ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2013 р. Справа № 809/624/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Пищ М.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Начальника відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Левкуна Ярослава Антоновича про визнання дій щодо відмови в надання інформації неправомірними та зобов'язання до вчинення дій по наданні інформації на заяву від 12.02.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

25.02.2013 року ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до начальника Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Левкуна Ярослава Антоновича (надалі - відповідач) про визнання дій щодо відмови в надання інформації неправомірними та зобов'язання до вчинення дій по наданні інформації на заяву від 12.02.2013 року.

Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення вимог пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", не надано відповідь на її заяву про досудове вирішення проблеми отримання публічної інформації б/н від 12.02.2013 року, а саме: про надання їй з матеріалів виконавчого провадження № 14447280 копії рішення суду чи іншого рішення про її виселення з будинку по вул. Вірменській, 1, на підставі яких було закінчено згадане виконавче провадження, чим, на думку позивача, порушені її законні права щодо отримання такої інформації.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у адміністративному позові. Також представник позивача зазначив про те, що ОСОБА_3 не отримувала жодних відповідей на її заяву від 12.02.2013 року. Подані відповідачем витяги з журналу вихідної кореспонденції відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області та самі журнали, на думку представника позивача, не є доказами направлення ОСОБА_3 листів від 18.02.2013 року та 12.03.2013 року. Просив позов задоволити в позовному обсязі.

Відповідач та його представник проти позову заперечили. Пояснили, що запитувана позивачем інформація, оформлена заявою від 12.02.2013 року, не є запитом на доступ до публічної інформації, тому вона була розглянута відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Зокрема, як пояснив відповідач, ним було направлено на адресу позивача лист № 04.1-12/919 від 18.02.2013 року, яким повідомлено позивача про те, що її заява від 12.02.2013 року щодо надання інформації розглянута та роз'яснено, що запитувана інформаціє не є запитом на доступ до публічної інформації. В подальшому, як пояснив відповідач, листом за № 04.1-12/2000 від 12.03.2013 року, у відповідності до Закону України "Про звернення громадян", позивача повідомлено про результати розгляду її звернення від 12.02.2013 року із викладом обставин вчинення дій по виконавчому провадженні ВП № 14447280. Одночасно, у вказаному листі, як пояснив відповідач, було роз'яснено позивачу, що згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, а також користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.04.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що в провадженні Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області перебувало виконавче провадження № 14447280, відкрите за заявою стягувача - ОСОБА_3 на виконання виконавчого листа № 2а-5987/08/0970, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом про зобов'язання Івано-Франківського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області надати ОСОБА_3, Адресно-довідковому бюро ГУ МВС України в Івано-Франківській області та Виконкому Івано-Франківської міської ради повну інформацію про виселення ОСОБА_3 (зняття з реєстрації чи її анулювання) з квартири АДРЕСА_1 (а.с. 34, 35, 37).

12.02.2013 року ОСОБА_3 подала через канцелярію, адресовану начальнику Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Левкуну Я.А., заяву про досудове вирішення проблеми отримання публічної інформації, якою просила надати їй копії рішення суду чи іншого рішення про її виселення з будинку по вул. Вірменській, 1, на підставі яких було закрито згадане виконавче провадження № 14447280.

Як зазначено в позовній заяві, у зв'язку з не отриманням відповіді і публічної інформації, ОСОБА_3 змушена була звернутись до суду за захистом своїх порушених прав з відповідним адміністративним позовом.

