КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 25.09.2008                                                                                           № 18/216

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:            Вербицької О.В.

          Буравльова С.І.

 при секретарі:           

 За участю представників:

 від позивача -не з”явився,

від відповідача 1 - ОСОБА_1., довіреність № 2670 від 03.12.2007р.,

від відповідача 2 -ОСОБА_2, довіреність № 3699 від 22.09.2008р.,

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківської районної у м. Києві ради та

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.07.2008

 у справі № 18/216 (Мандриченко О.В.)

 за позовом                               Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави

                               м.Київ, вул. Червоноармійська, 38,

                                                      в особі Київської міської ради,

                                                      м. Київ, вул. Хрещатик, 36

 до                                                    1. Шевченківської районної у м. Києві ради ,   

                                                      м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24,

                                                  2. Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3,         

                                                      АДРЕСА_1

              

             

 про                                                  визнання недійсним правочину

  Суть рішення і скарги:

Київський природоохоронний прокурор (далі - Прокурор) звернулося в господарський суд міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - КМР, Позивач) з позовом до Шевченківської районної у м. Києві ради (надалі - Шевченківської райради, Відповідач 1) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006р., площею 12 кв.м., яка розташована у м. Києві по вул. Тургенєвській, 64 у Шевченківському районі м. Києва, для експлуатації та обслуговування кіоску з продажу продуктів харчування  і зобов”язання повернути вказану земельну ділянку Позивачу.

В наступному, ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2008р. до участі у справі в якості Відповідача 2 було залучено Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (надалі  - СПД ОСОБА_3, Відповідач 2).

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2008р. у справі № 18/216 позов було задоволено повністю, а саме: було визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 12.04.2006р., укладений між Шевченківською районною у м. Києві радою та СПД ОСОБА_3, площею 12 кв.м., яка розташована у м. Києві на вул. Тургенєвській, 64 у Шевченківському районі м. Києва, для експлуатації та обслуговування кіоску з продажу продуктів харчування  і зобов”язання повернути вказану земельну ділянку Позивачу (договір зареєстровано у книзі договорів оренди земельної ділянки у Шевченківській районній у м. Києві ради за № 122) та зобов”язано   СПД ОСОБА_3 повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 12 кв.м., яка розташована у м. Києві на вул. Тургенєвській, 64 у Шевченківському районі м. Києва, звільнивши її від кіоску.  Також, вказаним рішенням було стягнуто з Шевченківської районної у м. Києві ради та з СПД ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету України по 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, представник Відповідача 1 та Відповідач 2 подали на нього апеляційну скаргу, в якій просили скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2008р. у справі № 18/216 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявники посилався на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, зокрема: ст. ст. 11 та 124 ч. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а також ст. ст. 1, 18 та 20 Закону  України “Про оренду землі” (далі - ЗУ “Про оренду землі”), що є підставами для скасування такого судового рішення.

Представник Позивача надав суду письмовий відзив на апеляційні скарги, в якому зазначив, що рішення господарського суду м. Києва від 21.07.2008р. у даній справі є законним, об'єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просив залишити це рішення без змін, а подані на нього апеляційні скарги - без задоволення.

Представник прокуратури письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак, в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги та скасування рішення заперечував.

Заслухавши пояснення представників прокуратури, Відповідача 1 та Відповідача 2 в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський  суд, -

ВСТАНОВИВ:

 12.04.2006р. між Шевченківською районною у м. Києві радою та СПД ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки (далі-договір), відповідно до п. 1 якого Орендодавець, на підставі рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 16.03.2006р. № 704 передає, а Орендар приймає в короткострокову оренду земельну ділянку загальною площею 12 кв.м. за рахунок земель не наданих у власність чи користування згідно з планом землекористування; земельна ділянка надається в оренду строком до 31.03.2009р. для експлуатації та обслуговування кіоску з продажу продуктів харчування на вул. Тургенєвській, 64; плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі 1,5 % грошової оцінки землі, яка визначається довідкою Головного управління земельних ресурсів КМДА на рік.

Даний Договір було зареєстровано у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок в Шевченківській районній м. Києва раді за № 122 від 12.04.2006р.

Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що прокурор вважає, що даний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки при його укладенні недодержано вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.98 № 2073.

