26.04.2013
Справа № 335/3287/13-п 3/335/660/2013
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2013 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Апаллонової Ю.В.,
при секретарі Ляховецькій С.С.,
за участю прокурорів: Панченко О.К., Євсюкова Ф.Б.
адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, що надійшов з прокуратури Заводського району у м.Запоріжжі про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Новомиколаївка Запорізької області, громадянина України, місце роботи на час правопорушення: старший інспектор відділу організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, освіта вища, одруженого, маючого малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за ч.2 ст.172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з прокуратури Заводського району м. Запоріжжя надійшов протокол № 1 з доданими матеріалами про вчинення старшим інспектором відділу організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-2 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу ОСОБА_2 будучи відповідно до п.п. «д» п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення порушив обмеження передбачені ст. 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 172-2 КУпАП.
За вказаним протоколом, 30 січня 2013 року ОСОБА_3 стало відомо, що старший інспектор відділу організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області капітан міліції ОСОБА_2 вимагає гроші від реалізаторів паливно-мастильних матеріалів.
01 лютого 2013 року, приблизно о 12 годині ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_2, який зобов'язав його прибути до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області о 14 годині.
У вказаний час ОСОБА_3 прибув до ОСОБА_2, де в службовому кабінеті № 5 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-А, висунув ОСОБА_3 вимогу передати йому грошові кошти у розмірі 3000 грн. за те, що ОСОБА_2, використовуючи своє становище, дозволить подальше здійснення торгівлі паливно-мастильними матеріалами у трьох непристосованих для цього місцях у м. Запоріжжя та у подальшому не притягне до відповідальності осіб, які здійснюють вказану торгівлю.
06 лютого 2013 року, приблизно о 17 годині 30 хвилині ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_3 в кафе «Кристал», розташованому за адресою: вул. Перемоги, 72 м. Запоріжжя. Під час зустрічі, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2, що в нього є 5 місць реалізації паливно-мастильних матеріалів та він готовий передати ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 4500 грн., на що останній дав свою згоду.
В ході вказаної зустрічі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовились зустрітись 08.02.2013 у кафе «Кристал», що знаходиться за адресою: вул. Перемоги, 72 м. Запоріжжя.
08.02.2013 близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_3 та вказав останньому передати грошові кошти у розмірі 4500 грн. своєму знайомому ОСОБА_4, який не був обізнаний у намірах ОСОБА_2
На виконання вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 08.02.2013 близько 20 години в приміщенні кафе «Кристал», що знаходиться за адресою: вул. Перемоги, 72 м. Запоріжжя, передав ОСОБА_4 для ОСОБА_2, за право здійснення торгівлі паливно-мастильними матеріалами в непристосованих для цього місцях у м. Запоріжжя та у подальшому не притягнення до відповідальності, грошові кошти в розмірі 4500 грн.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, заслухавши пояснення свідків, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки та таке інше.
Згідно ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вирішуючи питання про зміст і спрямованість умислу особи, яка є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, стосовно порушення обмежень щодо використання службового становища, передбачених ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», суд має виходити не тільки з конкретних положень того чи іншого пункту цієї статті, але й із законодавчого визначення понять корупції, корупційних правопорушень та неправомірної вигоди, які сформульовані у ч. 1 ст. 1 Закону.
Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.1 вищевказаного Закону, під поняттям корупція розуміють використання особою, яка відповідно до ч.1 ст.4 цього Закону, є суб'єктом, відповідальним за корупційні правопорушення, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянки/пропозиції чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в ч.1 ст.4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.
Корупційне правопорушення - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, яка відповідно до ч.1 ст.4 цього Закону, є суб'єктом, відповідальним за корупційні правопорушення, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.
Відповідно до ст. 1 Закону неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.
Виходячи зі змісту Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» обов'язковою ознакою, за якою будь-яка неправомірна або неетична поведінка осіб, уповноважених на виконання функцій держави, визнається корупційною, є корисливий чи інший особистий їхній інтерес або інтерес третіх осіб.
Відповідно до п.п. «д» п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, податкової міліції.
Згідно до ст. 6 вищенаведеного Закону, особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі: 1) неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти).
Як вбачається з наданих суду матеріалів особової справи, відповідно до наказу № 224 ос від 05.07.2011 року ОСОБА_5 призначено на посаду старшим інспектором відділу організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг управління ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області. Наказом № 341 о/с ГУМВС України в Запорізькій області від 30.09.2011 року ОСОБА_2 надано звання капітана міліції. ОСОБА_2 ознайомлений з вимогами Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» та зобов'язався не допускати в практичній діяльності фактів корупційних діянь під розписку 06.02.2012 року.(а.с.74). ОСОБА_2 роз'яснено про спеціальні обмеження, передбачені законодавством України 20.06.2012 року під розписку (а.с.75).
Відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 (із змінами) звання капітан міліції входить до середнього начальницького складу органів внутрішніх справ.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про міліцію» міліція в Україні - державний озброєний орган, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Відповідно до ст.ст.1, 20 Закону України «Про міліцію» та ст.ст.1,2 Закону України „Про державну службу" працівники міліції являються державними службовцями, особами уповноваженими на виконання функцій держави та у відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України „Про засоби запобігання і протидії корупції" являються суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушенні, яким забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв`язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
За змістом ст.ст. 2, 5, 10 Закону України «Про міліцію» ОСОБА_2 зобов'язаний, зокрема, запобігати правопорушенням, у взаємовідносинах з громадянами виявляти високу культуру і такт, припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про них; приймати рішення про накладення адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання у випадках, передбачених законом.
Будучи співробітником міліції, особою начальницького складу органів внутрішніх справ ОСОБА_2, на підставі ст.1 Закону України «Про міліцію» і відповідно до підпункту «д» п.1, ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
Відповідно до функціональних обов'язків інспектора організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, старший інспектор відділу ОДР ОСОБА_2:контролює роботу підрозділів Державтоінспекції по погодженню маршрутів в частині забезпечення дорожнього руху та розглядає заявки і готує відповідні документи на видачу дозволів і положень на перевезенню небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів;бере участь в роботі комісій по прийманню в експлуатацію закінчений будівництвом, реконструкцією та ремонтом автомобільних доріг, об'єктів дорожнього сервісу на них. Приймає участь у роботі комісій сезонник обстежень (весняних та осінніх) мережі автомобільних доріг державному значення; безпосередньо взаємодіє з іншими організаціями та підприємствами ; вирішенні питань контролю за дотриманням дорожніми, будівельними, комунальними, залізничними та іншими організаціями законів, правил, нормативів та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні та обладнанні автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та дорожніх споруд. Організовує виконання цих функцій підвідомчими підрозділами на місцях; проводить перевірки обставин скоєння аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій при перевезеннях небезпечних, великогабаритних великовагових вантажів автомобільним транспортом. Узагальнює і аналізує результати таких перевірок, проведених підрозділам Державтоінспекції; вивчає роботу підрозділів ДАІ по нагляду за виконанням дорожніми комунальними і залізничними організаціями Закону України «Про дорожній рух» у частині, що визначає повноваження власників вуличної дорожньої мережі.; забезпечує контроль за розробкою та реалізацією власниками вуличне дорожньої мережі схем (проектів) організації дорожнього руху; координує діяльність регіональних центрів, які здійснюють підготовку (перепідготовку) водіїв автотранспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі та осіб уповноважених з питань НВ. Контролює правильність та своєчасність поповнення бази даних АІПС, ДОПНВ -свідоцтво.
Як встановлено судом, 04 лютого 2013 року до прокуратури Запорізької області звернувся ОСОБА_3 із заявою про вимагання у нього грошових коштів у розмір 3000 гривень старшим інспектором відділу організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області капітаном міліції ОСОБА_2 за право здійснення торгівлі паливно-мастильними матеріалами в непристосованих для цього місцях у м. Запоріжжя та в подальшому не притягнення до відповідальності.(а.с.7)
04.02.2013 вищевказані відомості внесені до Єдиного реєстру досудового розслідувань за №42013080000000025 та розпочато досудове розслідування (а.с. 7)
У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 протягом п'яти років фінансує реалізацію паливно-мастильних матеріалів на території м. Запоріжжя без отримання дозвільних документів на розміщення об'єктів торгівлі. Торгівлю паливно-мастильними матеріалами ОСОБА_3 здійснює через торгові точки на узбіччі магістральної дороги Харків-Сімферополь в районі вул. Базової м. Запоріжжя.
30 січня 2013 року ОСОБА_3 стало відомо, що старший інспектор відділу організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області капітан міліції ОСОБА_2 вимагає гроші від реалізаторів паливно-мастильних матеріалів. 01 лютого 2013 року, приблизно о 12 годині ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_2, який зобов'язав його прибути до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області о 14 годині.
У вказаний час ОСОБА_3 прибув до ОСОБА_2, де біля приміщення УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, розташованому за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-А, домовився з ОСОБА_3 передати йому грошові кошти у розмірі 3000 грн. за те, що ОСОБА_2, використовуючи своє становище, дозволить подальше здійснення торгівлі паливно-мастильними матеріалами у трьох непристосованих для цього місцях у м. Запоріжжя та у подальшому не притягне до відповідальності осіб, які здійснюють вказану торгівлю.
06 лютого 2013 року, приблизно о 17 годині 30 хвилині ОСОБА_2 зустрівся з ОСОБА_3 в кафе «Кристал», розташованому за адресою: вул. Перемоги, 72 м. Запоріжжя. Під час зустрічі, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2, що в нього є 5 місць реалізації паливно-мастильних матеріалів та він готовий передати ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 4500 грн., на що останній дав свою згоду. В ході вказаної зустрічі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовились зустрітись у п'ятницю, тобто 08.02.2013 року у кафе «Кристал», що знаходиться за адресою: вул. Перемоги, 72 м. Запоріжжя.
08 лютого 2013 року, близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_3 та вказав останньому передати грошові кошти у розмірі 4500 грн. своєму знайомому ОСОБА_4, який не був обізнаний у намірах ОСОБА_2
На виконання вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 08.02.2013 близько 20 години в приміщенні кафе «Кристал», що знаходиться за адресою: вул. Перемоги, 72 м. Запоріжжя, передав ОСОБА_4 для ОСОБА_2 за право здійснення торгівлі паливно-мастильними матеріалами в непристосованих для цього місцях у м. Запоріжжя та у подальшому не притягнення до відповідальності, грошові кошти в розмірі 4500 грн.
29.03.2013 року слідчим прокуратури Заводського району м. Запоріжжя за результатами проведення дослідчої перевірки стосовно ОСОБА_2 прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутності складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Допитаний під час кримінального провадження ОСОБА_2 скориставшись своїм конституційним правом передбаченим ст.63 Конституції України, від давання пояснень відмовився.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнав, та пояснив, що в справі відсутні належні докази, які б підтверджували отримання вигоди, вважає, що ОСОБА_3 його оговорив, а пояснення інших осіб, які знаходяться в справі, не є належними доказами. При цьому наполягав та стверджував, що ОСОБА_3 ніколи не був у його робочому кабінет і він ніколи не обговорював з ним умови його торгової діяльності. Вказував, що ОСОБА_3 реалізуються паливно-мастильні матеріали на території м. Запоріжжя без отримання дозвільних документів на розміщення об'єктів торгівлі. Торгівлю ОСОБА_3 здійснює на узбіччі магістральної дороги Харків-Сімферополь в районі вул. Базової у м. Запоріжжі. Визнав, що дійсно, наприкінці січня поточного року, виконуючи розпорядження керівництва, ОСОБА_2 проводилась перевірка стану утримання вулично-шляхової мережі та розміщення об'єктів в полосі відводу автомобільної дороги або вулиці. Під час перевірки порушникам він робив зауваження та вказував на необхідність усунення несанкціонованої реклами, щодо торгівлі паливно-мастильними матеріалами. Виносив зауваження, але письмових доказів зауважень немає. Матеріалами перевірки є фото та рапорти за кожен день. По результатам перевірки він направив інформацію в Шевченківську районну адміністрацію. Під час вказаних перевірок пересувався на службовому автомобілі, який не має кольографічного окрасу, був у формі, при спілкуванні представлявся, називаючи свою посаду та прізвище. Розмовляв ввічливо та тактовно. Перевірки він проводив разом із ОСОБА_7, який мав право складати адміністративні протоколи. Події викладені у протоколі не відповідають дійсності, так як у його користуванні не перебуває службових автомобілів Шкода, а тому пояснення свідків не відповідають дійсності.
Окрім того, зазначав, що в той період на його телефон розпочав дзвонити, як у подальшому з'ясувалось ОСОБА_3, який під різними приводами намагався зустрітись з ним. ОСОБА_2 визнав, що дійсно зустрічався з ОСОБА_3 один раз біля кафе «Кристал» на початку лютого поточного року. Під час розмови ОСОБА_3, намагався під різними приводами передати йому гроші нібито за те, щоб він міг займатись торгівлею паливно - мастильними матеріалами. ОСОБА_2 зазначив, що він присік вказані спроби та відмовився з ним спілкуватись. Окрім того, вказав, що коли ОСОБА_3 почав його провокувати на отримання певної суми коштів у розмірі 3000 грн., він чудово розумів, що відносно нього проводяться певні заходи, і чудово розумів, що коли ОСОБА_3 в кафе «Кристал» намагався передати гроші, у нього в барсетці була камера, а тому грубо відповісти він не міг. При цьому пояснивши, що у нього виникли сумніви у психічному здоров'ї ОСОБА_3 і він з метою недопущення необґрунтованих скарг на адресу керівництва вирішив зустрітися з останнім в кафе. Більше з ОСОБА_3 він не зустрічався. 08.02.2013 ОСОБА_3 запрошував ОСОБА_2 на зустріч, останній відмовився та запропонував своєму знайомому ОСОБА_4, у якого є свій автомобіль-бензовоз, зустрітись з ОСОБА_3 з приводу обговорення варіантів подальшої їх спільної роботи. ОСОБА_2 відомо, що вони зустрічалися в кафе «Кристал». При цьому він не знає з якою метою та при яких обставинах ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 гроші. ОСОБА_4 на зустрічі з ОСОБА_3 був у нетверезому стані, оскільки у той день випив 4 літри пива. Вважає, що ОСОБА_3 дає неправдиві свідчення та цілеспрямовано оговорює його.Вказував, що у протоколі негласних слідчих дій фрази вирвані з контексту та не відповідають дійсності.
