Справа № 1527/4967/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2013 р. м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Мунтян О. О.

при секретарі Скоріній М. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Одеська міська рада про усунення перешкод в користуванні власністю, визначення порядку користування домоволодінням, господарськими спорудами, земельною ділянкою, припинення права часткової власності та знесення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: Одеська міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання договору Дарування удаваною угодою, визнання дійсним договору купівлі-продажу, перевід прав покупця, усунення перешкод в користуванні власністю та зобов’язання вчинити певні дії, суд -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду міста Одеси із позовом до відповідачки про усунення перешкод у користуванні власністю, розділ домоволодіння та встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 30 травня 2012 року (т. 1 а.с. 63) судом за заявою відповідачки ОСОБА_2 до спільного розгляду із первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву.

Первинні позовні вимоги уточнювались неодноразово, та відповідно до останньої редакції (т. 2 а.с. 206-211) позивач ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким виділити у його користування із домоволодіння за № 21 розташованого по вул. Островського в місті Одесі 63/100 частин, визнавши за ним право власності на зазначену частку із виділенням у власність ОСОБА_2 37/100 домоволодіння, визнавши за ОСОБА_2 право власності на зазначену частку згідно із першим варіантом визначеним Висновком судової будівельно-технічної експертизи за № 131/2012 від 09.11.2013 року, визначити порядок користування земельною ділянкою розташованою за адресою: м. Одеса, вул. Островського, 21, загальною площею 425 кв.м., виділивши у його користування земельну ділянку площею 151,3 кв.м. у користування ОСОБА_2 – площею 271,2 кв.м. згідно запропонованому експертом першого варіанту залишивши в загальному користуванні територію земельної ділянки, на якої розташована водопровідна колонка припинивши при цьому право спільної часткової власності на спірне домоволодіння. У зв’язку із відступом від ідеальних часток позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію в розмірі 2 496 доларів США в еквіваленті за офіційним курсом встановленим НБУ на день ухвалення рішення та зобов’язати ОСОБА_2 за власний рахунок знести самовільно збудований нею фундамент цокольного поверху, позначений по плану під Літ «О», як такий, який не відповідає вимогам ДБН щодо протипожежних норм та правил.

На обґрунтування заявлених позовних вимог в останній редакції ОСОБА_1 зазначає, що він на підставі договору Дарування від 30.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 2054 є власником 42/100 часток домоволодіння за № 21 розташованого по вулиці Островського в місті Одесі, які в свою чергу складаються з: житлового будинку позначеного по плану під Літ «А», загальною площею 45, 2 кв.м., з надвірними спорудами: літньої кухні - позначеної по плану під Літ «Б», сараю – позначеного по плану під Літ. «Г», сараю – котельної – позначеного по плану під Літ «И», сараю-гаражу з льохом – позначеного по плану під Літ «Е» (62%), №1-3, 5 – огорожа, 1,2 – мостіння, розташованих на земельній ділянці площею 425 кв.м.. Співвласником 58/100 часток даного домоволодіння є відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2. Крім того, як зазначено позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 він взагалі позбавлений будь-якої можливості користуватись як належною йому часткою домоволодіння так і відповідною часткою земельної ділянки з часу набуття права власності за Договором Дарування, не було встановленим зазначене користування земельною ділянкою між ОСОБА_2 та попереднім співвласником ОСОБА_3.

Враховуючі, що як вказано позивачем ОСОБА_1, співвідповідачкою ОСОБА_2 йому створюються перешкоди у користуванні належної частини спірного домоволодіння та відповідної частки земельної ділянки, крім того здійснюються самовільне будівництво, яким в свою чергу порушено його законні права та інтереси як співвласника, вважає за необхідне звернутись до суду із даним позовом.

Згідно до поданого до суду зустрічного позову з урахуванням їх уточнень (Т. 2 а.с. 33-37) позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 просила суд ухвалити Рішення, яким визнати Договір Дарування від 30.12.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 2054 за умовами якого ОСОБА_3 передав а ОСОБА_1 прийняв у дар 42/100 часток домоволодіння за № 21 розташованого по вулиці Островського в місті Одесі удаваною угодою із визнанням його Договором купівлі - продажу та переведенням на неї прав та обов’язків покупця зазначеної частини домоволодіння. Крім того, як зазначено позивачкою за зустрічним позовом, оскільки ОСОБА_1 їй створюються перешкоди у користуванні комунікаціями по спірному домоволодінню, чим порушуються її законні права та інтереси, вважає за необхідне просити суд зобов’язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди у користуванні як комунікаціями так і у вільному проході-проїзді до належної їй частини земельної ділянки та домоволодіння.

Також, як зазначено позивачкою за зустрічним позовом, ОСОБА_1, як власник домоволодіння за № 23 розташованого по вул. Островського в м. Одесі, розташованого на суміжній зі спірним домоволодінням земельній ділянці, самовільно на земельній ділянці за № 23 по вул. Островського в м. Одесі до стіни належної їй частини будинку за № 21 по вул. Островського в м. Одесі здійснив будівництво споруди чим також порушив її права та інтереси, а отже вона змушена звернутись до суду із вимогами щодо встановлення твердої межі між частиною домоволодіння за № 21 по вул. Островського в м. Одесі, яка належить їй та належним ОСОБА_1 домоволодінням за № 23 по вул. Островського із зобов’язанням ОСОБА_1 знести самовільно побудовану споруду.

На обґрунтування заявлених ОСОБА_2 зустрічних вимог позивачкою вказано, що за нею зареєстровано право власності на 11/100 часток спірного домоволодіння на підставі Договору Дарування від 10.07.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 4416 та 47/100 на підставі Договору Дарування від 13.04.1999 року, співвласником 42/100 є позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1, який набув ці права у грудні 2011 року. З 2002 року, як зазначено ОСОБА_2 попередній співвласник 42/100 часток спірного домоволодіння за № 21 по вул. Островського в м. Одесі ОСОБА_3 фактично даною часткою не користувався та за даною адресою не проживав, а тому саме вона несла витрати пов’язані із утриманням спірного майна, Договір Дарування від 30.12.2011 року є угодою удаваною, оскільки між ОСОБА_4 та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 фактично було укладено Договір купівлі-продажу та враховуючи ту обставину, що вона як співвласник має переважне право на купівлі частки належної на даний час ОСОБА_1 вимоги зустрічного позову щодо переведення прав покупця є доведеними та обґрунтованими.

У судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 заявлені уточнені в останній редакції позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі додатково пояснивши, що станом на час розгляду даної цивільної справи по суті він взагалі позбавлений можливості користуватись належною йому часткою у спірному нерухомому майні та відповідною часткою земельної ділянки та його порушене право підлягає відновленню.

Також, ОСОБА_1 зазначено, що оскільки ОСОБА_2 самовільно було знесено належну їй частку у житловому будинку позначеному по плану під Літ «А», що входить до складу домоволодіння за № 21 по вул. Островського в місті Одесі, належна йому часка руйнується, оскільки пошкоджено структуру даного житлового будинку в цілому, фактично ОСОБА_2 проживає у господарській будівлі позначені по плану «Б» під Літ , яка житловою не є та до якої підведено всі комунікації, комунікації які існували безпосередньо у Літ «А» - житловий будинок, ОСОБА_2 самовільно переведено до Літ «Б».

Зустрічні позовні вимоги заявлені ОСОБА_2, ОСОБА_1 не визнав, вказавши, що доводи зустрічного позову про наявність фактично склавшегося порядку користування земельною ділянкою, загальною площею 425 кв.м. розташованою по вул. Островського, 21 в м. Одесі є неспроможними, оскільки із часу набуття ним права власності на частку домоволодіння та права користування відповідною часткою земельної ділянки ОСОБА_2 перешкоджає йому в користуванні та володінні, а отже про який фактичний порядок користування може йти мова, не було встановлено зазначеного порядку і між попередніми співвласниками, оскільки відповідних Договорів укладено не було. Крім того, як вказано ОСОБА_1 не є доведеними і заявлені ОСОБА_2 вимоги щодо визнання Договору Дарування удаваною угодою, оскільки ним на користь ОСОБА_3 ніяких грошових коштів у рахунок набуття права власності на частку у спірному домоволодінні не передавалось, що підтверджено ОСОБА_3 у поясненнях наданих у судовому засіданні у якості свідка. Не є обґрунтованими та доведеними і вимоги ОСОБА_2, щодо зобов’язання його знести самовільну споруду, оскільки до складу домоволодіння за № 23 по вул. Островського в м. Одесі самовільні споруди не входять, крім того, навіть за їх наявності позивачкою ОСОБА_2 не надано до суду доказів щодо порушення її права як суміжного землекористувача.

Відповідачка за первісним позовом та позивачка за зустрічним ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення заявлених первісних вимог заперечували з підстав необґрунтованості, вказавши, що запропонованим за Висновком експертизи варіантом виділу часток у домоволодінні за № 21 розташованого по вул. Островського в м. Одесі та встановлення порядку користування земельною ділянкою порушуються її права та законні інтереси як співвласника, оскільки вона фактично буде змушена вчинити дії з переобладнання господарської споруди для організації входу (в’їзду) на територію земельної ділянки. Крім того, як зазначено ОСОБА_2 нею за власний рахунок на за відповідними проектами було підключено комунікації, які на сьогодні існують фактично у Літній кухні позначеній по плану під Літ «Б», оскільки належну їй частину у житловому будинку позначеному по плану під Літ «А» вона знесла та самовільно без узгодження будь-якої проектно-правової документації здійснила будівництво фундаменту цокольного поверху. Також, ОСОБА_2 вказано, що оскільки ОСОБА_1 вчинялись щодо неї та її власності незаконні дії вона змушена не допускати ОСОБА_1 до належної йому частки у спірному домоволодінні та відповідної частини земельної ділянки до вирішення спору судом.

