УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №: 22-ц/0191/1762/2012Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.
"27" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:
Головуючого суддіСамойлової О.В.,
СуддівАвраміді Т.С. Приходченко А.П.,
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за скаргою ОСОБА_6 на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України, Кримської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція», старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Бурнашева О.В., за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 02 листопада 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2012 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 звернувся до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України, Кримської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція», старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Бурнашева О.В., у якій просить суд зобов'язати відповідачів скасувати рішення про призначення торгів, зупинити призначені торги та призначити експертну оцінку спірного майна.
Скарга мотивована тим, що 03 липня 2012 року ОСОБА_6 виразила незгоду з постановою старшого виконавця Бурнашева О.В. про можливість реалізації заставного майна на відкритих торгах у зв'язку із тим, що початкова ціна продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визначена у розмірі 1 934 350 грн. та 541 940 грн. і не відповідає фактичним ринковим цінам на сьогоднішній день. Відповідь на звернення заявниці була обґрунтована тим, що відповідно до п. 4.3.6 Інструкції по організації примусового виконання рішення, вартості майна боржника встановленого судом, державний виконавець передає дане майно на реалізацію за ціною, вказаною у рішенні суду. Не погодившись із вказаною відповіддю, заявниця повторно звернулась з вимогою про проведення оцінки, зазначивши неправомірність посилання державного виконавця на рішення Феодосійського міського суду.
28 жовтня 2012 року заявнику стало відомо про те, що нежитлові приміщення виставлені для реалізації на прилюдні торги. Дані дії виконавчої служби ОСОБА_6 вважає незаконними, оскільки, на її думку, ВДВС повинен був організувати додаткову оцінку майна.
Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 02 листопада 2012 року в задоволенні скарги відмовлено (а.с. 28-29).
Не погодившись з ухвалою суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення скарги в повному обсязі.
Апелянт зазначає, що так як номінальна вартість заставного майна, виставленого на торги, відповідає цінам, які існували в 2007 році, а торги призначено на листопад 2012 року, ціна заставного майна є примірною, то ціни на майно при продажу на торгах повинні визначатися окремо по цінам, які існують на момент реалізації майна.
Крім того, апелянт посилається на те, що висновок суду стосовно того, що ціна спірного майна визначена рішенням суду і ОСОБА_6 не зверталася з вимогами про визначення його вартості, є помилковим, оскільки питання про оцінку майна в суді не обговорювалося, а розглядалося лише питання стосовно звернення стягнення на майно.
Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутністю сторін та їх представників на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України, заява ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи колегією суддів відхилена у зв'язку із тим, що повідомлені у неї причини неявки не можуть бути визнані судом поважними, оскільки вони не підтверджені належним чином відповідними доказами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 29 грудня 2011 року позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволені частково. Звернуто стягнення у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 250 від 22 листопада 2007 року на предмети іпотеки згідно з договором іпотеки від 23 листопада 2007 року, реєстр №4292, а саме: квартири № 1,2,4, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (за початковою ціною для реалізації: квартири № 1 - 462 277,00 грн.; квартири № 2 - 441 370 грн.; квартири № 4 - 600495,00 грн.), нежитлову будівлю площею 121,6 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (за початковою ціною для реалізації - 1934350,00 грн.), нежиле приміщення площею 165,7 кв. м., у житловому будинку літ «А», що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (за початковою ціною для реалізації 541 940,00 грн.) та які належать на праві власності ОСОБА_6 шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження» на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Феодосійського відділення №4550 АТ «Ощадбанк» на суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 442 032, 83 доларів США, що еквівалентно 3 531 798,11 гривень на р/р 3739905, ЄДРПОУ 02761973, МФО 384049 ( а.с.4-7).
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 20 березня 2012 року рішення суду першої інстанції змінено, суму заборгованості визначено у розмірі 346500 доларів США, що еквівалентно 2768500 грн. 35 коп., процентів у розмірі 87611,32 доларів США, що еквівалентно 700 005 грн. 69 коп., пені у розмірі 63292 грн. 07 коп. ( а.с.8-9).
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні скарги, виходив з того, що у рішенні Феодосійського міського суду від 29.12.2011 року визначено не тільки розмір заборгованості, а й початкову ціну для реалізації майна. Зазначення у судовому рішенні інформації про початкову ціну предмета іпотеки при зверненні стягнення на нього є обов'язковим.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується й колегія суддів, оскільки він відповідає встановленим обставинам справи та ґрунтується на нормах Закону України "Про виконавче провадження", Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Відповідно до п.6 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається разом з іншим і початкова ціна предмета забезпечувального обтяження (предмета іпотеки) для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.
Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку», проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження». Так, ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Початкова ціна продажу предмету іпотеки відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотеко держателем.
У п. 4.3.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року зазначено, що державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду.
Посилання апелянта на те, що існує певний порядок реалізації залогового майна, визначення його вартості, який був порушений виконавчою службою при призначенні прилюдних торгів для реалізації майна, яке належить ОСОБА_6, колегія суддів вважає помилковим, оскільки у даному випадку йдеться про реалізацію майна, що є предметом іпотеки, а не залога, та правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються саме нормами Законів України «Про іпотеку» та «Про виконавче провадження».
Враховуючи, що рішенням Феодосійського міського суду від 29 грудня 2011 року визначена вартість майна ОСОБА_6, на яке звернено стягнення, як на предмет іпотеки, дії державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію за ціною, визначеною рішенням суду, без проведення оцінки майна, відповідають вимогам ст. 43 Закону України «Про іпотеку», п. 4.3.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Підготовка та порядок проведення прилюдних торгів передбачені ст.ст. 43-45 Закону України «Про іпотеку», а також п.п.3, 4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року. Пунктом 3.2 указаного Тимчасового Положення визначено, що прилюдні торги проводить спеціалізована організація за заявкою державного виконавця. Відповідно до п. 4.12 Тимчасового Положення прилюдні торги можуть бути припинені і майно знято з продажу в разі невиконання правил проведення прилюдних торгів, передбачених цим Положенням.
В матеріалах справи відсутні безперечні докази порушення відповідачами правил Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а тому відсутні правові підстави для припинення прилюдних торгів.
Крім того, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_6 про зобов'язання відповідача скасувати рішення про проведення прилюдних торгів, оскільки вони суперечать вищевикладеним нормам права.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування ухвали.
Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду, відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 02 листопада 2012 року відхилити.
Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 02 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Самойлова О.В. Т.С. Авраміді А.П. Приходченко