Кримінальне провадження № 108/965/13-к
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
25 квітня 2013 року смт. Кіровське АР Крим
Слідчий суддя Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим Михайлов Р.В., за участю: секретаря – Юрченко Л.А.,
прокурора – Лі С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим клопотання слідчого СВ Кіровського РВ ГУ МВС України в АР Крим про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 317 КК України
в с т а н о в и в :
слідчий СВ Кіровського РВ ГУ МВС України в АР Крим звернувся до суду із клопотанням, погодженим із прокурором прокуратури Кіровського району АР Крим, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 317 КК України.
Клопотання вмотивовано тим, що ОСОБА_1, раніше судимий 15 січня 1997 року Ленінським районним судом за статтею 86-1, 208, 229-6 ч. 1, 42, 44 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 15 вересня 1998 року за амністією, невідбутий строк 1 рік 3 місяці 15 днів; 01 березня 1999 року Кіровським районним судом за ст. 140 ч. 2 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 02 березня 2000 року умовно-достроково на 7 місяців 1 день; 20 лютого 2001 року Кіровським районним судом за ст. 140 ч. 2, 43 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років 1 місяця 1 дня позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 28 травня 2004 року, умовно-достроково на 7 місяців 4 дні; 16 лютого 2006 року Кіровським районним судом за ст. 309 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі, 26 грудня 2007 року Кіровським районним судом за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі; 07 квітня 2008 року Кіровським районним судом за ст. 311 ч. 1, 317 ч. 1, 70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 26 січня 2011 року за відбуттям терміну покарання. Після відбуття покарання на шлях виправлення не встав та знову вчинив кримінальні правопорушення. Так він, 20 січня 2013 року, близько 18 години, з метою скоєння крадіжки чужого майна, керуючись корисливими мотивами, шляхом вільного доступу, через металеву хвіртку, проник на територію домоволодіння № 3, розташованого за адресою: провулок Залізничний, с. Владиславівка, Кіровського району, АР Крим, де мешкає ОСОБА_2, звідки таємно викрав алюмінієву чашку, об’ємом 10 літрів, вартістю 100 гривень, блок від двигуна автомобіля ЗАЗ, вартістю 500 гривень, блок від коробки передач автомобіля ЗАЗ, вартістю 300 гривень, редуктор автомобіля ЗАЗ, вартістю 200 гривень, полімерний мішок, вартістю 50 копійок, заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_2 матеріальний збиток у розмірі 1100 гривень 50 копійок. Крім того, ОСОБА_1, 08 квітня 2013 року, в період з 19 години до 21 години, для незаконного вживання та виготовлення наркотичних засобів надав кільком особам приміщення свого домоволодіння, розташованого за адресою: АР Крим, Кіровський район, с. Владиславівка, вул. В.Коробкова, 7а, де інша особа в зазначений час виготовила особливо небезпечний наркотичний засіб дезоморфін, який згодом ОСОБА_1 із зазначеними особами вжили шляхом внутрівенних ін’єкцій.
Вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного, що вважав за можливе клопотання задовольнити, слідчій суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та про наявність підстав для його задоволення з наступних підстав.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
03.02.2013р., 09.04.2013р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185 та частиною 2 статті 317 КК України та 18.04.2013р. матеріали досудового розслідування об’єднані в одне провадження за №12013130280000115.
18 квітня 2013 року ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 317 КК України.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, за які відповідно до 3 ст. 185 КК України передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років та відповідно до ч. 2 ст. 317 КК України передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, наявність достатніх даних, що існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Прокурором доведено про необхідність застосування саме обраного запобіжного заходу для запобігання ризику, визначеному у клопотанні при його розгляді.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких, те, що ОСОБА_1С раніше неодноразово судимий, судимість у встановленому законом порядку не знята і не погашена, його майновий стан, відсутність постійного джерела доходів та стабільних соціальних зв’язків на території Кіровського району АР Крим, негативну характеристику за місцем проживання, вважаю за можливе застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання останнім процесуальних обов’язків та попередить вчинення ним дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Згідно частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 176 – 179, 193 – 194, 196, 309, 369 – 372 КПК України, слідчій суддя, –
у х в а л и в :
клопотання слідчого СВ Кіровського РВ ГУ МВС України в АР Крим про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 317 КК України, – задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяця, тобто до 15 год. 15 хв. 25 червня 2013 року, та зобов’язати його:
1 прибувати до слідчого Кіровського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_3 за першою вимогою;
2 цілодобово не залишати місце постійного проживання – будинок 7а по вул. В.Коробкова с. Владиславівка Кіровського району АР Крим без дозволу слідчого, прокурора, або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
Ухвалу передати на виконання до Кіровського РВ ГУ МВС України в АР Крим.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
С л і д ч и й с у д д я ОСОБА_4