Заявлені нею зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 просила суд задовольнити вказавши, що вона має право на першочергову купівлю частки у спірному домоволодінні належної ОСОБА_3, Договір який фактично було укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не є Договором дарування, а отже заявлені нею вимоги є обґрунтованими. Також, як зазначено ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_1 у майбутньому може чинити їй перешкоди у користуванні комунікаціями по спірному домоволодінню, зазначені порушення мають бути усуненими. Крім того, як зазначено ОСОБА_2 підлягають захисту і її порушені права як суміжного землекористувача шляхом зобов’язання ОСОБА_1 знести самовільно збудовану за адресою: м. Одеса, вул. Островського, 21 споруду та встановлення твердої межі.

Співвідповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з’явився, про день, місце та час розгляду справи сповіщався судом (т. 2 а.с. 248). У судовому засіданні проведеному 18 липня 2012 року (т. 2 а.с. 48) співвідповідач ОСОБА_3, який, за заявою сторони надав пояснення крім того як свідок, заявлені ОСОБА_2 зустрічні вимоги не визнав, вказавши, що він належні йому у домоволодінні за № 21 по вул. Островського в м. Одесі 42/100 передав ОСОБА_1 у дар безоплатно, оскільки продати належну йому частину він у будь-якому випадку змоги не мав у зв’язку із тим, що ОСОБА_2 перешкоджала йому у користуванні даною часткою. При цьому, як зазначено ОСОБА_3 ОСОБА_2 було знесено частину житлового будинку позначеного по плану під Літ «А» у складі спірного домоволодіння та розпочато самовільне будівництво без його згоди.

Представники третіх осіб Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Одеської міської ради до судового засідання не з’явились, про день, місце та час розгляду справи сповіщались судом належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями в матеріалах справи (т. 2 а.с. 241-247).

Заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених первісних позовних вимог та про відмову у задоволені зустрічного позову в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 16 ЦПК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до положень ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює згідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах незаборонених законом.

Відповідно до положень ст.356 ЦК України власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Статтею 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною 1 ст. 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Вимогами ст. 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» № 7 від 04.10.1991 року, роз’яснено, що одночасно із розв’язанням спору про право власності на житловий будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними приміщеннями, суд може також згідно зі ст.105 ЗК України вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання та розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок належить на праві спільної власності.

В свою чергу пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» № 7 від 04.10.1991 року, роз’яснено, що якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв’язку із цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику, частка якого зменшилась.

Крім того, п. 6 зазначеного Пленуму роз’яснено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток житлового будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі це можливо, якщо кожній стороні може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом. Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Правовідносини пов’язані із будівництвом, реконструкцією нерухомого майна регулюються в т.ч. вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» за № 3038-6 від 17 лютого 2011 року вимогами ст. 39 якого встановлено, що що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що належить до1-3 категорії складності, та об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Частиною 5 цієї статті встановлено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є дата реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Так, судом встановлено, що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 на підставі Договору Дарування від 30.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 2054 є власником 42/100 часток домоволодіння за № 21 розташованого по вулиці Островського в місті Одесі, які в свою чергу складаються з: житлового будинку позначеного по плану під Літ «А», загальною площею 45, 2 кв.м., з надвірними спорудами: літньої кухні - позначеної по плану під Літ «Б», сараю – позначеного по плану під Літ. «Г», сараю – котельної – позначеного по плану під Літ «И», сараю-гаражу з льохом – позначеного по плану під Літ «Е», №1-3, 5 – огорожа, 1,2 – мостіння, розташованих на земельній ділянці площею 425 кв.м. (т. 2 а.с. 230).

Право власності зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» 5718 в Книзі: 205-доп-114 (т. 2 а.с. 229).

За відповідачкою за первісним та позивачкою за зустрічним позовом ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 11/100 часток спірного домоволодіння на підставі Договору Дарування від 10.07.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 4416 та 47/100 на підставі Договору Дарування від 13.04.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за № 698, право власності зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» (т. 2 а.с. 224).

Згідно до умов Договору Дарування від 10.07.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 4416 ОСОБА_2 отримала у дар 11/100 часток спірного домоволодіння, які складались з: приміщення 1-5 в житловому будинку позначеному по плану під Літ «А», житловою площею 12, 7 кв.м. і кухні 1-7, площею 11, 4 кв.м. в приміщенні позначеному по плану під Літ «а» (т.2 ас. 240).

Згідно умов Договору Дарування від 13.04.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за № 698 ОСОБА_2 отримала у дар 47/100 часток спірного домоволодіння, які складались з: приміщення 1-6, площею 23, 8 житлового будинку позначеного по плану під Літ «А», господарської споруди: літньої кухні з тамбуром позначеної по плану під Літ «Б», ? часка сараю-котельної позначеної по плану під Літ «Г», ? частка тамбуру позначеного по плану під Літ «г», 38% сараю-гаражу позначеного по плану під Літ «Е» (т. 2 а.с. 186).

