АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1907/256/2012 Головуючий у 1-й інстанції Чорна В.Г.

Провадження № 22-ц/789/546/13 Доповідач - Хома М.В.

Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Хоми М.В.

суддів - Загорського О. О., Демковича Ю. Й.,

при секретарі - Танцюра О.В.

з участю сторін - апелянта ОСОБА_1, представника

ПАТ КБ "Приватбанк" Возної Н.Й., представника

ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 14 березня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 1.03.2006 року укладено кредитний договір, згідно умов якого позивач надав кредит у розмірі 10 000 доларів США на термін до 03.09.2007 року. Виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором забезпечено договорами поруки, укладеними з поручителями ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Боржник ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 23 048,64 доларів США, що еквівалентно 184 156,33 грн. З врахуванням наведеного позивач просив стягнути вказану заборгованість із відповідачів.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 14 березня 2012 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за договором кредиту від 01.03.2006 року в сумі 23 048,64 доларів США, що еквівалентно 184 156,33 грн., та судові витрати в сумі 1 841,56 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Зборівського районного суду від 14 березня 2012 року скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, неповно досліджено обставини справи. Зокрема зазначає, що позивач пропустив строк, визначений ст. 559 ЦК України, для звернення до поручителя з вимогою про примусове виконання взятого ним зобов'язання, оскільки кінцевою датою виконання основного зобов'язання згідно договору кредиту є 03.09.2007 року. Із заявою до Зборівського районного суду щодо видачі судового наказу про стягнення з боржників солідарно на користь "Приватбанку" заборгованості згідно кредитного договору позивач вперше звернувся 06.05.2008 року, пропустивши при цьому шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до неї як до поручителя.

Заслухавши апелянта, яка посилається на доводи апеляції, представника ПАТ КБ "Приватбанк", яка вважає рішення суду законним та обгрунтованим, представника ОСОБА_3, який вважає, що ОСОБА_1 повинна сплачувати заборгованість по кредиту разом з іншими відповідачами, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідачами порушено майнові права позивача, які підлягають захисту шляхом солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким рішенням суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1 як із поручителя.

Судом встановлено, що 01.03.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № Є/V 1494, згідно умов якого позивач надав кредит в розмірі 10 000 доларів США на термін до 03.09.2007 року, який відповідач зобов'язався повертати частинами та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором.

Відповідач взятих на себе зобов'язань згідно кредитного договору не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 23 048,64 доларів США, з яких 5 138,40 доларів США - заборгованість за кредитом, 9 271,26 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 8638,98 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

На виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 01.03.2006 року між ЗАТ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 1, відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за неналежне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору № Є/V 1494 від 01.03.2006 року.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором боржника за порушення ним свого зобов'язання боржником.

Згідно із частиною 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку. Встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до частини 1 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.(частина 1 статті 252 ЦК України).

Разом із тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настання (частина 2 статті 251 та частина 2 статті 252 ЦК України).

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 6 договору поруки 1) про те, що порука припиняється з виконанням своїх зобов'язань в повному об'ємі не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині 1 статті 251 та частині 1 статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини 4 статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - термін повного погашення кредитної лінії 3 вересня 2007 року. (п. 1.3. кредитного договору).

За таких обставин у ПАТ КБ "Приватбанк" виникло право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_1 про виконання порушеного зобов'язання боржника ОСОБА_3 щодо погашення кредиту починаючи з 3 вересня 2007 року, протягом наступних шести місяців.

Таку вимогу до поручителя банк пред'явив, однак, як вбачається з матеріалів справи, лише 21 травня 2008 року, тобто вже після спливу встановленого частиною 4 статті 559 ЦК України шестимісячного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що банк протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимогу до ОСОБА_1 як поручителя з вимогою про погашення заборгованості по кредитному договору, а тому договір поруки № 1 від 1 березня 2006 року в силу вимог частини 4 ст. 559 ЦК України слід вважати припиненим, а вимогу Банку до поручителя ОСОБА_1 такою, що не ґрунтується на законі.

На вказані обставини справи та норми чинного законодавства суд першої інстанції уваги не звернув та в порушення норм матеріального права без достатніх на те підстав стягнув заборгованість за кредитним договором із поручителя, а тому рішення суду першої інстанції підлягає до часткового скасування - у частині стягнення заборгованості із поручителя ОСОБА_1 з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1

Вимоги апелянта ОСОБА_1 про скасування рішення в цілому та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості із ОСОБА_3, ОСОБА_5 до задоволення не підлягають, так як вказані відповідачі з апеляційною скаргою на дане рішення не зверталися.

На підставі наведеного, керуючись 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Зборівського районного суду від 14 березня 2012 року скасувати в частині стягнення заборгованості із ОСОБА_1.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості як з поручителя за кредитним договором № E/V1494 від 1 березня 2006 року - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Хома