13.03.2013 Справа № 763/860/13-ц
4-с/763/40/13
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2013 року Гагарінській районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого - судді Гаврилової О.В.
при секретарі – Казаковій А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на дії та бездіяльність ВДВС Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі та зобов’язання провести перерахунок, -
ВСТАНОВИВ:
29.01.2013р. представник заявника звернулася до суду зі скаргою на дії та бездіяльність та зобов’язання ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі провести перерахунок платежів по аліментам за виконавчим листом №2-1789/1998 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини. Скарга мотивована тим, що при ознайомленні з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за аліментами заявнику стало відомо про наявність заборгованості за аліментами, які стягувалися з нього підставі виконавчого листа №2-1789/1998, виданого Гагарінським райсудом м. Севастополя 28.05.1998р. Як вказує заявник, розрахунок аліментів за вказаним виконавчим документом проведений понад строк стягнення, який закінчився 10.03.2008р. при досягненні дитиною повноліття, заявника про наявність заборгованості ніхто не сповіщав та ніяких заходів до нього не застосовував, що свідчить про неналежне виконання державними виконавцями своїх обов’язків, передбачених ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження». Крім того, з наданих розрахунків не вбачається, які саме дані були прийняті за основу для їх проведення, оскільки він працював та мав дохід, а тому розмір аліментів ОСОБА_1 за період роботи ОСОБА_1 повинен був розраховуватися відповідно до його доходу. З наведених обставин заявник просить суд визнати дії ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі щодо розрахунку за довідками від 01.06.06р., 23.04.08р., 10.03.08р. по виконавчому листу №2-1789/1998 незаконними, визнати бездіяльність ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі щодо неприйняття всіх необхідних мір з примусового виконання незаконною та зобов’язати ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі провести належний розрахунок платежів по аліментах за вказаним виконавчим документом.
Представник заявника в судовому засіданні підтримала скаргу та наполягає на її задоволенні в повному обсязі з наведених в скарзі підстав та додатково пояснив, що виконавчий лист поступив для примусового виконання до ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі з ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі за місцем роботи платника аліментів, про що є відомості у відповідних постановах посадових осіб. Проте, при отриманні виконавчого документу влітку 2006 року для виконання та направленні його в бухгалтерію підприємства за місцем роботи платника з боку посадових осіб ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі не прийнято всіх необхідних мір щодо виконання рішення суду, передбачених ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на час ведення виконання, що послугувало причиною неотримання стягувачем аліментів. Крім того, за наявності відомостей щодо місця роботи платника аліментів розрахунок заборгованості відповідно до довідок проводиться як непраціючої особи та в довідках про розмір отриманої плати з місця роботи вбачається, що аліменти у 2007 році утримувалися, проте ці відомості ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополя до розрахунку не прийняті.
Представник ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі в судовому засіданні скаргу не визнав, просив суд залишити її без задоволення та пояснив, що ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати аліментів, він ніколи не надавав до ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі відомості щодо місця роботи та розміру заробітку, а тому розрахунок аліментів проводився йому як непрацюючій особі. В частині невиконання всіх необхідних мір відповідно до ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» пояснив, що дуже великий об’єм та кількість виконавчих проваджень.
Суд, вислухавши представників, вивчивши матеріали скарги, матеріали цивільної справи №2-1789/1998р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, матеріали виконавчого провадження проходить до висновку що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби при виконанні судового рішення, прийнятого у відповідності з цим Кодексом, порушені їх права та свободи.
Згідно положень ч. 2 ст. 384 ЦПК України скарга подається до суду, що видав виконавчий документ.
Судом встановлено, що рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 21.05.1998р. по цивільної справі №2-1789/1998 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частки всіх видів доходу, але не менш ? частки неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Рішення суду набрало законної сили 01.06.1998р. На підставі вказаного рішення суду стягувачу був виданий виконавчий лист №2-1789/1998 про стягнення аліментів, який був пред’явлений до примусового виконання до ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі.
Як убачається з постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.06.2006р. ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі, згідно до довідки від 02.06.06. боржник працює в «Жилсервис 13», який розташований на території Нахімовського району, а тому виконавчий лист був направлений за територіальністю для виконання на підставі п.10. ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 14.04.2006.) до ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі за місцем роботи боржника. Відомостей щодо наявності заборгованості на час закінчення та направлення виконавчого провадження до ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі немає.