Одночасно, судом було встановлено, що розділ ? частки даного домоволодіння проведено між попередніми співвласниками спірного домоволодіння за Рішенням Одеського апеляційного суду Одеської області від 22 січня 2002 року по справі за № 172/2002, яким за ОСОБА_5 було визнано право власності на 11/100 часток з 1/4, які складались з: приміщення 1-5 в житловому будинку позначеному по плану під Літ «А», житловою площею 12, 7 кв.м. і кухні 1-7, площею 11, 4 кв.м. в приміщенні позначеному по плану під Літ «а», за ОСОБА_6 було визнано право власності на 14/100 часток з ?, які складались з: житлового приміщення 1-4, площею 13, 3 кв.м. у житловому будинку позначеному по плану під Літ «А» та господарської споруди: 62% сараю-гаражу позначеного по плану під Літ «Е» (а.с. 14-21).

Приймаючи до уваги обставини встановлені Рішенням Одеського апеляційного суду Одеської області від 22 січня 2002 року позивачу за первісним позовом ОСОБА_1 належать 62% господарської споруди: сараю-гаражу позначеного по плану під Літ «Е» (Т. 2 а.с. 20).

Зазначеним Рішенням, земельну ділянку розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Островського, 21, загальною площею 425 к.в.м. залишено у спільному користуванні співвласників.

Крім того, сторонами у справі не заперечувалось, а отже відповідно до положень ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає, що між співвласниками спірного домоволодіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порядок користування земельною ділянкою розташованою за адресою: м. Одеса, вул. Островського, 21, загальною площею 425 к.в.м. не встановлено оскільки, ОСОБА_2 не допускає ОСОБА_1 до належної йому частки у домоволодінні та відповідної частки земельної ділянки, не визначався такий порядок у встановленому Законом порядку і між попередніми співвласниками.

Також, сторонами у справі не заперечувалось, відповідно також не підлягає доказуванню, що ОСОБА_2 проведено дії з знесення частини споруд, які входили до складу спірного домоволодіння розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Островського, 21, загальною площею 425 к.в.м. та без отримання відповідно проектно-дозвільної документації та згоди попереднього співвласника ОСОБА_5 А, Є., здійснено самовільне будівництво фундаменту цокольного поверху позначеного по плану під Літ «О».

По справі Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27 липня 2012 року призначено судову будівельно-технічну експертизу (т. 2 а.с. 72-73).

Згідно Висновку судової будівельно-технічної експертизи за № 131/2012 від 09 листопада 2013 року (Т. 2 а.с. 90-154) експертом визначено, що виділити 42/100 часток спірного домоволодіння в окрему одиницю враховуючі вимоги нормативно-технічної документації, є неможливим (т. 2 а.с. 134 зв.).

При цьому за зазначеним Висновком експертом запропоновано два технічно можливих та таких які не порушують діюче законодавство України варіанти встановлення порядку користування домоволодінням за № 21 розташованим по вул. Островського в м. Одесі між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 134зв. -136).

Одночасно експертом встановлено, відображено у Висновку та підтверджено у поясненнях наданих у судовому засіданні, що співвласницею ОСОБА_2 у складі домоволодіння за № 21 розташованого по вул. Островського в м. Одесі знесено: частину Житлового будинку позначеного по плану під Літ «А» в складі приміщень: 1-5 - житлова, площею 12,7 кв.м., 1-6 – житлова, площею 23, 8 кв.м., 1-7 - кухня, площею 11, 4 кв.м., тамбур Літньої кухні «б», душева Літ «Ж», вбиральня Літ «З» та проведно дії з самовільно будівництва фундаменту цокольного поверху позначеного по плану під Літ «О», площею забудови 194 кв.м. (т. 2 а.с. 139) у зв’язку із чим ОСОБА_2 для проживання фактично використовується приміщення Літньої кухні позначеної по плану під Літ «Б».

Обставини щодо фактичного проживання у Літ «Б», яка входить до складу домоволодіння за № 21 розташованого по вул. Островського в м. Одесі ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувались.

Слід вказати, що згідно до другого, запропонованого за Висновком варіанту встановлення порядку користування спірним домоволодінням за № 21 розташованого по вул. Островського в місті Одесі у володіння співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пропонується виділити по 74,7 кв.м. (у рівних частках) самовільно збудованого фундаменту цокольного поверху позначеного по плану під Літ «О», площею забудови 194 кв.м. (т. 2 а.с. 129-130).

Згідно вимог ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які було використано в процесі цього будівництва.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених ОСОБА_1 вимоги та встановлення порядку користування домоволодінням за № 21 розташованого по вул. Островського в м. Одесі за першим запропонованим Висновком варіантом, за яким в свою чергу ОСОБА_1 запропоновано виділити у користування: господарські споруди - погріб сараю-гаражу, під літ. «Е», площею забудови 7,2 кв.м., частину сараю-гаражу, під літ. «Е», площею забудови 14,07 кв.м., житловий будинок під літ. «А», в складі приміщень: І-1-1 – коридор, площею 4,1 кв.м., І-1-2 – кухня, площею 8,1 кв.м., І-1-3 – житлова, площею 16,1 кв.м., І-1-4 – житлова, площею 13,3 кв.м., І-1-ІІ – тамбур, площею 3, 6 кв.м., загальною площею 45,2 кв.м., що складатиме 62/100 часток.

Вхід в приміщення житлового будинку під літ. «А», яке виділяється ОСОБА_1, забезпечити через існуючий дверний пройом.

ОСОБА_2 запропановано виділити: літню кухню під літ. «Б», площею забудови 27,8 кв.м., частина сараю-гаражу літ. «Е», площею забудови 19,43 кв.м., сарай під літ. «Г» площею забудови 10,9 кв.м., сарай-котельну під літ. И» площею забудови 2,7 кв.м., що складатиме 37/100 часток (т. 2 а.с. 124-125, 134зв. -136).

Крім того, згідно запропонованого варіанту встановлення порядку користування спірним домоволодінням з урахуванням необхідності відступу від ідеальних часток співвласників експертом запропоновано при вирішенні питання про виділ частки стягнути на користь другого співвласника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 із ОСОБА_2 суму грошової компенсації вартості зазначеного відступу у розмірі 1 254 доларів США (1 670-416).

Приймаючі до уваги, із названих вище підстав, доцільність встановлення порядку користування домоволодінням за № 21 по вул. Островського в місті Одесі суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог первісного позову ОСОБА_1 у частині встановлення порядку користування земельною ділянкою за № 21 розташованою по вул. Островського в м. Одесі за першим запропонованим Висновком варіантом, а саме наступним чином.

Так, згідно Висновку експертом відповідно до Інструктивних вказівок про порядок проведення експертних робіт, а саме п.3.12, якими в свою чергу визначено, що при наявності на ділянці водопровідної колонки, колодязя або вигрібної ями загального користування до них повинен бути забезпечений доступ з всіх частин двору, для забезпечення проходу до водопровідної колонки, запропоновано організувати територію загального користування, площею 2,5 кв.м., межі якої описуються наступним чином (т. 2 .с. 126 зв.):

-          (від точки 12) на відстані 1,34 м. (до точки 13);

-          з послідуючим поворотом праворуч (від точки 13) на відстані 1,87 м. (до точки 14)

-          з послідуючим поворотом праворуч (від точки 14) на відстані 1,34 м. (до точки 11)

-          з послідуючим поворотом праворуч (від точки 11) на відстані 1,87 м. (до точки 12).

Межі земельної ділянки, яку Висновком (за першим варіантом) запропоновано виділити у користування позивача за первісним позовом ОСОБА_1 описуються наступним чином (т. 2 а.с. 126-128:

-          (від точки 16) на відстані 9,07 м. (до точки 17)

-          з послідуючим поворотом праворуч (від точки 17) на відстані 16,95 м (до точки 18)

-          з послідуючим поворотом праворуч (від точки 18) на відстані 1,68 до кута житлового будинку літ «А» (до точки 8)

-          в тому ж напрямку (від точки 8) на відстані 7,4 м по наружної стіні житлового будинку літ «А» (до точки9)

-          з послідуючим поворотом праворуч (від точки 9) на відстані 8,36 м по наружної стіні житлового будинку літ «А» з боку вул.. Островського (до точки 10)

-          в тому ж напрямку (від точки 10) на відстані 2,36 м по межі огорожуючого паркану з боку вул.. Островського (до точки 11)

-          з послідуючим поворотом праворуч (від точки 11) на відстані 1,34 м (до точки 14)

-          з послідуючим поворотом праворуч (від точки 14) на відстані 1,87 м (до точки 1)

-          з послідуючим поворотом праворуч (від точки 13) на відстані 1,34 м (до точки 12)

-          з послідуючим поворотом праворуч (від точки 12) на відстані 1,91 м до кута сараю-гаражу з погрібом літ «Е» (до точки 15)

-          в тому ж напрямку (від точки 15) на відстані 2,45 м по наружної стіні сараю-гаражу з погрібом літ «Е» з боку вул.. Островського до первісної точки відліку.

Площа земельної ділянки, яку запропоновано виділит ОСОБА_1 при даному варіанті, складає 151,3 кв.м. (з урахуванням площі забудови приміщень житлового будинку літ «А» частини сараю-гаражу з погрібом літ «Е» та без врахування території загального користування).

Вхід (в’їзд) на територію земельної ділянки яка залишається в користуванні ОСОБА_1, забезпечити з боку вул. Островського, 21 через територію загального користування через існуючи металеві ворота та хвіртку.

При такому варіанті визначення порядку користування земельною ділянкою площа змеленої ділянки, яка залишиться в користуванні ОСОБА_1 складає 152,35 кв.м., що на 6\100 частин менше тієї, яку він повинен мати у користуванні, а саме на 26,15 кв.м.

Таким чином, враховуючи, що розмір земельної ділянки, яка залишиться в користуванні ОСОБА_1 зменшився на 26,15 кв.м., з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню відповідна компенсація в розмірі 1 242 доларів США.

При цьому межі земельної ділянки, площею 271,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Островського, 21 та за зазначеним Висновком запропоновано виділити у користування ОСОБА_2, визначаються наступним чином:

-          (від точки 1) наружної стіни сараю-гаражу літ. «Е» на відстані 5,55 м. (до точки 2)

-          в тому ж напрямку (від точки 2) на відстані 4,74 м до кута сараю літ «Г» (до точки 3)

-          в тому ж напрямку (від точки 3) на відстані 4,05 м по наружної стіні сараю літ. «Г» до кута літньої кухні літ. «Б» (до точки 4)

-          в тому ж напрямку (від точки 4) на відстані 6,66 м по наружної стіні літньої кухні літ. «Б» (до точки 5)

-          з послідуючим поворотом праворуч (від точки 5) на відстані 4,27 м по наружної стіні літньої кухні літ. «Б» (до точки 6)

-          в тому ж напрямку (від точки 6) на відстані 15,93 м по межі огорожуючого забору з суміжним землекористувачем (до точки 7)

-          з послідуючим поворотом праворуч (від точки 7) на відстані 11,72 м (до точки 18)

-          з послідуючим поворотом праворуч (від точки 18) на відстані 16,95 м (до точки 17)

-          з послідуючим поворотом праворуч (від точки 17) на відстані 9,07 м (до точки 16)

-          з послідуючим поворотом праворуч (від точки 16) на відстані 3,5 м до первісної точки відліку, без врахування території загального користування.

Вхід (в’їзд) та територію земельної ділянки, яку експертом за Висновком запропоновано виділити ОСОБА_2 слід організувати з боку вулиці Островського, 21 в місті Одесі, через існуючий сарай-гараж літ. «Е».

Судом не приймаються до уваги доводи позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 щодо неповноти, необґрунтованості вищевказаного Висновку, оскільки останній вимогам ст. 147 ЦПК України відповідає та оцінювався судом за правилами, встановленими ст. 212 ЦПК України, поряд в т.ч. із матеріалами Інвентаризаційної справи по спірному домоволодінню (т. 1 а.с. 66-240).

Слід вказати, що експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку попереджено (т. 2 а.с. 92 зв.), в свою чергу доказів щодо притягнення експерта до кримінальної відповідальності судові не надано.

При цьому, суд критично ставиться до доводів зустрічного позову щодо визначення порядку користування спірною земельною ділянкою згідно фактично склавшогося, оскільки, як не заперечувалось сторонами, а отже доказуванню не підлягає, між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такий порядок не склався у зв’язку із перешкоджанням ОСОБА_2 ОСОБА_1 у користуванні належної йому частини домоволодіння за № 21 по вул. Островського в м. Одесі із частиною земельної ділянки.

Крім того, виходячи із наведених обставин та вимог ст. 391 ЦК України суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених ОСОБА_1 вимог у частині зобов’язання ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у користуванні та розпорядженні належної йому частки у спірному домоволодінні з відповідною часткою земельної ділянки.

Одночасно, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявленого ОСОБА_1 позову у частині зобов’язання ОСОБА_2 знести об’єкт самочинного будівництва, з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст. 376 ЦК України самовільно збудоване нерухоме майно підлягає знесенню за рахунок особи, яка його здійснила (здійснює) у разі якщо є неможливим проведення перебудови, а бо особа яка його здійснила (здійснює) від проведення такої перебудови відмовляється.

Згідно Висновку (т. 2 а.с. 139-139зв.) експертом встановлено порушення ОСОБА_2 здійсненим самовільним будівництвом фундаменту цокольного поверху позначеного по плану під Літ «О», який входить до складу спірного домоволодіння прав співвласника домоволодіння за № 21 розташованого по вул. Островського в м. Одесі ОСОБА_1, а саме: вимог пункту 1* Додатку 3.1 «Протипожежні вимоги» ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень» із змінами затвердженими Наказом Держбуд України за № 145 від 18 липня 2001 року.

Одночасно, враховуючи встановленні Висновком обставини суд приходить до висновку про можливість поновлення порушених прав співвласника домоволодіння за № 21 розташованого по вул. Островського в м. Одесі ОСОБА_1 шляхом зобов’язання ОСОБА_2 здійснити перебудову, яка забезпечить виконання вимог пункту 1* Додатку 3.1 «Протипожежні вимоги» ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень» із змінами затвердженими Наказом Держбуд України за № 145 від 18 липня 2001 року.

У судовому засіданні крім того, було встановлено, підтверджено Висновком судової будівельно-технічної експертизи за № 131/2012 від 09 листопада 2013 року (Т. 2 а.с. 90-154) відсутність комунікації у частині житлового будинку позначеного по плану під Літ «А, яка залишилась незруйнованою та належить співвідповідачу за первісним позовом ОСОБА_7 за таких обставин та приймаючи до уваги положення ст. 391 ЦК України суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених ОСОБА_2 зустрічних вимог у частині зобов’язання ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 у користуванні комунікаціями розташованими за адресою: м. Одеса, вул. Островського, 21.

