ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2013 р. Справа №917/175/13-г
за позовом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул.Зигіна, 1, м.Полтава, 36000
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36000
про стягнення 4 995,60 грн.
Суддя Погрібна Світлана Василівна
Представники:
від позивача: не з"явився
від відповідача: ОСОБА_2 довіреність б/н від 02.04.2013р.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.
Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 4 995,60 грн. пені відповідно до частини 5 ст. 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" за несвоєчасну сплату штрафу за рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.03.2012р. №02/49-рш у справі №02-02-50/116-2011 за порушення відповідачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.
Позивачем 26.02.2013р. було подано заяву (вхід. №2800д від 26.02.2013р.) про зменшення суми позовних вимог (а.с.32), оскільки відповідачем 13.12.2013р. був сплачений штраф накладений рішенням Полтавського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 27.03.2012р. №02/49-рш у справі №02-02-50/116-2011 (копія квитанції в матеріалах справи а.с.34). В зв"язку зі сплатою штрафу 13.12.2012р. позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 4 995,60 грн. за період з 06.12.2012р. по 13.12.2012р. (уточнений розрахунок в матеріалах справи а.с.33 ).
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зменшити розмір позовних вимог.
Судом встановлено, що вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, ухвалою від 21.03.2013р. суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.
Пунктом 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідній заяві та прийнято господарським судом, то новою ціною позову, є сума пені в розмірі 4995,60 грн., за несвоєчасну сплату штрафу згідно рішення Полтавського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 27.03.2012р. №02/49-рш у справі №02-02-50/116-2011
В судовому засіданні 21.03.2013р представник позивача на задоволенні заявлених позовних вимог, з урахуванням їх зменшення, наполягає з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, надіслав заперечення на клопотання відповідача про надання судом розстрочки щодо сплати пені та просить суд проводити розгляд справи без участі їхнього представника. В обґрунтування даного заперечення зазначає, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про неможливість сплати пені.
Представник відповідача в судовому засіданні та у наданому через канцелярію суду клопотанні (вхід.№4934 від 08.04.2013р.) просить суд надати розстрочку погашення пені терміном на один рік. В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем стверджується про власне скрутне фінансове становище .
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив:
Рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України від 27.03.2012р. №02/49-рш у справі № 02-02-50/116-2011 визнано дії Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач по справі) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які б неможливо було встановити за умов існування значної конкуренції на ринку медичних бланків суворого обліку (форми 140/о, 083/о, 122-2/о, 127/о) в межах Полтавської області.
За вчинення порушення чинного законодавства, на відповідача було накладено штраф у розмірі 41 630,20 грн. (пункт третій резолютивної частини Рішення а.с. 9-12).
Як вбачається з матеріалів справи вказане Рішення було отримано 29.03.2012р. представником ФО-П ОСОБА_1, ОСОБА_2 за довіреністю. Даний факт підтверджується написом про отримання на супровідному листі про направлення (копія в матеріалах справи а.с.13).
Відповідно до ч.3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення рішення про накладення штрафу.
За таких обставин, відповідач повинен був сплатити штраф до 29.05.2012 року включно.
Частиною 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Однак, відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №02/49-рш від 27.063.2012р . у справі №02-02-50/116-2011 та його скасування.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.07.2012 року у справі №18/986/12 було відмовлено ФО-П ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. (а.с.18).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2012року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а вказане рішення господарського суду Полтавської області від 30.07.2012р. без змін (а.с.24-27).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив накладений на нього штраф, лише 13.12.2012р. згідно квитанції №4442.362.1 (а.с.34) чим порушив вимоги ч.2 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Згідно з частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотки від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного рішенням Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Оскільки відповідачем було порушено строк сплати штрафу позивачем з дотриманням вищезазначеної норми, було нараховано пеню в сумі 4995,60 грн. за період з 06.12.2012р. по 13.12.2013р. (розрахунок в матеріалах справи а.с.33).
Згідно ч. 5 ст. 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені зупиняється, зокрема, на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.
Даною нормою передбачені випадки зупинення нарахування пені, а не встановленого ч. 3 ст. 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" строку сплати штрафу.
Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення терміном на один рік задоволенню не підлягає на підставі наступного.
Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідач належним чином не надав жодних доказів, які б підтверджували неможливість виконання рішення
Таким чином, розстрочка чи відстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, яких у даному випадку суд не вбачає.
Отже, господарський суд відмовляє в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що період нарахування пені визначений позивачем вірно та не суперечить вимогам ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч вимогам ст. ст. 33, 34 ГПУ України не було спростовано належними доказами доводи позивача, а тому позовні вимоги Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню.
Оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору, судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп. відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. ст. ст. 22, 32-34, 43,44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, 36000; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 4 995,60 грн. пені із зарахуванням зазначених сум до загального фонду Державного бюджету України на рахунок управління державної казначейської служби України у м. Полтаві (код за ЄДРПОУ 38019510, р/р 31115106700002) за кодом бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, 36000; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001 - 1720 грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 15.04.2013 року
Суддя Погрібна С.В.