УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/309/13Головуючий суду першої інстанції:Бистрякова Д.С.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

"26" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіСамойлової О.В.,

СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака", Державного підприємства "Судацьке лісомисливське господарство", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Феодосія АР Крим про встановлення факту спричинення травми на підприємстві та стягнення щомісячних виплат, та за об'єднаним позовом ОСОБА_6 до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака", третя особа -Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Феодосія АР Крим про визнання недійсним акту, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, про зобов'язання скласти акт форми Н-1, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 07 грудня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2000 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Судака", ДП «Судацьке лісомисливське господарство», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Феодосія АР Крим про встановлення факту спричинення травми на підприємстві, стягнення щомісячних виплат, мотивуючи вимоги тим, що вона працювала вКРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака». 07.09.1996 року під час здійснення посадових обов'язків, вона отримала травму у вигляді закритого перелому пальців правої кисті, внаслідок чого у подальшому було втрачено 25% працездатності, у зв'язку з чим, позивачка просила встановити факт спричинення травми на підприємстві та стягнути щомісячні виплати.

У жовтні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до КРП „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака" про визнання недійсним акту форми Н-5 від 29.05.2012 року, визнання нещасного випадку, який відбувся 07.09.1996 року, таким, що пов'язаний з виробництвом, про зобов'язання скласти акт форми Н-1, мотивуючи вимоги тим, що вона працювала в КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака», 07.09.1996 року під час здійснення посадових обов'язків, вона отримала травму у вигляді закритого перелому пальців правої кисті, внаслідок чого у подальшому нею було втрачено 25% працездатності. У зв'язку з втратою працездатності позивачка звернулася до керівництва з приводу надання акту про нещасний випадок на виробництві, але його видали без підпису директора та печатки. 28.07.2000 року був складений Акт розслідування, яким встановлено відсутність фактів, що підтверджують травмування оператора хлораторної установки ОСОБА_6 на виробництві. Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 17.11.2004 року та додаткове рішення, якими встановлено факт отримання позивачкою каліцтва на виробництві, та стягнуто відповідні виплати, ухвалу апеляційного суду, якою вони були залишені без змін, було в подальшому скасовано у касаційному порядку, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. В подальшому позивачка звернулася до суду з іншим позовом, а саме з позовом до КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака»про зобов'язання провести розслідування нещасного випадку на виробництві і скласти акт. Рішенням Феодосійського міського суду від 20.12.2011 року зазначений позов було задоволено частково, зобов'язано відповідача провести розслідування нещасного випадку на виробництві, що відбувся 07.09.1996 року зі складанням відповідного акту. КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака»проведено розслідування нещасного випадку, що відбувся 07.09.1996 року з ОСОБА_6 та складено акт форми Н-5, затверджений 29.05.2012 року, в якому визначено, що зазначений нещасний випадок непов'язаний із виробничою діяльністю оператора хлораторної установки ОСОБА_6 Висновки, вказані у зазначеному акті форми Н-5, не відповідають дійсності, оскільки нещасний випадок з позивачкою стався протягом робочого часу, на робочому місце, коли вона виконувала вказівку керівництва, а саме відкривала та закривала шлагбаум. У зв'язку з чим, позивачка просить визнати недійсним акт форми Н-5 від 29.05.2012 року про проведення розслідування нещасного випадку, що відбувся з нею 07.09.1996 року; визнати нещасний випадок, що стався з позивачкою 07.09.1996 року пов'язаним з виробництвом, та зобов'язати КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака»скласти акт форми Н-1.

Ухвалою Феодосійського міського суду від 12.02.2008 року закрито провадження у справі за зазначеним позовом в частині позовних вимог стосовно стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Феодосії матеріальної та моральної шкоди, у зв'язку із відмовою позивачки від частини вимог (т.2 а.с. 210).

Ухвалою Феодосійського міського суду від 08.12.2012 року цивільні справи об'єднано в одно провадження (т. 3 а.с. 216).

Рішенням Феодосійського міського суду від 07 грудня 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено (т. 3 а.с. 217-219).

Додатковим рішенням Феодосійського міського суду від 18 січня 2013 року вирішено питання щодо компенсації судових витрат (т. 3 а.с. 241).

Не погодившись із вказаним рішенням, позивачкаОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В якості доводів апелянт зазначає, що висновок суду про недоведеність позовних вимог є необґрунтованим, оскільки матеріали справи містять докази, які підтверджують факт отримання травми, пов'язаної з виконанням трудових обов'язків.Так, при складанні Акта форми Н-1, який не був затверджений директором, першою комісією були вірно зазначені обставини отримання травми.

Апелянт не погоджується із доводами відповідача стосовно того, що вона самовільно відкривала шлагбаум, що це не входило до її обов'язків, оскільки вона тоді діяла за вказівкою свого керівника та в інтересах виробництва, тому вважає, що нещасний випадок стався в робочий час, на робочому місці і він пов'язаний з виробництвом.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Феодосія АР Крим надало заперечення на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності ОСОБА_6 на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України, оскільки апелянт повідомлена про розгляд справи належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників відповідачів,вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог позивача про встановлення факту спричинення травми на підприємстві та стягнення щомісячних виплат, про визнання недійсним акту форми Н-5 від 29.05.2012 року, визнання нещасного випадку, який стався 07.09.1996 року таким, що пов'язаний з виробництвом, про зобов'язання скласти акт форми Н-1.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суду погоджується оскільки він заснований на законі та відповідає матеріалам справи.

Згідно ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цім Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07.09.1996 року ОСОБА_6, працюючи на посаді оператора хлораторних установок в КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака», відкривала шлагбаум, противага відірвалася, та її важка частина впала на руку позивачки. Внаслідок цього ОСОБА_6 отримала травму -закритий перелом основної фаланги другого пальця зі зміщенням, третього та четвертого пальців правої кістки. За висновком МСЕК позивачем втрачено 25 % працездатності, що підтверджується довідкою від 23.08.2001 року (т.1 а.с. 82). Позивачка не повідомила про нещасний випадок роботодавця та не надала для оплати лікарняний лист, проти чого вона не заперечує. У зв'язку з втратою працездатності позивачка звернулася до керівництва з приводу складання акту про нещасний випадок на виробництві, але його видали без підпису директора та без печатки (т. 1 а.с. 18-21). Згідно Наказу № 162 від 26.07.2000 року була створена комісія по розслідуванню нещасного випадку на виробництві у вересні 1996 року (т.1 а.с. 17).

28.07.2000 року був складений Акт розслідування, яким встановлено, що відсутні факти, які підтверджують травмування оператора хлораторної установки ОСОБА_6 на виробництві (т.1 а.с. 22).

В 2001 році позивачка зверталася до Кримської державної інспекції з нагляду в агропромисловому комплексі та невиробничій сфері. Було проведено дорозслідування нещасного випадку, виданий припис про складання відповідного акту. Припис не виконаний, акт про нещасний випадок на виробництві складений не був.

Рішенням Феодосійського міського суду від 17.11.2004 року та додатковим рішенням встановлено факт отримання ОСОБА_6 07.09.1996 року каліцтва на виробництві в Судакському виробничому підприємстві водопровідно-каналізаційного господарства, стягнуто з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Феодосії на користь ОСОБА_6. одноразову допомогу у розмірі 7663,52 грн., моральну шкоду в сумі 10000,00 грн., витрати по сплаті юридичної допомоги 500,00 грн., а всього 17663,52 грн., щомісячні страхові виплати в розмірі 72,52 грн., починаючи з 01.11.2004 року (т.2 а.с.75, 101). Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 03.12.2007 року рішення Феодосійського міського суду від 17.11.2004 року та ухвалу Апеляційного суду АРК від 13.07.2005 року скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с. 178).

В подальшому, посилаючись на ухвалу касаційної інстанції, позивачка звернулася до суду з позовом до Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака" про зобов'язання провести розслідування нещасного випадку на виробництві, скласти акт.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 20.12.2011 року (т.3 а.с.129-130) позов було задоволено частково, зобов'язано Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака»провести розслідування нещасного випадку на виробництві, що відбувся 07.09.1996 року з ОСОБА_6 зі складанням відповідного акту.

КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака» за участю представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Феодосії АР Крим проведено розслідування нещасного випадку, що відбувся 07.09.1996 року з ОСОБА_6 та складено акт форми Н-5, затверджений 29.05.2012 року, в якому визначено, що розслідуваний нещасний випадок непов'язаний із виробничою діяльністю оператора хлораторної установки ОСОБА_6 Розслідування нещасного випадку здійснено у відповідності до Порядку проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого КМУ від 30.11.2011 року № 1232 (т. 3 а.с. 74-81).

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві на час виникнення правовідносин визначений Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 року № 623, яке втратило чинність на підставі Постанови КМУ від 21.08.2001 року № 1094 (т.3 а.с. 197).

Судом першої інстанції встановлено, що розслідування нещасного випадку, який відбувся 07.09.1996 року з ОСОБА_6 зі складанням відповідного акту, а саме форми Н-5, затвердженого 29.05.2012 року, здійснено з дотриманням вимог Порядку проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого КМУ від 30.11.2011 року № 1232.

Стаття 25 Закону України «Про охорону праці» в редакції від 15.05.1996 року, що діяла на час травмування ОСОБА_6, передбачала обов'язок власника проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, яке розробляється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці за участю профспілок і затверджується КМ України. За підсумками розслідування нещасного випадку або професійного захворювання власник складає акт за встановленою формою.

На підставі ст. 171 КЗпП України та ст. 22 Закону України «Про охорону праці» в редакції від 16.10.2012 року, власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення такого розслідування встановлена Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок). Указаним Порядком встановлений Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (Додаток 6). Крім того, такі обставини передбачені п. 15 Порядку, ними є зокрема: виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням трудових обов'язків чи завдань роботодавця, починаючи з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов'язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця; надання підприємством шефської (благодійної) допомоги іншим підприємствам, установам, організаціям за наявності відповідного рішення роботодавця.

Встановлення цих та інших обставин, дають підстави визнати нещасні випадки, що сталися з працівником під час виконання трудових обов'язків, такими, що пов'язані з виробництвом.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, з'ясував обсяг посадових обов'язків позивачки (т. 3 а.с. 192, 206), факт ознайомлення її з вимогами інструкції з охорони праці (т. 3 а.с. 197-203), дав оцінку Акту № 2 проведення розслідування нещасного випадку, який трапився 07.09.1996 року, за формою Н-5 та процедурі його складення.

Так, наказом директора КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Судака»№ 47 від 26 березня 2012 року за рішенням Феодосійського міського суду від 20.12.2011 року для проведення розслідування нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_6 на підприємстві 07.09.1996 року, створена комісія (т. 3 а.с. 149).

29 травня 2012 року на підставі проведеного розслідування комісією складений акт № 2 за формою Н-5 (т. 3 а.с. 74) і зроблений висновок про те, що нещасний випадок не обумовлений виробничою діяльністю оператора хлораторної установки ОСОБА_6 такого висновку комісія дійшла на підставі встановлених нею фактів, які об'єктивно підтверджені документами, що прикладені до Акту та чисельними поясненнями свідків - працівників КРП «ППВКХ м. Судака» (т. 3 а.с. 149-210).

Посилання апелянта на те, що оскаржуваний Акт не відповідає дійсності і що існувала письмова інструкція та наказ директора про те, щоб працівники підприємства з дозволу директора відкривали шлагбаум, є безпідставними, оскільки наявна в матеріалах справи копія аркушу журналу із розпорядженням про необхідність тривати шлагбаум закритим, з поміткою 10.08.1997 року, відповідно до вимог ст.ст. 60-64 ЦПК України не є належним та допустимим доказом, а інші документи, що оформлені належним чином, спростовують твердження ОСОБА_6

Опитані при проведенні розслідування ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інші пояснили, що наказу про покладення обов'язків щодо відкривання шлагбауму не існувало, підняття шлагбауму не входило в обов'язки робітників,навпаки, був наказ про заборону відкривати шлагбаум, ключів від замка на шлагбаумі у працівників КРП «ППВКХ м. Судака» не було, повідомлення за фактом травмування ОСОБА_6 не надходило, вона ходила на роботу з перев'язаною рукою.

Заставне облаштування - шлагбаум, встановлений перед об'єктом РРЧВ не належить і не належалоКРП «ППВКХ м. Судака», на його балансі також не знаходиться і не знаходилося, що підтверджується листами директора від 09.04.2012 року (т. 3 а.с. 171), 01.02.2002 року (т. 3 а.с. 174). З листа директора ДП «Судацьке лісомисливське господарство» від 07.03.2002 року (т. 3 а.с. 183) слідує, що металевий шлагбаум біля районних резервуарів Судацького ППВКХ встановлений Судацьким державним лісомисливським господарством в 1993 році з ціллю обмеження відвідування лісу сторонніми особами. Шлагбаум встановлений на дорозі, що веде в Приморське лісництво урочище «Лісья бухта» на ділянці № 6 біля траси Судак-Феодосія. Відвідування території лісу з обмеженим доступом проводиться шляхом відкриття шлагбауму лише працівниками Судацького Державного лісомисливського господарства. Відповідальним за ключі від шлагбаума є лісник ділянки, на якій знаходиться шлагбаум. Працівникам Судакського ППВКХ не надавалось право відкривати шлагбауми Судацького ДЛМГ - власника споруд. Лист директора ДП «Судацьке лісомисливське господарство» від 10.04.2012 року (т. 3 а.с. 182) також підтверджує вищевикладені обставини, крім того, в ньому зазначено, що домовленості між керівниками підприємств стосовно експлуатації споруди працівниками Судацького ППВКХ не існувало. До того ж, листами від 14.09.1995 року та від 20.06.1996 року (т. 3 а.с. 187, 189) на адресу Судацького ППВКХ директор Судацького ДЛМГ вимагав привести споруду шлагбауму в першочерговий стан, демонтувати самочинний противовіс, прийняти міри щодо заборони протиправних дій працівників ППВКХ, які дозволяють в'їзд на закриту територію, вилучити самочинні ключі від замка шлагбауму.

Таким чином, обставин, що є підставою для визнання нещасного випадку, що стався з ОСОБА_6 під час виконання трудових обов'язків, таким, що пов'язаний з виробництвом, не встановлено, позивачка при відкритті шлагбауму діяла без дозволу або відповідного рішення роботодавця.

Отже, з урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог ОСОБА_6 про визнання нещасного випадку 07.09.1996 року таким, що пов'язаний з виробництвом, є обґрунтованими. Порушення порядку та процедури складання Акту № 2 проведення розслідування нещасного випадку, що трапився 07.09.1996 року по формі Н-5 також не знайшли свого підтвердження при розгляді справи. Встановлені обставини також виключають можливість задоволення вимог ОСОБА_6 про стягнення щомісячних виплат з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Феодосія АР Крим. Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку про те, що зобов'язання роботодавця скласти конкретний акт, у даному випадку - по формі Н-1, як просить позивачка, не входить до компетенції суду і не ґрунтується на законі, рішенням суду було зобов'язано відповідача провести розслідування нещасного випадку і скласти відповідний акт за його результатами, що й було виконано.

Інші доводи апелянта по суті зведені до викладення обставин при яких ОСОБА_6 отримала травму і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не містять.

Аналіз зібраних по справі доказів, які всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені судом з додержанням правил належності та допустимості доказів, враховуючи достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, свідчить про те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_6

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду.

Керуючись ст. 303, п.1 ч. 1 ст. 307, ч.1 ст. 308, ст. 314, ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішенняФеодосійського міського суду АР Крим від 07 грудня 2012 року відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 07 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

О.В. Самойлова Т.С. Авраміді А.П. Приходченко