Судове рішення #29537193

Справа № 139/351/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


23 квітня 2013 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області


в складі:

головуючого судді Коломійцевої В.І.,

при секретарі Мельник А.О.,

за участю сторін провадження:

прокурора Гладченко-Корнійчук Ю.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні відносно


ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого,



у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.317 КК України, -



в с т а н о в и в:


ОСОБА_1 18 березня 2013 року в період часу з 18 по 20 годину перебуваючи у себе в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, надав громадянину ОСОБА_2 приміщення своєї кухні, яка розташована в його будинку для куріння рослини коноплі за допомогою спеціального пристрою - деформованої поліетиленової 1,5 літрової пляшки з отворами.

18.03.2013 року працівниками міліції Мурованокуриловецького РВ УМВС України у Вінницькій області при проведенні огляду будинку ОСОБА_1 за вище вказаною адресою, в грубі, яка розташована з правої сторони при вході в кухню було виявлено та в подальшому вилучено деформовану поліетиленову пляшку ємкістю 1,5 літра з етикеткою «Регіна» та фольгованим папером на горловині, в середині якої на внутрішніх стінках та на фрагментах фольгового паперу знаходилось нашарування речовини коричневого кольору, яка згідно судово-хімічної експертизи за №261 від 20.03.2013 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, масою 0,254 г. у перерахунку на суху речовину

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.317 ч.1 КК України, як незаконне надання приміщення для вживання наркотичних засобів.

25 березня 2013 року між прокурором Мурованокуриловецького району Вінницької області радником юстиції Солоненко Б.М., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12013010230000109, та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до зазначеної угоди, підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у скоєному і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні та співпрацювати з правоохоронними органами. При цьому сторони погоджуються на призначення ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.317 КК України у виді 3 років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік та із виконанням обов'язків, передбачених п.п.3,4, ч.1 ст. 76 КК України - повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку ст.314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.317 ч.1 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Мурованокуриловецького району Вінницької області радником юстиції Солоненко Б.М. та підозрюваним ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 надав приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, а тому його дії кваліфікує за ст.317 ч.1 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд


з а с у д и в:


Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 березня 2013 року між прокурором Мурованокуриловецького району Вінницької області радником юстиції Солоненко Б.М. та підозрюваним ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013010230000109.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.317 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 25 березня 2013 року покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік та із виконанням обов'язків, передбачених п.п.3,4 ч.1 ст. 76 КК України - повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області витрати процесуальні витрати по справі за проведення експертизи в розмірі 244 (двісті сорок чотири) грн., 72 коп.

Речові докази по справі: поліетиленовий спеціальний пакет експертної служби МВС України за №1844892 із іншими спеціальними пакетами експертної служби МВС України та полімерну пляшку об'ємом 1,5 л. з етикеткою «Регіна», які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів у Мурованокуриловецького РВ УМВС України - знищити.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.


Суддя:





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація