АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1905/1090/2012Головуючий у 1-й інстанції Антоновський О.О.

Провадження № 22-ц/789/290/13 Доповідач - Хома М.В.

Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Хоми М.В.

суддів - Демковича Ю. Й.,

при секретарі - Танцюра О.В.

з участю - представника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 15 січня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та відсотків за користування кредитом, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року ТОВ "Кей-Колект" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості по кредиту, посилаючись на те, що між відповідачкою та ПАТ "Укрсиббанк" 10.07.2006 року було укладено договір про надання споживчого кредиту в сумі 15 000 дол. США терміном до 10.07.2021 року, зі сплатою 11,8 відсотків річних за користування кредитом. 12.12.2011 року ПАТ "УкрСибБанк" та ТОВ "Кей-Колект" уклали договір факторингу №1, Договір відступлення права вимоги, за якими вимоги кредитної заборгованості ПАТ "УкрСибБанк" до відповідачки за договором про надання кредиту відступлені позивачу. Згідно даних договорів кредитор змінився, однак умов кредитного договору відповідачка не виконує, у зв'язку з чим станом на 27.07.2012 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Кей-Колект" становить 14 600,70 дол. США, що еквівалентно 116 703,40 гривень.

Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 15 січня 2013 року позов задоволено.

Постановлено стягнути ОСОБА_1 в користь ТОВ "Кей-Колект" 14600,70 дол. США, що за курсом НБУ станом на 27.07.2012 року становить 116 703,40 грн, та 1167,03 грн. судових витрат по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги частково, та стягнути з неї заборгованість по кредиту в сумі 58 040,61 грн. і 8 762,70 грн. фактично нарахованих відсотків. Посилається на те, що при укладенні договору кредиту банк ввів її в оману, так як договір укладався про надання кредиту в доларах США, а фактично вона отримала кошти в гривнях в сумі 75 750 грн. Крім того, зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства при передачі права вимоги за договором факторингу, банк або фактор мали повідомити боржника, чого не було здійснено, внаслідок чого вважає договір кредиту недійсним, відсотки за користування кредитними коштами мали б нараховуватись лише до моменту передачі права вимоги, а саме до 12.12.2011 року.

Заслухавши представника апелянта, який посилається на доводи апеляції, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що 10.07.2006 року між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСибБанк" укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 15 000 дол. США, терміном до 10.07.2021 року. Відповідачка зобов'язувалась повернути отриманий кредит зі сплатою 11,8 відсотків річних за час фактичного користування кредитом.

12.12.2011 року ПАТ "УкрСибБанк" та ТОВ "Кей-Колект" уклали договір факторингу, за яким вимоги кредитної заборгованості ОСОБА_1 відступлені позивачу.

Відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконувала лише частково, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 27.07.2012 року складала 11 493,19 дол США, що еквівалентно 91 865,07 грн., та заборгованість по відсотках за користування кредитом в сумі 3 107,51 дол. США, що еквівалентно 24 838,33 грн.

За змістом ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Кей-Колект", суд першої інстанції виходив з того що, відповідачкою взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконані, що призвело до виникнення заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню з відповідачки в розмірі, що підтверджений розрахунком позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першщої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що при укладенні договору кредиту банк ввів її в оману, так як договір укладався про надання кредиту в доларах США, а фактично вона отримала позику в гривнях в сумі 75 750 грн., колегія суддів оцінює критично, так як дані твердження є голослівними та спростовуються матеріалами справи. Зокрема, графіком погашення кредиту, який є невід"ємною частиною кредитного договору, розраховано суму щомісячного платежу у доларах США, протягом липня 2006 року - січня 2010 року ОСОБА_1 сплачувала банку кошти, визначені графіком погашення, у доларах США.

Безпідставними є й твердження апелянта про недійсність кредитного договору внаслідок неповідомлення її про передачу права вимоги щодо кредитної заборгованості від ПАТ "УкрСибБанк" до ТОВ "Кей-Колект", виходячи з наступних мотивів.

Як вбачається із змісту ст.ст.512-516 ЦК України, кредитор у зобов"язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов"язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє боржника від виконання його обов"язків та не тягне недійсність договору.

Відповідно до ч.2 ст. 1082 ЦК України, боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

З матеріалів справи вбачається, що відступлення права грошової вимоги від ПАТ "УкрСибБанк" до ТОВ "Кей-Колект" справді мало місце, що стверджується договором факторингу від 12.11.2011 р., актом приймання- передачі прав вимоги, додатком №1 до даного договору, з яких вбачається, що публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" передало товариству з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" право вимоги кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №11017937000 від 10.07.2006 р.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для зміни чи скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Заліщицького районного суду Тернопільської області від 15 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Хома