Справа № 121/138/13- ц

2/121/447/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          19 квітня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Кулєшовій О.І., при секретарі Зималєві В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції АРК, ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, звільнення від сплати заборгованості по аліментам,

в с т а н о в и в:

          Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд зменшити розмір аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, 24 червня 2004 року, до 500 гривень щомісячно, починаючи з січня 2013 року, та звільнити його від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 15930,82 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що починаючи з липня 2012 року значно погіршився стан його здоров’я та матеріальне становище, він не в змозі задовольняти свої найнеобхідніші потреби, ним було затрачено значні грошові кошти на обстеження та придбання медикаментів. Він отримує пенсію по інвалідності в розмірі 970 гривень, інших доходів не має. Крім того, на утримання сина ОСОБА_5 на підставі рішення Ялтинського міського суду від 03 квітня 2006 року він сплачує аліменти в розмірі 400 гривень щомісячно, що невідповідно розміру аліментів на утримання доньки - в сумі 1000 гривень.

          Позивач в судове засідання не з’явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Раніше надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує.

          Відповідач надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, в позові просить суд відмовити згідно викладених письмово заперечень.

          Представник третьої особи ВДВС Ялтинського МУЮ АРК в судове засідання не з’явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

          Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилась, про місце, день та час розгляду справи повідомлена завчасно та належним чином, надіслала до суду заяву про розгляд справи та зустрічного позову в її відсутність. Суд також зазначає, що в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_6 протокольною ухвалою суду від 08 квітня 2013 року було відмовлено, оскільки нею заявлені вимоги від імені ОСОБА_1, що не передбачено діючим цивільним процесуальним законодавством України, та цей позов розцінений судом як письмові пояснення ОСОБА_6, згідно яких вона підтримує позовні вимоги ОСОБА_1.

          Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в позові повинно бути відмовлено з наступних підстав:

          Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

          Згідно із ч. 2 ст. 197 Сімейного кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Судом встановлено, що рішенням Ялтинського міського суду АРК від 20 вересня 2006 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 1500 гривень щомісяця, починаючи з 21 квітня 2006 року. Рішенням Апеляційного суду АРК від 22 січня 2007 року рішення Ялтинського міського суду АРК змінено шляхом зменшення суми аліментів до 1000 гривень щомісячно.

           22 червня 2009 року Джанкойським міськрайонним судом АРК прийняте рішення про збільшення розміру аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 4000 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

          Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 09 листопада 2010 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дочки до 400 гривень та звільнення від сплати заборгованості по аліментам відмовлено. Вказане рішення скасоване рішенням Апеляційного суду АРК від 01 березня 2011 року з ухваленням нового, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково, зменшено розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_7 до 1000 гривень на місяць, звільнено ОСОБА_1 від заборгованості по аліментам в сумі 102535 гривень 06 копійок (а.с. 82-83).

          Як вбачається з наданої суду довідки-розрахунку від 21 грудня 2012 року, станом на 31 грудня 2012 року заборгованість по виконавчому листу № 2-4853/2010, виданого на підставі рішення Апеляційного суду АРК від 01 березня 2011 року, складає 15930 гривень 82 копійки (а.с. 5).

          В даний час позивачем заявлені вимоги про зменшення розміру аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 до 400 гривень щомісячно, починаючи з січня 2013 року, та звільнення його від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 15930 гривень 82 копійки.

Разом з тим, доводи позивача про те, що значно погіршився стан його здоров’я і матеріальне становище, та про те, що ним витрачаються значні грошові кошти на обстеження та придбання медикаментів, вже були враховані при прийнятті вищевказаного рішення Апеляційним судом АРК від 01 березня 2011 року, коли розмір аліментів на утримання дитини був зменшений до 1000 гривень зі звільненням позивача від сплати заборгованості по аліментам. Обставини, встановлені даним судовим рішенням не підлягають доказуванню при розгляді даної цивільної справи в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

          Так, звісно стан здоров’я та матеріальне становище здатні з роками змінюватися, однак, позивачем не доведений суду факт значного погіршення стану його здоров’я та суттєвої зміни майнового стану вже після ухвалення 01 березня 2011 року рішення Апеляційного суду АРК. Він як і тоді є інвалідом ІІ групи, ніякої тяжкої хвороби в нього не виявлено, розмір пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання, яку отримує позивач збільшився з 812,82 грн. до 970 грн.. Крім того, як зазначає сам позивач, в нього маються інші заробітки, з яких він в добровільному порядку перераховував на утримання доньки на протязі 2012 року 3699,63 грн. та 1000 грн., що також вбачається з довідки-розрахунку від 21 грудня 2012 року.

Досліджені судом медичні документи за 2012 рік не свідчать про те, що стан здоров’я позивача потребує від нього витрачання значних коштів на обстеження та лікування, оскільки він лише в грудні 2012 року був госпіталізований в неврологічне відділення Ялтинської міської лікарні, де пройшов двотижневий курс лікування. При таких обставинах, немає підстав для висновку про те, що заборгованість за аліментами за період з вересня 2010 року по грудень 2012 року в позивача виникла у зв’язку з витрачанням значних коштів на лікування. На те, що заборгованість по аліментам виникла у зв’язку з іншою обставиною, що має істотне значення, позивач не посилався.

Доводи позивача та третьої особи ОСОБА_6 про те, що розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_5 на підставі рішення Ялтинського міського суду від 03 квітня 2006 року в сумі 400 гривень щомісячно не відповідає розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 – в сумі 1000 гривень щомісячно, не приймаються судом до уваги, оскільки не мають правового значення при вирішенні цієї справи. А той факт, що позивач ще сплачує аліменти на утримання сина, вже був врахований при визначенні розміру аліментів на утримання дочки.

Приймаючи рішення по справі, суд також враховує матеріальне становище та стан здоров’я дитини, її матері, та те, що рішення Апеляційного суду АРК від 01 березня 2011 року постановлено в інтересах дитини, батьком якої є позивач по справі та який зобов’язаний утримувати її до досягнення нею повноліття та забезпечити належний рівень життя. Крім того, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ч. 2 ст. 182 СК України.

          Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

          При таких обставинах, в позові позивачу повинно бути відмовлено в повному обсязі.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 180, 192, 197 Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

          В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 500 гривень щомісячно, та звільнення від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 15930 гривень 82 копійки, - відмовити.

          Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд АРК в прядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя