Справа № 212/1-686/11
Провадження №11/772/429/2013 Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Ковбаса Ю.П.
Доповідач : Дедик В. П.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В АЛ А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2013 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Дедик В.П.
суддів: Старинця Ю.В., Спринчука В.В.
прокурора: Кузьміна С.В.
захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
обвинувачених: ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи, захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_7 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 лютого 2013 року, якою кримінальну справу відносно
ОСОБА_6,
ОСОБА_7,
ОСОБА_5,
обвинувачених за ч. 3 ст. 303 КК України,
направлено прокурору Вінницької області для організації проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 обвинувачуються у тому, що ОСОБА_6, займаючись приватним перевезенням пасажирів на автомобілі «Ніссан Блюберд», в літку 2007р. в м. Вінниці запропонував ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, в червні 2007р. запропонував ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вересні 2007р. ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, у жовтні 2007р. ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, у листопаді 2007р. ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, у січні 2008р. ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_9, у травні 2008р. ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_11, в літку 2008р. ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_12, з метою втягнення їх у зайняття проституцією, за його допомогою надавати сексуальні послуги за плату, зобов'язуючись підшуковувати замовників, перевозити і охороняти їх, а отримані кошти розподіляти порівну між ними, на що вони, будучи у скрутному матеріальному становищі, погодились на пропозицію ОСОБА_6, який в подальшому забезпечував зайняття ними проституцією на території м. Вінниці.
Крім того, ОСОБА_6 в 2007 році у готелі «Жовтневий» познайомився з ОСОБА_5, який працював охоронником готелю і в подальшому здійснював рекламування через готель «Жовтневий» в наданні сексуальних послуг за плату особами, яких ОСОБА_6 втягнув у зайняття проституцією.
В лютому 2008р. ОСОБА_6 залучив до участі у вчиненні злочинів ОСОБА_7, у користуванні якого знаходився автомобіль «VOLVO S70», для мобільнішого пересування та перевезення осіб, яких ОСОБА_6 втягнув у зайняття проституцією.
Таким чином, ОСОБА_6 організував та очолив організовану злочину групу, яка діяла відповідно до розробленого плану та розподілених ОСОБА_6 функцій, для забезпечення зайняття проституцією жінками, які мали з ними домовленість, та отримання між членами групи коштів від цієї діяльності.
Діючи відповідно до розробленого плану та розподілених ОСОБА_6 функцій, він, як організатор злочинної групи, маючи тривалий досвід аналогічної діяльності, виконував організаційно - розпорядчі функції, а саме: керував діями членів організованої злочинної групи та особисто здійснював розповсюдження інформації про можливість замовлення повій, прийом замовлень за допомогою мобільного зв'язку, перевезення, охорону та супроводження повій, отримання плати від замовників, приймав рішення про способи прикриття злочинної діяльності, розподіляв між членами організованої групи кошти, виручені від злочинної діяльності, здійснював її подальше фінансування.
ОСОБА_7, відповідно до відведеної йому ОСОБА_6 функцій, здійснював прийом замовлень за допомогою мобільного зв'язку шляхом увімкнення переадресації з мобільного телефону ОСОБА_6 за його вказівкою, перевезення, охорону та супроводження повій, отримання плати від замовників, а також забезпечував безпеку злочинної діяльності.
ОСОБА_5, відповідно до відведеної йому ОСОБА_6 функцій, працюючи охоронником готелю «Жовтневий», що відомий як місце пошуку повій, а також сам будучи в минулому працівником міліції, здійснював особисто прийом замовлень від клієнтів та оцінював їх щодо можливого сприяння правоохоронним органам у викритті діяльності організованої групи, тим самим забезпечуючи безпеку злочинної діяльності, повідомляв ціну та умови надання сексуальних послуг, після чого за допомогою мобільного зв'язку передавав бажання замовника ОСОБА_6, який визначав подальший порядок дій.
Суд першої інстанції повернув справу на додаткове розслідування, оскільки досудове слідство було проведено поверхово та не повно, з порушенням вимог діючого на час проведення слідчих дій кримінально-процесуального закону, і дану неправильність та неповноту неможливо усунути в судовому засіданні, оскільки в пред'явленому обвинуваченні нечітко виписана об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 303 КК України, а тому не може бути зроблений однозначний висновок про наявність чи відсутність в діях складу злочину, що інкримінується обвинуваченим, так як ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та свідки давали різні покази щодо своєї причетності.
Також суд зазначає, що певні докази по справі були здобуті незаконним шляхом, оскільки були зібрані працівниками міліції, які не входили до створеної слідчо-оперативної групи для розслідування по цій справі, слідчі дії проводились до порушення кримінальної справи відносно обвинувачених, а тому потребують перевірці.
В апеляції прокурор просить дану постанову суду скасувати, як незаконну, через порушення суддею вимог ст. 281, 320 КПК України 1960р. і відсутність підстав для направлення справи на додаткове розслідування, та повернути кримінальну справу на новий судовий розгляд до Вінницького міського суду.
Захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7 просить скасувати постанову в частині відмови у зміні запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 і змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд, оскільки суд, встановивши відсутність належних доказів провини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину мав скасувати його перебування під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_7 в своїй апеляції просить звільнити його з-під варти апеляційним судом, скасувавши постанову суду від 21 лютого 2013 року, в частині тримання його під вартою, як незаконну, через тривале перебування ним під вартою та відсутністю підстав для його утримання надалі.
