РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/191/341/13Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.
"26" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіСамойлової О.В.,
СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8 про стягнення коштів, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_8 про відшкодування витрат на поховання, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 22 січня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що відповідачка незаконно присвоїла частину спадщини, що залишилась після смерті батька сторін - ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Позивач зазначає, що після смерті батька ОСОБА_7 у травні 2011 року отримала належні померлому грошові кошти у Феодосійському відділенні №1 ПАТ «Банк Київська Русь». Після смерті ОСОБА_9 Першою Феодосійською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 228/2011, позивачем подано заяву про прийняття спадщини, оскільки в добровільному порядку вирішити спір не надається можливим, ОСОБА_6, посилаючись на положення ст. 1212 ЦК України, просить стягнути з відповідачки грошові кошти, які вона отримала без достатньої правової підстави.
Не погодившись із вказаним позовом,ОСОБА_7 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про відшкодування витрат на поховання батька. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_7 дійсно було отримано грошові кошти за дорученням з пенсійного рахунку її батька, які вона передала матері. Брат знав, що вказані кошти були витрачені на поховання батька. Крім того, при похованні батька нею були витрачені її особисті кошти в сумі 3480,09 грн., які вона, посилаючись на норми ст. 1232 ЦК України просить стягнути з ОСОБА_6
Ухвалою Феодосійського міського суду від 07 листопада 2012 року зустрічний позов ОСОБА_7 об'єднано в одне провадження із первісним позовом (а.с. 40).
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 22 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено, стягнуто з відповідача на її користь витрати на поховання у розмірі 3480,09 грн. та судовий збір в розмірі 214,60 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням,позивач за первісним позовом ОСОБА_6,подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким первісні позовні вимоги задовольнити, в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.
В якості доводів апелянт зазначає, що судом розгляд справи був здійсненний формально, односторонньо, у порушення норм матеріального права неповно і неправильно встановлені обставини, що мають значення для вирішення справи та для вірного висновку суду.
Так, апелянт не погоджується із висновком суду про те, що грошові кошти, які знаходилися на банківському рахунку на момент смерті ОСОБА_9, є його пенсією, яку він не отримав за життя, і яка передається членам сім'ї померлого пенсіонера у відповідності до ст. 1227 ЦК України. Апелянт ставить під сумнів висновок суду стосовно законності отримання ОСОБА_7 грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_9, оскільки вона отримала гроші за довіреністю, дія якої була припинена в момент смерті батька, тому заволоділа указаними грошима безпідставно.
Апелянт також зазначає, що ОСОБА_7 не було надано належних доказів що сума 3480,09 грн. була витрачена нею саме на поховання.
Крім того, апелянт зазначає, що висновок суду стосовно того, що понесені особою, яка не є спадкоємцем, витрати на поховання спадкодавця в повному об'ємі підлягають стягненню тільки з одного із спадкоємців, не заснований на законі, судом було залишено поза увагою ту обставину, що у разі смерті пенсіонера, особам, які здійснили поховання, виплачується допомога на поховання.
ОСОБА_7 надала заперечення на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішення Феодосійського міського суду від 22 січня 2013 року - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін,вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 05 травня 2011 року помер ОСОБА_9 (а.с.6).
Із заявами про прийняття спадщини після його смерті до Першої феодосійської державної нотаріальної контори у передбачений законом строк звернулися ОСОБА_6 - син померлого (а.с.52), ОСОБА_8 - дружина померлого (а.с.53). ОСОБА_7 подала заяву про прийняття спадщини 13 липня 2012 року, тобто із пропуском встановленого законом строку (а.с. 54). Відомостей про надання ОСОБА_7 додаткового строку в установленому законом порядку матеріали справи не містять.
Згідно довідки Феодосійського відділення № 1 ПАТ «Банк «Київська Русь», на ім'я ОСОБА_9 було відкрито пенсійний поточний рахунок НОМЕР_3 (а.с.45-46). Залишок коштів на початок періоду складав 10499,95 грн. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 за довіреністю отримано 10514,36 грн., 19.05.2011 року нею ж отримано ще 1820,02 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 1227 ЦК України, пенсія, яка належала спадкодавцеві, але не була ним отримана за життя, була передана членам родини померлого і не входить до складу спадщини, оскільки ОСОБА_7 є дочкою померлого, відсутні підстави вважати, що вона отримала кошти без правових підстав.
З таким висновком місцевого суду не погоджується колегія суддів у зв'язку із тим, що він не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.
Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Згідно з ч. 1 ст. 52 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишалася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті. Члени сім'ї, зазначені в ч. 1 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців із дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання пенсії, зазначеної в ч. 1 вказаної статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну (ч. 2 ст. 52 цього Закону). Отже, згідно зазначених вимог Закону членам сім'ї виплачуються суми пенсії, які були нараховані, але не були одержані пенсіонером за життя.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_7 в установі банку отримувала грошові кошти, які перераховувалися на поточний пенсійний рахунок ОСОБА_9, за довіреністю. Відомостей стосовно того, що ОСОБА_7 є членом сім'ї померлого ОСОБА_9, а саме даних про родинні стосунки, про сумісне проживання тощо, матеріали справи не містять, тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що ОСОБА_7, отримуючи за довіреністю, яка припинила свою дію з часу смерті ОСОБА_9, належні померлому грошові кошти, діяла, як член сім'ї спадкодавця. До того ж, ОСОБА_7 не звернулася за виплатою суми пенсії померлого ОСОБА_9 в порядку, що встановлений ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а отримала указану суму саме за довіреністю.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 248 ЦК України визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.
З позовної заяви ОСОБА_6 вбачається, що ним пред'явлено позовні вимоги на підставі ст. 1212 ЦК України. 20 березня 2013 року державним нотаріусом Першої феодосійської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстр № 2-311.
Правовідносини набуття, збереження майна без достатньої правової підстави врегульовані Главою 83 ЦК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, суд першої інстанції у порушенні вимог ст.ст. 214, 215 ЦПК України не визначився з характером спірних правовідносин, не дав їм оцінки та не вирішив яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; не встановив недобросовісності ОСОБА_7 при отриманні коштів з пенсійного рахунку спадкодавця.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами ОСОБА_6 стосовно порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення.
З урахуванням того, що ОСОБА_7 без достатньої правової підстави отримала грошові кошти в сумі 12334,38 грн. (10514,36+1820,02), спадкоємцем майна померлого ОСОБА_9 є в рівних частках за законом ОСОБА_6 та ОСОБА_8, але останньою не заявлені вимоги про стягнення належної їй частки майна, колегія суддів приходить до висновку про те, що з ОСОБА_7 підлягає стягненню на користь ОСОБА_6 половина отриманої нею суми у розмірі 6167,19 грн.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення понесених витрат на поховання ОСОБА_9, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 було належним чином підтверджено витрати, що пов'язані з похованням, а ОСОБА_9 не довів ті обставини, що він приймав участь у зазначених витратах, а тому останній повинен відшкодувати суму таких витрат і виплатити ОСОБА_7 3480,09 грн.
З такими висновками місцевого суду колегія суддів повністю погодитися не може.
Стаття 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначає поховання померлого як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.
Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
Як слідує з ч. 1 ст. 1232 ЦК України, спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця.
Зазначена норма містить особливість при покладенні на спадкоємців обов'язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця, а саме: такі витрати повинні бути розумними, що стосується їхнього розміру та необхідності здійснення.
Суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, та відносини, що виникли між сторонами, застосувавши до них положення ст. 1232 ЦК України, яка їх регулює, не звернув уваги на те, що спадкоємцями померлого ОСОБА_9 є не лише його син ОСОБА_6, а й дружина ОСОБА_8, яка також повинна нести витрати на поховання спадкодавця.
За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Отже, витрати на поховання, понесені ОСОБА_7, підлягають відшкодуванню спадкоємцями - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в рівних частках, оскільки вимог до останньої не заявлено, то с ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 підлягає стягненню половина витраченої нею суми в розмірі 1740,05 грн. (3480,09:2). ОСОБА_7 не позбавлена можливості звернутися за захистом своїх порушених прав з відповідними вимогами до ОСОБА_8
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 214,60 грн. З ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 також підлягає стягненню сума понесених нею судових витрат на оплату судового збору в розмірі 214, 60 грн.
Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 22 січня 2013 рокузадовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 22 січня 2013 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8 про стягнення коштів задовольнити частково, позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_8 про відшкодування витрат на поховання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1) на користь ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Феодосії (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_2) безпідставно отримані гроші в сумі 6167 (шість тисяч сто шістдесят сім) грн. 19 коп. та судові витрати в сумі 214 грн. 60 коп., а всього - 6381 (шість тисяч триста вісімдесят одна) грн. 79 коп.
Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Феодосії (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_2),на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1) витрати на поховання у розмірі 1740 (одна тисяча сімсот сорок) грн. 05 коп. та судові витрати у розмірі 214 грн. 60 коп., а всього - 1954 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 65 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
О.В. Самойлова А.П.Приходченко Т.С. Авраміді