УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №: 22-ц/191/516/13Головуючий суду першої інстанції:Шувалов М.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.
"02" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:
Головуючого суддіСамойлової О.В.,
СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,
При секретаріБогданович О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за заявою ОСОБА_6 про встановлення факту смерті особи в певний час, заінтересована особа Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної держадміністрації АР Крим, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 20 лютого 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з заявою про встановлення юридичного факту - смерті її чоловіка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заява мотивована тим, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в населеному пункті Ла Муга в провінції Таррагона Іспанії. Через відсутність свідоцтва про смерть ОСОБА_7, заявниця позбавлена можливості оформити пенсію та інші пільги, що необхідні для утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8
На підставі Розділу IV Глави 6 ЦПК України заявниця просила суд встановити факт смерті її чоловіка.
Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 20 лютого 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_6 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення заяви.
На думку апелянта, висновок суду про відсутність підстав для задоволення заяви не відповідає обставинам справи, оскільки в судове засідання не була викликана в якості свідка мати загиблого, судом в повній мірі не були досліджені документи про смерть, а матері загиблого було направлено лише копію документа на іспанській мові, який не можливо перекласти у зв'язку із тим, що в документі не чітко викладені слова.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності заявниці ОСОБА_6 та представника заінтересованої особи на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України, оскільки вони належним чином повідомлені про розгляд справи.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Статтею 256 Цивільного процесуального кодексу України визначено перелік справ про встановлення юридичних фактів, які розглядаються судом в порядку окремого провадження.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Як роз'яснено у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення факті, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для встановлення такого факту, виходячи з того, що смерть ОСОБА_7 належним чином встановлена компетентними органами, про що державою, на території якої настала його смерть, було видано свідоцтво про смерть.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 04 грудня 1993 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 04.12.1993 року (а.с.8). Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.(а.с.6).
З відповіді ГУ МВС України в АР Крим від 04.03.11 № 1166/Дз слідує, що 19.11.2003 року на адресу групи НЦБ Інтерполу ГУ МВС України в АР Крим поступила інформація від правоохоронних органів Іспанії про те, що 31.08.2003 р. в населеному пункті Ла Муга, знайдено труп мужчини, який може бути ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після проведеної перевірки від матері загиблого ОСОБА_9 була отримана інформація, що особа, зображена на фото є її сином ОСОБА_7
МВС України ГУ МВС України в АР Крим 29.06.2005 року на адресу матері ОСОБА_7 - ОСОБА_9 за вих. № 12/414 було направлено копію свідоцтва про смерть ОСОБА_7, 25.06.1970 р, яка надійшла від правоохоронних органів Іспанії (а.с.4-5).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Відповідно до п. 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених Наказом міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 та зареєстрованих 28.12.2010 за № 1371/18666, підставою для державної реєстрації смерті є, зокрема, лікарське свідоцтво про смерть (форма N 106/о); рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Підстави для відмови в державній реєстрації актів цивільного стану перелічені у ст.21 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Орган державної реєстрації актів цивільного стану на прохання особи, якій відмовлено в державній реєстрації актів цивільного стану у зв'язку з наявністю однієї з підстав, передбачених законом, повинен викласти причину такої відмови в письмовій формі. Такий висновок може бути оскаржено
Відомостей про відмову органів реєстрації актів цивільного стану в реєстрації події смерті або в видачі свідоцтва про смерть матеріали справи не містять.
Доводи апелянта про те, що вище перелічені документи є достатніми для задоволення заяви ОСОБА_6 про встановлення факту смерті не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 18.10.2000 N 52/5 "Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні" документи про державну реєстрацію актів цивільного стану іноземців, осіб без громадянства та громадян України, які проживають за кордоном, витребовуються через дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном, а також через Міністерство закордонних справ України за заявою або анкетою (установленого зразка), підписаною особою, яка витребовує документи.
Якщо договорами про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, установлений інший порядок витребування цих документів від компетентних органів іноземних держав, то діють правила, передбачені відповідним договором.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства закордонних справ України іноземні офіційні документи користуються доказовою силою офіційних документів на території України: без будь-якого додаткового засвідчення, якщо вони складені на території держави, з якими Україна має відповідні дво- або багатосторонні договори; за умови засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав - учасниць Гаазької угоди від 5 жовтня 1961 р., що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів; за умови наявності консульської легалізації, якщо вони складені на території держав, з якими Україна не має вищезазначених договорів, і на території Німеччини, яка висловила заперечення проти приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів.
Іспанія входить в перелік країн, на які розповсюджується спрощена легалізація відповідно до Гаазької Конвенції, отже, свідоцтво про смерть може бути легалізоване шляхом проставляння апостилю, форма і порядок проставляння якого встановлені в Гаазькій Конвенції.
Оскільки легалізація документа завжди має на меті використовування цього документа за кордоном, то слід зробити переклад цього документа на мову країни, куди прямує документ.
Спочатку апостиль проставляється на оригіналі документа відповідним компетентним органом його держави походження, після чого робиться переклад, достовірність якого засвідчується нотаріусом, і подається для проставляння апостиля в Міністерство юстиції України. Така подвійна процедура проставляння апостиля вимагається майже всіма державами - учасницями Конвенції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування оскаржуваного рішення. Заявниця не позбавлена права звернутися до відповідної установи для отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_7
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для встановлення юридичного факту смерті особи, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду АР Крим від 20 лютого 2013 року відхилити.
Рішення Ленінського районного суду АР Крим від 20 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
О.В. Самойлова А.П. Приходченко Т.С. Авраміді