Свою вину у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-2 КУпАП не визнав. Просив суд закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Між тим, незважаючи на невизнання своєї вини, зібрані у справі докази, які були досліджені у відповідності до вимог закону, дали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні корупційного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-2 КУпАП України.
Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили вказані в протоколі обставини вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення.
Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтримавши свої покази, надані під час кримінального провадження, суду пояснив, що в основному він займається скупкою паливно-мастильних матеріалів. В його обов'язки входить контроль за порядком та організація роботи п'яти точок скупки паливно-мастильних матеріалів. Фінансує діяльність ОСОБА_3 В середині січня 2013 року йому подзвонили з трьох торгових точок і сказали, що приїжджав працівник ДАІ ОСОБА_2 і сказав, щоб прибрали усю рекламу та передзвонили йому, для чого лишив номер мобільного телефону. Працівники однією точки сказали, що ОСОБА_2 вимагав 300 грн. у місяць щоб їх не чіпали. Коли свідок подзвонив ОСОБА_2 по телефону, останній сказав, що потрібно зустрітися та поговорити. Він зрозумів, що розмова піде про гроші і оскільки він не вправі вирішувати фінансові питання, він передав телефон ОСОБА_2 фінансисту - ОСОБА_3 Більше з ОСОБА_2 по телефону не спілкувався. У судовому засіданні побачив його перший раз.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що працює реалізатором з купівлі - продажу паливно- мастильних матеріалів на трасі Харків- Сімферополь. Його безпосереднім начальником є ОСОБА_8 Приблизно у січні 2013 року на автомобілі срібляста Шкода під'їхав працівник ДАІ ОСОБА_2 Вказав на рекламний щит та сказав її прибрати. Потім ОСОБА_2 сказав зв'язатися з начальником. Він зателефонував ОСОБА_8 вони поговорили по телефону. З ОСОБА_2 був ще один працівник ДАІ, він стояв біля машини та участі у розмові не приймав. Протокол про адміністративне правопорушення не складався. Після цього точка не працювала 2-3 дні, після продовжили свою діяльність. ОСОБА_3 свідок не знає.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_10 пояснював, що неофіційно працює реалізатором з купівлі - продажу паливно - мастильних матеріалів на трасі Харків- Сімферополь. Приблизно у січні 2013 року на автомобілі Шкода під'їхав працівник ДАІ ОСОБА_2 у форменому одязі. Вказав на рекламний щит та сказав що він коштує 300 грн. на місяць, якщо він його не прибере, то ОСОБА_2 погрожував «…если не убереш, одену тебе на голову…». ОСОБА_2 попросив телефон господаря точки та взявши номер ОСОБА_8 поїхав. Після цього свідок зателефонував ОСОБА_8 та розповів йому про ці події.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснив, що працює реалізатором ПММ на автомагістралі Харків- Сімферополь, в районі вул. Кузнецова. В середині січня 2013 року на торгову точку на автомобілі Шкода білого кольору під'їхали два працівника міліції. Один із працівників міліції, як він пізніше дізнався це був ОСОБА_2, підійшов до нього та сказав щоб прибрали рекламу. Протокол про адмінпорушення при цьому не складався. Після цього вони поспілкувалися та ОСОБА_2 сказав, що рекламу можна залишити, але щоб йому передзвонив хазяїн точки, при цьому ОСОБА_2 продиктував свій номер телефону. Після цього свідок зателефонував ОСОБА_8, сказав що приїжджав ОСОБА_2 та продиктував номер телефона ОСОБА_2
Згідно оголошених в судовому засіданні пояснень свідка ОСОБА_12, останній працює реалізатором по купівлі-продажу ПММ у приватних осіб на території автомагістралі Харьків-Сімферополь у м.Запоріжжі, в районі вул. Кузнецова. Даний вид діяльності проводиться без оформлення дозвільних документів. Приблизно у середині січня 2013 року, у денний час до місця де свідок здійснює торгівельну діяльність під'їхав автомобіль ДАІ білого кольору. В автомобілі знаходилися 2 раніш не знайомих чоловіка у форменому одязі. Працівник міліції, який знаходився за кермом відкрив скло та підізвав свідка. Працівник міліції спитав «Де ОСОБА_11», дізнавшись що ОСОБА_11 немає на роботі, спитав «..кто за Вас разговаривает?», на що свідок сказав, що він розуміє питання. Після чого, скло зачинилося та автомобіль поїхав. Більше цей автомобіля він не бачив.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що в ДАІ працює з травня 2011 року, прикомандирований у відділ ДАІ по організації дорожнього руху. З лютого 2013 року працює на посаді старшого інспектора ДПС по обслуговуванню стаціонарного посту №2 роти ДПС ГУМВС України в області, а до цього працював з травня 2012 року на посаді інспектора чергового у роті ДПС ГУМВС України в Запорізькій області. Він є старшим інспектором ДПС і у його посадові обов'язки входить нагляд, виявлення та контроль та профілактика за дорожнім рухом. За розпорядженням начальника ДАІ він разом із ОСОБА_2 об'їжджали територію міста в частині траси Харків- Сімферопіль, де розташовано багато банерів із рекламою виготовленою кустарним шляхом наприкінці грудня 2012- у січні 2013 року. При цьому, були складені адміністративні протоколи за розміщення реклами, виготовленої кустарним шляхом. При об'їзді ними були виявлені порушенні, при яких вони попереджали осіб, які скоїли порушення про недопустимість розміщення реклами, та про те, що це тягне за собою адміністративну відповідальність. Після попередження особи одразу ж прибирали неправомірно встановлену рекламу. Зазначав, що навідали приблизно п'ять точок, на яких порушення не фіксувались, оскільки протоколи про адміністративні правопорушення складаються відносно власників реклами, однак їх на місці установлення реклами виявлено не було. Конфліктних ситуації не виникало. При навідуванні поводили себе ввічливо та тактовно.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 суду пояснив, що з листопада 2011 року працює на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг УДАІ в Запорізькій області. Разом із ОСОБА_2 він працює в одному кабінеті. Основна задача відділу є організація дорожнього руху на нагляду за станом доріг УДАІ в Запорізькій області, проведення перевірок змісту дорожньо-вуличної мережі, розміщення на неї рекламних носіїв, малих архітектурних форм, об'єктів, контроль за перевозкою габаритних вантажів автомобільними дорогами. На підставі доручення начальника УДАІ від 10.01.2013 року проводилася перевірка на предмет законності розміщення реклами, відповідність її узгодженим документам. Безпосередньо цю перевірку здійснював ОСОБА_2 та прикомандирований ОСОБА_13 Зі слів ОСОБА_2 йому відомо, що були встановлені факти розміщення реклами виготовленої кустарним засобом реалізаторами ПММ на узбіччі траси Харків - Сімферополь. Які заходи приймав ОСОБА_2 йому не відомо, але у ході перевірки протоколів про адміністративні правопорушення він не бачив. ОСОБА_2 повинен вживати усіх заходів для запобігання правопорушенням і має право складати протоколи про адміністративне правопорушення, але для того щоб скласти протокол про адміністративне правопорушення повинен бути встановлений власник рекламоносіїв.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 підтримав свої покази надані у кримінальному провадженні і пояснив, що 08 лютого 2013 року йому подзвонив ОСОБА_4 та попросив відвезти його на зустріч, нічого при цьому не пояснюючи. При зустрічі з ОСОБА_4 він побачив, що ОСОБА_4 вживає слабоалкогольні напої - пиво, але ОСОБА_4 вів себе адекватно. Він привіз ОСОБА_4 до кафе «Кристал» близько 20 години і залишився чекати його у машині. Що відбувалося у кафе він не бачив. Через деякий час до нього підійшли співробітники міліції та попросили поїхати в прокуратуру для дачі показів. Прізвище ОСОБА_2 він чув, де само та при яких обставинах не пам'ятає, особисто з ним не знайом.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка старший слідчий прокуратури Заводського району м.Запоріжжя ОСОБА_17 пояснив, що 25.03.2013 року з прокуратури Запорізької області для проведення подальшого слідства йому було передано кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 368 КК України. В ході провадження ним був викликаний ОСОБА_2 для надання пояснень, які ОСОБА_2 відмовився надавати в силу ст. 63 Конституції України. Свідком було проведено ряд негласних слідчих дій в ході яких був зафіксований факт передачі грошових коштів для ОСОБА_2 через посередника. 29.03.2013 року слідчий виніс постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу злочину ч.3 ст.368 КК України. Після цього 29.03.2013 року прокурором Заводського району м. Запоріжжя, був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 172-2 КУпАП. У цей же день, ОСОБА_2 був ознайомлений з протоколом та отримана його копія. Від дачі пояснень ОСОБА_2 відмовився та справа була направлена до суду.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка, слідчий в особливо важливих справах ВР ККП прокуратури Запорізької області ОСОБА_18 суду пояснив, що 04.02.2013 року до прокуратури Запорізької області звернувся ОСОБА_3 з заявою про вимагання у нього грошових коштів у розмірі 3000 грн. старшим інспектором відділу організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області капітаном міліції ОСОБА_2 за право здійснення торгівлі паливно-мастильними матеріалами в непристосованих для цього місцях в м.Запоріжжі та у подальшому не притягнення до відповідальності. Вказана заява була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань та 04.02.2013 року подано клопотання до апеляційного суду Запорізької області про застосування негласних слідчих дій, а саме проведення аудіо-відео контролю відносно ОСОБА_2 ОСОБА_3 є власником точок, на яких особи проводять несанкціонований продаж паливно-мастильних матеріалів. В січні - лютому 2013 року ОСОБА_2 у реалізаторів вимагав телефон власника. Свідок особисто допитував усіх свідків по кримінальному провадженню. 05.02.2013 року отримав в апеляційному суді Запорізької області ухвалу про дозвіл на проведення аудіо-відео контролю відносно ОСОБА_2, співробітники внутрішньої безпеки провели вказані дії. Перший раз у кафе «Кристал» відбулася зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_2 де вони обговорювали питання за що, та які саме суми слід передати. ОСОБА_2 сказав, що гроші він зараз брати не буде, його не цікавлять малі суми. Вони домовилися зустрітися через два дні. На передачу коштів виїжджав слідчий ОСОБА_31. Для передачі коштів прийшов ОСОБА_4 ОСОБА_2 відмовився від давання показань на підставі ст. 63 Конституції України. ОСОБА_3 свідок допитував і попереджав за кримінальну відповідальність за ст. 384,385 КК України
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка старший оперуповноважений УБОП у Запорізькій області ОСОБА_19 суду пояснив, що у відділ звернувся ОСОБА_3 з заявою про вимагання у нього грошових коштів у розмірі 3000 грн. старшим інспектором відділу організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області капітаном міліції ОСОБА_2 за право здійснення торгівлі паливно-мастильними матеріалами в непристосованих для цього місцях в м. Запоріжжі та у подальшому не притягнення до відповідальності. Він разом із ОСОБА_20 виїжджав на вимагання 3000 грн. У той день у кафе «Кристал» відбулася зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_2.Гроші ОСОБА_2 не взяв та вирішив перенести зустріч на кінець місяця та обговорено вже інша сума 4500 грн.. Другий раз при виїзді у кафе «Кристал» ОСОБА_3 подзвонив ОСОБА_2, який сказав, що у нього оперативка. Після цього на зустріч з передачі грошей прийшов інший чоловік ОСОБА_4 ОСОБА_3 передав гроші ОСОБА_4 Свідок був присутнім на вилученні 4500 грн. ОСОБА_4 тоді пояснив, що його попросив ОСОБА_2 приїхати у кафе, оскільки він ОСОБА_5 ремонтував авто та сума по ремонту 5000 грн. і ОСОБА_2 попросив його приїхати та забрати борг за ремонт. Після огляду та вилучення грошових коштів усі проїхали до прокуратури області.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка оперуповноважений з ОВС УВБ в Запорізькій області ДВБ МВС України ОСОБА_21 суду пояснив, що в Управління внутрішньої безпеки звернувся з заявою про вимагання у нього грошових коштів старшим інспектором відділу організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області капітаном міліції ОСОБА_2 за право здійснення торгівлі паливно-мастильними матеріалами в непристосованих для цього місцях в м. Запоріжжі та у подальшому не притягнення до відповідальності. ОСОБА_3 який пояснив, що він здійснює торгівлю паливно- матеріалами разом із компаньйоном ОСОБА_8 Неодноразово ОСОБА_2 вимагав у нього гроші за те, що він не буде блокувати роботу точок з реалізації паливно-мастильних матеріалів та не будуть проводитися перевірки точок роботи. Перша зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_2 була біля адміністративної будівлі ДАІ. ОСОБА_2 запропонував зустрітися у кафе «Кристал». В ході спілкування ОСОБА_2 зазначав, що питання узгоджує з керівництвом. Мова йшла спочатку про 3000 грн., після про 4500 грн. ОСОБА_2 пояснив, що нікому більше грошей передавати не треба, питання буде вирішуватися безпосередньо з ним. Після чого вони спілкувалися в телефонному режимі. І на останню зустріч, на яку повинен був приїхати ОСОБА_2 приїхав ОСОБА_22 і сказав, що гроші потрібно передати безпосередньо йому. ОСОБА_3 в телефонному режимі у присутності ОСОБА_22 дзвонив ОСОБА_2 та уточнював дійсно ОСОБА_4 є тією особою, якій треба передати кошти. Грошові кошти, які мали бути передані ОСОБА_2 були передані ОСОБА_4 Після цього було складено протокол огляду грошових коштів та матеріали передані у прокуратуру.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка оперуповноважений з ОВС УВБ в Запорізькій області ДВБ МВС України ОСОБА_23 суду пояснив, що на початку 2013 року до Управління внутрішньої безпеки звернувся ОСОБА_3 з заявою про вимагання у нього грошових коштів старшим інспектором відділу організації дорожнього руху та нагляду за станом доріг УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області капітаном міліції ОСОБА_2 за право здійснення торгівлі паливно-мастильними матеріалами в непристосованих для цього місцях в м.Запоріжжі та у подальшому не притягнення до відповідальності. ОСОБА_3 який пояснив, що він здійснює торгівлю паливно- матеріалами разом із компаньйоном ОСОБА_8 Неодноразово ОСОБА_2 вимагав у нього гроші за те, що він не буде блокувати роботу точок з реалізації паливно-мастильних матеріалів та не будуть проводитися перевірки точок роботи. Перша зустріч ОСОБА_3 з ОСОБА_2 була біля адміністративної будівлі ДАІ. ОСОБА_2 запропонував зустрітися у кафе «Кристал». Завданням ОСОБА_19 та свідка було блокування виїзду автомобілю ОСОБА_2 В ході спілкування виявилося, що недостатньо коштів, і заявник разом із ОСОБА_2 домовилися про зустріч на 08.02.2013 року. 08.02.2013 року у кафе «Кристал» після того, як ОСОБА_4 підтвердив, що він довірена особа ОСОБА_2, ОСОБА_3 передав останньому гроші 4500 грн. ОСОБА_3 в телефонному режимі у присутності ОСОБА_22 зідзвонювався з ОСОБА_2 та уточнював дійсно ОСОБА_4 є тією особою, якій треба передати кошти. Грошові кошти, які мали бути передані ОСОБА_2 були передані ОСОБА_4 Під час огляду місця події, неодноразово дзвонив ОСОБА_2, але слідчий сказав не відповідати на дзвонки.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснив, що з ОСОБА_2 познайомився близько 4х місяців назад. Познайомилися в ДАІ. Після знайомства не зустрічалися, окрім того випадку коли він ремонтував ОСОБА_2 автомобіль Опель-Омега на СТО №15 на Бабурці, де свідок працював слюсарем. Всього вартість ремонту склала 5300 грн. (з яких 1000 грн. - вартість послуг по ремонту). Зазначив, що зустрічалися один раз під час ремонту. Ремонт було проведено у борг. Вказаний борг ОСОБА_2 віддавав частинами, десь за 10 зустрічей по 800,1000 грн. Останню частину боргу він повернув півтора-місяці назад. У лютому 2013 року він ремонтував свою машину у гаражі з 15:00 годин та одночасно разом із знайомими вживав спиртні напої: пиво, горілка. ОСОБА_2 подзвонив йому приблизно о 15-16 годин, казав щось про роботу. Близько 19-20 години він поїхав на зустріч з ОСОБА_24 поговорити про роботу, де у кафе «Кристал» зустрівся з останнім. Вказував, що у той день був у нетверезому стані, тому взагалі нічого не пам'ятає. ОСОБА_3 засунув гроші йому у карман, чому саме, свідку не відомо.Через деякий час він поклав руку в карман та знайшов там гроші, їх кількість він не рахував. Проте в подальшому пояснив, що про вказані гроші він дізнався лише коли робітники міліції вилучили грошові кошти. Про події того вечора взагалі нічого не пам'ятає, протокол допиту підписав, але зміст не пам'ятає.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_25, суду пояснила, що працює у кафе «Кристал» адміністратором. 08.02.2013 року у кафе зустрілись двоє чоловіків, замовили каву, на двох по сто грамів коньяку, лимон. Розмовляли нетривалий час, після чого увійшли співробітники міліції, які вилучили у чоловіка (ОСОБА_4) гроші, про що склали протокол.
Опитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_27 пояснили, що 06.02.2013 року та 08.02.2013 року вони були запрошені працівниками міліції в якості понятих під час проведення огляду та вручення грошових коштів та при огляді місця події 08.02.2013 року. Вони бачили, як ОСОБА_4 добровільно видав працівникам міліції грошові кошти у розмірі 4500 грн. Також при освітленні в ультрафіолетовому світлі кошти та права долоня руки ОСОБА_4 світилися яскраво жовтим кольором. Окрім того, свідки вказали, що ОСОБА_4 виглядав тверезим та адекватним. Пред'явлені свідкам у судовому засіданні протоколи огляду і вручення грошових коштів та протокол огляду місця події їм знайомі, факти викладені в них відповідають дійсності. Також свідки пояснили, що під час огляду місця події на мобільний телефон ОСОБА_2 дзвонив абонент під назвами «ОСОБА_5 ГАИ» та ОСОБА_4.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 , попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України суду пояснив, що видом його діяльності є реалізація паливно-мастильних матеріалів на території м. Запоріжжя. Вказані місця є неофіційними, там розташовані каністри. На вказаних точках також неофіційно працюють чоловіки. Всього у нього 5 таких точок. Особисто дані точки він не контролює, а тільки поставляє на них пальне, масло. Відповідальним за реалізацію паливно-мастильних матеріалів є ОСОБА_32, котрий потім доповідає про виконану роботу. В середу, 30 січня 2013 року, від ОСОБА_32 ОСОБА_3 стало відомо, що на 3 точках, в районі авторинку побував заступник начальника відділу УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області капітан міліції ОСОБА_2 Від реалізаторів ОСОБА_2 вимагав гроші, намагався вийти на ОСОБА_3, з метою зустрічі, при цьому залишив свій номер телефону реалізатору на ім'я ОСОБА_11. В п'ятницю, 01.02.2013 року, приблизно в 12 годин ОСОБА_3 зателефонував ОСОБА_2 ОСОБА_2 сказав, щоб ОСОБА_3 приїхав до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області о 14 годині. Приїхавши на місце, зателефонував ОСОБА_2, той сказав зайти до кабінету № 5, розташованому на 1 поверху будівлі УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області. Зайшовши до кабінету, ОСОБА_2 попросив вийти на вулицю. В ході розмови ОСОБА_2 сказав, що йому відомо про 3 незаконні точки по реалізації паливно-мастильних матеріалів і для того, щоб далі без проблем працювати необхідно йому в якості хабара передавати по 350 гривень в місяць з кожної точки, в подальшому домовились на 300 грн. на місяць. Тоді ОСОБА_2 назвав суму 3000 гривень з трьох точок, на що ОСОБА_3 погодився. У разі відмови дачі йому вказаної суми хабара, ОСОБА_2 сказав що вказані точки припинить свою діяльність, а в разі згоди на передачу хабара, ніяких проблем буде, у тому числі і з іншими службами (екологічна інспекція, пожежники, тощо). ОСОБА_2 сказав що 3000 грн. йому необхідно передати 06 лютого 2013 року. Після цього, ОСОБА_3 було прийнято рішення звернутися до відділу внутрішньої безпеки ГУМВС України в Запорізькій області з метою фіксації злочинної діяльності ОСОБА_2, для чого він приїхав у ГУМВС 4 пов. 7 каб. - передав гроші, їх від копіювали, передали. 06.02.2013, о 17-30 він приїхав у кафе «Кристал». ОСОБА_2 також прибув у кафе, о 18 годині. В ході розмови ОСОБА_3 сказав ОСОБА_2 що він, як і обіцяв приніс йому 3000 грн. за те, щоб безперешкодно працювати далі. У відповідь ОСОБА_2 сказав, що у даний момент передача грошей у сумі 3000 грн. йому не принципова. При цьому ОСОБА_2 сказав, що хоче щоб ОСОБА_3 поговорив з іншими особами, які займаються реалізацією ПММ, можна так мовити конкурентами та також збирати з них гроші, які в подальшому щомісячно передавати ОСОБА_2 ОСОБА_3 відповів, що його конкуренти йому не цікаві, а хвилюють його власні точки реалізації та люди, які на них працюють. Також ОСОБА_3 повідомив, що в реальності у нього 5 точок, а не 3 та він готов передати 4500 грн. за 5 точок, замість обумовлених раніш 3000 грн. за 3 точки. На що ОСОБА_2 надав свою згоду та домовився зустрітися ввечері 08.02.2013 року. Місця зустрічі не визначили. 08.02.2013 року близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_3 та вказав останньому передати грошові кошти у розмірі 4500 грн. своєму знайомому ОСОБА_4 На виконання вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 08.02.2013 близько 20 години в приміщенні кафе «Кристал», що знаходиться за адресою: вул. Перемоги, 72 м. Запоріжжя, передав ОСОБА_4 для ОСОБА_2 при цьому попередньо здзвонившись з ОСОБА_2 та уточнивши, що дійсно слід передати грошові кошти ОСОБА_4, передав грошові кошти в розмірі 4500 грн. для передання ОСОБА_2 При цьому свідок перепитав ОСОБА_4 чи ці гроші для ОСОБА_2 і ОСОБА_4 підтвердив, що для ОСОБА_2
Аналізуючи пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_25, ОСОБА_23, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, суд приходить до висновку, що вони є об'єктивними, послідовними і такими, що не протирічать один одному та іншим доказам, що містяться у справі. В ході допиту свідків було попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України, останні на своїх показаннях наполягали. Матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, що у та вищевказаних свідків відсутні підстави давати неправдиві пояснення відносно обставин справи, їх пояснення є послідовними та повністю узгодженими з даними, що випливають з доказів, які містяться в матеріалах справи. Свідки чітко вказували на час та обставини передачі неправомірної вигоди, а незначні неточності не впливають на доведеність такого факту.
При цьому, деякі розбіжності у поясненнях свідків які вони дали, відповідно, 11.02.2013 року,12.02.2013 року і у судовому засіданні при розгляді даної справи щодо кольору та марки автомобіля, який приїздив на точки, на які звертає увагу ОСОБА_2 за змістом доводів своїх заперечень, можуть пояснюватися властивостями людської пам'яті і суті даних про обставини події, за яких мало місце правопорушення, не змінюють.
ОСОБА_4, який допитаний в якості свідка в рамках кримінального провадження вказав слідчому, що ОСОБА_2 винен йому грошові кошти у розмірі 5000 грн. за ремонт автомобіля. Однак допитаний в якості свідка у судовому засіданні, ОСОБА_4 не оспорюючи знайомства з ОСОБА_2, факту ремонту автомобіля та зустрічі з ОСОБА_30 за вказівкою ОСОБА_2 заперечив факт, що ОСОБА_2 прохав його одержати від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 4500 грн. в якості погашення боргу ОСОБА_2 за ремонт автомобіля. Зміну показів ОСОБА_4 пояснив тим, що 08.02.2013 року знаходячись у приміщенні кафе «Кристал» був у стані сп'яніння. Між тим, суд критично відноситься до свідчень ОСОБА_4 у судовому засіданні, оскільки вони є непослідовними, неправдивими, суперечать один одному, спростовані поясненнями у суді інших свідків, з яких вбачається однозначне твердження останніх про участь ОСОБА_2 у правопорушенні і не відповідають матеріалам справи. Окрім того, суд розцінює показання ОСОБА_4 як спробу допомогти ОСОБА_2 уникнути адміністративної відповідальності, оскільки зазначену особу суд вважає зацікавленою особою, у якої є підстави давати неправдиві пояснення відносно обставин справи. Факт спілкування ОСОБА_2 та ОСОБА_4, не зважаючи на заперечення вказаних осіб, під час провадження у справі та після складання протоколу підтверджується тим, що, ще до допиту ОСОБА_4 у судовому засіданні в якості свідка, ОСОБА_2 повідомив суду факт про те, що у той день ОСОБА_4 при шести свідках вживав алкогольні напої, а саме 4 літри пива. До того ж, безпосередньо з пояснень ОСОБА_4 наданих у судовому засіданні, він фактично визнав, факт того, що на 08.02.2013 року ОСОБА_2 був винен йому кошти за ремонт автомобіля, пояснивши дату повного повернення боргу півтора місяці тому.
При цьому суд вважає, що допит свідка ОСОБА_4 в період часу з 22.15 до 23.45 обумовлено часом скоєння правопорушення, та необхідність фіксування усіх доказів безпосередньо після його скоєння, що не суперечить ч.4 ст. 223 КПК України, а тому доводи захисника в цій частині суд відхиляє.
З метою повного та всебічного розгляду справи та з метою дослідження заперечень правопорушника в частині невідповідності протоколу про результати аудіо, -відеоконтролю місця змісту фактичної розмови, суд безпосередньо дослідив у судовому засіданні аудіо, -відео диск, попередньо перевіривши цілісність конверту з вказаними DVD носіями та відповідність маркування з протоколом від 07.02.2012р.
Докази, на яких ґрунтується протокол про скоєння корупційного правопорушення, походять з різних джерел, а тому не можуть вважатися однобічними і необ'єктивними. Як вбачається з матеріалів справи вина у скоєнні адміністративного корупційного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні окрім пояснень свідків, письмовими матеріалами, а саме:
- протоколом про вчинення адміністративного корупційного правопорушення від 29 березня 2012 року (а.с. 1-6). При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що вказівка у протоколі від 29.03.2012 року є технічною помилкою при складанні протоколу, оскільки інші матеріали справи та зокрема дата отримання протоколу 29.03.2013 року ОСОБА_2 свідчать про дійсну дату протоколу -29.03.2013 року і учасники процесу не заперечують проти цього.
- заявою ОСОБА_3 до правоохоронних органів від 04.02.2013 року, яка внесена до ЄРДР 04.02.2013 року, відповідно до якої ОСОБА_2 знаходячись біля УДАІ УМВС України вимагав у ОСОБА_3 хабар у розмірі 3000 грн. за не притягнення його до відповідальності.(а.с.7);
- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.02.2013 р (а.с. 8).
- протоколом огляду місця події від 09.02.2013 під час проведення якого з застосуванням відео зйомки камерою «САNON ДС-95» в присутності понятих, у ОСОБА_4 у кафе «Кристал» були вилучені грошові кошти у сумі 4500 грн., які були йому передані ОСОБА_3 Дані грошові купюри за номіналом, серією та номерами співпадають з тими, які зазначені в вищенаведених актах і в ультрафіолетовому світлі флуоресцирували, як і долоні ОСОБА_4.(а.с.19). Відповідно до пояснень ОСОБА_4 до вказаного ресторану він прибув за вказівкою ОСОБА_2 Окрім того, відповідно до вказаного протоколу о 20-55 на телефон ОСОБА_4 зателефонували, що було знято на відеокамеру. На мобільний телефон ОСОБА_4 телефонував ОСОБА_2 з двох операторів мобільного зв'язку «КиївСтар» та «МТС».
- протоколами огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів грошових купюр від 06.02.2013р. та від 08.02.2013 року відповідно до якого працівники УВБ в Запорізькій області ДВБ МВС України в присутності понятих прийняли від ОСОБА_3 3000 та 1500 грн., провели їх огляд і переписали грошові купюри, які той приготував для передачі ОСОБА_2 та надані ОСОБА_3 кошти у сумі 4500 грн. в присутності понятих обробили спеціальним препаратом «Промінь-1», барвник якого флуорисцирує жовтим сяйвом в ультрафіолетових променях. (а.с. 28,29) і у судовому засідання факт передання грошових коштів ОСОБА_3
ОСОБА_4 учасниками не заперечувався.
- протоколом від 07.02.2013 року про результати аудіо-, відео контролю місця (за особою) легалізовані відповідно до постанови від 12.02.2013 року (а.с. 22-27), за змістом якого ОСОБА_2 пояснює ОСОБА_3 «…Все вопросы мы закроем. Единственное у меня есть мысль- я созвонюсь с Вашими соседями. Со всеми разговаривать не хочу. Через Вас закрываем все вопросы. Они будут отчитыватся вам, а мы с Вами будем закрывать вопросы. Это ремонт транспорта, резина. Мне не надо выкручивать по 100 руб. - это время прошло. Чем больше Вы будете работать, тем будет больше нам. Так что если в этом месяце напряжно «отсюда» можете убрать - Я поверю наслово…» Такі дані спростовують показання ОСОБА_2, що він зустрічався з ОСОБА_3зі службових питань.
- оглянутим у судовому засіданні аудіо-, відео записом зустрічі між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 06.02.2013 року, за змістом якого ОСОБА_2 дав згоду ОСОБА_3 про передання йому 4500 грн.за допомогу у здійсненні неправомірної торгівлі ПММ, при цьому відповідно до зазначеного відео, учасники діалогу з пропозиції ОСОБА_2 домовляються про зустріч о п'ятницю, т.т. 08.02.2013 року та необхідність передачі йому обумовлених грошових коштів: «…Меня к 7 ждут. Давайте в пятницу спланируем…Я ни с кого, ничего не буду требовать. Когда человек отработал месяц и принес, я это понимаю. Выдавливать неправильно… Работы много, но по Вам решен вопрос однозначно… К концу недели созвонимся в неформальной обстановке».
- оглянутим у судовому засіданні аудіо-, відео записом огляду місця події від 08.02.2013 року, що відповідає дослідженому у судовому засіданні відеозапису.
- постановою про призначення судово-криміналістичної експертизи від 13.02.2013 року та висновком експерта від 28.02.2013 року (77-78),
- протоколами допиту в якості потерпілого ОСОБА_3 та додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 наданим за матеріалами кримінального провадження (а.с.9-17)
- протоколами допитів свідків ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9,ОСОБА_15, ОСОБА_4 наданим за матеріалами кримінального провадження.
- матеріалами кримінального провадження №42013080000000025, оглянутими у судовому засіданні;
- копіями матеріалів особової справи ОСОБА_2, а саме функціональні обов'язки, обмеження, попередження, пам'ятка працівникові органів внутрішніх справ про спеціальні обмеження, підписка тощо (а.с.59-75);
Оцінивши зазначені вище докази, суд приходить до висновку, що вони є належними і допустимими в розумінні ст. 251 КУпроАП, оскільки містять фактичні дані, на основі яких встановлено наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
Крім вищевказаного, вина ОСОБА_2 доводиться і іншими оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.
На переконання суду вказані докази с взаємоузгодженими і в своїй сукупності та взаємозв'язку є достатніми для об'єктивного підтвердження вини ОСОБА_2 як суб'єкта корупційного діяння.
За змістом Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» обов'язковою ознакою корупційного діяння визнається використання особою наданих їй службових повноважень, корисливий або інший незаконний інтерес. Тобто, корупційне правопорушення характеризується протиправністю діянь особи, що полягає в порушенні встановлених антикорупційним законодавством обмежень щодо використання свого службового становища. Крім того, будь-яке корупційне правопорушення може вчинятися тільки умисно. Особа, яка його вчиняє усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує в зв'язку з цим певні матеріальні блага.
В матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують наявність у ОСОБА_2 такого умислу та даних, які б свідчили про особисту зацікавленість ОСОБА_2 в отриманні від громадянина ОСОБА_3 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів на суму 4500 грн., а тому твердження ОСОБА_2 та його захисника про відсутність умислу на вчинення корупційних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, суд не може взяти до уваги, оскільки вони спростовуються вище вказаними доказами зібраними у справі.
Виходячи із змісту ч.2 ст.172-2 КУпАП України, за фактом якої складено протокол відносно ОСОБА_2, що передбачає порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або у зв'язку з прийняттям обіцянки, пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. За ст. 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», службовим особам забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди.
Вказані вище ознаки складу корупційного правопорушення в діях ОСОБА_2 мають місце, а зібрані та досліджені в судовому засіданні матеріали підтверджують, що останній діяв не в інтересах своєї служби та не в межах своїх повноважень, але з метою отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів.
Статтею 5 підрозділу 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що якщо норми інших законів місять посилання на неоподаткований мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу цього Кодексу податкова соціальна пільга встановлена на рівні 100 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому на 1 січня звітного податкового року. При цьому, згідно зі статтею 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України до 31 грудня 2014 року для цілей застосування підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV цього кодексу податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Відповідно до статті 7,8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013рік»з 1 січня 2013 року прожитковий мінімум для працездатної особи у розрахунку на місяць установлений на рівні 1147грн. Беручи до уваги викладене, розмір податкової соціальної пільги на 2013 рік становить 573,50 грн. ( 573,5*5=2867,50 грн.)
Оскільки сума неправомірної вигоди становила 4500 гривень, дії посадової особи необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.172-2 КУпАП.
Таким чином ОСОБА_2, являючись відповідно до п.п. «д» п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення порушив в порушення ст.ст.19,68 Конституції України, ст.ст. 5, 10 Закону України «Про міліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів Внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року, Наказів МВС України № 81 від 16.03.2007 року «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю і травмуванням особового складу» та № 157 від 15.05.2007 року «Про додаткові заходи щодо дотримання працівниками органів внутрішніх справ принципів законності, забезпечення прав і свобод громадян», Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 22.02.2012 року, п.п.1 п.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», умисно, маючи спеціальне звання «капітан міліції», тобто знаходячись на службі в органах Міністерства внутрішніх справ України, будучи службовою особою, яка здійснює функції представника влади, відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про міліцію» являючись працівником правоохоронного органу, вчинив адміністративне корупційне правопорушення, передбачене п.п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції"та ч 2 ст. 172-2 КУпАП України.
Протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення відносно ОСОБА_2 був складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ч.5 ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та відповідно до вимог ст. 256 КУпАП. Матеріал, який був зібраний під час складення протоколу про вчинення адміністративного корупційного правопорушення відповідає вимогам чинного законодавства України, доказів щодо визнання неправомірними дій посадових осіб під час збирання матеріалу суду не надано. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження за ч.3 ст.368 КК України від 29.03.2013 року на час розгляду адміністративного провадження не оскаржена та не скасована.
Посилання захисника на відсутність у протоколі пояснення особи, що притягається до відповідальності є неспроможними і спростовуються змістом самого протоколу, оскільки в якості пояснень ОСОБА_2 зазначив, що з протоколом не згоден. (а.с.5).
Суд також вважає неприйнятними посилання сторони захисту на норми ч.4 ст. 95 КПК України щодо недопустимості обґрунтування судового рішення показаннями наданих слідчому, оскільки вказана норма закону регулює вимоги до судового рішення в рамках кримінального провадження, а зазначений розгляд справи проводиться в рамках КУпАП з дією відповідних норм адміністративного процесу.
Невизнання вини є правом правопорушника, позицією його захисту, а не доказом непричетності до правопорушення, тим більш за наявності достатніх фактичних даних, що вказують на вчинення ним корупційного правопорушення, що має місце по даній справі стосовно ОСОБА_2
Твердження ОСОБА_2 про те, що зустрічаючись з ОСОБА_3 в кафе він виконував заходів з розкриття злочинної діяльності інших співробітників міліції є безпідставними, оскільки така діяльність регламентується ст. 272 КПК України та її виконання покладається на спеціальні підрозділи правоохоронних органів до складу яких ОСОБА_2 не входить.
Доводи ОСОБА_2 про те, що грошей від ОСОБА_3 він не отримував, а тому не може бути притягнутий до відповідальності, судом до уваги не приймаються, оскільки факт передання неправомірної вигоди ОСОБА_4 було здійснено ОСОБА_3 за попередньою вказівкою ОСОБА_2, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.
Посилання ОСОБА_2 на факт провокації хабара є безпідставними, оскільки факт провокації хабара перевірявся судом і таких даних, які б давали підстави припускати наявність зазначеного факту судом не встановлено.
Поясненням ОСОБА_2 суд дає критичну оцінку, оскільки дії, вчинені ним при виконанні службових обов'язків не узгоджуються з дослідженими доказами.
Посилання та ті обставини, що ОСОБА_3 не ніколи не був у його робочому кабінет і він ніколи не обговорював з ним умови його торгової діяльності, про що надано журнал відвідування ДАІ, відповідно до якого 01.02.2013 року ОСОБА_3 у журналі відвідувань за цей день не значиться, спростовуються поясненнями самого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_23, які пояснювали, що вказівки щодо розміру, сум обговорених з ОСОБА_2 проводилися на вулиці поблизу приміщення ДАІ, дані твердження також не впливають на кваліфікацію правопорушення та на наслідки у виді порушення ОСОБА_2 обмежень щодо використання службового становища з метою отримати за це неправомірної вигоди.
Слід зазначити, що з пояснення ОСОБА_3 в ході розгляду справи вбачається, що він до січня 2013 року з ОСОБА_2 знайомим не був та не мав і не має ніяких спільних з ним інтересів, дружніх стосунків між ними не було. У матеріалах справи відсутні дані, які б могли свідчити про наявність у ОСОБА_3 підстав оговорити ОСОБА_2, при цьому ОСОБА_3 неодноразово попереджався слідчим та судом про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, а тому в цій частині доводи останнього про цілеспрямоване обмовлення його з боку ОСОБА_3 суд вважає неприйнятними.
До того ж, крім пояснень свідка ОСОБА_3 вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, за вчинення якого він притягнутий до відповідальності у цій справі, підтверджується рядом інших доказів.
Доводи захисника про те, що аудіо, -відео запис діалогу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні не може бути належним доказом у адміністративній справі є безпідставними, оскільки зазначений запис є додатком до протоколу аудіо, -відео контролю місця, відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, які передбачають допустимість доказів у справі про адміністративне правопорушення,
Посилання на недопустимість застосування як доказу - відеозапису з місця огляду події від 08.02.2013 року через незабезпечення стороною обвинувачення належного перегляду у судовому засіданні даного доказу, суд вважає необґрунтованими, оскільки по-перше відеозапис огляду місця події був відтворений у судовому засіданні з усією повнотою, по-друге, зміст відеозапису у повному обсязі відтворений у протоколі місця огляду події від 09.02.2013 року, який є належними письмовим доказом, наявним в матеріалах адміністративної справи.
Доводи ОСОБА_2 про те, що протокол про результати аудіо,відео контролю місця (за особою) не відповідають за змістом змісту описаної розмови з ОСОБА_3 спростовані у судовому засіданні шляхом прослуховування вказаного аудіо, -відео запису. Дані, що містяться в протоколі із записами розмов, який фактично підтверджується поясненнями ОСОБА_30 щодо обставин та подій, які відбувались, та спростовують доводи ОСОБА_2 про його обмову.
Посилання захисника правопорушника на факт алкогольного сп'яніння ОСОБА_4 під час передання йому грошових коштів, у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов. Зокрема, покази свідка ОСОБА_25 та надана суду стороною захисту квитанція ресторану «Кристал» про сплату ОСОБА_3 вартості коньяку у кількості 200 гр., не є доказом того, що ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння та не усвідомлював свої дії під час проведення стосовно нього слідчих дій. Допитані в якості свідків ОСОБА_15, ОСОБА_25, ОСОБА_23, ОСОБА_26, ОСОБА_27,ОСОБА_3 зазначали, що ОСОБА_4 був адекватний до оточуючої обстановки та за візуальними ознаками був у тверезому стані. Крім того, враховуючи, що у слідчого ОСОБА_31 не виникло сумнівів у стані допитуваного та можливості його надавати свідчення та відсутності медичних документів, які б підтверджували факт алкогольного сп'яніння, суд вважає факт алкогольного сп'яніння ОСОБА_4 недоведеним.
Посилання сторони захисту на допущені порушення вимог ст.ст. 1, 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» при використанні результатів негласних слідчих дій, здобутих в рамках кримінального провадження, є неспроможними, оскільки вказані норми стосуються матеріалів оперативно-розшукової діяльності, а не негласних слідчих дій, використання яких як доказ в рамках адміністративного провадження чинним кримінальним процесуальним законодавством України не заборонено.
Інші твердження правопорушника ОСОБА_2 та його захисника суд вважає такими, що не відповідають дійсності, суперечать матеріалам справи і розцінює як намагання ОСОБА_2 уникнути відповідальності за вчинене корупційне правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні підтримав висновки, викладені в протоколі про адміністративне корупційне правопорушення, просив визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні даного адміністративного корупційного правопорушення, оскільки вина у вчиненні ним адміністративного корупційного правопорушення повністю доведена матеріалами справи та не викликає сумнівів та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 400 мінімальних неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі за відсутності жодних доказів винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення на підставі п.1 ст. 247 КУпАП України в зв'язку з відсутністю у його діях події та складу злочину.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.2 ст. 172-2 КУпАП, як порушення особою встановлених законом обмеження щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди у розмірі, що не перевищує ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_2 суд враховує характер
вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_2 не встановлено.
Характеризуючими матеріалами у відношенні особи, що притягається до адміністративної відповідальності є те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, одружений, має малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4, тривалий час працював у органах МВС та має заохочення.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне корупційне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, проаналізувавши матеріали справи, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, дані, що характеризують його особу, враховуючи, що він свою вину не визнав, у вчиненому не розкаявся, однак, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, суд находить що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-2 КУпАП та вважає за доцільне з метою попередження вчинення ним аналогічних правопорушень в майбутньому застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який сприятиме досяганню мети стягнення як виховання особи й запобігання вчинення нових правопорушень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 33,251, 280, 283 -287, ч.2 ст. 172-2 КУпАП,суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-2 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 3400 (три тисячі чотириста) грн.
Вилучені у ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень, які знаходяться на зберіганні у прокуратурі Заводського району м.Запоріжжя, повернути ОСОБА_3.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова може бути оскаржена або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3 місяців з дня її винесення.
Суддя: Ю.В. Апаллонова