Справа № 736/368/13-а
Номер провадження 2-а/736/49/2013
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2013 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді Синько О.О.,
при секретарі Крапивній Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, –
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з жовтня 2012 року по березень 2013 року у розмірі 4957 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем безпідставно виплачується така допомога в розмірі 130 грн., оскільки відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Просить допустити негайне виконання постанови суду щодо всієї суми боргу, зокрема в межах суми стягнення за січень 2013 року в сумі 842 грн.
Позивач в судове засідання не з’явилась, просила справу розглянути без її участі, позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, просить розглядати справу без його участі, подав до суду заперечення проти адміністративного позову, просить суд відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши докази у справі, встановив, що ОСОБА_1 має малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Позивач є особою, застрахованою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради.
Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради від 18.02.2011 року позивачу призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на період з 01.03.2011 року по 02.10.2013 року в розмірі 130 грн.
Позивач, на підставі ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», просить стягнути з відповідача на її користь допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з жовтня 2012 року по березень 2013 року у розмірі 4957 грн. та допустити негайне виконання постанови суду щодо всієї суми боргу, зокрема в межах суми стягнення за січень 2013 року в сумі 842 грн.
З’ясувавши повно і всебічно обставини в адміністративній справі, що підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулюються положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі – Закон № 2240-III) та положеннями Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі – Закон № 2811-ХІІ).
Відповідно до ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
В постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року у справі № 21-410а12 зазначено, що: «До 1 січня 2008 року – дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі – Закон № 107-VI) – правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40– 44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40– 44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року – статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі –Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися».
Оскільки у справі, що розглядається, судом встановлено, що спір виник щодо надання допомоги у жовтні 2012 року – березні 2013 року особі, яка застрахована у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, то надання допомоги такій особі у зазначений період повинно здійснюватись на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III, відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У зв’язку із зазначеним вище суд приходить про безпідставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з жовтня 2012 року по березень 2013 року у розмірі, розрахованому на підставі ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», оскільки положення вказаної статті не поширюються на осіб застрахованих у системі соціального загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Крім того, в силу ст.ст.105, 162 КАС України способами захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визначення ж конкретної суми допомоги належить до компетенції відповідача, а не суду.
З урахуванням зазначеного, суд, оцінивши докази в їх сукупності, з’ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, виходячи із системного аналізу положень законодавства України, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
В той же час, наведене вище не позбавляє позивача права в майбутньому звернутись до суду за захистом своїх прав, якщо він вважатиме їх порушеними, на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
Керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію постанови направити сторонам до відому.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, за правилами встановленими ст.ст.185 – 187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги до Корюківського районного суду Чернігівської області з поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Корюківського районного суду
Чернігівської області ОСОБА_3