ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2008 Справа № 12/107-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Ролдугіній Н.В.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 -фіз. особа-підприємець, паспорт НОМЕР_1 від 18.01.1996;
відповідача: Конарева С.К. -головний спец., дов. №411-545 від 27.12.2007р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2008р. у справі №12/107-08
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ)
до: Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)
про: визнання права власності на самочинно збудовані будівлі і споруди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2008 року (підписано 02.09.2008р.) у справі №12/107-08 (суддя Жукова Л.В.) був задоволений позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) до Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі і споруди: літ. А-1 загальною площею 314,6 кв.м., ганки літ. а, а2 -адміністративно-побутовий корпус; літ. Б-1 загальною площею 18,4 кв.м., ганок літ. б - прохідна; літ. Г-2, Г1-2 загальною площею 261,5 кв.м., сходи літ г - адміністративний будинок; літ. Д-2 загальною площею 102,0 кв.м., сходи літ. д - адміністративний будинок; літ. Ж-1 загальною площею 317,5 кв.м. - ремонтні бокси; літ. К - ремонтні бокси; літ. І -убиральня і знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Новоорловська, 34, без додаткових актів введення в експлуатацію. Судові витрати покладені на позивача.
Дніпропетровська міська рада (м. Дніпропетровськ) -відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2008 року по справі №12/107-08 в повному обсязі і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Заявник вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення по справі. Відповідач посилається на відсутність у позивача висновків Головного архітектурно-планувального управління міської ради, висновків Управління державної пожежної охорони, районної санітарно-епідеміологічної служби, доказів будівництва, перепланування, переобладнання спірного нерухомого майна за свої кошти. Судом першої інстанції порушено ст. 331 ЦК України, відповідно до якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Пунктом 1.6 “Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно”, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 визначено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Крім того, судом не взято до уваги рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 24.10.1996р. №1569 “Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів” та розпорядження Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 21.05.2001р. №197-р “Про порядок приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від форм власності”.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) - позивач -відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що будував спірні об'єкти за власні кошти і вважає рішення суду законним і обґрунтованим з підстав, зазначених у судовому рішенні.
У судовому засіданні була оголошена перерва до 14.50 16 жовтня 2008 року.
Вислухав представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.10.2002р. придбав у ВАТ автотранспортне підприємство 11262 “Важавтотранс” будівлю “Чайка” літ. “А-1” шлакоблочну, не житловою площею 230,6 кв.м, касу-вісову Б-1 цегляну, не житловою площею 12,3 кв.м., будівлю хоздвору В-1 шлакоблочну, не житловою площею 48, 8 кв.м., адміністративний будинок Г-1 цегляний, не житловою площею 102,6 кв. м., адміністративний будинок Д-1 цегляний, не житловою площею 52,8 кв.м., касу-вісову Е-1 цегляну, не житловою площею 11,8 кв.м., огорожі та споруди №1-8, мостіння І, що знаходяться в м. Дніпропетровську, вул. Новоорловська, буд. 34. Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації видано реєстраційне посвідчення на зазначені будівлі і споруди за №1692-101 від 20.01.2003р.
Рішенням Дніпропетровської міської ради №102/14 від 24.12.2003 року земельну ділянку, площею 1,3697 га (кадастровий номер 1210100000:08:378:0004) було передано в оренду строком на п'ять років приватному підприємцю ОСОБА_1 по фактичному розміщенню будівель та споруд за адресою: вул. Новоорловська, 34, код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).
На підставі зазначеного рішення Дніпропетровської міської ради 21.05.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого Дніпропетровська міська рада передала позивачу в оренду земельну ділянку площею 1,3697 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Новоорловська, 34 для фактичного розміщення будівель і споруд. Строк договору був встановлений сторонами до 24.12.2008 року. Даний договір зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 18.06.2004р. за №5331.
Матеріали справи містять також акт від 20.05.2003р. №12681 встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (а.с. 19).
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в ході експлуатації належних йому об'єктів нерухомості в межах відведеної земельної ділянки здійснив перепланування та переобладнання вказаного нерухомого майна.
Як вбачається з технічного паспорту КП Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації, виготовленого 26.03.2008 року, дані про самовільне будівництво місять:
літ. А-1 загальною площею 314,6 кв.м., ганки літ. а, а2 -адміністративно-побутовий корпус;
літ. Б-1 загальною площею 18,4 кв.м., ганок літ. б - прохідна;
літ. Г-2, Г1-2 загальною площею 261,5 кв.м., сходи літ г - адміністративний будинок;
літ. Д-2 загальною площею 102,0 кв.м., сходи літ. д - адміністративний будинок;
літ. Ж-1 загальною площею 317,5 кв.м. - ремонтні бокси;
літ. К - ремонтні бокси;
літ. І -убиральня.
Паспорт містить штемпель КП Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації, що даний об'єкт нерухомості підлягає введенню в експлуатацію та узаконенню із датою 26.03.2008р. та підписом працівника МБТІ Ключник С.О.
Позивач посилається на технічний висновок ТОВ “Промтехстальпроект” по обстеженню і оцінці технічного стану будівельних конструкцій комплексу нежитлових будівель і споруд по вул. Новоорловській, 34 в м. Дніпропетровську, за яким можливо ввести в експлуатацію адміністративно-побутовий корпус (літера А-1), прибудови до нього (літери Аґ-1, Аґґ-1 і Аґґґ-1), прохідну (літера Б-1), адміністративні будівлі (літери Г-2, Гґ-2 і Д-2) і ремонтні бокси (літери Ж-1 і К) та на ст. 319, ч.5 ст. 376 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання права власності.
Місцевий господарський суд при розгляді справи врахував зазначені обставини та застосував до спірних правовідносин положення ст.331 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Спірні споруди були збудовані позивачем на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети без належного дозволу, тобто є самочинним будівництвом. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.2 ст. 376 ЦК України).
Згідно із ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Спірні будівлі, які є самочинним будівництвом, збудовані на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди шляхом реконструкції майна, що знаходиться у власності позивача, а земельна ділянка надавалася позивачу саме під фактичне розміщення будівель і споруд.
Пункт 4 ст.376 ЦК України передбачає, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Доказів порушення позивачем, який здійснив самочинне будівництво, прав інших осіб, суду не надано.
Будь-яких заперечень, приписів щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за проведення самочинного будівництва або припинення будівництва спірних приміщень у зв'язку з порушенням прав територіальної громади міста на відповідну земельну ділянку з боку Дніпропетровської міської ради та інших уповноважених органів позивач не отримував.
Не надано таких доказів і Дніпропетровською міською радою.
Дніпропетровською міською радою протягом всього часу будівництва і після його завершення не було заявлено позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, про заборону зазначеного самочинного будівництва з метою захисту інтересів територіальної громади міста.
Відповідачем не доведено, що згідно з містобудівною документацією, що затверджена у встановленому порядку, на даній земельній ділянці передбачено інше будівництво і що земельна ділянка, яка знаходиться під самочинним будівництвом, може бути вилучена для містобудівних потреб (статті 6, 11, 17 Закону України „Про основи містобудування”).
Відповідно до технічного висновку ТОВ “Промтехстальпроект” по обстеженню і оцінці технічного стану будівельних конструкцій комплексу нежитлових будівель і споруд по вул. Новоорловській, 34 в м. Дніпропетровську за наслідками обстеження самовільно збудованих об'єктів визначено, що стан несучих конструкцій адміністративно-побутового корпусу (літера А-1), прибудов до нього (літери А1-1, А11- 1 і А111-1), прохідної (літера Б-1), адміністративних будівель (літери Г-2, Г1-2 і Д-2), ремонтних боксів (літери Ж-1 і К) та незавершеного будівництва адміністративно-побутової будівлі (літера І) кваліфікується як задовільне.
Подальша експлуатація будівель можлива за умовою дотримання нормативних вимог та рекомендацій висновку.
При таких обставин судом першої інстанції на підставах ст.376 Цивільного кодексу України прийнято законне і обґрунтоване рішення від 29.08.2008 року про визнання за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 права власності на самочинно збудовані об'єкти, які забезпечуються підприємницьку діяльність позивача в межах наданої останньому земельної ділянки.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2008 року у справі №12/107-08 залишити без зміни.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М. Бахмат
З оригіналом згідно.
Помічник судді М.В. Юрченко
16.10.2008р.