Судова колегія вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням Київської міської ради від 08.06.00 № 164/885 “Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин” із змінами і доповненнями, районним в м. Києві радам передано повноваження щодо надання в оренду земельних ділянок площею до 42 кв. м. для тимчасового розміщення малих архітектурних форм.

Також зобов'язано районні в м. Києві ради здійснювати контроль за використанням та охороною земель, додержанням земельного законодавства; примати рішення про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно збудованих будівель і споруд без відшкодування витрат, здійснених за час незаконного користування.

Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 29.06.2006р. № 32 “Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок на території Шевченківського району м. Києва” було затверджено Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок на території Шевченківського району м. Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обсяг повноважень міських рад встановлюється Конституцією України, Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Законом України “Про столицю України -місто-герой Київ” та іншими законами України.         

Статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі -Закон України № 280/97-ВР) визначено перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, до яких відноситься, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст.26).

Виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у ч. 1 ст. 26 Закону України № 280/97-ВР, вирішується питання визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах (пп. 1 ч. 2 ст. 26).

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтею 1 Закону України № 280/97-ВР встановлено, що право комунальної власності -це право територіальної громади володіти, користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

На підставі ст. 6 Закону України “Про столицю України -місто-герой Київ” місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті Києві ради та їх виконавчі органи. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.

Статтею 22 зазначеного вище Закону передбачено додаткові права Київської міської ради, пов'язані зі здійсненням містом Києвом столичних функцій, зокрема, право встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у  місті,  та  прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Отже, Київська  міська рада наділена також додатковими повноваженнями,  що зумовлені спеціальним  статусом  міста  Києва  як  столиці  України.

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” і  Закон України “Про столицю України -місто-герой Київ” до компетенції міських рад відносять  повноваження приймати рішення з питань регулювання земельних відносин в межах і порядку, визначених цими та іншими законами та відповідно делегування повноважень місцевим адміністраціям.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України право на розпорядження землею належить радам народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

З прийняттям Київською міською радою рішення від 08.06.00 № 164/885 “Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин” районним в м. Києві радам передані окремі повноваження щодо передачі в оренду земельних ділянок з врахуванням і повноважень щодо державної реєстрації договорів.

Відповідно до ст.ст. 18, 20 Закону України “Про оренду землі” укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 14 зазначеного вище Закону встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно зі ст. 33 Закону України № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міськради від 19.12.02 № 182/342, дане управління організовує видачу державних актів на право власності на землю і право користування землею, оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їх реєстрацію.

Згідно з рішенням Київської міськради від 29.05.03 № 433/593 “Про забезпечення ефективного землекористування в місті Києві” Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) доручено у повному обсязі здійснювати підготовку документів, що посвідчують право власності та право користування, відповідно до пункту “з” статті 9 та пункту “є” статті 184 Земельного кодексу України.

Таким чином, саме до повноважень Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) входить здійснення державної реєстрації договорів оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням викладеного, колегія не вбачає порушень інтересів держави в особі Київської міської ради, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється  між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з частиною другою статті 29 ГПК у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Прокурор не довів суду належними засобами доказування, що в наслідок укладення спірного договору порушені права та охоронювані законом інтереси саме Київської міської ради, а не права та охоронювані законом інтереси безпосередньо Головного  управління  земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

З огляду на відсутність у даній справі порушення прав та охоронюваних законом інтересів Київської міської ради судова колегія дійшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Київського природоохоронного прокурору  в інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.04.2006р., площею 12 кв. м., яка розташована у м. Києві по вул. Тургенєвській, 64 у Шевченківському районі м. Києва, для експлуатації та обслуговування кіоску з продажу продуктів харчування  і зобов'язання повернути вказану земельну ділянку позивачу. В позові Київського природоохоронного прокурору  в інтересах держави в особі Київської міської ради належить відмовити повністю.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду від 21.07.2008 р. про задоволення позовних вимог належить скасувати повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 45, 47, 47-1, 49, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, --

 

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційні скарги Шевченківської районної у м. Києві ради та Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2008р. у справі № 18/216 за скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. В позові відмовити повністю.  

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 

 Судді                                                                                          Вербицька О.В.

 

                                                                                          Буравльов С.І.

 

 29.09.08 (відправлено)