П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2013 року Справа №607/5532/13-а
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Свачія І.М.
при секретарі Сесик Х.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області УМВС України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови серії ВО1 №065914 від 20.03.2013 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., посилаючись на порушення норм чинного законодавства України при її складанні. Свої вимоги мотивує тим, що правопорушення не вчиняв, оскільки 06.04.2012 року рухався автомобілем в м. Тернополі по вул. Бандери. Наближаючись до перехрестя з вул. Татарська м. Тернополя на пішохідному переході нікого не було. Повертаючи на перехресті на вул. Татарську, на дозволений сигнал світлофора, пішохід знаходився на смузі зустрічного руху, проте його пояснення не були прийняті до уваги, усі обставини справи під час розгляду не були з’ясовані..
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав зіславшись на мотиви викладені в позовній заяві та пояснив, що він рухався по вул. Бандери м. Тернополя. Проїжджаючи світлофор на зелений сигнал світлофора та повертав ліворуч на вул.Татарську, при цьому пішохід знаходився на зустрічній смузі дороги. Інспектор неправильно оцінив ситуацію та неправомірно виніс постанову, оскільки п. 1.10 ПДР України визначено, поняття «дати дорогу» так, що на його проїзній частині дороги не було пішохода, а тому жодних правил він не порушував. Просить позов задоволити.
Представник відповідача УДАІ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_2 в судовому засіданні позов заперечив та пояснив, що позивач керував транспортним засобом марки Пежо д.н.з. НОМЕР_1, 20.03.2013 року о 12 год. 15 хв. в м. Тернополі по вул.. Бандери, повертаючи на вул.. Татарську не надав переваги у русі пішоходу, який знаходився на пішохідному переході на яку він повертав. При цьому позивач сам стверджує, що пішохід знаходився на пішохідному переході, але на зустрічній смузі, однак це не відповідає дійсності, оскільки по вул. Татарській діє вимога знаку «Дорога з одностороннім рухом», а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, що також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом. Просить в позові відмовити.
Повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Матеріали справи свідчать про те, що спір виник між позивачем - фізичною особою та відповідачами, як суб'єктами владних повноважень.
Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Судом встановлено, що 20 березня 2013 року інспектором ДПС ВДАІ м. Тернополя ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 №103256, згідно якому ОСОБА_1 20.03.2013 року о 12 год. 15 хв. керуючи автомобілем Пежо 3008 д.н.з. ВО3114Ах, в м. Тернополі по вул. Бандери повертаючи на вул.. Татарську не дав дороги пішоходу на пішохідному переходу, чим порушив п. 16.2 ПДР України.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВО1 № 065914 від 20.03.2013 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які мають функції фото-і кіноозйомки, відеозапису або засобів фото-і кінозйомки, відеозапису використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом п. 16.2 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р., на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Згідно п. 1.10 ПДР України, дати дорогу — вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ВО1 №065914 від 20 березня 2013 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення винесена інспектором ДПС відділу Державної автомобільної інспекції м. Тернополя з дотриманням норм чинного законодавства України та на підставі наявних і достатніх доказів.
Суд не приймає до уваги доводи позивача, викладені у позові, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Крім цього суд критично сприймає пояснення позивача ОСОБА_1 відносно того, що пішохід знаходився не на його смузі руху, оскільки вони спростовуються даними в протоколі про адміністративне правопорушення серії АА2 №103256 від 20.03.2013 року, який у відповідності до ст. 251 КУпАП, є належним доказом, а також відеозаписом, з якого вбачається, що водій автомобіля Пежо д.н.з. НОМЕР_1, хоча і не створив перешкоди у русі пішоходу, однак не надав йому переваги у русі повертачи праворуч на перехресті вул. Бандери – Татарська м. Тернополя.
Суд вважає, що відповідачем було доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки він надав матеріали (відео-зйомки), які визнані судом як докази (ст. 69 КАС України) про вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи вищенаведені факти, приймаючи до уваги, те що відповідачем представлено належні дані в обґрунтування своїх посилань, доказів на підтвердження того, що позивач порушив ПДР України, суд приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КупАП та вважає, що постанова серії ВО1 №065914 від 20.03.2013 р. по справі про адміністративне правопорушення винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 1 ч.1, 10,11,18 ч.1 п.2, 71, 158-163,186 КАС України, ст. 121, 222,268 КУпАП, п.п. 16.2., 1.10 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р., суд,-
п о с т а н о в и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови серії ВО1 №065914 від 20.03.2013 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 425 грн. – відмовити..
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено 21.04.2013 року.
Головуючий І.М. Свачій