Справа № 620/265/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.04.2013 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого, судді - ОГІЄНКА Д.В.,
при секретарі - НІКОЛЕНКО Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Зачепилівка, цивільну справу №620/265/13-ц за позовом ОСОБА_1 національного медичного університету до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
До Зачепилівського районного суду надійшов позов ОСОБА_1 національного медичного університету (далі ХНМУ) до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому позивач зазначив, що відповідач по справі наказом ХНМУ № 393-с від 03.08.2006р. була зарахована на 1 курс медичного факультету-педіатрія. 30.08.2006 р. з відповідачем укладено угоду №060325 про підготовку фахівця з вищою освітою, відповідно до якого ОСОБА_2 взяла на себе зобов’язання прибути після закінчення університету на місце працевлаштування і відпрацювати не менше 3 років. Наказом ХНМУ № 231-с від 28.05.2012 р. ОСОБА_2 було присвоєно кваліфікацію лікар за спеціальністю «медико-профілактична справа». На підставі направлення на роботу №2 від 22.11.2011р. відповідач дала згоду прибути до місця роботи 01.08.2012р. до Орджонікідзевської СЕС м. Маріуполь УОЗ Донецької ОДА.
Із змісту заяви вбачається, що УОЗ Донецької ОДА до університету надано дані, що ОСОБА_2 на сьогоднішній день не прибула до місця роботи, тому позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з ОСОБА_2 вартість навчання у ХНМУ у сумі 50 063,47 грн. та судовий збір у сумі 500,63 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 національного медичного університету ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, будучи належним чином повідомленою про дату та місце розгляду справи. 11.04.2013р. через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі. Проти позову заперечує у повному обсязі (а.с.52).
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, а саме:
- позовну заяву;
- копію паспорту ОСОБА_2;
- копію угоди про підготовку фахівця з вищою освітою № 060325 від 30.08.2006 р.;
- копію виписки із наказу ХДМУ № 393-с від 03.08.2006 р.;
- копію направлення на роботу № 2 ОСОБА_2;
- копію пропозиції щодо направлення на роботу від 22.11.2011 р.;
- копію картки працевлаштування випускника на ім’я ОСОБА_2 від 22.11.2011 р.;
- копія витягу з наказу ХНМУ № 231-С від 28 травня 2012 р.;
- копія витягу з наказу ХНМУ № 242-С від 30 травня 2012 р.;
- копія витягу з наказу ХНМУ № 287-С від 11 липня 2011 р.;
- копія свідоцтва про шлюб серія 1-ВЛ № 157407 укладеного 05 березня 2011 р. у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову ОСОБА_1 міського управління юстиції між ОСОБА_4 Набіль-Хусейн та ОСОБА_5, актовий запис 253;
- свідоцтво про народження серія 1-ВЛ № 247738 ОСОБА_4 Негаль Гейсівни, ІНФОРМАЦІЯ_1;
- копія вкладишу до диплому-спеціаліста ОСОБА_2;
- розрахунок вартості суми позову ХНМУ до ОСОБА_2;
- копії указів Президента України № 1135/2007 від 22 листопада 2007 року та № 784 від 5 грудня 2007 р.;
- копія наказу ХДМУ № 101 від 21.04.2006 р. «про затвердження цін на навчання вітчизняних студентів»;
- лист-вимога ХНМУ до ОСОБА_2;
- копію заяви від 01.04.2013р. ОСОБА_2 до головного лікаря Орджонікідзевської районної СЕС Донецької області про розірвання угоди про підготовку фахівця з вищою освітою № 060325 від 30.08.2006р.;
- копію заяви від 01.04.2013 р. ОСОБА_2 до головного лікаря Орджонікідзевської районної СЕС Донецької області про розірвання угоди про підготовку фахівця з вищою освітою № 060325 від 30.08.2006р.;
- копію заяви від 01.04.2013 р. ОСОБА_2 до ХНМУ про розірвання угоди про підготовку фахівця з вищою освітою № 060325 від 30.08.2006р.;
- копії поштових квитанцій про відправення заяв від 01.04.2013р.;
- копію медичної довідки ОСОБА_2 від 01.04.2013 р.;
- заява представника ХНМУ ОСОБА_3 від 04.04.2013 р. про перенесення розгляду справи;
- копія доручення представника ХНМУ ОСОБА_3 від 10.01.2013р., дійсне протягом року;
- заяву ОСОБА_2 від 11.04.2013р.;
вважає, що спірні правовідносини повинні регулюватись наступними нормами права:
– ч. 1 ст. 16 ЦК України “Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу”;
– Ст. 60 ЦПК України “Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу”;
– п.17 р. ІІІ Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, який затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.12.1997р. №367 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.1998р. За № 246/2686: “Час перебування жінки у відпустці після закінчення вищого закладу освіти у зв'язку з вагітністю, пологами, доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до терміну роботи за призначенням”;
– п. 3 ст. 9 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996р. №992: “Розірвання випускником угоди, передбаченої пунктом 4 цього Порядку, допускається з таких поважних причин: ... якщо випускник - вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину у віці до трьох років, або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда...”;
– ст. 12 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996р. №992: “Час перебування жінки у відпустці після закінчення вищого навчального закладу у зв'язку з вагітністю, пологами, доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до терміну роботи за призначенням”;
– ст. 16 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996р. №992: “Спори, що виникають у разі порушень угоди, розглядаються в судовому порядку”;
– ст. 14 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, який затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.12.1997р. №367 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.1998р. За № 246/2686: “У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати”;
– ст. 5 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996р. №992: “За рік до закінчення навчання міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, державні організації та установи, уповноважені Кабінетом Міністрів України, укладають контракти з виконавцями державного замовлення (далі - державні замовники) відповідно до кількості замовлених місць, подають міністерствам та відомствам, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, які виконують державне замовлення (далі - виконавці державного замовлення), перелік місць працевлаштування та умов, які вони зобов'язуються створити випускнику (забезпеченість житлом, розмір заробітної плати, інші соціальні гарантії). Замовники несуть відповідальність за достовірність поданої інформації про потребу у фахівцях”;
– ч. 2 ст. 56 закону України “Про вищу освіту”: “Випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником”.
– абз. 7 ч.1 ст. 12 закону України “Про освіту”: “Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти формує щороку пропозиції та доводить до підпорядкованих центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, навчальних закладів державне замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб, ... здійснює інші повноваження, визначені законами та покладеними на нього актами Президента України”;
– ч. 5 ст. 63 закону України “Про вищу освіту”: “Вищий навчальний заклад у межах, визначених законами, та відповідно до статуту має право:
отримувати кошти і матеріальні цінності (будинки, споруди, обладнання, транспортні засоби тощо) від органів державної влади, підприємств, установ, організацій (в тому числі благодійних) та фізичних осіб;
провадити фінансово-господарську діяльність в Україні та за її межами;
створювати власні або використовувати за договором інші матеріально-технічні бази для проведення навчально-виробничої практики осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, а також для власної господарської діяльності;
розвивати власну соціально-побутову базу, мережу спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних та культурних закладів;
здійснювати капітальне будівництво, реконструкцію, капітальний і поточний ремонти основних фондів на умовах підряду або господарським способом;
спрямовувати кошти на будівництво або благоустрій соціально-побутових об'єктів, а також на соціальну підтримку педагогічних, науково-педагогічних та інших категорій працівників вищих навчальних закладів та осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах.”;
– ч. 2 ст. 19 Конституції України “Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_5 В.(прізвище змінено на ОСОБА_2 у зв’язку із одруженням 05.03.2011р. (а.с.32)) наказом ХНМУ № 393-с від 03.08.2006 р. була зарахована на 1 курс медичного факультету за спеціальністю медично – профілактична справа (зазначення в позовній заяві “педіатрія” є опискою, як це вбачається з пояснень представника ХНМУ). 30 серпня 2006р. з відповідачем укладено угоду №060325 про підготовку фахівця з вищою освітою, п.2 якого передбачено, що ОСОБА_2 зобов’язана прибути після закінчення університету на місце працевлаштування і відпрацювати не менше 3 років, а у разі відмови їхати за призначенням – відшкодувати відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання в установленому порядку. Однак, в позовній заяві не зазначено до якого саме бюджету і на який рахунок належить сплатити суму вартості навчання в разі задоволення позову.
Наказом ХНМУ № 231-с від 28.05.2012 р. ОСОБА_2 було присвоєно кваліфікацію лікар за спеціальністю «медико-профілактична справа». На підставі направлення на роботу №2 від 22.11.2011 р. відповідач дала згоду прибути до місця роботи 01.08.2012 р. до Орджонікідзевської СЕС м. Маріуполь УОЗ Донецької ОДА. Представником позивача в позовній заяві зазначено, що Управлінням охорони здоров’я Донецької ОДА до університету надано дані, що ОСОБА_2 не прибула до місця роботи, хоча документально цієї обставини не підтверджено.
З пояснень відповідача ОСОБА_2, наданих в судовому засіданні 11.04.2013р. та з пояснень представника ХНМУ ОСОБА_3, наданих в судовому засіданні 29.04.2013р., вбачається, що відповідач повідомила позивача про народження дитини, але її право на розірвання угоди від 30.08.2006р. №060325 з поважних причин, яке встановлено п. 3 ст. 9 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996р. №992, їй роз'яснено не було. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.31,35,36,37) на цей час ОСОБА_2 цим правом скористалась та направила 01.04.2013р. рекомендованою поштою позивачу та за місцем її працевлаштування відповідні заяви. При цьому, в будь – якому випадку слід вважати, що відповідно до ст. 12 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996р. №992 та п.17 р. ІІІ Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, який затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.12.1997р. №367 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.1998р. за № 246/2686 період до виповнення дитині Аль – ОСОБА_6 3 років, тобто, до 26.08.2014р., зараховується до трудового стажу роботи відповідача за призначенням.
Аналізом вищенаведених норм законодавства України, що регулюють спірні відносини, встановлено, що позивачем по даній справі можуть бути уповноважені на те органи державної влади чи ограни місцевого самоврядування в залежності від того хто був замовником на підготовку відповідача. При цьому, позивачем не наведено не лише законних підстав, але й жодного нормативного акту, або іншого документу, чи то статутного положення, який уповноважує його представляти у спірних правовідносинах центральні органи державної влади чи органи місцевого самоврядування. За таких обставин суд не вважає позивача, особою, яка має повноваження на звернення до суду з цим позовом, так як права вищого навчального закладу прямо визначено у ч. 5 ст. 63 закону України “Про вищу освіту” і перелік цих прав не може бути розширений у довільному порядку.
В матеріалах справи також є заява ОСОБА_7 про залучення її до справи в якості третьої особи на боці відповідача. Враховуючи на те, що заява не містить, даних на те, що розгляд справи по суті може вплинути на права або охоронювані законом інтереси цієї особи, у задоволенні цієї заяви слід відмовити.
Судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору слід віднести за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,10, 11, 45, 88, 208, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_7 про залучення її до справи в якості третьої особи на боці відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відмовити.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 національного медичного університету до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий, суддя Зачепилівського районного суду
Харківської області ОСОБА_8