РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 2/122/74/13Головуючий суду першої інстанції:Гоцкалюк В.Д.
№ провадження: 22-ц/190/2459/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сінані О. М.
"25" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Сінані О.М.,
Суддів:Рошка М.В., Хмарук Н.С.,
При секретарі:Кутелія Я.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Компанії «Четлайн Лімітед» про розірвання кредитного договору, стягнення суми, припинення договору іпотеки, зняття заборони відчуження нерухомого майна, виключення запису з реєстру іпотек, третя особа приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9, та за зустрічним позовом Компанії «Четлайн Лімітед» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, виселення, за апеляційною скаргою Компанії «Четлайн Лімітед» на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 25 січня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
в серпні 2013 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом до Компанії «Четлайн Лімітед» про розірвання кредитного договору, стягнення суми, припинення договору іпотеки, зняття заборони відчуження нерухомого майна, виключення запису з реєстру іпотек, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.03.2009 року між ОСОБА_6 та Компанією «Четлайн Лімітед» укладений кредитний договір № 5, відповідно до якого ОСОБА_6 отримав від відповідача кредит в сумі 84000 доларів США під 22,7% на рік. Майновими поручителями за договором виступили ОСОБА_7 та ОСОБА_8 06.04.2009 року між майновими поручителями та Компанією «Четлайн Лімітед» укладений договір іпотеки у забезпечення вимог кредитора за кредитним договором. П. 1.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит одним платежем 02.03.2012 року. Проте кредит до теперішнього часу не повернуто. До січня 2012 року сторони кредитного договору належним чином виконували умови договору щодо сплати процентів за користування коштами через уповноважений для розрахунків банк на зазначені в кредитному договорі реквізити відповідача. У січні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до Компанії «Четлайн Лімітед», повідомивши про зміну реквізитів рахунку, на що отримав відповідь, що нові реквізити будуть йому надані додатково. 27.04.2012 року ОСОБА_6 повторно, письмово звернувся до відповідача з зазначеним проханням, на що відповіді не отримав. На звернення до КРУ НБУ йому повідомили, що будь-які зміни до кредитного договору повинні бути здійснені шляхом укладення додаткових угод. Проте від укладення додаткової угоди із зазначенням розрахункових рахунків відповідач ухиляється. Таким чином боржники за кредитним договором позбавлені можливості виконати свої обов'язки до часу договірного врегулювання їх нового порядку виконання. На підставі викладеного, уточнивши позовні вимоги просили: розірвати кредитний договір; стягнути з позивачів на користь Компанії «Четлайн Лімітед» солідарно грошову суму, еквівалентну 84000 доларів США за курсом НБУ на час ухвалення рішення; припинити взаємні права та обов'язки сторін за кредитним договором та договором іпотеки; скасувати усі арешти, накладені на майно позивачів; зобов'язати приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 зняти заборону відчуження нерухомого майна - житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та внести до реєстру заборон відчуження нерухомого майна відомості про зняття заборон з зазначеного об'єкту нерухомості, виключити запис з реєстру іпотек № РПВН 22312892, р. № 86166994.
В листопаді 2012 року Компанія «Четлайн Лімітед» звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи свої вимоги тим, що у визначений договором строк ОСОБА_6 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та не здійснив у повному обсязі погашення основного боргу та відсотків, не зважаючи на вимогу кредитодавця, направлену позичальникові 02.06.2012 року та отриману ним 08.06.2012 року. Таким чином на 05.11.2012 року сума боргу за кредитним договором складає 158910,21 доларів США, з яких: 84000 доларів США сума кредиту; 19384,79 доларів США - відсотки за користування кредитом; 15678,28 доларів США - штраф за прострочення сплати відсотків за користування кредитом; 20832 доларів США пені за прострочення сплати тіла кредиту; 15678,28 пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом; 1712,22 долари США -3% річних за прострочення сплати тіла кредиту; 1288,63 доларів США - 3% річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом; 336 доларів США витрат від інфляції за березень 2012 року, вересень 2013 року та 79900 грн. штрафу за відсутність страхування майна, переданого в іпотеку. За курсом НБУ сума боргу складає 1269692 грн. 60 коп. На підставі викладеного, змінивши позовні вимоги, просила: звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором від 02.03.2009 року № 5 в сумі 1226321 грн. 73 коп. на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями; виселити ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з зазначеного будинку.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 25 січня 2013 року позов ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задоволений частково, розірваний кредитний договір № 5 від 02.03.2009 року та стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь Компанії «Четлайн Лімітед» суму кредиту в розмірі 84000 доларів США та проценти за користування коштами в сумі 3029,98 доларів США. В решті позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Компанії «Четлайн Лімітед» відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги Компанія «Четлайн Лімітед», посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення зустрічного позову. Зазначає, що на термін дії позики з 02.03.2009 року по 02.03.2012 року банківські реквізити кредитодавця не змінювалися. Зміна банківських реквізитів сталася лише у травні 2012 року, про що позичальник був повідомлений поштою та через електронний зв'язок. Факт отримання електронного листа позивачами не заперечується, поштове відправлення, направлене за адресою позичальника, зазначеною у кредитному договорі, повернуто у зв'язку з закінченням строку зберігання. Таким чином твердження про неповідомлення про зміну банківських реквізитів є необґрунтованим, доказів про звернення до представників Компанії в м. Ялта або співпрацівників банку та їх відмову у прийнятті коштів судові не надано. Вважає, що намагання позивачів в червні 2012 року, після отримання вимоги про погашення заборгованості від 01.06.2012 року № 10, здійснити платіж за старими реквізитами на суму 10 доларів США є формальним, а довідка ПАТ ПУМБ в м. Ялта від 25.06.2012 року № 021/137/120 не має правового значення, оскільки на той час позивачам були відомі нові реквізити кредитодавця, строк виконання взятих на себе зобов'язань настав 02.03.2012 року. Інших доказів в обґрунтування позову також не надано, а висновок суду про належне намагання позивачами виконати зобов'язання не підтверджений матеріалами справи. 23.08.2012 року позивачами отримано додаткову угоду до кредитного договору стосовно зміни банківських реквізитів, що підтверджено представником позивачів у судовому засіданні, проте замість повернення зазначеної угоди з підписом позичальника, останній звернувся до суду. Твердження суду про необхідність реєстрації додаткової угоди в НБУ є помилковим та таким, що суперечить діючому законодавству.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 просять апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Компанії «Четлайн Лімітед», який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представника позивачів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.03.2009 року між Компанією «Четлайн Лімітед» та ОСОБА_6 укладений кредитний договір № 5, відповідно до п. 2.4 якого, кредит повертається одноразовим платежем у день закінчення строку, передбаченого п. 1.1 договору. Пунктами 1.1, 1.2 договору визначено, що кредитор надає позичальникові кредит, загальною сумою 84000 доларів США на строк до 02.03.2012 року включно зі сплатою за користування кредитом 22,7% річних. Відповідно до п. 2.2 кредитного договору відсотки нараховуються з розрахунку 365 календарних днів у році, починаючи від дня, в який був отриманий кредит за рахунок позичальника до погашення всієї суми кредиту. Сплата відсотків здійснюється до 5-го числа поточного місяця.
06.04.2009 року у забезпечення кредитного договору між Компанією «Четлайн Лімітед», ОСОБА_7, ОСОБА_8 укладений іпотечний договір , який посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про передачу в іпотеку житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 395,9 кв.м., житловою площею 116 кв.м. з надвірними будівлями та земельної ділянки, площею 0,0359 га.
10.03.2009 року за вих. № 09-014/1584 ГУ НБУ в АР Крим зареєстрований договір та видано реєстраційне свідоцтво № 676, згідно з яким уповноваженим обслуговуючим банком зазначено ЗАТ «ПУМБ».
21.05.2012 року Компанією «Четлайн Лімітед» на адресу ОСОБА_6 направлено вимогу про закінчення строку повернення кредиту та необхідність виконання зобов'язання зі сплати відсотків та тіла кредиту в розмірі 94242,72 долара США, вказано, що в разі неповернення суми будуть нараховані усі штрафні санкції. При цьому вимога містила рахунок, на який належало здійснити виконання договору, але інший ніж обумовлений кредитним договором або будь-якою додаткової угодою.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову Компанія «Четлайн Лімітед», суд першої інстанції виходив з того, що на правовідносини, які виникли між сторонами, розповсюджується дія ст. ст. 613, 651 ч. 2 ЦК України, відповідно до яких: кредитор вважається таким, що прострочив, якщо відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, встановлених договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обв'язку; договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Окрім того, місцевий суд виходив з того, що оскільки кредитний договір зареєстрований у НБУ, зміни до вказаного договору також мають бути зареєстровані в НБУ, а нарахування боржнику додаткових відсотків за користування грошима та штрафних санкцій є істотним порушенням договору.
З такими висновками місцевого суду не повністю погоджується колегія суддів та вважає, що вони зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно встановлено, що 02.03.2009 року між Компанією «Четлайн Лімітед» та ОСОБА_6 укладений кредитний договір № 5, відповідно до п. 2.4 якого, кредит повертається одноразовим платежем у день закінчення строку, передбаченого п. 1.1 договору. Пунктами 1.1, 1.2 договору передбачено, що кредитор надає позичальникові кредит, загальною сумою 84000 доларів США на строк до 02.03.2012 року включно зі сплатою за користування кредитом 22,7% річних. Відповідно до п. 2.2 кредитного договору відсотки нараховуються з розрахунку 365 календарних днів у році, починаючи від дня, в який був отриманий кредит за рахунок позичальника до погашення всієї суми кредиту. Сплата відсотків здійснюється до 5-го числа поточного місяця.
06.04.2009 року у забезпечення кредитного договору між Компанією «Четлайн Лімітед», ОСОБА_7, ОСОБА_8 укладений іпотечний договір , який посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про передачу в іпотеку житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 395,9 кв.м., житловою площею 116 кв.м. з надвірними будівлями та земельної ділянки, площею 0,0359 га.
10.03.2009 року за вих. № 09-014/1584 ГУ НБУ в АР Крим зареєстрований кредитний договір та видано реєстраційне свідоцтво № 676, згідно з яким уповноваженим обслуговуючим банком зазначено ЗАТ «ПУМБ».
21.05.2012 року Компанією «Четлайн Лімітед» на адресу ОСОБА_6 направлено вимогу про закінчення строку повернення кредиту та необхідність виконання зобов'язання зі сплати відсотків та тіла кредиту в розмірі 94242,72 долара США, вказано, що в разі неповернення суми будуть нараховані усі штрафні санкції. У вимозі зазначений новий рахунок, на який належало здійснити сплату коштів.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Зазначеним вимогам процесуального законодавства рішення місцевого суду не відповідає.
Так, відповідно до п. 4.3.1 кредитного договору № 5 від 02.03.2009 року позичальник зобов'язався забезпечити повернення кредиту, сплату нарахованих відсотків і платежів на розрахунковий рахунок кредитора, у термін, розмірах і порядку, які передбачені даним договором.
Відповідно до ст. 1054 ч. 1 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити кошти.
Як встановлено Постановою Львівського апеляційного господарського суду віл 12.09.12 року у справі № 5015/662/12 (5015/5307/11), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2012 року, яка відповідно до ст. 61 ч. 2 ЦПК України має преюдиційне значення щодо обставин припинення господарської діяльності Компанії «Четлайн Лімітед», 21.06.2011 р. реєстраційною установою Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії Компанію «Четлайн Лімітед»(Chatline Limited) ідентифікаційний код 04678519, ліквідовано (виключено з реєстру).
03.04.2012 р. Компанію «Четлайн Лімітед» поновлено в реєстрі Компаній у Англії та Уельсі, яка продовжує існувати так, наче вона не була ліквідована чи знята з обліку.
У зв'язку з цим Компанія «Четлайн Лімітед» змінила розрахунковий рахунок, зазначений в кредитному договорі на інший, про що зазначила у листі за вих. № 9 від 21.05.2012 року, направленому позичальнику на електрону пошту, що не оспорювалося сторонами у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.
Таким чином колегія суддів вважає, що позивач дійсно до 21.05.2012 року був позбавлений можливості виконати свій обов'язок за кредитним договором № 5 від 02.03.2009 року.
Відповідно до ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Зі змісту зазначеної норми матеріального закону вбачається, що наслідком прострочення кредитора, яке мало місце у даній справі, є відстрочення виконання зобов'язання на час прострочення кредитора та звільнення боржника за грошовим зобов'язанням від сплати процентів за час прострочення кредитора.
Проте місцевий суд помилково застосував до правовідносин, що виникли між сторонами, дію ст. 651 ЦК України, оскільки матеріали справи не містять доказів істотного порушення кредитодавцем договору, внаслідок якого позичальник позбавився б того, на що він розраховував при його укладенні.
Нарахування додаткових відсотків та штрафних санкцій не є позбавленням кредитора того, на що він розраховував, а відповідальність за прострочення кредитора передбачена саме ст. 613 ЦК України, а тому ст. 651 ЦК України на правовідносини, що виникли між сторонами, не розповсюджується.
Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентам позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженим Постановою правління НБУ № 270 від 17.06.2004 року на резидента-позичальника покладений обов'язок отримання реєстраційного свідоцтва та внесення до нього відповідних змін.
Зазначеним Положенням не передбачено внесення змін до реєстраційного свідоцтва у разі зміни банківських реквізитів кредитодавця, що також підтверджується листом НБУ від 06.06.2012 року за вих. № 09-027/3370 (а.с. 109-111).
Слід звернути увагу, що п. 4.3.6 кредитного договору обов'язок повідомити про зміну юридичної й фактичної адреси, номерів телефону, банківських реквізитів покладений на позичальника з застосуванням санкцій у разі порушення ним зазначеного обов'язку, що не тягне за собою розірвання договору.
Таким чином висновок місцевого суду про те, що зміна банківських реквізитів кредитодавця та подальша відмова позичальника від укладення додаткової угоди має наслідком розірвання договору та звільнення позичальника від виконання покладених на нього обов'язків, не відповідає нормам матеріального права.
Колегія суддів погоджується з доводом апеляційної скарги, що намагання позивачів в червні 2012 року, після отримання вимоги про погашення заборгованості від 01.06.2012 року № 10, здійснити платіж за старими реквізитами на суму 10 доларів США є формальним та не свідчить про намір позивачів виконати прийняті на себе зобов'язання.
Пунктом 4.3.4 кредитного договору передбачений обов'язок позичальника застрахувати майно на користь кредитора, що є іпотекою, на суму вартості заставленого майна за даним договором від наступних ризиків: землетрусу, селі, зсуви, виверження вулкана, пожежі, вибуху, протиправних дій третіх осіб.
Відповідальність за порушення п. 4.3.3 договору у вигляді штрафу в сумі 10000 доларів США передбачена п. 5.3 кредитного договору.
Згідно з ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до уточнених позовних вимог Компанія «Четлайн Лімітед» (а.с. 124-129) просила стягнути штрафні санкції за прострочення сплати кредиту, відсотків та пеню з 23.08.2012 року.
За таких підстав заборгованість ОСОБА_6 на 16.01.2013 року складає: 84000 доларів США суми кредиту; 72040,37 доларів США процентів за користування кредитом, з яких 48894,32 долари США сплачені позичальником, від сплати 5687,26 доларів США позичальник звільняється на підставі ст. 613 ч. 4 ЦК України; 12348 доларів США пені за прострочення сплати кредиту (починаючи з 23.08.2012 року); 10169,61 доларів США пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом (починаючи з 23.08.2012 року) та 10000 доларів США за порушення п. 5.3 кредитного договору щодо страхування майна, переданого в іпотеку.
За курсом НБУ (799 грн. за 100 доларів США) на час ухвалення рішення заборгованість ОСОБА_6 на 16.01.2013 року склала: 671160 грн. (84000*7,99) суми кредиту; 139495,73 грн. (72040,37*7,99) процентів за користування кредитом, з яких 390665,62 грн. (48894,32*7,99) сплачені позичальником, від сплати 45441,21 грн. (5687,26*7,99) позичальник звільняється на підставі ст. 613 ч. 4 ЦК України; 98660,52 грн. (12348*7,99) пені за прострочення сплати кредиту (починаючи з 23.08.2012 року); 81255,18 грн. (10169,61*7,99) пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом (починаючи з 23.08.2012 року) та 79900 грн. за порушення п. 5.3 кредитного договору щодо страхування майна, переданого в іпотеку.
У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, трьох процентів річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом та витрат від інфляції необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно з ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування суперечить ст. 61 ч. 1 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України.
Окрім того, кредитним договором встановлений інший розмір процентів за користування кредитом, а сума боргу визначена в іноземній валюті а тому ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми не розповсюджується на правовідносини, що виникли між сторонами.
06.04.2009 року між Компанією «Четлайн Лимитед» з одного боку та ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 з іншого боку укладений іпотечний договір, яким забезпечені вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 5 від 02.03.2009 року. Договір посвідчений 06.04.2009 року приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9
Пунктом 1.2 іпотечного договору передбачено, що предметом іпотеки є житловий будинок з надвірними побудовами за номером АДРЕСА_1, загальною площею 395,9 кв.м., житловою площею 116,0 кв.м. та земельна ділянка, площею 0,0359 га, на якій розташований житловий будинок, кадастровий номер 0110100000:01:001:0326, які належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_8 та ОСОБА_7
Відповідно до п. 1.4 договору вартість предмету іпотеки складає 198999 грн., сторони цього договору оцінили предмет іпотеки у 420000 доларів США, що по курсу НБУ складає 3234000 грн.
Згідно з п.п. 3.1.5, 5.1 договору за умови невиконання позичальником зобов'язань за договором кредиту іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» 01.06.2012 року за вих. № 10 Компанією «Четлайн Лімітед» на адресу ОСОБА_8 та ОСОБА_7 направлено повідомлення про порушення ОСОБА_6 основного зобов'язання, яка отримана ОСОБА_8 05.06.2012 року.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 необхідно відмовити, позов Компанії «Четлайн Лімітед» підлягає частковому задоволенню, оскільки ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 43 Постанови від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.
Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Вимога про виселення ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з будинку АДРЕСА_1 в порядку ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» їм не направлялася, а повідомлення про порушення ОСОБА_6 основного зобов'язання від 01.06.2012 року за вих. № 10 такої вимоги не містить.
Також в порядку ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь Компанії «Четлайн Лімітед» підлягає стягненню 3755,5 грн. витрат зі сплати судового збору, понесених при зверненні до суду з позовом та апеляційною скаргою (536,5 + 3219) та 1073 грн. судового збору на користь держави, недоплачених особою, яка звернулася з апеляційною скаргою (3219/2-536,5) в рівних частках.
Враховуючи, що ОСОБА_10 є адвокатом (а.с. 78-79), та надаючи правову допомогу Компанії «Четлайн Лімітед» приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції у судовому засіданні протягом 2,5 годин, відповідно до ст.ст. 84, 88 ЦПК України, ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» на користь Компанії «Четлайн Лімітед» з позивачів підлягає стягненню 1531,80 грн. витрат на правову допомогу (1073 грн. (1073*40%*2,5) в рівних частках.
Відповідно до ст. 309 ч. 1 п. 4 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 309 ч. 1 п. 4, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
ВИРІШИЛА:
апеляційну скаргу Компанії «Четлайн Лімітед» задовольнити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 25 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Компанії «Четлайн Лімітед» про розірвання кредитного договору, стягнення суми, припинення договору іпотеки, зняття заборони відчуження нерухомого майна, виключення запису з реєстру іпотек відмовити.
Позов Компанії «Четлайн Лімітед» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, виселення задовольнити частково.
Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, номер рахунку в банку: п/р НОМЕР_2 у Львівській філії АТ «Укрінбанк», МФО 325826) на 16.01.2013 року перед Компанією «Четлайн Лімітед» («Chatline Limited») (Suite 1223 Chynoweth House, Trevissome Park, Truro TR4 8 UN, адреса для листування: 98600 АР Крим, м. Ялта, вул. Ленінградська, 15. Банківські реквізити: Citibank N.A. ABA 021000089, SWIFT CITIUS33, 162 Amsterdam Avenue, New York, NY 10023, Eindustries LLC (loan servise co.), c/o Chatline Limited, PO Box 4668 #42931, New York, NY 10163-4668, Account #9951646000) за кредитним договором від 02 березня 2009 року № 5 в сумі 1070471 (один мільйон сімдесят тисяч чотириста сімдесят одна) гривня 44 копійки, яка складається з: 671160 грн. суми кредиту; 139495,73 грн. процентів за користування кредитом; 98660,52 грн. пені за прострочення сплати кредиту; 81255,18 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 79900 грн. штрафу за відсутність страховки предмету іпотеки, на житловий будинок з надвірними побудовами за номером АДРЕСА_1, загальною площею 365,9 кв.м., житловою площею 116,0 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,0359 га, на якій розташований зазначений житловий будинок, кадастровий номер 0110100000:01:001:0326 шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження», за початковою ціною продажу 3234000 (три мільйоні двісті тридцять чотири тисячі) гривень.
В решті позову Компанії «Четлайн Лімітед» відмовити.
Стягнути на користь Компанії «Четлайн Лімітед» з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 по 1251,83 грн. з кожного витрат зі сплати судового збору при зверненні до суду з позовом та апеляційною скаргою та по 357, 66 грн. судового збору на користь держави з кожного.
Стягнути на користь Компанії «Четлайн Лімітед» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 по 510,60 грн. з кожного витрат на правову допомогу.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді