АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/272/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О.

Провадження № 11-кп/789/14/13 Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - ч.3 ст.185 КК України

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Тихої І.М.

Суддів - Демченко О. В., Римар Т. М.,

при секретарі судового засідання - Беській С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження № 596/272/13-к за апеляційною скаргу старшого прокурора прокуратури Гусятинського району Печінки П.В. на вирок Гусятинського районного суду Тернопільської області від 04.03.2013 року щодо:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з освітою середньою, неодруженого, не працюючого, не судимого згідно ст. 89 КК України,

засудженого за ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України з застосуванням ч.1 ст.69 КК України до 4 місяців арешту,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з освітою середньою-спеціальною, неодруженого, не працюючого, не судимого згідно ст. 89 КК України,

засудженого за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України з застосуванням ст.69 КК України до 4 місяців арешту;

вирішено долю речових доказів та питання про судові витрати,

з участю: прокурора Хрипливого Є.,

обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5,

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку 19 грудня 2012 року, близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою крадіжки чужого майна, через одне з вікон та шляхом пошкодження дверей проникли в приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», який розташований по АДРЕСА_3 і належить ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 Перебуваючи в приміщенні ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4, діючи з єдиним умислом, умисно, таємно викрали:

-коралі коричневі, вартістю 27 грн.;

-коралі чорного кольору, вартістю 25 грн.;

-коралі з частинками прозорого, блакитного кольору, вартістю 32 грн.;

-коралі бірюзового кольору, вартістю 17 грн.;

-коричневі жіночі коралі, вартістю 30 грн.;

-білі жіночі коралі, ціною 20 грн.;

-два дитячих костюми, вартістю 70 грн. кожен, на загальну суму 140 грн.;

-вісім дитячих топіків, вартістю 22 грн. кожен, на загальну суму 176 грн.;

-спортивний костюм «Adidas», вартістю 110 грн.;

-блакитну майку, вартістю 30 грн.;

-шорти блакитного кольору, вартістю 35 грн.;

-чотири дитячі повзунки рожевого кольору, вартістю 17 грн. кожен, на загальну суму 68 грн.;

-комбінезон рожевого кольору, вартістю 30 грн.;

-дві майки рожевого кольору, вартістю 45 грн. кожна, на загальну суму 90 грн.;

-футболку блакитного кольору, вартістю 27 грн.;

-три дитячі розпашонки, вартістю по 15 грн. кожна, на загальну суму 45 грн.;

-три дитячі розпашонки, вартістю 17 грн. кожна, на загальну суму 51 грн.;

-дві дитячі розпашонки, вартістю 14 грн. кожна, на загальну суму 28 грн.;

-п'ять трико, вартістю 25 грн. кожен, на загальну суму 125 грн.;

-три трико, вартістю 27 грн. кожен, на загальну суму 81 грн.;

-футболку рожевого кольору, вартістю 30 грн.;

-дві пари кросівок, вартістю 185 грн. пара, на загальну суму 370 грн.;

-дитячі ходулі, вартістю 455 грн.;

-дитячі розові резинки для волосся, вартістю 5 грн.;

-дві чорні заколки, вартістю 25 грн. кожна, на загальну суму 50 грн.;

-два ланцюжки із кулонами зодіаку «Терези» та «Риба», «Лев», «Скорпіон», вартістю 12 грн. кожна, на загальну вартістю 48 грн.;

-6 штук дитячих сережок, вартістю 6 грн. пара, на загальну суму 18 грн.;

-7 штук дитячих сережок, вартістю 4 грн. штука, на загальну суму 28 грн.;

-одну каблучка жовтого металу, вартістю 5 грн.;

-дві чоловічі печатки білого металу, вартістю 17 грн. кожна, на суму 34 грн.;

-дві жіночі брожки, вартістю 15 грн. кожна, на загальну суму 30 грн.;

-дві заколки для жіночого волосся, вартістю 25 грн. кожна, на загальну суму 50 грн.;

-чорну резинку для жіночого волосся, вартістю 23 грн.;

-п'ять перстнів сірого кольору, вартістю 22 грн., на загальну суму 110 грн.;

-шість заколок для волосся, вартістю 40 грн., на загальну суму 240 грн.;

-вісім жіночих цепочок з кулонами, вартістю 57 грн., на загальну суму 456 грн.;

-дві пари кросівок, вартістю 185 грн. за пару, на загальну суму 370 грн.;

-шість брожок, вартістю 27 грн. кожна, на загальну суму 162 грн.;

-дев'ять жіночих браслетів, вартістю 32 грн. кожен, на загальну суму 288 грн.;

-сім брошок на шапку, вартістю 15 грн., на загальну суму 105 грн.;

-чоловічу куртку темного кольору, вартістю 540 грн.

Після чого покинули місце вчинення злочину, а викраденим розпорядилися власний розсуд. Внаслідок крадіжки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 спільне діями заподіяли ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 4587 гривень.

В апеляційній скарзі прокурор Гусятинського району, не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій обвинувачених, просить вирок суду скасувати в частині призначення покарання в зв"язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особам обвинувачених та постановити новий вирок, яким ОСОБА_6 та ОСОБА_4 призначити покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді 3-х років позбавлення волі кожному, посилаючись на те, що ОСОБА_6 раніше двічі притягувався до відповідальності за аналогічні кримінальні правопорушення і за останнє з яких відбував покарання у виді 6 місяців арешту, а ОСОБА_4 також раніше притягувався до відповідальності за ч.3 ст.185 КК України і вчинив новий злочин одразу ж після завершення іспитового строку за попередньою судимістю, що свідчить про стійкість протиправної поведінки обвинувачених, їх підвищену суспільну небезпечність та неможливість виправлення та перевиховання за допомогою інституту арешту.

Захисник обвинувачених ОСОБА_5 подав заперечення на апеляцію, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок в частині призначення покарання обвинуваченим без змін посилаючись на те, що останній постановлений з врахуванням всіх пом"якшуючих покарання обставин, думки потерпілої, яка просить не позбавляти ОСОБА_6 та ОСОБА_4 волі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора, який апеляційну скаргу підтримав повністю і просив задовольнити, думку обвинувачених та їх захисника, які заперечили проти задоволення апеляції і просили вирок залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України при обставинах, викладених у вироку є обгрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наявними у ній доказами, які були досліджені судом першої інстанції в їх сукупності та ніким з учасників кримінального провадження в апеляції не заперечується.

Дії обвинувачених судом вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як крадіжка-таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що обраний судом першої інстанції вид та розмір покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особам обвинувачених внаслідок м"якості, що згідно з ст.407 КПК України є підставою для скасування вироку.

Відповідно до ст.65 КК України , суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції частини статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Даних вимог закону суд першої інстанції не дотримався.

Санкцією ст.185 ч.3 КК України передбачено покарання у вигляду позбавлення волі від 3 до 6 років.

Мотивуючи покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за вчинення крадіжки за попередньою змовою групою осіб з проникнення в інше приміщення, суд необгрунтовано вибрав менш суворий вид покарання ніж передбачено санкцією статті.

Хоча, скоєний ними злочин відноситься до категорії важких.

Як вбачається з вироку, при призначенні покарання обвинуваченим суд визнав обтяжуючою покарання обставиною вчинення ними злочину в стані алкогольного сп"яніння, що згідно п.2 постанови пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» 24.10.2003 року з наступними змінами та доповненнями є підставою для призначення передбаченого законом більш суворого покарання.

Також суд не взяв до уваги те, що ОСОБА_6 раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні кримінальні правопорушення і за останнє з них відбував покарання у вигляді 6 місяців арешту, а ОСОБА_4 також раніше притягувався до відповідальності за ч.3 ст.185 КК України і вчинив новий злочин одразу після завершення іспитового строку за попередньою судимістю, що свідчить про те, що обвинувачені на шлях виправлення не стали та є суспільно небезпечними особами.

Тому, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбвалення волі, оскільки воно буде відповідати ст.65 КК України за своїм видом та буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд вірно врахував пом"якшуючі вину обтавини - визнання вини, часткове відшкодування заподіяної шкоди, також те, що вони є особами молодого віку, перший - має на утриманні малолітню доньку, а другий - проживає в неповній сім"ї з бабусею похилого віку, яка хворіє, думку потерпілої, яка просить їх суворо не карати, один епізод злочинної діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.66 КК України колегія вважає за необхідне визнати пом»якшуючою вину обставиною те, що злочином не заподіяно тяжких наслідків.

Враховуючи ці обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та дають обґрунтовану підставу для застосування ст.69 КК України, суд приходить до висновку що їм слід призначити покарання в розмірі меншому ніж передбачено санкцією ст.185 ч.3 КК України.

В решті вирок суду слід залишити без змін.

За таких обставин, вирок суду в частині призначення покарання обвинуваченим підлягає скасуванню з постановленням свого вироку на підставі п.2 ч.1 ст.420 КПК України, а апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.405,407,420,421 КПК України, колегія ,-

З А С У Д И Л А :

Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Гусятинського району задовольнити частково.

Вирок Гусятинського районного суду Тернопільської області від 04.03.2013 року в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_6 покарання за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням положень ст.69 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити попередньою-взяття під варту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 Обчислювати з 4 березня 2013 року.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням положень ст.69 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередньою - взяття під варту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня затримання- 24.12.2012 року.

В решті вирок суду залишити без змін.

Вирок суду може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженими - в той самий строк з моменту вручення їм копії вироку.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.М. Тиха