В запереченнях захисник ОСОБА_2 просить залишити постанову без змін.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію з мотивів, наведених в ній та заперечує проти апеляцій захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_7, оскільки судом порушена процедура повернення даної справи на додаткове розслідування, а також були допитані свідки, які підтримали свої покази, які ними давались на досудовому слідстві, також для зміни запобіжного заходу ОСОБА_7 не змінились обставини, а суди мотивовано залишали ОСОБА_7 під вартою, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_7 та доводи, викладені в його апеляційній скарзі, оскільки вважають, що суд правомірно повернув справу на додаткове розслідування за власної ініціативи і обговорення даного питання не є обов'язковим, а також вважають, що жоден із свідків обвинувачення не допитаний з додержанням норм КПК, досудове слідство проведене з грубим порушенням норм КПК. Крім того вважають, що ОСОБА_7 безпідставно утримується під вартою, а тому йому необхідно змінити запобіжний захід на підписку про невиїзд, захисник ОСОБА_2 та обвинуваченні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також заперечують проти апеляційної скарги прокурора, оскільки не були досліджені або досліджено однобічно обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, більша частина доказів не відповідає вимогам належності, допустимості та достовірності, вивчивши матеріали справи та доводи апеляцій судова колегія не знаходить підстав для їх задоволення.
Суд зазначив в постанові, що об'єктивна сторона обвинувачення виписана нечітко, з недостатньою деталізацією, а тому неможливо зробити висновок про відсутність чи наявність в діях обвинувачених складу злочину, зокрема не зазначені необхідні ознаки організованої групи, а тому необхідно визначитись з кваліфікацією дій за ст. 303 чи 302 КК України.
Проте суд може сам з'ясувати всі необхідні обставини та перевірити наявність необхідних ознак організованої групи і в залежності від встановленого кваліфікувати дії обвинувачених, а також прокурор може змінити обвинувачення в разі необхідності. Необхідність проведення очних ставок між обвинуваченими та свідками не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Щодо необхідності додаткового дослідження чи перебували зазначені в постанові особи в уразливому стані, то суд мав можливість сам з'ясувати обставини шляхом допиту останніх.
Якщо судом після дослідження були виявлені докази, які є недопустимими, то суд їх має право не брати до уваги, без додаткового розслідування, навівши належні мотиви цього в судовому рішенні.
Інших підстав, вагомих для повернення справи на додаткове розслідування, в постанові суду не зазначено, а також не зазначено необхідність проведення таких слідчих дій, які суд не міг би дослідити в ході судового засідання, оскільки наведені в постанові мотиви зводяться до оцінки окремих доказів чи висновку щодо недопустимості доказів.
В апеляції прокурора вірно зазначено, що є неприпустимим повернення справи на додаткове розслідування у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення.
Захист обвинувачених також просив виправдати обвинувачених, на підставі тих доказів, які є в справі.
Також вірно зазначено в апеляційній скарзі прокурора про процесуальні порушення допущені судом, зокрема, після останнього слова обвинувачених суд видалився до нарадчої кімнати, однак всупереч вимогам норм КПК суд, в разі необхідності, не відновив судове слідство та не виніс на обговорення питання щодо доцільності повернення справи на додаткове розслідування, а вийшов з нарадчої кімнати та проголосив постанову про повернення справи на додаткове розслідування, що є порушенням норм КПК України (1960р.).
Судова колегія не вбачає достатніх підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7, а наведені аргументи захистом недостатніми, щоб вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 не буде намагатися ухилитися від суду, перешкоджати встановленню істини у справі, незважаючи на тривалий термін перебування ОСОБА_7 під вартою.
Згідно ст. 150 КПК України (1960р.) за правилами якої переглядається дана справа, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу також враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється обвинувачена особа, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Зокрема, ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні даного злочину, в період умовно-дострокового звільнення від покарання за особливо тяжкий злочин, за даний злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, у справі є матеріали з яких вбачається, що ОСОБА_7 розшукувався.
Крім того, аргументи захисту щодо того що ОСОБА_7 має сина в м. Харкові, якого необхідно утримувати, проживати буде з матір'ю в м. Вінниці, хоча зареєстрований в м. Харкові, а тому не буде ухилятись від суду спростовується наявними матеріалами, та поясненнями.
Зокрема, ОСОБА_7 зареєстрований формально в м. Харкові за адресою, де у нього відсутнє житло, наявність неповнолітнього сина та цивільної дружини в м. Харкові не було стримуючим фактором, оскільки із обвинувачення вбачається, що він тривалий час знаходився в м. Вінниці, на території якого обвинувачується в скоєнні злочину, також не надано будь-якого підтвердження, що ним і зараз підтримуються стосунки з цивільною дружиною.
За час перебування в м. Вінниці не було прийнято мір до його реєстрації, зважаючи на відсутність житла в м. Харкові, а також захистом не було надано всіх необхідних матеріалів, які б свідчили про можливість застосування інших запобіжних заходів, передбачених ст. 149 КПК України (1960р.), крім підписки про невиїзд, як про це зазначено в апеляційній скарзі.
Тому посилання на ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо розгляду даної справи за межами розумних строків не може слугувати єдиною підставою для звільнення ОСОБА_7 з під варти за даних обставин.
На підставі викладеного та керуючись ст. 365, 366 КПК України (1960р.)
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи - задовільнити, апеляції захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7, апеляцію ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міськсуду від 21.02.2013р. щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про повернення на додаткове розслідування прокурору Вінницької області - скасувати, повернувши справу на новий судовий розгляд до того ж суду, в іншому складі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 - залишити утримання під вартою, а ОСОБА_6, ОСОБА_5 - підписку про невиїзд.
Судді:
З оригіналом вірно: