Головуючий суду 1 інстанції - Чехов Є.М.

Доповідач - Медведєва Л.П.

Справа № 1211/8220/2012

Провадження № 22ц/782/821/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Суддів - Коротких О.Г., Соловей Р.С.

при секретарі - Аліханян Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Новопавлівська» на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 18 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Новопавлівська» про стягнення заборгованості по побутовому вугіллю та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року ОСОБА_2 подано до суду вказаний позов.

У викладенні обставин, якими він обгрунтовував свої позовні вимоги, позивач зазначив, що він є пенсіонером, який пропрацював на вугледобувних шахтах у відповідача більше 10 років. Відповідно до умов колективного договору відповідач зобовьязан забезпечувати його побутовим вугіллям у кількості 5900 кілограмів на рік. За перше і друге півріччя 2012 року вугілля йому виписано, але не вивезене. Неправомірними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, оскільки неможливо реалізувати повністю свої людські потреби своєчасно у зв'язку з початком опалювального сезону і створювання великих незручностей із-за несвоєчасним вивозом побутового вугілля, що приводять його до моральних страждань. Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 5900 кілограмів побутового вугілля, який пройшов відповідну обробку на збагачувальній фабриці, моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, на користь держави судовий збір.

У листопаді 2012 року позивачем подано до суду додаткову позовну заяву ё в якій позивач зазначив про те, що 05 листопада 2012 року о 10-й годині ранку,працівниками відповідача йому додому було доставлено побутове вугілля, яке виявилось неналежної якості , від отримання якого він відмовився. Своїми діями відповідач зірвав судове засідання у цій справі,завдав йому додатково моральну шкоду, чим поставив його у трудні умови та не дав можливості у повному обсязі реалізувати його / позивача/ права і інтереси у справі. Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.

Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 18 грудня 2012 року позов задоволено частково, внаслідок чого стягнуто з Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Новопавлівська» на користь ОСОБА_2 заборгованість по побутовому вугіллю за перше півріччя 2012 року у кількості 2950 кг та за друге півріччя 2012 року кількістю 2950 кг, а всього 5900 кг, моральну шкоду у розмірі 1000 гривень, на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 гривень.

Звернувшись з апеляційною скаргою, відповідач посилається на порушення норм матеріального і процесуального права в частині стягнення моральної шкоди та просить зобов'язати начальника ВДВС у м. Красний Луч призупинити виконавче провадження по даній справі, рішення суду змінити і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення на користь позивача моральної шкоди.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про час та місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.

Від відповідача факсом надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював у гірничій галузі понад 10 років та був звільнений з підприємства у зв'язку з виходом на пенсію.

Відповідно до колективного договору, укладеного між адміністрацією шахти «Міусінська» ДП «Донбасантрацит» та профспілкою , відповідач зобов'язався забезпечувати пенсіонерів шахти безкоштовно побутовим вугіллям кожне півріччя у кількості 2950 кг.

Згідно копій талонів №8631 шахти «Новопавлівська» ОСОБА_2 побутове вугілля за перше та друге півріччя 2012 року виписане.

Із акту від 05.11.2012 року, складеного працівником відповідача, відповідальною за вивезення побутового вугілля, у присутності водія підприємства, вбачається, що 05.11.2012 року ОСОБА_2 було привезене побутове вугілля у кількості 2950 кг за перше півріччя 2012 року, але від його отримання, відповідач відмовився.

Спір судом вирішено на підставі ст.ст.8,55,124 Конституції України, ст.ст.11,23,526,1167 ЦК України, ст.43 Гірничого Закону України, при ухваленні рішення суд керувався ст.ст.10,11,209,212,214,215, 218 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди.

Задовольняючи позов у частині стягнення заборгованості по побутовому вугіллю, суд дійшов висновку, що до теперішнього часу вказана заборгованість існує і вона має бути стягнута з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що довідкою КУ «Станція швидкої медичної допомоги» №812 від 05.12.2012 року підтверджений незадовільний стан здоров'я ОСОБА_2, який суд приймає як причинний зв'язок між моральними стражданнями ОСОБА_2, викликаними тим, що був змінений звичайний спосіб життя та вини відповідача, яка пов'язана з несвоєчасним погашенням заборгованості по побутовому вугіллю і відповідач не довів відсутність вини в несвоєчасності вивезення побутового вугілля позивачу.

За наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду має бути змінено, оскільки його підставою є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 43 Гірничого Закону України підприємства з видобутку вугілля та вугледобувні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб:

пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вугледобувних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.

В пункті 3.1. Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 рок із змінами та доповненнями, зазначено, що угода поширюється на працівників, що працюють на умовах найму на підприємствах, в об'єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах вугільної промисловості (видобувних, перероблювальних, шахто вугледобувних , вугільного машинобудування, ДВГРС, реструктуризації підприємств галузі, вуглегеології, галузевої науки, інших підприємствах виробничої та соціальної інфраструктури галузі), що належать до сфери управління Мінвуглепрому України та інших підприємств галузі, незалежно від форм власності та господарювання, а також на непрацюючих членів профспілок - інвалідів і пенсіонерів галузі, безробітних, звільнених з підприємств галузі.

Відповідно до п. 12.10 вказаної Галузевої угоди, безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру.

Таким чином, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 побутове вугілля за перше та друге півріччя 2012 року виписане, але не вивезене, його позовні вимоги про стягнення заборгованості із вивозу побутового вугілля вирішені судом відповідно до норм матеріального і процесуального права.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача компенсації на відшкодування моральної шкоди, рішення суду має бути скасовано і ухвалено нове про відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги, виходячи з наведеного.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди», обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями / бездіяльністю/ вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, яка передбачає обов'язки доказування і подання доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем у справі не доведено заподіяння йому моральних страждань неправомірними діями відповідача у зв'язку з тим, що йому не вивезене побутове вугілля.

Колегія суддів вважає, що довідка від 05.12.2012 року комунальної установи «Станція швидкої медичної допомоги» управління охорони здоров'я Краснолуцької міської ради, на яку послався суд першої інстанції на підтвердження свого висновку про наявність причинного зв'язку між моральними стражданнями позивача у зв'язку з несвоєчасним погашенням відповідачем заборгованості по побутовому паливу, не відображає факт наслідків завдання позивачу моральної шкоди.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, колегія суддів вважає стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 107,30 гривень.

Вирішуючи питання про задоволення вимоги апеляційної скарги про зобов'язання начальника ВДВС у м. Красний Луч зупинити виконавче провадження по даній справі, колегія зазначає, що вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки відділ державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції Головного управління юстиції в Луганській області не є особою, яка бере участь у даній справі і питання про зупинення виконавчого провадження вирішується у іншому передбаченому законом порядку.

Керуючись ст.ст.209,307,309 ЦПК України,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Новопавлівська»- задовольнити частково.

Рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 18 грудня 2012 року - змінити.

В частині стягнення з Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Новопавлівська» на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 1000,00 гривень - рішення скасувати і в цій частині ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Новопавлівська» про стягнення моральної шкоди - відмовити.

В частині стягнення з Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Новопавлівська»на користь держави судового збору у розмірі 214,60 гривень - рішення змінити і в цій частині ухвалити нове, яким стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Новопавлівська» судовий збір у розмірі 107 / сто сім/ гривень 30 копійок.

Абзац четвертий резолютивної частини - скасувати.

У решті рішення - залишити без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Суддя