Крім того, слід звернути увагу, що позивачкою за зустрічним позовом ОСОБА_2 у зазначені частині, фактично ставяться на вирішення вимоги щодо правовідносин, які можуть виникнути у майбутньому, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 3 ЦПК України крім того ОСОБА_2 на підтвердження своїх доводів щодо проведення комунікації за власний рахунок згідно затверджених проектів, у порушення вимог ст. 10 ЦПК України не надано до суду жодного належного та допустимого доказу.

Як вже, зазначалось судом сторонами у справі не заперечувалось, а отже доказуванню не підлягає, крім того підтверджено Висновком судової будівельно-технічної експертизи за № 131/2012 від 09 листопада 2013 року (Т. 2 а.с. 90-154), що позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 станом на час в т.ч. розгляду по суті даної цивільної справи користується земельною ділянкою площею 425 кв.м. розташованою за адресою: м. Одеса вул. Островського, 21 одноособово та на власний розсуд не допускаючи ОСОБА_1 до вирішення даної цивільної справи по суті, отже за таких обставин та виходячі з принципів які визначено вимогами ст. 391 ЦПК України суд приходить до висновку про безпідставність заявлених ОСОБА_2 вимог у частині зобов’язання ОСОБА_1 не перешкоджати їй у вільному проході-проїзді до її частини земельної ділянки з домоволодінням.

Судом також було встановлено та зазначалось раніше, що ОСОБА_1 є власником 42/100 часток домоволодіння за № 21 розташованого по вулиці Островського в місті Одесі на підставі Договору Дарування від 30.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 2054 укладеного із ОСОБА_3.

Вимогами ст. 717 ЦК України визначено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Вимогами ст. 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Підстави визнання правочину удаваним чітко встановлено вимогами 235 ЦК України, якою передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони на справді вчинили.

Частиною 2 цієї статі встановлено, що якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони на справді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Положеннями ст. 218 ЦПК України заперечення однієї із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитись письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків.

Слід вказати, що ОСОБА_2 до суду не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин щодо недійсності Договору Дарування від 30.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 2054.

В свою чергу свідок ОСОБА_3 як сторона за спірним договором пояснив, що грошових коштів від ОСОБА_1 у рахунок передачі останньому у власність 42/100 часток домоволодіння за № 21 розташованого по вулиці Островського в місті Одесі не отримував, оскільки між ними було досягнуто всіх істотних умов саме за договором Дарування.

Відповідно є безпідставно заявленими і вимоги зустрічного позову у частині визнання Договору Дарування від 30.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого у реєстрі за № 2054 – договором купівлі – продажу із переведенням прав покупця.

Не є доведеними і заявлені ОСОБА_2 зустрічні вимоги у частині зобов’язання ОСОБА_1 знести побудовану ним на межі земельних ділянок за № 21 та 23 по вул. Островського в м. Одесі будову та встановити тверду межу, оскільки ОСОБА_2 до суду не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження зазначених обставин.

Посилання ОСОБА_2 на відсутність у справі відповідних доказів у зв’язку із неприйняттям судом при призначенні по справі Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27 липня 2012 року судової будівельно-технічної експертизи (т. 2 а.с. 72-73) запитань, які ОСОБА_2 просила суд поставити на вирішення експертизи щодо доведення заявлених в даній частині вимог та відмови у призначенні по справі повторної експертизи, також із постановкою таких питань, спростовуються матеріалами справи, а саме відповідними клопотаннями заявленими ОСОБА_2 з яких вказаних вище питань не вбачається (т. а.с. 59-60, т. 2 а.с. 191-192).

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів наданих сторонами у справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених первісних позовних вимог та відмову у задоволені зустрічного позову з підстав необґрунтованості.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 203, 316, 317, 319, 328, ч. 3 ст. 331, ст.ст. 355, 356, 358, 364, 367, 376, 377, 379, 381, 391, 392, 717, 718 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 218 України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Одеська міська рада про усунення перешкод в користуванні власністю, визначення порядку користування домоволодінням, господарськими спорудами, земельною ділянкою, припинення права часткової власності та знесення – задовольнити частково.

Встановити порядок користування домоволодінням № 21 по вул. Островського в місті Одесі виділивши у володіння, користування та розпорядження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у житловому будинку позначеному по плану під Літ «А» приміщення: І-1-1 – коридор, площею 4,1 кв.м., І-1-2 – кухня, площею 8,1 кв.м., І-1-3 – житлова, площею 16,1 кв.м., І-1-4 – житлова, площею 13,3 кв.м., І-1-ІІ – тамбур, площею 3, 6 кв.м., загальною площею 45,2 кв.м., погріб сараї-гараж, під літ. «Е», площею забудови - 7,2 кв.м.; частину сараю-гаражу, під літ. «Е», площею забудови 14,07 кв.м., що складає 63/100 частини домоволодіння та господарських споруд, розташованих за адресою: місто Одеса, вулиці Островського, 21, вхід в приміщення житлового будинку під літ. «А», яке виділяється ОСОБА_1, забезпечити через існуючий дверний пройом.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 63/100 частини домоволодіння із господарськими спорудами за № 21 розташованого по вулиці Островського в місті Одесі, що складаються з: у житловому будинку позначеному по плану під Літ «А» приміщень: І-1-1 – коридор, площею 4,1 кв.м., І-1-2 – кухня, площею 8,1 кв.м., І-1-3 – житлова, площею 16,1 кв.м., І-1-4 – житлова, площею 13,3 кв.м., І-1-ІІ – тамбур, площею 3, 6 кв.м., загальною площею 45,2 кв.м., погребу сараю-гаражу, під літ. «Е», площею забудови 7,2 кв.м.; частини сараю-гаражу, під літ. «Е», площею забудови 14,07 кв.м., на земельній ділянці площею 151,3 кв.м.