Розглядаючи доводи позивача про те, що її звернення є заявою про доступ до публічної інформації, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", суд зазначає наступне.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до статті 1 вищевказаного Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Метою цього Закону, відповідно до пункту 1 статті 2, є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Приписами пунктів 1-5 частини 1, пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що кожна особа має право: знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

В свою чергу, розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи вищевказане, суд зазначає, що позивач наділений правом звертатись до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, як суб'єкта владних повноважень, із відповідними заявами відповідно до статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації", а останній надавати її, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити про те, що як вбачається зі заяви від 12.02.20013 року, позивач просить надати їй копії документів з виконавчого провадження ВП № 14447280, на підставі яких воно закінчено, тобто фактично забезпечити реалізацію її права як сторони виконавчого провадження на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримання з нього копій наявних в ньому документів. ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП № 14447280 є стороною виконавчого провадження - стягувачем.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно статті 1 вказаного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до пункту 1, 2 статті 8 Закон України "Про виконавче провадження", сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, боржником - фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Пунктом 1 статті 12 коментованого Закону визначено права та обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження. Зокрема, вказаної нормою передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Згідно пункту 1 статті 9 Закон України "Про виконавче провадження", сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм, та з урахуванням правової природи спірних правовідносинах, суд зазначає, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним нормативно-правовим актом у спірних правовідносинах по відношенню до Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки такий для сторін виконавчого провадження визначає їх спеціальні права і відповідну процедуру їх реалізації.

Таким чином, на думку суду, право на отримання будь-яких копії документів із матеріалів виконавчого провадження, в тому числі й документів на підставі яких закінчено виконавче провадження, позивач повинен реалізовувати в спосіб, визначений статтею 12 Закон України "Про виконавче провадження", за змістом якої "сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копі".

Відтак, звернення ОСОБА_3 про досудове вирішення проблеми отримання публічної інформації від 12.02.2013 року, із урахуванням статусу позивача у виконавчому провадженні ВП № 14447280, не є заявою про надання публічної інформації у розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації", а повинно розглядатись у відповідності до вимог Законів України "Про виконавче провадження" та "Про звернення громадян" як заява про забезпечення реалізації її права як сторони виконавчого провадження на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримання з нього копій наявних в ньому документів.

З врахуванням вищевказаного, суд вважає правомірним надання позивачу відповіді листом № 04.1-12/919 від 18.02.2013 року із роз'ясненням, що запитувана позивачем інформація не є запитом на доступ до публічної інформації, у зв'язку з чим буде розглянута відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Надіслання такої відповіді підтверджується наявною у матеріалах справи копією з журналу вихідної кореспонденції відповідача із записом за № 919. Судом в судовому засіданні було оглянуто оригінал вказаного журналу зі записами за період з 18.02.2013 року по 12.03.2013 року.

Судом встановлено, за результатами розгляду заяви позивача від 12.02.2013 року, відповідачем відповідно до Закону України "Про звернення громадян" надано остаточну відповідь за № 04.1-12/2000 від 12.03.2013 року, в якій викладено обставини вчинення дій по виконавчому провадженні ВП № 14447280, зокрема, зазначено на якій підставі закінчено вказане виконавче провадження, та роз'яснено відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" право ОСОБА_3 як сторони виконавчого провадження на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, можливість робити з них виписки і знімати копії. Надіслання вказаного листа-відповіді підтверджується наявною у матеріалах справи копією із журналу вихідної кореспонденції відповідача із записом за № 2000, у якому містяться дані про реєстрацію поштового відправлення - листа-відповіді ОСОБА_3

Враховуючи вищевикладене, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу заперечення представника позивача про не направлення позивачу вищевказаних листів № 04.1-12/919 від 18.02.2013 року та № 04.1-12/2000 від 12.03.2013 року. Окрім цього, слід зазначити, що позивачем не подано суду відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України жодних доказів в підтвердження факту неотримання вказаних листів-відповідей відповідача.

Відповідно до положень пункту 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 20 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Заява позивача від 12.02.2013 року розглянута відповідачем в установлені вище Законами терміни, про що ОСОБА_3 отримала відповіді листами № 04.1-12/919 від 18.02.2013 року та № 04.1-12/2000 від 12.03.2013 року.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини та норми права, суд дійшов висновку про те, що відсутні правові підстави для задоволення даного адміністративного позову.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 26.04.2013 року.