ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" квітня 2013 р. Справа № 2а-3663/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Боршовського Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області
до 1: ОСОБА_1
до 2: Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт
про стягнення надмірно виплаченої пенсії в сумі 5529,08 грн.
ВСТАНОВИВ:
27.11.2012 року Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт (надалі - відповідач-2) про стягнення надмірно виплаченої пенсії в сумі 5529,08 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач - ОСОБА_1 з 30.06.1983 року призначено і виплачується пенсія за віком на пільгових умовах. 08.06.2004 року ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про перерахунок пенсії у відповідності до вимог статтей 40, 43, 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", подавши для цього довідку Долинського управління бурових робіт Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» № 340 від 04.06.2004 року про суми отриманої заробітної плати за період з 01.01.1976 року по 31.12.1980 року. На підставі даних такої довідки проведено перерахунок пенсії з 01.01.2004 року. В ході зустрічної перевірки первинних документів із нарахування і виплати заробітної плати встановлено факт включення до довідки № 340 від 04.06.2004 року недостовірних даних із завищеними показниками нарахованої і виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати, який задокументовано в акті № 427 від 13.09.2012 року. У зв'язку із цим позивачем витребувано нову довідку від 03.10.2012 року № 531 за той самий період, яка б відповідала обставинам, встановленим у акті перевірки. Позивач вважає, що на підставі довідки № 340 перерахунок пенсії зроблено безпідставно, що і призвело до переплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі 5529,08 грн., яку в силу вимог статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пункту 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слід стягнути з відповідачів солідарно.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідачі: ОСОБА_1 та Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт протиправно, внаслідок допущеного зловживання, що проявилось у видачі пенсіонеру довідки № 340 про заробітну плату із недостовірними даними, і яке призвело до виникнення переплати пенсійних виплат, в порушення вимог статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не повернули надмірно виплачені пенсійні виплати на суму 5529,08 грн.
ОСОБА_1 в судові засідання жодного разу не з'явився, хоча й був повідомлений про дату, час та місце судових засідань, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток. Своїм правом на подання заперечень проти позову не скористався.
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт (надалі - відповідач-2) проти позову заперечив, подавши письмове заперечення на адміністративний позов від 18.12.2012 року. У судових засіданнях представник відповідача-2 пояснив, що згідно вимог статті 22 Постанови Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 06.06.1978 року №185/16-161 позивачу виплачувалася одноразова щорічна винагорода за вислугу років в сумі 306 рублів, яка нараховувалася у грудні місяці протягом 1970-1980 років. Вказана сума винагороди включена до довідки № 340 та підтверджується довідкою Долинського управління бурових робіт про заробітну плату ОСОБА_1 за 1973-1984 роки. Також вказав, що довідка № 531 від 03.10.2012 року, на яку посилається позивач, ПАТ «Укрнафта» листом від 13.12.2012 року №01-4361 відкликало як недійсну. Просив відмовити у позовних вимогах повністю.
В судовому засіданні 18.04.2013 року було оголошено перерву до 25.04.2013 року, явка визнана судом не обов'язковою.
Сторони в дане судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце даного судового засідання.
Від позивача 24.04.2013 року надійшла факсокопія довідки № 2784/03 від 22.04.2013 року про те, що ОСОБА_1 не проведено добровільної сплати надміру виплаченої йому пенсії. Також 25.04.2013 року позивачем направлено судом клопотання про розгляд справи за відсутності його представника в судовому засіданні.
Відповідачем-2 подано в канцелярію суду 23.04.2013 року довідку № 01-1688 від 23.04.2013 року про розмір виплат одноразової допомоги ОСОБА_1 за період з 1976 по 1980 рік.
За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе продовжити розгляд даної адміністративної справи в письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали адміністративного позову в порядку письмового провадження, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як пенсіонер в Управлінні Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області та отримує пенсію за віком з 30.06.1983 року, вказані обставини визнаються і не заперечуються сторонами.
08.06.2004 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії, при цьому подав в підтвердження свого заробітку, довідку про заробіток для обчислення пенсії № 340 від 04.06.2004 року, видану Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт, за період роботи з 01.01.1976 року по 31.12.1980 рік (а.с. 18-19).
На підставі вказаних документів, розпорядженням № 109243 від 10.06.2004 року Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" проведено перерахунок громадянину ОСОБА_1 призначеної йому пенсії по віку, починаючи з 01.01.2004 року.
З метою здійснення контролю за правильністю призначення нарахування та виплати пенсій пенсіонерам, Управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області проведено зустрічну перевірку правильності та повноти відображення заробітку для призначення (перерахунку) пенсії ОСОБА_1 Предметом перевірки стали дані, відображені у довідці № 340 від 04.06.2004 року. За наслідками проведеної перевірки, оформленої актом № 427 від 13.09.2012 року, встановлено ряд розбіжностей у сумах відображеної заробітної плати за 1976-1977 роки, зазначеними в лицьових рахунках про виплату заробітної плати ОСОБА_1, порівняно з даними, відображеними в довідці № 340 від 04.06.2004 року (а.с. 24-25). Вищевказаний акт перевірки, як вбачається з його змісту, підписаний відповідачем-2 в особі начальника та головного бухгалтера управління без жодних зауважень. Як встановлено судом, в подальшому відповідачем-2 не направлялось позивачу жодних заперечень на вказаний акт перевірки.
