ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Справа № 5011-42/13021-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівДемидової А.М., Коваленко С.С. (доповідач), Воліка І.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ПАТ НАК "Нафтогаз України"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013р.

у справі№ 5011-42/13021-2012 господарського суду м. Києва

за позовомПАТ по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз"

доПАТ НАК "Нафтогаз України"

прозміну договору

За участю представників сторін

від позивача не з'явились

від відповідача Кость О.Г. - дов.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 р. ПАТ по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" звернулось до господарського суду м.Києва із подовною заявою до ПАТ "НАК"Нафтогаз України" про зміну договору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року у справі № 5011-42/13021-2012 (суддя Паламар П.І.) позовні вимоги задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013р. у справі № 5011-42/13021-2012 (судді Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М., Лобань О.І.) рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012р.

Не погоджуючись із постановою суду попередньої інстанції, ПАТ НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального права і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановили суди попередніх інстанцій, а матеріалами справи підтверджується, 30.09.2012 року між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" (покупець), куруючись Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу", постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 10.02.2011 року № 212 "Про затвердження типового договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу), (далі по тексту - НКРЕ), іншими нормативно-правовими актами, було укладено договір № 14/2638/11 на купівлю-продаж природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природній газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України Продавцем, далі-газ), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за даним договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації установам та організаціям, що фінансуються з державного бюджету та місцевих бюджетів. (п. 1.2 договору).

Суди також встановили, що відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року газ у обсязі до 515 тис. куб.м. Обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місця продажу у встановленому порядку (п. 2.1.1 договору).

Також, пунктом 3.1 договору передбачено, що продавець передає покупцю газ у загальному потоці газу у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях (ГВС), та право власності на газ переходить від продавця покупцю в пунктах приймання-передачі, після чого покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Відповідно до п. 3.3 договору передбачено приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Покупець зобов'язується надати продавцю, не пізніше 5-го числа місяця, підписані та скріплені печаткою два примірника акта прийняття-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість, а продавець, не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта (п.3.4 договору).

Кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показниками комерційних вузлів обліку газу споживачів покупця (п.4.1 договору).

Суди встановили, що розділом 5 даного договору встановлюється ціна газу, за 1000 куб.м. природного газу становить 3 382,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом; ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4 058,40 грн. (п.5.2 договору)

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у разі зміни НКРЕ ціни на природний газ, сторони вносять зміни до п. 5.2 договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕ ціни.

Загальна сума вартості природного гаду за даним договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п.5.4 договору).

Згідно п. 10.3 договору усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадку, зазначеного у пункту 10.4 цього договору.

Пунктом 10.4 договору передбачено, що сторони зобов'язуються повідомляти одна одну про зміни своїх платіжних реквізитів, адрес, номерів телефонів, факсів у 5-денний термін з дня виникнення відповідних змін рекомендованим листом з повідомленням.

Даний договір набуває чинності з дати його укладення в частині реалізації газу з 01.10.2011 року до 31.12.2012 року (п. 11.1 договору).

Договір №14/2135/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року укладений у відповідності до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".

Так, у відповідності до вищезазначеного Закону державне регулювання діяльності суб'єктів ринку природного газу, в тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється Кабінетом Міністрів України, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, при прийнятті своїх рішень діє за принципом незалежності від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів.

Судами встановлено, що НКРЕ своєю постановою № 849 від 05.07.2012 року "Про затвердження типового договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу)" затвердила Типовий договір на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу), що додається. Власникам природного газу та суб'єктам господарювання, що провадять діяльність на підставі ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом, привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу) у місячний строк з дати набрання чинності цією постановою.

Суди встановили, що новий затверджений Типовий договір на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу) регулює відносини між власниками та постачальниками при купівлі-продажу певної кількості природного газу на певний період часу. На відміну від попередніх умов купівлі-продажу природного газу, в новому Типовому договорі вдосконалено порядок та умови передачі газу та проведення розрахунків за природний газ, і у разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем протягом 5 календарних днів після підписання сторонами акту приймання-передачі газу за розрахунковий місяць (п. 3.4 та п. 6.1 Типового договору).

Суди встановили, що листом № 08-1967 від 29.08.2012 року позивачем повторно направлено на адресу відповідача додаткову угоду до договору № 14/2638/11 від 30.09.2011 року, з проханням терміново підписати та повернути один примірник додаткової угоди позивачу або переукласти вищезазначений договір згідно з чинними вимогами законодавства.

Статтею 652 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Тобто зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, а саме: розірвання договору суперечить суспільним інтересам або зміна договору потягне для сторін шкоду, що значно перевищує затрати, пов'язані з виконанням договору на умовах, змінених судом.

Суди встановили, що з моменту укладення договору купівлі-продажу істотно змінились обставини у зв'язку із змінами у нормативно-правовому регулюванні правовідносин у галузі постачання газу.

Відповідно до частини 3 статті 179 Цивільного кодексу укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору але мають право конкретизувати його умови.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що умови запропонованої позивачем додаткової угоди № 4 до договору № 14/2638/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що доводи скаржника, що постанова НКРЕ від 05.07.2012 року № 849 не впливає на договірні відносини між позивачем та відповідачем, оскільки останній здійснює постачання природного газу за нерегульованим тарифом, не слід приймати до уваги за безпідставністю, оскільки постанову НКРЕ від 05.07.2012 року № 849 "Про затвердження Типового договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу)" прийнято на виконання положень ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу", Закону України "Про природні монополії" та Указу Президента України від 23.11.2011 року № 1059 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики". Пріоритетним завданням впровадження цього нормативно-правового акта є забезпечення рівних та недискримінаційних умов при здійсненні купівлі природного газу гарантованими постачальниками.

Крім того, відповідно до п. 3.7 постанови Національної комісія регулювання електроенергетики від 13.01.2010 року № 10 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом" передбачено, що при провадженні господарської діяльності з постачання газу за нерегульованим тарифом ліцензіат повинен дотримуватися вимог законодавства України, нормативно-технічних документів щодо якості надання послуг.

Статтею 19 Господарського кодексу України передбачено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Разом з цим, відповідно до статті 23 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" фізичні особи, фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які порушили законодавство з питань функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з статтею 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до частин 4, 5 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, яким залишено без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог та вважає їх такими, що прийняті з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ПАТ НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2.Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2013р. у справі № 5011-42/13021-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.С. Коваленко

І.М. Волік