Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1283/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Мохонько В.В.
Спори, що виникають із договорів дарування
Доповідач Полежай В. Д.
РІШЕННЯ
Іменем України
24.04.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого - Полежая В.Д.
суддів - Дуковського О.Л., Чельник О.І.
при секретарі - Дімановій Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом прокурора м. Кіровограда в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про визнання недійсним договору дарування та усунення перешкод в користуванні квартирою за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 лютого 2013 року, -
ВСТАНОВИЛА
Прокурор м. Кіровограда у серпні 2012 року звернувся в суд з зазначеним позовом посилаючись на те, що ОСОБА_4, яка є прабабою малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за договором дарування від 28.12.2011 року подарувала належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1, в м. Кіровограді ОСОБА_5 На час відчуження в цій квартирі також проживали і були зареєстровані малолітній ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_6. Після арешту ОСОБА_6 у вересні 2011 року за скоєння злочину ОСОБА_4 позбавила права користування спірною квартирою малолітнього ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_3 шляхом заміни кодів та замків на вхідних дверях під'їзду та квартири. Оскільки в договорі дарування не містилися відомості щодо реєстрації та проживання неповнолітнього ОСОБА_2, орган опіки та піклування дозволу на продаж спірної квартири не надавав, позивач просив визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1 в м. Кіровограді від 28.12.2011 року недійсним та зобов'язати відповідачів не чинити малолітньому ОСОБА_2 та його законному представнику ОСОБА_3 в користуванні цією квартирою.
Рішенням суду позов задоволено.
Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, в м. Кіровограді, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 28.12.2011 року посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського округу і зареєстрованому в реєстрі за № 1941.
На ОСОБА_5 та ОСОБА_4 покладено обов'язок не чинити перешкод малолітньому ОСОБА_2 та його законному представнику ОСОБА_3 в користуванні цією квартирою.
Суд прийшов до висновку, що позивачем були доведені ті обставини в обґрунтування яких він посилався в позовних вимогах.
В апеляційних скаргах ставиться питання про скасування судового рішення з ухваленням нового з відмовою в задоволенні позовних вимог в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин,що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, прокурором в порушення вимог ч.2 ст.45 ЦПК України не було надано суду документів, які б підтверджували неможливість ОСОБА_3, батька малолітнього ОСОБА_2 самостійно здійснювати представництво його інтересів. В порушення вимог ст.ст.145,150,156 ЖК України суд безпідставно зазначив, що ОСОБА_3 вселився у спірну квартиру як член сім'ї власника. Не дана оцінка тому, дитина разом з батьком проживає і зареєстрована згідно з довідки квартального комітету № 308 від31.07.2012 року за іншою адресою по АДРЕСА_2 в м. Кіровограді, а відповідно до довідки управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області інформація про місце проживання, реєстрацію та зняття з місця реєстрації малолітнього ОСОБА_2 на території Кіровоградської області відсутня.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
З матеріалів справи видно, що за договором дарування від 28.12.2011 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_5 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1, у м. Кіровограді. На час дарування у цій квартирі окрім дарувальника, відповідно до його заяви приватному нотаріусу який посвідчував цей договір, та довідки ОЖБК було зазначено ще чотири особи, у тому числі і онука ОСОБА_6 (а.с.46-55). Між тим, відповідно до довідки ОЖБК від 21.03.2011 року окрім зазначених осіб у спірній квартирі проживав без реєстрації чоловік ОСОБА_6 - ОСОБА_3 та їх малолітній син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6-7).
Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону (п.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»). В порушення зазначених вимог Закону при укладанні ОСОБА_4 договору дарування дозвіл органів опіки та піклування не надавався, а тому суд правильно, відповідно до вимог ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України визнав його недійсним.
Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає (ч.ч.1, 4 ст.29 ЦК України).
З довідки відділу по контролю за виконанням судових рішень Кіровоградського слідчого ізолятора видно, що ОСОБА_6, мати малолітнього ОСОБА_2, утримується під вартою в Кіровоградському слідчому ізоляторі з 27.09.2011 року по теперішній час (а.с.20) але, як член родини ОСОБА_4 вона не втратила права користування спірною квартирою, а тому суд обґрунтовано поклав на відповідачів обов'язок не чинити перешкод її малолітньому сину в користуванні цією квартирою.
Разом з тим колегія суддів вважає помилковим висновок суду про те, що ОСОБА_3 у зв'язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_6 та згодою власника спірної квартири набув і ній право проживання, поклавши в зв'язку з цим на відповідачів обов'язок не чинити йому перешкод у користуванні цією квартирою.
Місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано в АДРЕСА_3 (а.с.192). Відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» у разі зміни адреси житла в межах адміністративно-територіальної одиниці він повинен був письмово повідомити про це орган реєстрації. Протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання його зареєструвати подавши для цього заяву і, зокрема, документи, що підтверджують право на проживання в житлі. ОСОБА_3 такої заяви до органів реєстрації, як і документів на право проживання у новому житлі не подавалося, а тому і підстав вважати, що він на законних підставах проживав у спірній квартирі у суду не було. З врахуванням викладеного, рішення суду в частині покладення на відповідачів обов'язку не чинити ОСОБА_3 перешкод в користуванні спірною квартирою не може залишатися без зміни і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з відмовою в задоволенні в цій частині позовних вимог.
Відсутність підстав для проживання у спірній квартирі не позбавляє його, як батька, проживати з малолітнім сином як за своїм зареєстрованим місцем проживання так і іншим, обраним ним вільним вибором місця проживання з повідомленням про це у передбачений законом термін орган реєстрації, а ОСОБА_2 не позбавлений права проживати разом з матір'ю у спірній квартирі після її повернення з місць позбавлення волі.
В іншій частині рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303-304,307-308,313-314,316-317,319,325 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 лютого 2013 року в частині покладання на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обов'язку не чинити перешкоди законному представнику малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 у м. Кіровограді скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог прокурора в цій частині відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: