04.04.2013
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-797-814/2013р. Головуючий у першій
інстанції Кукурекін К.В.
категорія 46 Доповідач у апеляційній інстанції Водяхіна Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 квітня 2013 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Водяхіної Л.М.,
суддів - Андрейченко А.А., Зотова В.С.
при секретарі - Івченко М.О.,
за участю відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 05 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа Служба у справах неповнолітніх Новоазовської РДА Донецької області про надання дозволу на оформлення проїзного документу та виїзду за межі України неповнолітнього,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 та просила надати дозвіл на оформлення проізного документу на виїзд за межі України та надання дозволу виїзду за межі України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в Туреччину, строком на 10-12 днів на три роки, а саме в 2012, 2013, 2014 роках без супроводження батька ОСОБА_3, та стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з відповідачем по справі позивачка знаходилася у зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 2009 року.
Від сумісного життя сторони по справі мають малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За рішенням Новоазавського районного суду Донецької області від 23 вересня2011року,шлюб між позивачем та відповідачем розірваний, після розірвання шлюбу, дитина залишилася проживати разом з позивачем. Оскільки вона разом зі своїми батьками постійно виїжджає за межі України для відпочинку в Туреччину строком на 10-12 днів, позивач вказує на те, що бажає взяти з собою дитину, але для виїзду за кордон потрібен дозвіл батька дитини, який відмовляється його надати.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 05листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах неповнолітніх Новоазовської РДА Донецької області про надання дозволу на оформлення проїзного документу та виїзду за межі України неповнолітнього відмолено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового, яким просить задовольнити її позовні вимоги, вважає, що рішення суду постановлено при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах неповнолітніх Новоазовської РДА Донецької області, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 2009 року по 23 вересня 2011 року, шлюб було розірвано на підставі рішення Ново азовського суду Донецької області від 23 вересня 2011 року.
Від шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мають сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.8).
Як вбачається з довідки виконавчого комітету Новоазовської міської Ради Новоазаовського району Донецької області №972, дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір`ю - ОСОБА_4
З довідки №808, виданої КЗ «Новоазовський районний центр первинної медико - санітарної допомоги» Ново азовської районної Ради Донецької області від 12 липня 2012 року, вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в групі динамічного спостереження, як такий, що часто тривало хворіє на распіраторни інфекції. За станом здоров`я рекомендовано оздоровлення в осінньо - зимовий період.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача 07 червня 2012 року надсилалось прохання про надання дозвілу на виїзд дитини за межі України.
Листом відповідача від 03 липня 2012 року їй було відмовлено в наданні дозволу.
Статтею 33 Конституцією України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які установлюються законом.
Згідно із вимогами ст. 141 Сімейного кодексу України - мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Сімейне законодавство виходить із принципу повної рівноправності обох батьків - батька і матері - у всіх правах і обов'язках відносно своїх дітей. Зокрема стаття 155 СК України визначає, що здійснення батьками своїх прав по виконанню обов`язків мають ґрунтуватися на повній повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
В силу із ст.ст.7, 150, 155 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтею 313 Цивільного Кодексу України визначено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Водночас фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадяни України»від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ, постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами).
У відповідності до положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників. За відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду.
Згідно до п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України № 231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.
Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами) визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.
Статтею 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/ проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
Таким чином, діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків, а тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги у частині надання дозволу на оформлення проїзного документу підлягають частковому задоволенню, а саме: надання дозволу на оформлення проїзного документу до виїзду малолітнього ОСОБА_5 до Туреччини у 2013 році строком на 12 днів. Такий висновок суду випливає також із довідки та висновку Служби у справах дітей Новоазовської районної державної адміністрації (а.с.69).
Оскільки відповідач всупереч вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України не надав доказів в обґрунтування обставин, на які він посилався як на підставу своїх заперечень, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково.
При викладених обставинах суд знаходить переконливими доводи позивачки про відсутність будь-яких об'єктивних перешкод до скоєння неповнолітньою дитиною - ОСОБА_5 короткотермінової поїздки у 2013 році строком на 12 днів без супроводження батька ОСОБА_3 за межі держави України, в Туреччину в інтересах її фізичного розвитку та оздоровлення, а відмова відповідача від дачі згоди на такі поїздки розцінює як зловживання батьківськими правами і порушення прав дитини на скоєння поїздок за кордон для оздоровлення.
Таким чином, суд першої інстанції зазначені обставини не врахував та дійшов до невірного висновку, щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах неповнолітніх Новоазовської РДА Донецької області.
Таким чином, на підставі п.4 ст.309 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 05 листопада 2011 року підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 303, 304, ч.1 п. 2 ст.307, п.4 ч. 1 ст. 309,
313, 314, 315, 317 ЦПК України статтями 7,141,150,155 СК України, колегія,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 05 листопада 2012 року скасувати.
Постановити нове рішення.
Дати дозвіл на оформлення проїзного документу на виїзд за межі України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Туреччини м.Анталія у 2013 році строком на 12 днів без супроводження другого батька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Дати дозвіл на виїзд за межі України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Туреччини м.Анталія у 2013 році строком на 12 днів без супроводження другого батька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на корись ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Л.М.Водяхіна
Судді: А.А.Андрейченко
В.С.Зотов