В матеріалах виконавчого провадження є декілька вимог на ім’я головного бухгалтера «Жилсервис-13» (від 11.12.2006; 04.04.2007; за вих.№2-2/26/1421; 08.04.2008) про надання інформації щодо розміру заробітку боржника та утримання з нього аліментів з попередженням про застосування заходів в порядку ст. 88 ЗУ «Про виконавче провадження» (відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушень цього Закону). Проте в матеріалах виконавчого провадження немає жодних відомостей щодо надання підприємством запитаних відомостей та жодних заходів внаслідок невиконання вимог державного виконавця до посадових осіб «Жилсервис-13» застосовано не було. Положеннями ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 14.04.2006.) передбачена обов’язковість вимог державного виконавця. За таких обставин суд приходить до висновку, що протягом 2006-2007 років державними виконавцями не застосоване всіх необхідних заходів щодо отримання запитуваної інформації щодо розміру заробітку боржника та утримання з нього аліментів. Більш того, в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про виклик та необхідність надання вказаної інформації від боржника за весь час виконання.
Згідно акту державного виконавця від 07.06.2007р. перевіркою бухгалтерії «Жилсервис-13» встановлено, що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 аліментів до бухгалтерії підприємства на час проведення перевірки не поступав.
Також, як убачається з матеріалів виконавчого провадження та матеріалів цивільної справи №2-1789/1998, подання державного виконавця про отримання дублікату виконавчого документу надійшло до суду лише 10.04.2008р. та 05.06.2008р. на підставі ухвали суду було вирішено питання щодо видачі дублікату виконавчого документу та, згідно супровідного листа, дублікат виконавчого документу було надіслано до ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі 25.06.2008р. за вих. №43098.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постановою державного виконавця від 30.11.2011р. виконавче провадження було закінчено за п. 6 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 01.11.2011р.), а саме - закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. Проте з матеріалів виконавчого провадження не видно, які саме необхідні дії були здійснені державним виконавцем на виконання рішення суду з 10.04.2008р. та по 30.11.2011р. Як пояснив в судовому засіданні представник ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі відповідно до вимог ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець при отриманні дублікату виконавчого документу повинен був направити його для утримання за місцем роботи боржника, але з яких саме підстав ці дії не були здійснені він пояснити не може.
Доводи представника ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі, що боржник за виконавчим провадженням злісно ухиляється від виконання рішення суду не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як убачається з матеріалів виконавчого провадження, за наявності у державного виконавця відомостей щодо місця роботи боржника, той не викликався та всіх необхідних заходів примусового виконання до нього не застосовувалося.
Положеннями ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 14.04.2006р.) та ст.32 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 01.11.2011р.) передбачені міри з примусового виконання рішення суду, які в межах виконавчого провадження до ОСОБА_1 не застосовувалися.
Положеннями ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 14.04.2006р.) та ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 01.11.2011р.) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Крім того, з довідок «Жилсервис-13» з вересня 2007 року по листопад 2007 року вбачається, що з боржника утримувалися аліменти, проте державним виконавцем у червні 2007 року була встановлена відсутність виконавчого документу на підприємстві та як раніше було поставлено питання про видачу дублікату виконавчого документу й було вирішено судом лише у 2008 році, що свідчить про неналежне виконання державними виконавцями вимог Закону. Також надані довідки про розрахунки містять відомості про розрахунки зверх встановленого рішенням суду та виконавчим листом строку стягнення, який закінчився при досягненні дитиною повноліття 10.03.2008р.
За таких обставин суд приходить до висновку щодо неналежного виконання з боку ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі та безпідставного незастосування всіх необхідним мір щодо виконання рішення суду, починаючи з 30.06.2006р. (винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) та по 30.11.2011р. (винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з підставі закінчення строків виконання).
Згідно по п. 1 ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 14.04.2006р.) та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 01.11.2011р.), держаний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного та повного виконання рішення, вказаного у виконавчому документі на примусове виконання рішення, засобом та в порядку, встановленому виконавчим документом.
Як убачається з рішення суду від 21.05.1998р. в матеріалах цивільної справи №2-1789/1998 та виконавчого листа №2-1789/1998, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_4, 10.03.1990р.народж. в розмірі ? частки всіх видів заробітку, але не менш ? неоподаткованого податком мінімуму доходів громадян, починаючи з 05.05.1998р. та до досягнення дитиною повноліття. Таким чином рішенням суду та виконавчим листом визначено, що аліменти утримуються в розмірі ? частки всіх видів заробітку, визначений мінімальний розмір - 1/2 неоподаткованого податком мінімум доходів громадян, встановлений строк виконання - до досягнення дитиною повноліття, тобто - 10.03.2008р. За таких обставин державний виконавець при виконанні рішення суду повинен керуватися рішенням суду та виконавчим листом, проте при закінченні строку виконання при досягненні дитиною повноліття 10.03.2008р. державними виконавцями вирішується питання щодо закінчення виконавчого провадженні з підстав закінчення строку виконання лише 30.11.2011р., що підтверджується постановою про закінчення. Таким чином законних підстав у відповідності з вимогами ЗУ «Про виконавче провадження» для ведення виконавчого провадження та проведення розрахунків по аліментам починаючи з 10.03.2008р. по 30.11.2011. не було.
Суд погоджується з доводами представника заявника щодо неналежного виконання з боку ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі вимог, передбачених ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакціях на час відкриття та закінчення виконавчого провадження). Наведені раніше вимоги ЗУ «Про виконавче провадження» щодо необхідності керуватися державним виконавцем при виконанні рішень суду – рішенням суду та неможливості самостійної зміни розміру платежів за аліментами також додатково роз’яснені в листі Міністерства Юстиції України №25-32/219 від 21.09.2010.
Положеннями ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 14.04.2006р. та редакції від 01.11.2011р.) передбачено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусове виконання рішень інших органівр- це сукупність дії органів та посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішенням, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З наданих суду довідок про розрахунки платежів по аліментам убачається, що державні виконавці при наявності в матеріалах провадження відомостей щодо місця роботи боржника та, не перевіривши його звільнення, проводять розрахунок заборгованості, виходячи з середньої заробітної платні по м. Севастополю, як непрацюючої особі. Проте положення ст. 195 СК України в цій редакції були введені в дію лише з 08.03.2011р., тобто на час закінчення строку стягнення відповідно до рішення суду. У попередній редакції норма передбачала розрахунок виходячи з середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації.
Також в матеріалах справи є відомості щодо роботи платника аліментів у «Жилсервис-13» та отримання ним заробітної платні з 08.02.2004р. по 31.03.2005р. та з 07.09.2005р. по 29.11.2007р. та, як убачається з довідок, за період з вересня по листопад 2007 року аліменти утримувалися з заробітку платника, проте ці відомості відсутні в розрахунках державних виконавців станом на 01.06.2006р., 23.04.2008р.,10.03.2008р.
Згідно положень ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції з 14.04.2006р.) у разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів, стягнення звертається на майно боржника. Аналогічна норма передбачена положенням ч. 2 ст. 74 наведеного Закону в редакції від 01.11.2011р. Частиною 3 ст. 74 Закону в редакції з 14.04.2006р. передбачено, що розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. Державний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про нього стягувача і боржника. Частиною 3 ст. 74 в редакції від 01.11.2011р. передбачено, що розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.
За таких обставин суд приходить до висновку щодо безпідставності проведення державними виконавцями розрахунку сум по аліментах виходячи з розміру середньої заробітної платі по м. Севастополі при наявності в матеріалах провадження відомостей з місця роботи боржника та незастосування всіх необхідних захобів примусового виконання при встановленні наявності заборгованості. Також суд приймає до уваги, що в матеріалах виконавчого провадження є копія виконавчого листа з відміткою ВДВС Гагарінського РУЮ в м. Севастополі, що станом на 15.08.2003р. заборгованості по сплаті аліментів немає. Більш того, з довідок розрахунків не вбачається, за яки саме періоди проводяться розрахунки та які саме вихідні дані були прийняті як підстава для розрахунків. Також, згідно відомостей, наданих Управлінням статистики у м. Севастополі щодо розміру середньої заробітної плати штатного працівника по м. Севастополю за період з вересня 2003р. по листопад 2012р. року розмір ? частки не співпадає з розміром визначеним з таких саме підстав державним виконавцем у довідці станом на 23.04.2008р. За таких обставин суд приходить до висновку щодо неправильності нарахування заборгованості в розмірі 11875,92грн. по аліментах за виконавчим листом №2-1789/1998 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів.
Також положенням ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції з 14.04.2006р.) передбачено, що після закінчення передбаченого законом строку для стягнення аліментів власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, який провадив стягнення, повертає виконавчий документ до органу державної виконавчої служби з відміткою щодо повного перерахування стягувачу утриманих сум аліментів. У разі коли утримані суми аліментів стягувачу не перераховані, державний виконавець письмово повідомляє стягувача про розмір заборгованості та роз'яснює йому права, встановлені частиною першою статті 86 цього Закону. Аналогічна норма передбачена ч. 8 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 01.11.2011р.)
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку щодо неправомірності проведеного державними виконавцями розрахунку заборгованості по аліментах за виконавчим листом №2-1789/1998 та нарахування заборгованості в розмірі 11875,92грн. при наявності відомостей про відсутність заборгованості з 15.08.2003р., наявності відомостей щодо місця роботи боржника, відсутності похідних даних та періоду для розрахунку заборгованості, незастосування всіх необхідних заходів примусового виконання рішення суду в силу вимог Закону, а саме ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», що свідчить про незаконну бездіяльність та неправомірність проведених розрахунків, а також необхідність проведення розрахунків по аліментах, починаючи з 15.08.2003р.
Щодо строків звернення заявника зі скаргою суд зазначає наступне. Як вказує заявник, про неправомірність дії та бездіяльності ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі йому стало відомо лише при ознайомленні з матеріалами провадження, а саме 29.01.2013р., про що є акт державного виконавця та у відповідності до положень ст. ст. 383, 384 ЦПК України саме з цього часу він дізнався про неправомірність дій державних виконавців. Вказані обставини підтверджуються матеріалами виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-6, 74, 88 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 14.04.2006р.), ст. ст. 1, 11, 32, 74 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 01.11.2011р.), ст. ст. 383, 384 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконними дії ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі по здійсненню розрахунку заборгованості по аліментам на підставі довідок - розрахунків станом на 01.06.2006р., 23.04.2008р., 10.03.2008р. за виконавчим листом №2-1789/1998 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Гагарінським районним судом м. Севастополя 28.05.1998р.
Визнати незаконною бездіяльність ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі щодо неприйняття всіх необхідних засобів з примусового виконання в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» за виконавчим листом №2-1789/1998 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Гагарінським районним судом м. Севастополя 28.05.1998р.
Зобов’язати ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі провести належний перерахунок аліментних платежів за виконавчим листом № 2-1789/1998 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Гагарінським районним судом м. Севастополя 28.05.1998р.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали, а якщо особа яка її оскаржує не була присутня у судовому засіданні, з дня отримання копії ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Гагарінського районного
суду м. Севастополя /підпис/ ОСОБА_5
З оригіналом згідно. Ухвала не набрало законної сили.
Суддя Гагарінського районного
суду м. Севастополя ОСОБА_5
Справа № 763/860/13-ц
4-с/763/40/13
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2013 року Гагарінській районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого - судді Гаврилової О.В.
при секретарі – Казаковій А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на дії та бездіяльність ВДВС Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі та зобов’язання провести перерахунок, -
У Х В А Л И В:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконними дії ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі по здійсненню розрахунку заборгованості по аліментам на підставі довідок - розрахунків станом на 01.06.2006р., 23.04.2008р., 10.03.2008р. за виконавчим листом №2-1789/1998 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Гагарінським районним судом м. Севастополя 28.05.1998р.
Визнати незаконною бездіяльність ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі щодо неприйняття всіх необхідних засобів з примусового виконання в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» за виконавчим листом №2-1789/1998 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Гагарінським районним судом м. Севастополя 28.05.1998р.
Зобов’язати ВДВС Нахімовського РУЮ в м. Севастополі провести належний перерахунок аліментних платежів за виконавчим листом № 2-1789/1998 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Гагарінським районним судом м. Севастополя 28.05.1998р.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали, а якщо особа яка її оскаржує не була присутня у судовому засіданні, з дня отримання копії ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Гагарінського районного
суду м. Севастополя ОСОБА_5