АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/4065/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Лопатюк Н.Г
Суддя-доповідач - СоколоваВ.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.
при секретарі: Охневській Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.04.2012 у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Інвест» про визнання частково недійсним іпотечного договору,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2011 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом про визнання недійсним іпотечного договору від 29.12.2006 в частині передачі в іпотеку ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ», майнових прав на квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування заявлених вимог посилаються на те, що договір іпотеки від 29.12.2006 був укладений іпотекодавцем ТОВ «Регіон-інвест» за відсутності майнових прав на предмет іпотеки та без згоди позивачів як власників майнових прав. Також просили зобов'язати ПАТ «АКБ «Київ» надіслати реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 письмові повідомлення про виключення записів щодо обтяження іпотекою майнових прав на нерухомість, що належать позивачам, про припинення іпотечного договору та заяви про вилучення обтяжень об'єктів нерухомого майна - майнових прав на нерухомість, що належать позивачам, а саме: квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25.04.2012 позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним іпотечний договір, укладений 29.12.2006 між АКБ «Київ» та ТОВ «Регіон-інвест», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, який зареєстрований у реєстрі за № 4672, в частині передачі в іпотеку АКБ «Київ» майнових прав на квартири АДРЕСА_1. Зобов'язано ПАТ «АКБ «Київ» надіслати реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 письмові повідомлення про виключення записів щодо обтяження іпотекою майнових прав на нерухомість, що належить ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 та ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_6, включених до Державного реєстру іпотек 29.12.2006 в результаті укладення Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 29.12.2006 та зареєстрованого у реєстрі за № 4672. а саме: квартира, майнові права, секція «В», АДРЕСА_1; квартира, майнові права, секція «В», АДРЕСА_2; квартира, майнові права, секція «В», АДРЕСА_3. Зобов'язано ПАТ «АКБ «Київ» надіслати реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 письмове повідомлення про припинення іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 31 січня 2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 4672 і заяви про вилучення обтяжень об'єктів нерухомого майна - майнових прав на нерухомість, що належать ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 та ОСОБА_4 яка проживає за адресою: АДРЕСА_6, а саме: квартира АДРЕСА_1; квартира АДРЕСА_2; квартира АДРЕСА_3. Стягнуто з ПАТ «АКБ «Київ» та ТОВ «Регіон- інвест» судовий збір у розмірі 4,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 18,50 грн., а всього - 22,75 грн. Стягнуто з ТОВ «Регіон-інвест» судовий збір у розмірі 4,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 18,50 грн., а всього - 22,75 грн.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, представником ПАТ «АКБ «Київ» подано апеляційну скаргу зазначивши, що умови договору іпотеки та умови його укладання відповідають вимогам Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом» та іпотечні сертифікати. Також зазначає, що посилання суду на набуття позивачами права власності на предмет іпотеки на підставі рішень Святошинського районного суду м. Києва від 11.04.2011 та Солом'янського районного суду м. Києва від 25.04.2007 зроблено без врахування приписів ч.1 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» щодо дійсності іпотеки для набувача відповідного нерухомого майна. Оскільки зобов'язання по кредитному договору не виконано, у банку відсутнє зобов'язання надсилати реєстратору письмове повідомлення про виключення записів щодо обтяження іпотекою майнових прав на нерухомість та заяви про вилучення обтяжень об'єктів нерухомого майна - майнових прав на нерухомість. Вважаючи рішення суду таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Представник ПАТ «АКБ «Київ» в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили. Тому, в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_4, її представник,позивач ОСОБА_2 та представник ТОВ «Регіон-Інвест» заперечували проти доводів апеляційної скарги, оскаржуване рішення вважають законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.
ОСОБА_3 в судовому засіданні 09.04.2013заперечувала проти апеляційної скарги, після оголошення перерви, в судове засідання не з'явилася.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Рішення суду першої інстанції вже було предметом розгляду судів апеляційної та касаційної інстанцій. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2013 справу направлено на новий апеляційний розгляд в частині позовних вимог ОСОБА_4.
Судом першої інстанції встановлено, що 22.12.2006 між ТОВ «Регіон-інвест» та АКБ «Київ» був укладений кредитний договір № 163/06 на наступні додаткові угоди: додаткова угода № 1 від 24.01.2007; додаткова угода № 2 від 17.08.2007; додаткова угода № 3 від 20.12.2007 та додаткова угода № 4 від 19.12.2008 відповідно до умов вищевказаного договору виконання зобов'язань за цим договором забезпечується всім належним йому майном та коштами, на яке може бути звернено стягнення згідно з чинним законодавством. Позичальник повертає договір страхування ризику неповернення заборгованості за цим договором не пізніше, ніж через десять банківських днів після підписання цього договору. 29.12.2006 між ТОВ «Регіон-інвест» та АКБ «Київ» був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 4672. Згідно з яким на забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Регіон-інвест» передає в іпотеку АКБ «Київ» майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: майнові права на десять квартир загальною площею 728,90 кв. м. у житловому будинку, який будується за адресою: АДРЕСА_3. (а.с.21-24).
Згідно з п. 1.2. даного договору вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 5 751 167 грн. (за десять квартир)
31.01.2007 між ТОВ «Регіон-інвест» та АКБ «Київ» було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 46, згідно з яким ТОВ «Регіон-інвест» на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором передає в іпотеку майнові права на дві квартири загальною площею 149,77 кв. м. у житлових будинках, які будуються за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_7.
Вартість предмета іпотеки становить 2 066 015 грн. 00 грн.
На момент розгляду справи заборгованість товариства перед ПАТ АКБ «Київ» за кредитним договором 163/06 від 22.12.2006 частково погашена, а саме: з отриманих коштів у сумі 8 115 670 грн. погашено 3 719 000 грн. та сплачено відсотків за користування кредитом у сумі 1 736 508 грн. 72 коп., що підтверджується карткою рахунком № НОМЕР_1 (а.с. 82) та карткою рахунком № НОМЕР_2 (а.с. 83-90). Таким чином, вартість предмета іпотеки становить 7 817 182 грн., що значно перевищує суму вартості квартир, тобто ПАТ «АКБ «Київ» мало можливість вивести з іпотеки майнові права на квартири АДРЕСА_1. ТОВ «Регіон-інвест» неодноразово зверталось до ПАТ «АКБ «Київ» з проханням частково вивести з іпотеки та зняти заборону відчуження на майнові права на вищевказані квартири, проте відповіді на листи від ПАТ АКБ «Київ» отримано не було. Будь-яких дій щодо виведення з іпотеки та зняття заборони відчуження майнових прав також не проведено, у зв'язку з вищевикладеним відповідач ТОВ «Регіон-Інвес» не заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Пунктом 1.1. договору іпотеки передбачено, що іпотекодавець АКБ «Київ» з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передав, а іпотекодержатель ТОВ «Регіон-інвест» прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, майнові права на нерухоме майно.
Таким чином, за договором іпотеки було передано в іпотеку майнові права на нерухоме майно, а не об'єкт незавершеного будівництва.
З витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 31790096 віл 15.06.2011, вбачається, що на підставі іпотечного договору № 4672 від 29.12.2006 зареєстровано заборону на нерухоме майно, зокрема, квартиру АДРЕСА_3, (а.с. 48). Позивачі в судовому засіданні пояснили, що дізнавшись про заборону, накладену на квартири АДРЕСА_1 на підставі іпотечного договору № 4672 від 29.12.2006 вони звернулись до ПАТ АКБ «Київ» з вимогою зняття заборони відчуження майнових прав на вищевказані квартири, однак отримали відмову, яку банк мотивував тим, що майнові права на дані квартири перебувають в забезпеченні за діючим кредитним договором, укладеним між ПАТ АКБ «Київ» та ТОВ «Регіон-інвест» і оскільки вони не є стороною в правовідносинах, які виникли у ПАТ АКБ «Київ» з приводу майнових прав на вказані квартири, для вирішення зазначеного питання відповідач рекомендує звернутись до ТОВ «Регіон-інвест», дані обставини також підтверджуються листом № 19/3918 від 28.09. 2010 (а.с. 59).
Судом встановлено, що 25.01.2006 між ТОВ «Регіон- інвест», ОСОБА_4 (інвестор) та АКБ «Київ» (повірений) укладено інвестиційну угоду № 02-03-62, предметом якої є участь інвестора у фінансуванні будівництва об'єкта нерухомості з метою отримання у власність квартири у новозбудованому будинку шляхом внесення коштів на рахунок повіреного. Інвестор здійснює фінансування капітальних вкладень у житло, що будується, по поточній на момент інвестування вартості вимірної одиниці площі. Товариство доручає, а повіритель приймає на себе виконання обов'язків щодо залучення від імені та в інтересах ТОВ «Регіон-інвест» коштів ОСОБА_4 і акумулювання цих коштів на рахунках АКБ «Київ» для здійснення операцій, що пов'язані з фінансуванням капітальних вкладень у житлове будівництво, а саме: квартири АДРЕСА_3, загальною вартістю 88,07 кв.м. (а.с. 51-54).
Із довідки про інвестування загальної площі квартири від 25.01.2006 вбачається, що ОСОБА_4 проінвестувала згідно з інвестиційною угодою № 02-03-62 від 25.01.2006 об'єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_3, в розмірі 387 508 грн. у т.ч. ПДВ - 64 584 грн. 67 коп. і розмір даної інвестиції дорівнює 88,07 кв.м. (а.с. 57).
Акт прийому-передачі майнових прав був підписаний 17.07.2007, згідно якого ТОВ «Регіон-інвест» передало ОСОБА_4 майнові права на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 88,07 кв.м. (а.с. 58).
Разом з тим, замовник виконала свої грошові зобов'язання за Договором 25.01.2006, повністю сплативши вартість об'єкта будівництва (стовідсоткову передоплату), тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт.
Отже, наявність у свідоцтві про участь у фонді фінансування будівництва запису про зарахування коштів у повному обсязі та/або видача довірителю довідки, підтверджує передачу майнових прав на об'єкт інвестування від управителя до довірителя.
Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (ст. 3 Закону).
Майнові права на нерухомість, що є об'єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об'єктом цих прав не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об'єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.
Отже, майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Відповідно до ч. 2 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
Стаття 5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» установлює, що іпотека виникає відповідно до цього Закону та Закону України «Про іпотеку» щодо нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.
Іпотекодавцем за іпотечним договором, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, може бути забудовник - особа, яка організовує спорудження нерухомості для власних потреб чи для передачі її у власність іншим особам, або особа, власністю якої стане ця нерухомість після завершення будівництва (ч. 7 ст. 5 Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.
За ст. ст. 1, 5 Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час укладення Договору іпотеки, застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.
Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.
Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Правовий аналіз положень ЦК України, Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» дозволяє дійти висновку про те, що майнове право, що є предметом іпотечного договору, - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.
Виконання грошових зобов'язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об'єкта інвестування (стовідсоткова передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт.
Розпорядження цими правами будь-ким, крім особи інвестора, що вчинив дії щодо набуття права власності на об'єкт будівництва або без його згоди на передачу майнових прав у заставу, порушує права інвестора й не відповідає вимогам ч. 2 ст. 583 ЦК України та ст. 5 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка була чинною з 23 лютого 2006 року до 25 грудня 2008 року).
Саме таке розуміння зазначених норм матеріального права дав Верховний Суд України у Постановах від 30.01.2013 та від 03.04.2013, які в силу ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму, та для всіх судів України.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду вважає, що майнові права на квартиру у незавершеному будівництвом житловому будинку, вартість якої була сплачена замовником за Договором, відповідно до положень Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, не могли бути предметом застави, і були неправомірно передані в іпотеку зазначені майнові права, а тому Договір іпотеки, який укладено без згоди позивача ОСОБА_4 на передачу майнових прав на спірну квартиру в іпотеку, є недійсним у силу ст. ст. 203, 215 ЦК України, як такий, що укладений з порушенням вимог ч. 2 ст. 583 ЦК України та ст. 5 Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час укладення Договору іпотеки.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «АКБ «Київ», ТОВ «Регіон-інвест» про визнання частково недійсним іпотечного договору відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Доводи апелянта в тій частині, що суд безпідставно зобов'язав банк вчинити певні дії є обґрунтованими.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Відповідно до ст. ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Згідно із пунктом 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за № 283/8882, нотаріус є заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за заявою: банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту); заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов'язання; заставодавця (іпотекодавця) у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним; заставо держателя (іпотекодержателя) у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) на підставі виконавчого напису нотаріуса; набувача у разі смерті відчужувача за договором довічного утримання (догляду), спадковим договором; відчужувача за спадковим договором у разі смерті набувача; набувача або відчужувача на підставі рішення суду про розірвання договору довічного утримання (догляду) або спадкового договору чи визнання їх недійсними; фізичної особи, щодо якої скасовано рішення суду про оголошення її померлою, або за заявою спадкоємців після закінчення п'ятирічного строку з часу відкриття спадщини після особи оголошеної померлою; спадкоємця про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт.
З вищевикладеного випливає, що підстава та процедура виключення запису нотаріуса про обтяження майна є чітко регламентованою.
Відповідно до 4.1, ч. 2 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавча. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, у порушення вимог ст. 214 ЦПК України не визначився які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
За таких підстав ухвалене по справі рішення в частині зобов'язання ПАТ «АКБ «Київ» надіслати реєстратору-приватному нотаріусу письмові повідомлення про виключення записів
щодо обтяження іпотекою майнових прав на нерухомість, що належить ОСОБА_4, а також надіслати реєстратору - приватному нотаріусу письмове повідомлення про припинення іпотечного договору і заяви про вилучення обтяжень об'єктів нерухомого майна - майнових прав на нерухомість, що належать вказаній особі, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.
В порядку ст. 305 ЦПК України підставами для зміни та скасування рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню лише в частині позовних вимог ОСОБА_4 про зобов'язання ПАТ «АКБ «Київ» надіслати реєстратору - приватному нотаріусу письмові повідомлення про виключення запису щодо обтяження іпотекою майнових прав та про припинення іпотечного договору. В решті рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-316, 319 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» - задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.04.2012 в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 про зобов'язання ПАТ «АКБ «Київ» вчинити певні дії - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні даних позовних вимог.
В частині позовних вимог ОСОБА_4 до ПАТ «АКБ «Київ», ТОВ «Регіон-інвест» про визнання частково недійсним іпотечного договору рішення суду - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: