Справа № 1813/5643/2012

2/583/83/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого                              Олійник О.В.

за участю секретаря                    Наливайкіної Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», про розподіл спільного майна подружжя, набутого в шлюбі,

встановив:

21.11.2012 р. позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1970 по 2009 року перебувала у шлюбі з відповідачем, за час шлюбу набули спільне майно, до червня 2012 року збиралися поділити майно за взаємною згодою, проте відповідач у червні 2012 року відмовив у цьому. З урахуванням збільшення позовних вимог просить визнати спільною сумісною власністю подружжя житловий будинок та земельну ділянку площею 0,53 га, які розташовані за адресою: с. Жовтневе, Охтирського району, вул. Чупахівська, 3, визнати право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за кожним на 1/2 частину даного житлового будинку та 1/2 частину даної земельної ділянки. Також просить визнати грошові кошти в сумі 13266,78 грн. які знаходяться на банківському рахунку № 07500008 у Старобільському відділенні Луганської обл. ПАТ «Державний ощадний банк України», спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1, визнати за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину грошових заощаджень, які знаходяться на вказаному банківському рахунку.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 04.03.2013 року позов в частині визнання спільною сумісною власністю житлового будинку та земельної ділянки площею 0,53 га, які розташовані за адресою: с. Жовтневе, Охтирського району, вул. Чупахівська, 3, визнання права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за кожним на 1/2 частину даного житлового будинку та 1\2 частину даної земельної ділянки, за заявою позивача залишено без розгляду.

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_3 підтримали позов з викладених підстав.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні також пояснила, що тривалий час не зверталася до суду із вказаним позовом, так як відповідач в червні 2012 року обіцяв вирішити питання розподілу майна мирним шляхом, для чого у жовтні 2012 року позивач відвідала нотаріуса і вияснила, які документи потрібно зібрати для оформлення необхідних договорів, але потім втрутилася співмешканка відповідача і правочин не відбувся.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, хоча повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що шлюбні відносини між сторонами припинилися у 2004 році, коли відповідач переїхав на постійне місце проживання до Охтирського району. Вважає, що позивачкою пропущено строк позовної давності для подання позовної заяви про поділ майна, оскільки з часу розірвання шлюбу сплив трьохрічний строк позовної давності. Крім того, сама ощадна книжка з 2004 року знаходилася на руках у позивачки, що унеможливлювало відповідачу укласти щодо неї договір дарування. Просить відмовити в задоволенні позову, застосувавши наслідки спливу строку позовної давності, про що зробив письмову заяву.

Представник третьої особи ПАТ «Державний ощадний банк України» у судовому засіданні пояснив, що грошові кошти були вкладені подружжям ОСОБА_2 в рублях, після перерахунку на гривні дана сума складає 3,22 грн., за цим вкладом можуть бути нараховані компенсаційні відповідно до чинного законодавства, але чи будуть коли проведені виплати, невідомо. При вирішенні позову послався на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що сторони є його батьками. У 2004 році батько запропонував продати житло у Луганській області і переїхати жити в Охтирський район. Після переїзду батьки розлучилися, батько пішов жити до іншої жінки. В жовтні 2012 року відповідач запропонував подарувати свій будинок сину, але у подальшому цього не зробив, тому мати подала позов до суду.

Вислухавши пояснення позивача, свідка, представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що сторони з 22.02.1970 р. по 01.07.2009 року перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.12).

Під час шлюбу на ім’я відповідача ОСОБА_2 09.01.1991 року було відкрито ощадний рахунок №589/012 в філії Старобільського відділення с. Веселе Луганської області (а.с.71).

Як вбачається з ощадної книжки, станом на 2004 рік на даному рахунку обліковувалися грошові кошти в сумі 13266,78 руб.

Відповідно до довідки філії Луганського ОУ АТ «Ощадбанк» від 26.03.2013 року №182, на рахунку ОСОБА_2 №07500008 станом на 01.07.2009 року мається залишок вкладу 3 грн. 22 коп. та станом на 26.03.2013 року залишок вкладу складає 3 грн. 22 коп. (а.с.114).

Відповідно до Постанови КМУ від 23 квітня 2012 р. № 346 «Про виплату в 2012 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, та в облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов'язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР», постановлено провести з 1 червня 2012 р. виплату громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України.

З огляду на те, що грошові кошти вкладені подружжям в установу Ощадного банку 09.01.1991 року, тобто до 2 січня 1992 р., суд вважає, що хоча на даному рахунку обліковується незначна грошова сума 3,22 грн., сторони теоретично мають право на одержання від держави компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, тому право на визнання власності на ? частку вкладу в сумі 3,22 грн. не є абсурдним і таким, що не підлягає захисту.

Відповідно до ст.ст.22, 28 Кодексу про шлюб та сім`ю, яка діяла під час внесення подружжям вкладу в банк, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

За таких обставин позов підлягає задоволенню, право позивачки підлягає захисту, і за нею слід визнати право власності на ? частку грошового вкладу.

Суд вважає, що позивачка не пропустила строк позовної давності, оскільки як вбачається з пояснень позивачки, свідка ОСОБА_5 та фактичних обставин справи, до 2012 року між сторонами не було проведено розподілу майна, а спір щодо цього майна фактично виник наприкінці 2012 року, тому саме з цього часу слід відраховувати строк позовної давності.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що оригінал ощадної книжки знаходився у позивачки, і цей факт виключає порушення з боку відповідача прав позивачки, так як сам факт знаходження ощадної книжки, оформленої на ОСОБА_2, на руках у його колишньої дружини, не створює права власності на вклад у неї, для цього потрібне волевиявлення власника ощадного вкладу. За таких обставин право позивачки слід захистити.

По справі маються судові витрати за надання правової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 1000 гривень представником ОСОБА_3

Суд вважає, що маються законні підстави для стягнення судових витрат відповідно до ст.88 ЦПК, оскільки вони підтверджується договором про надання правової допомоги, актами виконаних робіт та квитанцією про оплату правової допомоги (а.с.104 - 107).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи представника.

З урахуванням часу, витраченого на складання заяви про збільшення позовних вимог, про залучення у справу третьої особи, ознайомлення з матеріалами цивільної справи, які суд в цілому оцінює в 200 грн., участі у судовому засіданні, тривалість якої складає 51 хвилину (18 хв. 13.02.2013 р., 11 хв. 04.03.2012 р., 22 хв.13.03.2013 р.), враховуючи складність справи, виходячи із принципів об’єктивності, розумності та справедливості, суд вважає можливим застосувати до розрахунку витрат на правову допомогу розмір 20 % встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину роботи особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні. 1147 грн. х 20% : 60 хв. х 51 хв. = 195 грн.

З урахуванням викладеного, розмір компенсації, яка може бути стягнута за вказані дії особи, яка надає правову допомогу, суд визначає у розмірі 400 гривень:

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 197, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку грошового вкладу, який знаходиться на банківському рахунку № 07500008 у Старобільському відділенні філії Луганського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України», відкритому на ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір на користь ОСОБА_1 в розмірі 214,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 400 грн. витрат за правову допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                О.В. Олійник