АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33/791/98/13 Головуючий в І інстанції: Гордимов А.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2013 року м. Херсон
Суддя апеляційного суду Херсонської області Червоненко В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Херсонської області Терно А.М. на постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 19 квітня 2013 року, -
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» у зв'язку з відсутністю ознак вказаного правопорушення в діях
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
с. Ульянівка Білопольського району Сумської області, громадянина України, одруженого, працюючого головою Суворовської районної у м. Херсоні ради, мешканця
АДРЕСА_1.
Згідно протоколу № 10 від 30.03.2013 року, складеного ст. оперуповноваженим в ОВС УБОЗ УМВС України в Херсонській області Маляренко С.М., голова Суворовської районної у місті Херсоні ради ОСОБА_1 з 01 квітня 2012 року по 31грудня 2012 року, умисно, використовуючи своє службове становище, з метою надання неправомірної вигоди третій особі, в порушення порядку преміювання працівників районної ради, апарату виконавчого комітету та його структурних підрозділів, видав 12 розпоряджень про преміювання заступника голови ради з питань діяльності виконавчих органів ОСОБА_3 на загальну суму 7929,88 грн., чим допустив порушення обмежень щодо використання службового становища, передбачені ч.1ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за які передбачена адміністративна відповідальність по ч.2 ст.172-2 КУпАП.
Закриваючи провадження у справі, суд своє рішення обґрунтував тим, що видані головою районної у м.Херсоні ради ОСОБА_1 розпорядження про преміювання працівників, в тому числі і заступника голови ради ОСОБА_3, в подальшому були затверджені районною радою, а тому є законними, а будь - якого умислу на особисту зацікавленість голови ради у зв'язку з виданими ним розпорядженнями немає, а тому в його діях відсутній склад адміністративного корупційного правопорушення.
В апеляційній скарзі на вказане судове рішення прокурор просить постанову суду скасувати як незаконну та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-2 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що суд, в порушення ст.245, ч.2 ст.250, 280 КУпАП, розглянув справу про адміністративне корупційне правопорушення без участі прокурора, виклик якого в судове засідання є обов'язковим, а також неповно та однобічно з'ясував обставини справи, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої постанови суду.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_1 вказує на законність постанови суду і просить відхилити апеляційну скаргу, залишивши рішення суду без змін.
Заслухавши прокурора Овчарову О.М., яка підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі; ОСОБА_1, який вважає себе не винним у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення; його представника за довіреністю ОСОБА_4, який вважає, що ОСОБА_1, видаючи розпорядження про преміювання всіх працівників районної ради і виконкому, не мав будь-якої особистої зацікавленості в преміюванні; а тому ОСОБА_1 і його представник просять апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а постанову суду без змін; дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, судовий розгляд проведено з дотриманням вказаних вимог закону.
Суддею повно й об'єктивно перевірялись зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення корупційного діяння.
Вина ОСОБА_1 в порушенні ним обмежень щодо використання службового становища не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.
Суд ретельно дослідив докази невинуватості ОСОБА_1 і дав їм належну правову оцінку.
Вважаю, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-2 КУпАП.
Проте, при розгляді справи суд припустився процесуальної помилки, не повідомивши прокурора про день, час та місце розгляду справи, що є порушенням ч.2 ст. 250 КУпАП, згідно якої при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 172-2 -172-9 КУпАП, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'язковою.
За цією обставиною, постанова суду підлягає скасуванню.
Апеляційний суд при перегляді судового рішення суду першої інстанції повинен прийняти рішення, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП.
Згідно ч.4 ст.38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Таким чином, початок перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності починає спливати з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, при цьому строки, визначені у частинах 1-3 ст.38 КУпАП, не враховуються.
Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
Як вбачається з матеріалів справи 28.03.2013 року старший слідчий прокуратури Суворовського району м. Херсона Одайник І.Б. виніс постанову про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 365 КК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного кримінального правопорушення.
( а.с. 187-190)
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено 30.03.2013 року.
( а.с.194-195)
Саме з 28.03.2013 року починається перебіг місячного строку можливого накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
На день розгляду апеляційної скарги сплив місячний строк накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1, а тому адміністративне провадження підлягає закриттю.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 38, 247п.7, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 19 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження у справі закрити у зв'язку із закінченням строків, передбачених ч.4 ст. 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Херсонської області В.Я. Червоненко