КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
01.06.06 р. № 10/161
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Зеленіна Н.І.
Судді
Рибченко А.О.
Швець В.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.03.2006 року
у справі № 10/161 (суддя Шкурдова Л. М.)
за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ
до Обласного комунально-виробничого підприємства теплового господарства “Лубнитеплоенерго”, м. Лубни Полтавської області
про стягнення 1 138 566 грн. 30 коп.
в с т а н о в и в:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.03.2006 року у справі № 10/161 (т. 2 а. с. 30) відстрочено виконання рішення від 26.01.2006 року у справі № 10/161 до 01.11.2006 року.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.03.2006 року у справі № 10/161 та відмовити Обласному комунально-виробничому підприємству теплового господарства “Лубнитеплоенерго” в наданні відстрочки виконання рішення господарського суду Полтавської області у справі № 10/161, оскільки прийняття даної ухвали стало наслідком порушення та неправильного застосування норм матеріального права, неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.
За апеляційною скаргою Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.03.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 25.04.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 10/161.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та відмовити в наданні відстрочки виконання рішення місцевого господарського суду.
Відповідач не скористалася наданим процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні апеляційного господарського суду. Про час, дату та місце засідання суду відповідач належним чином повідомлений ухвалою суду від 25.04.2006 р.
Враховуючи, що явка сторін в судове засідання не визнавалася обов’язковою, наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті згідно положень ст. ст. 75, 96, 99 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.01.2006 року у справі № 10/161 (т. 1 а. с. 65) позов задоволено частково; стягнуто з Обласного комунально-виробничого підприємства теплового господарства “Лубнитеплоенерго” на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” 443 825 грн. 71 коп. боргу, 7 529 грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та 78 грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині стягнення боргу в сумі 309 141 грн. 49 коп. провадження у справі припинено; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Обласне комунально-виробниче підприємство теплового господарства “Лубнитеплоенерго” звернулося до господарського суду Полтавської області із заявою № 1-17/263 від 06.02.2006 р. (т. 2 а. с. 2-3), в якій просило відстрочити виконання рішення господарського суду Полтавської області до закінчення терміну дії Закону України № 2711-IV від 23.06.2005 р., та із заявою № 1-17/411 від 28.02.2006 р. (т. 2 а. с. 17-19), в якій просило розстрочити виконання рішення № 10/161 від 26.01.2006 р. по погашенню заборгованості на п’ять років (60 місяців) з лютого 2006 р. по січень 2011 р. згідно з графіком та зупинити виконання наказу № 10/161 від 26.01.2006 р., мотивуючи це неможливістю розрахуватись з боргом у зв’язку з накладенням арешту на майно і тим самим це призведе до повного припинення роботи підприємства.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.03.2006 р. відстрочено виконання рішення від 26.01.2006 р. у справі № 10/161 до 01.11.2006 р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Колегією суддів апеляційного господарського суду не приймаються до уваги посилання відповідача про неспроможність своєчасно розрахуватись за зобов’язаннями у зв’язку з тим, що на виконання рішення господарського суду Полтавської області державним виконавцем накладено арешт на поточні рахунки та майно боржника і тим самим це не дає можливості своєчасно розрахуватись за використаний в 2005 –2006 році природний газ та електроенергію, придбавати відповідні матеріали для проведення аварійно-відновлювальних робіт, забезпечувати стабільне та якісне надання послуг, виплачувати заробітну плату та проводити розрахунки з державним бюджетом по податках, зборах і обов’язкових платежах.
При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо) (див. абз. 1 п. 10 постанова № 14 від 26.12.2003 р. Пленуму ВСУ “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”).
Відповідач є підприємством, яке надає послуги з теплопостачання та інші, всім категоріям споживачів та володіє обіговими коштами та активами, на які може бути накладене стягнення. Таким чином, обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відсутні.
Апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що обставини, наведені відповідачем, не є підставою надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення у справі, оскільки вказані обставини не є виключними в розумінні ст. 121 ГПК України, з наявністю якої пов’язується можливість надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Накладення арешту на майно боржника стало результатом систематичної несплати боргу перед позивачем. Несплата боргу (розрахунків за природний газ та електроенергію), утворилася внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу об’єктивних обставин, щоб унеможливило виконання договірних зобов’язань та рішень суду.
Відповідачем не надано доказів про вжиття заходів, спрямованих на зменшення заборгованості, зокрема, шляхом подання позовів до боржників, які не розраховуються за комунальні послуги, або укладення з населенням договорів про реструктуризацію заборгованості на виконання Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”.
Відповідачем також не надано будь-яких доказів в обґрунтування обставин, викладених в заявах про відстрочку, розстрочку та зупинення виконання рішення у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз Україна” забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, тобто є державним підприємством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Основна частина газу, яка поставляється споживачам України, особливо промисловим, це газ додатково закуплений НАК “Нафтогаз України” по імпорту, який передається ДК “Газ України” для подальшої реалізації. ДК “Газ України” для безперервного постачання газу споживачам повинна постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов’язано з оплатою вартості газу вітчизняними споживачами на користь ДК “Газ України”. Неоплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою зупинення постачання природного газу на територію України.
Відсутність коштів у ДК “Газ України” призведе до неможливості придбати природний газ для забезпечення потреб всіх споживачів в межах України, в тому числі, придбаний в майбутньому природний газ для подальшої реалізації на території Полтавської області, зокрема, і для Обласного комунально-виробничого підприємства теплового господарства “Лубнитеплоенерго”.
Іншим негативним наслідком несплати коштів за отриманий природний газ стане порушення умов міждержавних угод, відсутність належного поповнення доходної частини бюджету України і відповідно зростання соціальної напруги в суспільстві.
Щодо участі відповідача у державній компанії по погашенню заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу згідно Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” та постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 192 “Про затвердження Порядку проведення взаєморозрахунків з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу та інших учасників розрахунків”, то вказаними нормативно-правовими актами визначено механізм погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу та інших учасників розрахунків і це не є підставою для надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення у справі.
Відповідач просить у заяві зупинити виконання наказу № 10/161 від 26.01.2006 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 1211 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи поданням прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.
Отже, у відповідності до статті 1211 ГПК повноваження на зупинення виконання судового рішення має виключно суд касаційної інстанції, а тому місцевий чи апеляційний господарські суди за будь-яких обставин не мають права на таке зупинення
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що в даному випадку відповідачем не доведено наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому заява № 1-17/263 від 06.02.2006 року та заява № 1-17/411 від 28.02.2006 року задоволенню не підлягають. Місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не дотримано вимог ст. 43 ГПК України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що ухвала господарського суду Полтавської області від 28.03.2006 року у справі № 10/161 прийнята при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, що є підставою для скасуванню згідно п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” задовольнити повністю.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 28.03.2005 року у справі № 10/161 скасувати повністю.
3. Відмовити повністю Обласному комунально-виробничому підприємству теплового господарства “Лубнитеплоенерго” в задоволенні заяви № 1-17/263 від 06.02.2006 року та заяви № 1-17/411 від 28.02.2006 року.
4. Справу № 10/161 (том 2) повернути господарському суду Полтавської області.
Головуючий Зеленіна Н.І.
Судді
Рибченко А.О.
Швець В.О