По результатах такої перевірки, відповідачем-2 видано нову довідку № 531 від 03.10.2012 року про заробітну плату за той самий період, яка відповідала обставинам, встановленим у акті № 427 від 13.09.2012 року, щодо розміру заробітку ОСОБА_1 за період 1976-1980 років по даних лицьових карток по виплаті заробітної плати вказаній особі (а.с. 23).
Однак, листами від 13.12.2012 року № 01-4361 та від 21.12.2012 року № 01-4453, адресованими позивачу, відповідач-2 відкликав свою довідку № 531 від 03.10.2012 року посилаючись на її недійсність, внаслідок того, що при її підготовці та видачі працівниками бухгалтерії не включено оплату за вислугу років, яка виплачувалась ОСОБА_1 у грудні місяці 1976-1980 років (а.с. 57, 90).
Враховуючи вищевказані обставини, відповідачу-1 на підставі розпорядження позивача № 109243 від 10.10.2012 року проведено перепризначення пенсії за віком на підставі довідки відповідача-2 про заробітну плату для обчислення пенсії № 531 від 03.10.20012 року (а.с 22).
Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області № 775 від 26.10.2012 року виведено суму надміру виплаченої пенсії ОСОБА_1, розмір якої за період з 01.01.2004 року по 30.09.2012 року склав 5529,08 грн. згідно поданого суду розрахунку переплати по пенсійній справі № 109243 ОСОБА_1 (а.с. 10, 11-16).
Вищевказане розпорядження № 775 від 26.10.2012 року було направлено відповідачу-1 згідно супровідного листа № 9444/03 від 12.12.2012 року із пропозицію здійснити повернення надміру виплаченої пенсії в розмірі 5529,08 грн.
Також слід зазначити про те, що вказане розпорядження від 26.10.2012 року не оскаржувалось, та не було скасовано ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Як вбачається з довідки позивача № 2784/03 від 22.04.2013 року про те, що ОСОБА_1 добровільно не повернуто надміру виплаченої йому пенсії в розмірі 5529,08 грн.
Таким чином, судом встановлено, що факт переплати виник в результаті подання ОСОБА_1 позивачу разом із заявою довідки про заробіток для обчислення пенсії № 340 від 04.06.2004 року, виданої йому Прикарпатським управлінням бурових робіт ПАТ «Укрнафта».
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Держава, у відповідності до вимог Конституції України, гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Соціальну захищеність пенсіонерів гарантує також Закон України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно статті 1 даного Закону, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом, яке здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення ", суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Виходячи із даної норми, суми пенсії надміру виплачені пенсіонеру підлягають стягненню внаслідок зловживання з боку останнього.
Як вбачається з матеріалів справи зловживань з боку пенсіонера не встановлено. У судовому засіданні ні позивач, ні представник ПАТ «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт не надали суду будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження обставин зловживання з боку ОСОБА_1 щодо складання, формування і видачі довідки № 340 від 04.06.2004 року.
Відповідно до норми статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", діючої на момент виникнення спірних правовідносин, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.
Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії проводяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких, відповідно до Закону, провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
З огляду на вказане, є два випадки стягнення надміру виплачених пенсій, а саме: внаслідок зловживань пенсіонера та внаслідок подання страхувальником недостовірних даних.
В такому випадку суд зазначає, що положення статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не суперечать між собою, а їх системний аналіз вказує на те, що при вирішенні питання відповідальності суб'єкта у правовідносинах з відшкодування надмірно виплачених пенсій, з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав виникнення переплати, зокрема, внаслідок чиїх дій, бездіяльності чи інших фактів сталась безпідставна виплата пенсії.
Як вбачається зі змісту пункту 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", умовою застосування даної норми є наявність надміру виплаченої пенсії (тобто переплати), встановлення факту зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.
Суд вважає, що зловживання - це умисні протиправні дії пенсіонера, що вчиняються у будь-якій формі, спрямовані на безпідставне отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі. Таких дій з боку пенсіонера ОСОБА_1, ні позивачем, ні відповідачем-2 - ПАТ «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт суду відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України належними та допустимими доказами не доведено.
Натомість відповідачем-2 не спростовано та заперечувався в судових засіданнях факт надання ним відповідачу-1 довідки про перерахунок пенсії № 340 від 04.06.2004 року, яку останній додав до заяви, поданої позивачу, і дані якої бути підставою для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2004 року.
Проте, відповідач-2 заперечуючи проти позову, вказував на те, що вищевказана довідка є достовірною, оскільки до неї, окрім заробітку ОСОБА_1, вказаного в лицевих рахунках по заробітній платі, включені також суми одноразової винагороди за вислугу років, яка виплачувалася останньому у грудні місяці протягом 1976-1980 років, в сумі 306 рублів.
За змістом вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Однак, відповідачем-2 не подано суду жодних належних та допустимих доказів в обгрунтування вказаних заперечень проти позову, а саме: факту виплати ОСОБА_1 вказаної одноразової винагороди за період 1976-1980 років.
Подані відповідачем-2 копії довідок, виданих Долинським УБР про те, що ОСОБА_1 працював в Долинському УБР та про його заробіток за 1973-1984 роки (а.с. 56), та № 01-1688 від 23.04.2013 року про виплату ОСОБА_1 протягом 1976-1980 років одноразової винагороди в розмірі 306 рублів, не можуть бути взяті судом до уваги як належні та допустимі докази по справі, оскільки в підтвердження наведених в них даних відповідачем-2 не подано суду первинних документів, які б підтверджували факт виплати ОСОБА_1 вказаної одноразової винагороди.
Не є такими доказами, на думку суду, й подані відповідачем-2 копії планів по праці Долинського УБР на 1976-1978 роки (а.с. 92-97), копії розрахунків річної винагороди працівникам, інженерно-технічним робітникам і службовцям Долинського УБР за підсумками роботи підприємства за 1978-1979 роки (а.с. 98-103), оскільки свідчить лише про планування та розрахунок такої одноразової винагороди у вказаних роках, однак не підтверджують факту виплати в ці роки вказаної винагороди ОСОБА_1 Окрім цього, відсутні дані щодо нарахування такої винагороди за інші спірні роки.
Слід зазначити про те, що судом, виходячи з встановленого ст. 11 КАС України принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, вживалось передбачених законом заходів щодо виявлення та витребування доказів за клопотанням відповідача-2.
Зокрема, ухвалою суду від 19.12.2012 року було витребувано в Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк» належним чином завірених копій документів про поступлення на особовий рахунок ОСОБА_1 коштів з Долинського УБР за періоди 1976-1980 років. Однак, в листі № 25-3/5/17 від 10.01.2013 року Івано-Франківське обласне управління АТ «Ощадбанк» повідомило суд про неможливість виконання ухвали суду від 19.12.2012 року щодо надання витребуваних доказів, оскільки такі документи є знищені за терміном зберігання.
Також судом ухвалою від 23.01.2013 року за взаємним клопотанням сторін зупинялось провадження у справі для їх примирення до 22.03.2013 року. Однак, сторонами первинних документів про виплату ОСОБА_1 одноразової винагороди за 1976-1980 роки виявлено не було, і, як наслідок, не досягнуто примирення у справі.
З врахуванням вищевказаного, суд зазначає, що ПАТ «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували його заперечення проти позову.
Окрім цього, суд зазначає про те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Оскільки виплата пенсії ОСОБА_1 проведена територіальним органом Пенсійного фонду України добровільно, рахункової помилки не було, і не доведено недобросовісності з боку пенсіонера ОСОБА_1, то суд вважає, що положення п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України підлягають застосуванню до вирішення спору і унеможливлюють повернення безпідставно отриманої пенсії (переплати) в сумі 5529,08 грн. з відповідача-1.
Таким чином, враховуючи вищевстановлені обставини, переплата пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 виникла внаслідок дій страхувальника - ПАТ «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт, які полягали у видачі довідки про заробітну плату № 340 від 04.06.2004 року, наведені в якій дані щодо розміру заробітку ОСОБА_1, не підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку. Таким чином, саме вказані обставини були причиною надлишкових пенсійних виплат Управлінням Пенсійного фонду України Долинському районі Івано-Франківської області пенсіонеру ОСОБА_1 За таких обставин, суд вважає, що витрати по надміру виплаченій пенсії ОСОБА_1 слід стягнути саме з ПАТ «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України № К-52141/09 від 26.01.2012 року, № К-20981/09 від 02.02.2012 року, № К/9991/4116/11 від 25.05.2011 року.
Враховуючи вищенаведене, керуючись наданими ч. 2 ст. 162 КАС України повноваженнями, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. Слід стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт на користь Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області 5529 гривень 08 копійок в відшкодування витрат по надміру виплаченій пенсії ОСОБА_1 В задоволенні позову до ОСОБА_1 відмовити.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Прикарпатського управління бурових робіт (ідентифікаційний код 00135390, місцезнаходження: 77504, Івано-Франківська область, місто Долина, вулиця С.Бандери, будинок 1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20551038, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, місто Долина, вулиця Грушевського, будинок 18) - 5529 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 08 копійок в відшкодування витрат по надміру виплаченій пенсії.
В задоволенні позову до ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Боршовський Т.І.
Постанова складена в повному обсязі 25.04.2013 року.