ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.10.2008 Справа № 9/229-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О. (доповідач)
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання Ролдугіній Н. В.
За участю представників сторін:
від позивача: Сердюк О.К. начальник юр.відділу, довіреність № б/н від 08.01.08;
від відповідача: Христова Т.О. юрисконсульт, довіреність №27/28-06 від 06.10.08;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2008 року у справі № 9/229-08
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина", м. Дніпропетровськ
до відповідача Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ
про стягнення 1 643 041,07 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2008 року (суддя Подобєд І. М.) задоволено повністю позов Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина": стягнено з відповідача на користь позивача суму 1 378 429,66 грн. збитків від інфляції, 264 611,41 грн. три проценти річних, 16 430,41 грн. витрат на держмито та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаржник зазначає, що рішення по справі № 3/180 було виконане шляхом проведення заліку однорідних зустрічних вимог, тому доказами виконання рішення є саме бухгалтерські документи. Окрім того, згідно з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області про порушення провадження у справі про банкрутство Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" від 23.02.2006 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тобто у позивача відсутнє право на застосування до відповідача будь-яких санкцій та стягнення їх в судовому порядку.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2008 року залишити без змін. Позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що у зв’язку з безпідставним отриманням та збереженням відповідачем грошових коштів у розмірі 3 280 435,28 грн. між позивачем та відповідачем виникло зобов’язання, за яким відповідач зобов’язаний повернути позивачу безпідставно одержані грошові кошти у розмірі 3 280 435,28 грн., а позивач має право вимагати від відповідача виконання цього обов’язку. Збитки від інфляції та три проценти річних не є за своєю правовою природою неустойкою (штрафом, пенею) чи іншими санкціями, нарахування яких забороняється відповідно частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», таким чином вказані нарахування відповідно до статті 1 зазначеного Закону є складовою грошового зобов’язання.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.09.2008 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, її розгляд було призначено у судовому засіданні на 07.10.2008 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 29.05.2001 року у справі № 3/180 було стягнуто з Державного комунального виробничого управління водопровідного каналізаційного господарства м. Дніпропетровська на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпрошина»3 280 435, 28 грн. заборгованості.
Як вбачається з рішення за період з 01.04.1997 року по 01.08.1999 року управлінням було безпідставно отримано грошові кошти, майно, проведено заліки погашення заборгованості на загальну суму 3 280 435,28 грн.
Рішенням Дніпропетровського міськвиконкому № 1976 від 17.07.2003 року Державне комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне господарство перейменовано в Міське комунальне виробниче підприємство «Дніпроводоканал».
В силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до статті 469 ЦК УРСР, що був чинним на час виникнення у відповідача зобов’язання, особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або договором, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі. Такий же обов'язок виникає, коли підстава, на якій придбано майно, згодом відпала. В разі неможливості повернути безпідставно придбане майно в натурі повинна бути відшкодована його вартість, що визначається на момент придбання.
Розглядаючи справу, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що у зв’язку з безпідставним отриманням та збереженням відповідачем грошових коштів у розмірі 3 280 435,28 грн. між позивачем та відповідачем виникло зобов’язання, за яким відповідач зобов’язаний повернути позивачу безпідставно одержані грошові кошти у розмірі 3 280 435,28 грн., а позивач має право вимагати від відповідача виконання цього обов’язку. Грошове зобов’язання відповідача з повернення позивачу безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 3 280 435,28 грн. виникло з моменту, коли відповідач дізнався про володіння цими коштами без достатньої правової підстави, тобто з дати набрання законної сили рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 29.05.2001 року у справі № 9/180 –з 29.05.2001 року (відповідно до статті 115 Арбітражного процесуального кодексу України в редакції від 17.05.2001 року).
В порядку виконання судового рішення державною виконавчою службою Бабушкінського районного управління юстиції стягнуто з відповідача на користь позивача 5 751,14 грн.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бабаушкінського районного управління юстиції від 19.11.2001 року наказ арбітражного суду Дніпропетровської області № 3/180 від 29.05.2001 року про стягнення суми 3 313 239,63 грн. з Державного комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська на користь позивача було повернуто стягувачу.
У зв’язку з чим позивач у листопаді 2006 року звернувся до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС Бабушкінського районного управління юстиції.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2006 року скаргу позивача було задоволено –визнано неправомірними дії державного виконавця Костиль О. І. відділу державної виконавчої служби Бабушкінського районного управління юстиції щодо повернення наказу арбітражного суду Дніпропетровської області № 3/180 від 29.05.2001 року стягувачеві та визнано недійсною постанову цього державного виконавця від 19.11.2001 року про повернення виконавчого документу.
За заявою стягувача – позивача, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2007 року, було відновлено строк для пред’явлення наказу арбітражного суду Дніпропетровської області від 29.05.2001 року у справі № 3/180 до виконання та видано дублікат наказу арбітражного суду Дніпропетровської області від 29.05.2001 року у справі № 3/180 про стягнення з Державного комунального виробничого управління водопровідного каналізаційного господарства м. Дніпропетровська на користь позивача 3 280 435,28 грн. заборгованості.
З огляду на приписи глави 19 ЦК УРСР грошове зобов’язання відповідача по поверненню позивачу грошових коштів не припинилося, продовжує існувати, в зв’язку з чим відповідно до вимог пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин сторін повинні застосовуватися положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачем грошове зобов’язання в повному обсязі не виконано.
Як вбачається з матеріалів справи зобов’язання відповідача в частині суми 2 996 378,38 грн. припинилося на підставі статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 Цивільного кодексу України зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно з заявами позивача від 31.01.2008 року та від 18.03.2008 року.
В частині суми 278 305,76 грн. грошове зобов’язання відповідачем не виконано.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням викладеного відповідач згідно розрахунку позивача зобов’язаний сплатити позивачу суму інфляційних –1 378 429,66 грн. та 3 % річних –264 611,41 грн.
Заперечень на розрахунок суми позовних вимог від відповідача не поступала.
За таких обставин позовні вимоги підлягали задоволенню в повному обсязі.
Посилання скаржника на виконання зобов’язання в повному обсязі шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог відповідно до Протоколу наради між Відкритим акціонерним товариством «Дніпрошина»та Державним комунальним виробничим управлінням водопровідного каналізаційного господарства м. Дніпропетровська, правонаступником якого є Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал", від 30.11.2001 року безпідставне з огляду на наступне:
Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач не надав суду Протоколу наради від 30.11.2001 року, який би підтверджував виконання зобов’язання.
Колегія суддів враховує, що вищенаведений Протокол був предметом судового дослідження при розгляді господарським судом Дніпропетровської області заяв позивача у справі № 3/180 про відновлення пропущеного строку пред’явлення наказу арбітражного суду Дніпропетровської області у вказаній справі до виконання та про видачу дублікату наказу.
Розглядаючи заяви місцевий господарський суд на підставі первинних бухгалтерських документів, наданих сторонами, дійшов висновку, що на момент розгляду заяв стягувача, наказ суду від 29.05.2001 року у справі № 3/180 залишається невиконаним. Відповідно, не виконано рішення, відображене сторонами у протоколі від 30.11.2001 року.
Доказів сплати суми боргу боржником не надано.
За наслідками розгляду заяв позивача у справі № 3/180 винесена ухвала від 11.10.2007 року, залишена без змін постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2008 року та Вищого господарського суду України - від 16.04.2008 року.
Вказані процесуальні документи оцінюються Дніпропетровським апеляційним господарським судом як письмовий доказ у справі.
Безпідставне посилання скаржника на статтю 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки нараховані позивачем інфляційні та відсотки річних за своєю правовою природою не є неустойкою (штрафом, пенею) чи іншими санкціями.
З урахуванням вищенаведеного рішення прийнято місцевим господарським судом з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, в зв’язку з чим передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2008 року у справі № 9/229-08 залишити без змін.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О. С. Євстигнеєв