Справа № 2-599/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 квітня 2013 року м.Луганськ

Жовтневий районний суд м.Луганська у складі:

головуючого - судді Селинного М.С.

при секретарі - Савенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна» про захист честі та гідності,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнював, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у телевізійній передачі ЗАТ «Телерадіокомпанія «Україна», яка транслювалася на території усієї країни, було продемонстровано відео сюжет, в якому викладені відомості відносно нього, які порочать його честь, гідність, а також професійну репутацію.

Так, у зазначеному сюжеті виступила громадянка ОСОБА_2, яка розповіла, що її сусід за поверхом, з яким в неї спільній тамбур, працівник міліції, викладач Луганського університету внутрішніх справ, разом зі своїм братом, також працівником міліції, обидва в стані алкогольного сп'яніння, влаштували з нею конфлікт, в ході якого висловлювалися відносно неї та її співмешканця ОСОБА_3 нецензурними словами, а також побили останнього, спричинивши йому тілесних ушкоджень.

У зазначеній телевізійній програмі були показані двері квартири ОСОБА_2 та двері квартири, в якій мешкає позивач, з коментарем, що саме в цій квартирі проживає особа, яка скоїла напад на ОСОБА_2 Крім того, в передачі було показано повідомлення прокуратури Жовтневого району м.Луганська про те, що у порушенні кримінальної справи за зверненням ОСОБА_2 відмовлено та були показані перші літери прізвища особи, відносно якої зверталася до прокуратури ОСОБА_2, а саме літери «ОСОБА_4».

Позивач вважає, що відповідачами було повідомлено достатньо відомостей, щоб ідентифікувати його як особу, про яку йшла мова в телевізійній передачі, оскільки одразу після виходу передачі, до нього зверталися сусіди та знайомі із запитанням, що трапилося між ним та ОСОБА_2

За твердженням позивача, відомості, поширені відповідачами в зазначеній телевізійній програмі, є неправдивими та спростовуються відповідною постановою прокуратури Жовтневого району м.Луганська від 21 жовтня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи. Так, під час проведеною прокуратурою перевірки було встановлено, що він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, не спричиняв ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Не було доказів цьому й у відповідачів, тому, на його думку, вони не мали права розповсюджувати таку інформацію стосовно нього.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати недостовірними та такими, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію відомості, поширені відповідачами стосовно вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 конфлікту з ОСОБА_2, ОСОБА_5, під час якого, вони вирвались до квартири ОСОБА_2 та побили там ОСОБА_5, зобов'язати відповідачів спростувати інформацію, що була викладена у телевізійній передачі «Критична точка» з підзаголовком «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка виходила в ефір на ТРК «Україна» ІНФОРМАЦІЯ_1, у такий саме спосіб.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, давши пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» позовні вимоги не визнало, у наданих суду письмових запереченнях зазначивши, що під час створення передачі «Критична точка» журналістами були дотримані вимоги чинного законодавства щодо об'єктивності та всебічності висвітлення інформації, а також щодо необхідності перевірки достовірності всіх фактів, які ними висвітлювались. Також зазначено, що ОСОБА_1, відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» протягом 14 днів мав звернутися до телерадіоорганізації з заявою про спростування поширених відомостей, але цього не зробив.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала у повному зазначивши, що усі факти, про які вона розповіла журналістам ТРК «Україна», відповідають дійсності. Ніяких неправдивих відомостей стосовно позивача вона не поширювала.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача ОСОБА_2, дослідивши та оцінивши надані письмові докази, суд не вбачає підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до змісту ч.1 ст.277 ЦК України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Згідно норми даної статті ЦК України, об'єктивна сторона складу даного цивільного правопорушення передбачає одночасну наявність двох складових елементів - недостовірність поширеної інформації та її направленість на порушення особистих немайнових прав потерпілої особи (негативний зміст).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1, в ефір ТОВ «ТРК «Україна» виходила передача «Критична точка», в сюжеті якої, під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», було поширено інформацію, яку позивач вважає недостовірною, а саме висвітлені подробиці конфлікту між сусідами з квартир АДРЕСА_1, який мав місце 03 вересня 2010 року. В зазначеному сюжеті громадянка ОСОБА_2 повідомила журналістам, що 03 вересня 2010 року, у вечірній час, проживаючий поруч з її квартирою правоохоронець та його брат, обидва у стані алкогольного сп'яніння, вчинили конфлікт, під час якого, заподіяли їй та її чоловіку тілесних ушкоджень, висловлюючи при цьому на адресу подружжя погрози вбивством. Чоловік ОСОБА_2 змушений був лікуватися протягом 20 днів. Незважаючи на її численні звернення до правоохоронних органів з цього приводу, у порушенні кримінальної справи відмовляють. Факт поширення цієї інформації не заперечується відповідачами.

Як зазначено у п.15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації є сукупність наступних обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, всі перелічені обставини є предметом доказування в судовому процесі, тому судом надано оцінку словам та словосполученням у фразах, які позивач вважає недостовірними, негативними і такими, що порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача, з точки зору роз'яснень Пленуму Верховного Суду України.

Згідно п.4 цієї ж Постанови під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

В п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення цією особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо).

Згідно з ч.3 ст.277 ЦК України, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Дослідивши надані відповідачем ОСОБА_2 докази, суд вважає, що інформація, яка була поширена ТРК «Україна» у згаданій телевізійній передачі, не може вважатися недостовірною.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 2010 року, дільничний інспектор Жовтневого РВ УМВС України в Луганській області направив громадянина ОСОБА_5 до медичної експертної установи для встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили останньому під час конфлікту малознайомі ОСОБА_1 та ОСОБА_4, тобто зазначені імена позивача та його брата (а.с.133). Судово-медичним дослідженням (обстеженням) у ОСОБА_5 встановлені тілесні ушкодження (а.с.139), внаслідок чого, він проходив лікування (а.с.136-138).

За заявою громадянки ОСОБА_2 відділом внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України в Луганській області проводилась перевірка, в ході якої був опитаний працівник Жовтневого РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області ОСОБА_6. З пояснень зазначеної особи вбачається, що 03 вересня 2010 року, після повідомлення громадянки ОСОБА_2 про її конфлікт з сусідами, він з іншим співробітником відділу прибув за вказаною у повідомленні адресою. Прибувши на місце, ними було встановлено, що у ОСОБА_2 відбувся конфлікт з ОСОБА_4 та його братом, яки перебували у стані алкогольного сп'яніння, вели себе зухвало, на неодноразові зауваження спочатку не реагували і тільки пізніше пішли до своєї квартири. Коли він, зібравши матеріали повернувся до райвідділу, йому доповіли, що після того, як він пішов, ОСОБА_4 завдали тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та її співмешканцю (а.с.144).

У повідомленнях громадянці ОСОБА_2 з прокуратури Луганської області від 24.12.2010 року та від 24.02.2011 року на її звернення зазначено, вивченням матеріалів перевірки встановлено, що в діях ОСОБА_4 та його брата, ОСОБА_1 вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст.125 КК Україні (легкі тілесні ушкодження), в зв'язку з чим, роз'яснено її право на звернення до суду зі скаргою приватного обвинувачення (а.с.147,148).

У постанові прокурора міста Луганська від 01 липня 2011 року про порушення кримінальної справи за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 та хуліганства зазначено, що перевіркою викладених у зверненні та поясненнях гр.ОСОБА_2 і гр.ОСОБА_5 доводів встановлено, що 03 вересня 2010 року, о 19.30 годині, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння самовільно проникли до місця проживання ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1, де спричинили ОСОБА_2 та ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, а також в результаті хуліганських дій пошкодили частину майна (а.с.150).

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, оскільки підтверджено, що розповсюджена стосовно позивача інформація не є недостовірною, також відсутні факти, які б доводили, що зазначена вище телевізійна програма та виступ в неї ОСОБА_2 мотивовані цілеспрямованими діями на приниження честі, гідності та ділової репутації позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.277 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст.10,11,60,212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна» про захист честі та гідності - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м.Луганська в 10-денний строк з дня його проголошення, особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М.С.Селинний