Виділити зі складу домоволодіння № 21 по вул. Островського в м. Одесі у володіння, користування та розпорядження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 літню кухню під літ. «Б», площею забудови 27,8 кв.м.; частину сараю-гаражу літ. «Е», площею забудови 19,43 кв.м., сараї під літ. «Г» площею забудови 10,9 кв.м.; сараї-котельню під літ. «И» площею забудови 2,7 кв.м., що складає 37/100 частин домоволодіння та господарських споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Островського, 21.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 37/100 частин домоволодіння із господарськими спорудами за № 21 розташованого по вулиці Островського в місті Одесі, що складаються з: літньої кухні під літ. «Б», площею забудови 27,8 кв.м.; частини сараю-гаражу літ. «Е», площею забудови 19,43 кв.м., сараю під літ. «Г» площею забудови 10,9 кв.м.; сараю-котельної під літ. «И» площею забудови 2,7 кв.м., на земельній ділянці площею 271,2 кв.м.

Встановити порядок користування земельною ділянкою розташованою по вулиці Островського № 21 в місті Одесі згідно Висновку Судової будівельно-технічної експертизи за № 131/2012 від 09 листопада 2012 року, оригінал якої зберігається в матеріалах цивільної справи за №1527/4967/12 за першим запропонованим експертом варіантом порядку користування.

          Виділити ОСОБА_1 в користування земельну ділянку, площею 151,3 кв.м. (з урахуванням площі забудови приміщеннями частини житлового будинку позначеного по плану під Літ «А», частини сараю-гаражу з погребом та без урахування території загального користування), яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Островського, 21.

Вхід (В’їзд) на територію земельної ділянки за № 21 розташованої по вулиці Островського в місті Одесі, яку виділено ОСОБА_1, площею 151, 3 кв.м. організувати зі сторони вулиці Островського в місті Одесі через територію загального користування та існуючі металеві ворота та калитку.

Виділити ОСОБА_8 в користування земельну ділянку, площею 271,2 кв.м. (з урахуванням площі забудови частини сараю-гаражу літ «Е», сараю літ «Г», сараю-котельної літ «И» та літньої кухні літ. «Б), яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Островського, 21.

Вхід (В’їзд) на територію земельної ділянки за № 21 розташованої по вулиці Островського в місті Одесі, яку виділено ОСОБА_2 організувати зі сторони вулиці Островського в місті Одесі через частину Сараю - Гаражу позначеного по плану під Літ «Е», що входить до складу домоволодіння за № 51 розташованого по вулиці Островського в місті Одесі.

Водопровідну колонку, яка входить до складу домоволодіння за № 21 розташованого по вулиці Островського в місті Одесі, площею забудови 2,5 кв.м., залишити в спільному користуванні співвласників згідно меж визначених Висновком Судової будівельно-технічної експертизи за № 131/2012 від 09 листопада 2012 року, оригінал якої зберігається в матеріалах цивільної справи за №1527/4967/12.

Зобов’язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 у володінні, користуванні та розпорядженні належних йому 63/100 часток домоволодіння із господарськими спорудами та часткою земельної ділянки, площею 151, 3 кв.м., розташованих за адресою: місто Одеса, вулиця Островського, 21.

Зобов’язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 за власний рахунок здійснити перебудову та привести самовільно побудований фундамент цокольного поверху позначений по плану під Літ «О» розташований за адресою: місто Одеса, вулиця Островського, 21 до вимог пункту 1* Додатку 3.1 «Протипожежні вимоги» ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень» із змінами затвердженими Наказом Держбуд України за № 145 від 18 липня 2001 року забезпечивши на наслідками такої перебудови відступ від частини житлового будинку позначеного по плану під Літ «А», належної ОСОБА_1 до фундаменту цокольного поверху позначеного по плану під Літ «О», що входять до складу домоволодіння за № 21 розташованого по вулиці Островського в місті Одесі, на відстань не менш ніж 8 метрів (вісім метрів).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_6 грошову компенсацію в загальному розмірі 19 943 гривні 04 копійки, суму судового збору у розмірі 107 гривень 30 копійок, а всього суму у розмірі 20 050 гривень 34 копійки (двадцять тисяч п’ятдесят гривень 34 копійки).

У задоволені решти заявлених ОСОБА_1 вимог – відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: Одеська міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання договору Дарування удаваною угодою, визнання дійсним договору купівлі-продажу, перевід прав покупця, усунення перешкод в користуванні власністю та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси, особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: