній обставини.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вказавши на її безпідставність та законність і обгрунтованість рішення суду.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивач у 2011 році, безпідставно проводив нарахування спожитого ОСОБА_2 природного газу за ціною 2,2482 грн. за 1 м.куб., оскільки відповідач за вказаний період спожив газу менше 6000 м.куб. і заборгованість за спожитий газ у нього відсутня.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 04.08.2006 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз», правонаступником якого є ПАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» і ОСОБА_2 укладено договір за №535 про надання послуг з газопостачання, за умовами якого газопостачальне підприємство зобов'язалось надавати послуги з газопостачання природного газу для побутового споживання, а споживач зобов'язався здійснювати оплату за спожитий природний газ і користуватися послугами за встановленими згідно із законодавством цінами.

Звернувшись в суд, позивачем заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожитий газ, при цьому вимога обґрунтовується неналежним виконанням відповідачем умов укладеного договору.

З матеріалів справи видно, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок щодо споживання відповідачем у 2011 році природного газу менше 6000 м.куб. та вірно встановлено відсутність у відповідача заборгованості за спожитий природний газ, при цьому позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, тоді як згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, щодо безпідставності та недоведеності заявленого позову.

Щодо тверджень позивача про створення відповідачем перешкод у доступі до лічильника для зняття фактичних показників, то дані твердження були перевірені судом першої інстанції і встановлено їх безпідставність, а також, судом вірно не прийнято до уваги посилання позивача про отримання ним показників лічильника засобами телефонного зв'язку.

Крім того, не спростовують висновок суду посилання на часткову та несвоєчасну оплату відповідачем спожитого природного газу, оскільки дана обставина не свідчить про наявність заборгованості на даний час, а також, не заслуговують на увагу посилання на суперечливість показників лічильника, які були враховані судом при визначенні об'єму спожитого газу та які були встановлені контролером станом на 19.01.2012 року і на дату припинення газопостачання, тому як з пояснень відповідача видно, що у вказаний період він здійснював погашення заборгованості за спожитий раніше природний газ, що в свою чергу явилось підставою для зазначення відповідних показників лічильника.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Вінницягаз» в особі Жмеринського міжрайонного управління газового господарства - відхилити.

Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 19.03.2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: