Судове рішення #29526242


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



№ справи: 102/384/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Шестаковська Л.П.

№ провадження: 22-ц/190/2957/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.


"23" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Онищенко Т.С.

Суддів:Даніла Н.М., Куриленка О.С.

При секретарі:Галіч Ю.Є.



розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на своє утримання та на утримання неповнолітньої дитини за участю третьої особи - ОСОБА_8, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Армянського міського суду АР Крим від 25.03.2013, -


ВСТАНОВИЛА:


Позивач - ОСОБА_6 в лютому 2013 року звернулася до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачем мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, дитина проживає разом з нею, вона здійснює догляд за дитиною, яка перебуває на її утриманні, у зв'язку з чим просила стягнути з відповідача на її користь аліменти: щомісячно на утримання дитини до досягнення дочкою повноліття - в розмірі 1/3 частки всіх видів доходів, але не менш 30 % (тридцяти відсотків) встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та щомісячно на своє утримання до досягнення дитиною трьох років - в розмірі 1/4 частки всіх видів доходів /арк. с. 2-3/.

Рішенням Армянського міського суду АР Крим від 25.03.2013 даний позов задоволено частково /арк. с. 42-43/, а саме:

- стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, починаючи з 14.02.2013 та до повноліття дитини, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менш 30 % (тридцяти відсотків) встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

- відмовлено ОСОБА_6 в решті позовних вимог;

- стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави судовий збір в сумі 117,60 грн.;

- стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати в розмірі 111,80 грн.

Не погодившись частково з даним судовим рішенням, відповідач по справі - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову з ухваленням нового рішення в цій частині по справі - про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права /арк. с. 51-52/.

В частині відмови ОСОБА_6 в решті позовних вимог (про стягнення аліментів на своє утримання щомісячно до досягнення дитиною трьох років в розмірі 1/4 частки всіх видів доходів) рішення Армянського міського суду АР Крим від 25.03.2013 відповідачем в апеляційному порядку не оскаржено.

Позивачем ОСОБА_6 і третьою особою ОСОБА_8 рішення Армянського міського суду АР Крим від 25.03.2013 повністю або частково в апеляційному порядку не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7, як батько дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру аліментів судом враховано матеріальний стан сторін і потреби дитини, а також наявність на утриманні платника аліментів іншої неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору та вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.

Згідно зі статтями 180-183 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначається за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матери, батька і (або) у твердій грошовий сумі. Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим 30 % (тридцяти відсотків) встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина - ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про народження, в якому її батьками вказані сторони: мати - ОСОБА_6 і батько - ОСОБА_7 (батьківство відповідача встановлено за рішенням суду, що набрало законної сили).

Сторони проживають окремо.

Дитина проживає з матір'ю (позивачем) і знаходиться на її утриманні.

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 17.02.2009 з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно, починаючи з 13.01.2009 та до повноліття дитини, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менш 30 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач працює водієм навантажувача в ПрАТ «Кримський ТИТАН» і загальна сума сплачених ним за період з 01.03.2012 по 28.02.2013 аліментів на користь ОСОБА_8 на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, становить 8 104,71 грн.

Відповідачем не надано у встановленому порядку і матеріали цивільної справи не містять жодних належних доказів у підтвердження знаходження на його утриманні інших непрацездатних осіб (крім неповнолітньої дочки ОСОБА_10) або свого стану здоров'я чи тяжкого матеріального становища тощо.

Позивач не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дочкою трирічного віку.

Відповідач у добровільного порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Судом першої інстанції досліджені надані сторонами докази та встановлені всі визначені законом обставини, які враховуються при стягненні та визначенні розміру аліментів на неповнолітню дитину.

За таких обставин, судом першої інстанції при стягненні аліментів на утримання дитини правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з наступних підстав.

Той факт, що апелянт сплачує аліменти на неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_10 не звільняє його від покладеного законом обов'язку утримувати другу неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_9 та не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 в цій частині.

Отримання позивачем передбаченої законом державної допомоги, у зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною також не звільняє апелянта від обов'язку утримувати дитину (як першу - ОСОБА_10, так і другу - ОСОБА_9) до досягнення нею повноліття.

Апелянтом не надано жодних доказів, яки б спростовували законність і обґрунтованість пред'явлених позивачем вимог в цій частині, а також правильність визначеного судом розміру аліментів.

Інші доводи апеляційної скарги не є безумовними підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307-308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -



УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.


Рішення Армянського міського суду АР Крим від 25.03.2013 залишити без змін.


Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.



Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація