Справа № 332/807/13

Провадження №: 2/332/426/13

                                                  ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          22 квітня 2013 р. м. Запоріжжя

          Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:

          головуючого – судді: Федоренка О.І.;

          при секретарі: Іщенко А.С.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діє за себе та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про визнання права користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернулася до суду з позовом в якому зазначив, що за рішенням профспілкового комітету Заводу вогнетривів від 30.8.1983 року він отримав двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Квартира була виділена позивачеві, його доньці ОСОБА_6 та третій особі по справі.

          5.5.1989 року позивач уклав шлюб з відповідачкою і, як відповідальний квартиронаймач зареєстрував відповідачку разом з її донькою у вищезазначеній квартирі. Після народження дитини у 2002 року донька відповідачки зареєструвала ї дитину в квартирі.

          2010 року позивач, у зв’язку з різким погіршенням стану здоров’я видав третій особі довіреність на право розпорядженні своїм майном, зокрема й зняття його з реєстраційного обліку, що й зробила третя особа, знявши з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою у жовтні 2010 року.

          Дізнавшись про це, позивача вимагав третю особу, зареєструвати його за вказаною адресою, але у зв’язку з відмовою в цьому відповідачів, це зробити неможливо, відповідачка разом з донькою та сином доньки у вказаній квартирі не проживають.

          У зв’язку з тим, що позивач й тепер продовжує жити у спірній квартирі, є відповідальним квартиронаймачем, сплачує квартплату та комунальні послуги, просить визнати за ним право користування житловим приміщенням – вищезазначеною квартирою.

          В судове засідання сторони не з’явилися. Позивач та його представник надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять позов задовольнити.

          Відповідачі та третя особа, про час і місце судового засідання повідомлені своєчасно належним чином, до суду повторно не з’явилися, у зв’язку з чим суд у відповідності до ч.4 ст.169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).

          Перевіривши матеріали справи суд приходить до наступного.

          Відповідно до ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

          Як встановлено у судовому засіданні, згідно протоколу № 31 від 30.8.1983 року квартира АДРЕСА_2, надана ОСОБА_7 на сім’ю з трьох осіб: ОСОБА_7, сину ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньці ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.5,6). 29.7.2010 року ОСОБА_7 видав ОСОБА_5 довіреність на право відчуження його майна, на постановку і зняття з реєстраційного обліку позивача (а.с.7). Згідно відмітки в паспорті позивача його знято з реєстраційного обліку у спірній квартирі 26.10.2010 року (а.с.4). Згідно акту від 12.10.2012 року МКП «Основаніє» у спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Не проживають з 2005 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). Договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води (а.с.10-11), про надання послуг з газопостачання (а.с.11) вищезазначеної квартири укладені з позивачем.

          Згідно ст.1 ЖК України, відповідно до Конституції СРСР і Конституції ОСОБА_10 РСР громадяни ОСОБА_10 РСР мають право на житло.

          Згідно ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

          Частина 5 ст.9 ЖК України передбачає, що житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

          Частиною 1 ст.61 ЖК України передбачено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

          На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

          Керуючись ст.1,9,61 ЖК України, ст.ст.10,14,57-60,88,208-209,212-215,218,224-225,228, 294 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги задовольнити. Визнати за ОСОБА_11 право користування жилим приміщенням – квартирою № 202 в будинку № 50 по вул. Радіаторній, в м.Запоріжжі.

          Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя О.І. Федоренко