ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/282/13-a
"25" березня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
при секретарі Бойко Н.Б.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (надалі позивач) звернувся з позовом до Управління Укртрансінспекції у Тернопільській області (надалі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій №157926 від 08.01.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі акту перевірки від 20.11.2012 року №074667 Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Тернопільській області, щодо відповідача 08.01.2013 року винесено постанову №157926 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 1700 грн. за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Підставою до застосування вказаних санкцій управління Головавтоінспекції визначило допущення ОСОБА_2 порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: нерегулярне пасажирське перевезення без договору із замовником транспортних послуг, документа що засвідчує оплату транспортних послуг, поліса обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті.
Позивач вважає постанову про застосування фінансових санкцій №157926 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки управлінням Головавтоінспекції на його адресу було надіслано повідомлення про розгляд справи за вищевказаним порушенням 15.01.2012 року, однак справу фактично було розглянуто та винесено постанову про застосування фінансових санкцій - 08.01.2013 року, за його відсутності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив скасувати постанову Територіального управління Головавтоінспекції в Тернопільській області про застосування фінансових санкцій №157926 від 08.01.2013 року з підстав викладених у позовній заяві. Порушення котрі були вказані к акті перевірки від 20.11.2012 не спростував.
У зв'язку з тим, що відповідач по справі, Управління Укртрансінспекції у Тернопільській області не є належним відповідачем, по тій причині, що постанова про накладення фінансових санкцій виносилась заступником голови ліквідаційної комісії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, судом на підставі ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи згоду сторін, замінено неналежного відповідача - Управління Укртрансінспекції у Тернопільській області, на належного відповідача - Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіславши письмові заперечення на адміністративний позов, згідно яких в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі за його безпідставністю та не обґрунтованістю вказавши наступне.
При проведенні перевірки інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області виявлено факт надання послуг з перевезення пасажирів, при цьому у водія на момент перевірки відсутній поліс обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті. З вказаних підстав, заступником голови ліквідаційної комісії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Зелінським М.М. щодо позивача 08.01.2013 року винесено постанову №157926 про застосування фінансових санкцій на суму 1700 грн., за порушення, передбачені абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Додатково зазначив, твердження позивача, що розгляд справи про вказане порушення відбулося 08.01.2013 року, за його відсутності, не відповідають дійсності, оскільки сам ОСОБА_2 з'явився раніше для розгляду порушення, про що є відмітка на повідомленні.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ст. 128 КАС України.
Оцінивши зібрані по справі докази, з'ясувавши всі обставини справи та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті» урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Статтею 6 Закону № 2344-III встановлено, що у рядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з пп. 3, 21, 27 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 8 листопада 2006 року, є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління є органом державного контролю на автомобільному транспорті. Державний контроль здійснюється посадовими особами органу шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою для виконання.
Судом встановлено, що посадовими особами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області 20.11.2012 року проведено перевірку транспортного засобу марка МВ, д.н.з. НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_4.
Складеним актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №074667 від 20.11.2012 року (а.с. 7) зафіксовано, відсутність у водія автобуса (д.н.з. НОМЕР_1 належного ОСОБА_2) при наданні послуг нерегулярних пасажирських перевезень по маршруту «Шумськ - Київ», документів, передбачених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, договору із замовником транспортних послуг, документа, що засвідчує оплату транспортних послуг, поліса обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті.
Підписати акт перевірки від 20.11.2012 року водій ОСОБА_4 відмовився, письмових пояснень не вказав.
Відповідно до вимог статті 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документами водія автобуса для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
На момент перевірки водій не надав державним інспекторам полісу обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті.
Положенням «Про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 14.08.1996 року №959 (далі - Положення) визначено порядок здійснення обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях. Водіїв автомобільного, електротранспорту: машиністів і помічників машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів).
Відповідно до п. 2 Положення, застрахованими вважаються водії, тільки на час обслуговування поїздки. В даному випадку водій перевозив пасажирів, тобто обслуговував поїздку. Пунктом 5 вказаного Положення встановлено, відносини між перевізниками та страхувальниками щодо страхування пасажирів і водіїв визначаються укладеними між ними договорами доручення та договорами страхування.
Однак на момент перевірки водієм не представлено полісу обов'язкового особистого страхування по тій причині, що у нього даний поліс був відсутнім.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що водій автобуса під час надання послуг нерегулярних пасажирських перевезень повинен був мати при собі договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, полісу обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті та пред'явити їх уповноваженим особам, які здійснювали перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час проведення перевірки.
Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Повідомленням Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області від 27.12.2012 року відповідача сповіщено, що розгляд справи про порушення відбудеться 15.01.2013 з 10 год. в приміщенні Головавтотрансінспекції у Тернопільській області.
Однак, враховуючи, що ОСОБА_2 з'явився на розгляд порушення 08.01.2013, про що свідчить письмова відмітка у повідомленні, розгляд порушення відбувся 08.01.2013.
Як наслідок, Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області, щодо відповідача 08.01.2013 року винесено постанову №157926 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Суд враховує той факт, що договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг та поліс обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті для перевірки не були надані інспекторам, у зв'язку і чим вони вправі вважати, що на момент перевірки вищевказаний документ у позивача був відсутній.
Окрім цього, при проведені перевірки водій не заперечив фактів викладених у акті від 20.11.2012, письмових пояснень не вказав.
Судом не беруться до уваги долучені до матеріалів справи договір про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньо обласних маршрутах протяжністю понад 50 км. та міжобласних маршрутах від 20.11.2012 року та поліс обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті №232708 від 14.06.2012 року, оскільки саме існування вказаних документів не є доказом їх наявності на момент перевірки.
У відповідності до акту №074667 від 20.11.2012 року у водія ОСОБА_4 встановлено відсутність договору із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг та поліс обов'язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті. При цьому, суд зазначає, що відповідальність за невиконання ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт " наступає не лише за відсутність документів передбачених вказаною статтею, але й за не пред'явлення необхідних документів особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті.
Посилання представника позивача що розгляд справи про вказане порушення передчасно відбулося 08.01.2013 року за його відсутності, судом не береться до уваги, оскільки сам ОСОБА_2 з'явився 08.01.2013 для розгляду порушення, про що є відмітка на повідомленні представленому відповідачем.
Доводи позивача про не зазначення ідентифікаційного коду, свідоцтва про державну реєстрацію, реквізитів ліцензії тощо на правомірність прийнятої постанови №157926 від 08.01.2013 не впливають, факту порушення не спростовують.
Як слідує з матеріалів справи, посадовими особами відповідача при розгляді акту перевірки, враховані всі наявні, на час розгляду, обставини, які свідчили про надання позивачем послуг щодо здійснення нерегулярних пасажирських перевезень без додержання вимог законодавства, а тому суд приходить до висновку, що до позивача правомірно винесено постанову №157926 від 08.01.2013 року про застосування фінансових санкцій на загальну суму 1700 грн. на підставі абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Враховуючи той факт, що судом не встановлено доказів, що постанова №157926 від 08.01.2013 року про застосування фінансових санкцій на суму 1700 грн. прийнята із порушенням норм чинного законодавства, а тому у задоволенні заявленого позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 52, 70, 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій №157926 від 08.01.2013 року - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
/Постанова складена в повному обсязі та підписана 28 березня 2013 року/
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.