Справа № 2-3309/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2011 року м. Краснодон          

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області в складі: головуючого судді Лукіновой М.В., при секретарі Сєріковій Н.М., в судовому засіданні, у залі суду м. Краснодона розглянувши цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на самовільно побудований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, у тому рахунку з самовільно побудованими, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з дійсним позовом, який ним було уточнено, в обґрунтування позовних вимог вказав, що він у 2001 році побудував будинок № 132, по вул. Тюленіна, м. Краснодон, Луганської області, який складається з: одноповерхового житлового будинку «А» розміром 7,0 х 7,30 м, веранда «а» розміром 2,60 х 9,40 м, сарай «Б» розміром 2,10 х 7,0, огорожа № 1 площею 25,7 кв. м, ворота № 2 площею 6,0 кв. м, водопровід № 3. Дійсна вартість самовільно побудованого житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами складає 184 222 грн. Земельна ділянка, на якій знаходиться будинок приватизована.

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкту від 24.10.2011 року одноповерховий житловий будинок «А» з верандою «а» (загальною площею 60,2 кв. м, житловою площею 21,0 кв. м., дійсною вартістю 159 230 грн.), сарай «Б» (загальною площею 28,8 кв. м, дійсною вартістю 20 тис. 635 грн.) відповідають вимогам надійності, їх подальша експлуатація можлива.

Позивач зазначає, що не має можливості на свій розсуд розпорядитися своїм будинком, оскільки він був самовільно збудований та не оформлений на його ім’я. З питання визнання за ним права власності на будинок позивач звертався у ОСОБА_2 міську раду та Інспекцію державного архітектурно – будівельного контролю, однак йому було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду. У зв’язку з цим позивач просить суд визнати за ним право власності на самовільно побудований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 надав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутністю та задовольнити його уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача – ОСОБА_2 міської ради за довіреністю ОСОБА_3, надав суду письмову заяву, в якій вказав, що з уточненим позовом ОСОБА_1 не згоден, оскільки у позивача відсутній документ, який підтверджує ввод в експлуатацію даного будинку, просив суд розглянути справу за його відсутністю.

Представник третьої особи КП «ОСОБА_2 МБТІ» надав суду письмові заперечення проти уточненого позову ОСОБА_1, просив розглянути справу за його відсутністю.

Представник третьої особи Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю також надав суду письмові заперечення проти уточненого позову ОСОБА_1, просив розглянути справу за його відсутністю.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає уточнений позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що за рішенням Виконкому ОСОБА_2 міської ради від 16.10.2001 року № 477 «Про будівництво індивідуального житлового будинку» позивачу було надано дозвіл на будівництво житлового будинку та господарчих будівель за адресою: Луганська обл., вул. Тюленіна, 132 (а.с. 6). Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І V-ЛГ № 083 625, виданого 03.09.2001 року, позивачу була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0826 га, розташована за вищевказаною адресою (а.с. 11).

З доданого до матеріалів справи технічного паспорту на даний житловий будинок вбачається, що позивачем були збудовіні: одноповерховий житловий будинок «А» розміром 7,0 х 7,30 м, веранда «а» розміром 2,60 х 9,40 м, сарай «Б» розміром 2,10 х 7,0, огорожа № 1 площею 25,7 кв. м, ворота № 2 площею 6,0 кв. м, водопровід № 3. Дійсна вартість самовільно побудованого житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами складає 184 222 грн. (а.с. 7- 10).

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкту від 24.10.2011 року одноповерховий житловий будинок «А» з верандою «а» (загальною площею 60,2 кв. м, житловою площею 21,0 кв. м., дійсною вартістю 159 230 грн.), сарай «Б» (загальною площею 28,8 кв. м, дійсною вартістю 20 тис. 635 грн.) відповідають вимогам надійності, їх подальша експлуатація можлива (а.с. 12-15).

Згідно до ст.375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойоми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

За змістом ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради зазначив, що з уточненим позовом ОСОБА_1 не згоден, оскільки у позивача відсутній документ, який підтверджує ввод в експлуатацію даного будинку.

За письмовими запереченнями третьої особи КП «ОСОБА_2 МБТІ» проти уточненого позову ОСОБА_1 прийняття в експлуатацію житлових будинків, які споруджуються без дозволу на виконання будівельних робіт, здійснюється Інспекцією державного архітектурно – будівельного контролю за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений об’єкт (а.с. 26).

Представником третьої особи Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю також були надані суду письмові заперечення проти даного позову , з яких йдеться, що відповідно до технічного паспорту на вказаний будинок, загальна площа земельної ділянки, на якій він розташований, дорівнює 831 кв. м, проте у державному акті про право приватної власності на землю від 21.08.2001 року № 383 загальна площа земельної ділянки становить 826 кв. м. На думку представника третьої особи позивач повинен бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП у зв’язку з тим, що він самовільно зайняв 5 кв. м земельної ділянки (а.с. 32-34).

Однак, з наданих суду доказів вбачається, що даний будинок не порушує нічиїх законних прав та межі сусідніх ділянок, розташований на приватизованій земельній ділянці. Питання притягнення позивача до адміністративної відповідальності відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування. Таким чином, суд вважає за можливе задовільнити уточнений позов ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на самовільно побудований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

На підставі ст.ст. 375, 376 ЦК України, керуючись ст. ст.10,11, 62, 212,215,294 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на самовільно побудований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, у тому рахунку з самовільно побудованими - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на самовільно побудований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, у тому рахунку з самовільно побудованими: верандою «а», сараєм «Б», який розташований на присадибній ділянці за адресою: вулиця Тюленіна, будинок № 132, міста Краснодон, Луганської області.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_4