Справа № 217/6098/2012
Провадження №11/772/386/2013 Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Алєксєєнко В.М.
Доповідач : Мішеніна С. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В АЛ А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2013 року
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: Мішеніної С.В.
Суддів: Федчука В.В., Спринчука В.В.
за участю прокурора Миколайчука Д.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 18.01.2013 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та мешканця АДРЕСА_1,
українця, громадянина України, освіта середня,
одруженого, на вихованні четверо неповнолітніх дітей,
працюючого охоронником ДП УГК «Неміроф»
раніше несудимого,
засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначено покарання у вигляді двох років виправних робіт за місцем роботи у ДП УГК «Неміроф» з відрахуванням в дохід держави 20% із заробітної плати.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 26.07.12 р. близько 11 години, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на умисне спричинення тілесних ушкоджень, знаходячись в центрі села Н. Кропивна Немирівського району Вінницької області, під час сварки, яка сталась на грунті неприязних відносин, умисно наніс удар правою ногою ОСОБА_3 в область лівої ноги, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому зовнішнього паростка великогомілкової кістки, які згідно висновку експерта № 378 від 02.11.12 року відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, яку спричинили тривалий ( понад 21 день) розлад здоров'я.
Не погодившись з вироком суду, засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій просив вирок скасувати, кримінальну справу закрити з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Вимоги мотивовані тим, що його вина недоведена, наполягав, що під час бійки, він вдарив декілька разів ОСОБА_3 в обличчя та по тулубу, однак жодного разу не бив його по ногам, в той же час ОСОБА_3 неодноразово падав на землю оскільки був в нетверезому стані.
Зазначив, що його покази, які він давав і на попередньому слідстві, і під час розгляду справи в суді, суд невірно розцінив критично, як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності.
Звернув увагу на те, що в ході судового слідства не було прийнято до уваги суперечливі покази ОСОБА_3, який ще з початку досудового слідства, а потім у суді не міг конкретно вказати внаслідок яких дій (удару чи падіння) він отримав тілесні ушкодження у виді перелому ноги, не враховано особу потерпілого, який згідно довідки Немирівської ЦРЛ перебуває на обліку лікаря невропатолога з приводу епілепсії з частими припадками та перенесеною черепно-мозковою травмою, також те, що у потерпілого раніше ліва нога була двічі травмована - зламана.
Крім того вважає, що судом безпідставно врахована обставина, щодо вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння, поскільки дана обтяжуюча обставина базується на довідці Немирівської ЦРЛ, в той же час, відповідно до «Інструкції про порядок медичного освідування для встановлення факту вживання алкоголя і стану сп'яніння» від 1.08.1988 року, при проведенні медичного освідування на предмет алкогольного сп'яніння складається протокол медичного освідування у 2-х примірниках, який реєструється у відповідному журналі, але вказана обставина судом перевірена не була.
Вважає, що його вина в інкримінуємому злочині не доведена, а тому вирок підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Миколайчука Д.Г., який вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно ст. 365 КПК 1960 року вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину при викладених у вироку фактичних обставинах є обґрунтованим та ґрунтується на сукупності доказів, зібраних досудовим слідством, перевірених у судовому засіданні та належним чином оцінених судом.
В основу вироку покладено належні й допустимі докази, досліджені у судовому засіданні, яким судом першої інстанції дано правильну оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності, а саме: показаннях потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 даних, які містяться у висновку судово-медичної експертизи № 345 від 01.10.12 року, висновку додаткової судово-медичної експертизи № 378 від 02.11.12 року, протоколі відтворення обстановки та обставин події від 26.10.2012 року та інших.
Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що під час бійки 26.07.2012 року з ОСОБА_2, останній наніс йому удар ногою по лівій нозі, внаслідок чого у нього був перелом.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, підтвердили, що дійсно між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 26.07.2012 року близько 11 години була бійка,під час якої ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_3 руками та ногами по різним частинам тіла.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснювали, що 26.07.2012 року під час бійки ОСОБА_2 наносив удари ногами по ногам ОСОБА_3, після чого останній, як зазначив свідок ОСОБА_7 став кульгати на ліву ногу.
Доводи ОСОБА_2 щодо суперечливих показів потерпілого ОСОБА_3 спростовуються зокрема показами самого потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які під час досудового слідства опитували потерпілого ОСОБА_3, який чітко та послідовно давав покази, щодо подій 26.07.12 року та вказував, що під час бійки ОСОБА_2 наніс йому удар ногою по нозі, в результаті чого мав місце перелом.
Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 пояснювали, що виїжджали у село Н. Кропивна на місце пригоди, де з'ясували, що ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження, при цьому ОСОБА_3 скаржився на біль у нозі.
Крім того, покази потерпілого, свідків узгоджуються між собою та іншими доказами, а саме: висновком судово-медичної експертизи № 345 від 01.10.12 року, згідно якого, судячи із записів медичної карти, у ОСОБА_3 мали місце ушкодження у вигляді синців навколо обох очей, закритого перелому зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки без практичного зміщення; дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета, можливо 26.07.12 року та відносяться: синці до легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасний розлад здоров'я; закритий перелом зовнішнього паростка великогомілкової кістки до середніх тілесних ушкоджень, які спричиняють тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я /Згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п.2.2. І.А./ (а.с.59-60), висновком додаткової судово-медичної експертизи № 378 від 02.11.12 року, згідно якого, по матеріалам кримінальної справи № 12150187 Немирівського РВ УМВС по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 зроблено висновок про те, що, судячи із записів медичної карти, у ОСОБА_3 мали місце ушкодження у вигляді синців навколо обох очей, закритого перелому зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки без практичного зміщення; дані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета, можливо 26.07.12 року та відносяться: синці до легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасний розлад здоров'я; закритий перелом зовнішнього паростка великогомілкової кістки до середніх тілесних ушкоджень, які спричиняють тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я /Згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п.2.2. І.А./; не виключена можливість утворення вищевказаних ушкоджень на тілі ОСОБА_3 при обставинах на які вказують ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_3 тобто при падінні потерпілого з висоти власного зросту на виступаючу тверду поверхню, а також не виключається утворення даних тілесних ушкоджень за обставин, на які вказують свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5, тобто при нанесенні ударів взутою ногою в область лівої ноги (а.с.97-98), показами у судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_16, який підтримав висновки судово-медичних експертиз, вказавши, що тілесні ушкодження ОСОБА_3 отримав при прямому ударі ногою, та спростував твердження засудженого ОСОБА_2, пояснивши, що за обставин, на які останній вказує, потерпілий виявлені у нього тілесні ушкодження отримати не міг.
Твердження в апеляції, щодо неоднозначності висновків судово-медичної експертизи є безпідставними та надуманими, оскільки висновки судово-медичної експертизи № 345 від 01.10.12 року та додаткової судово-медичної експертизи № 378 від 02.11.12 року щодо механізму утворення середньої тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_3, які підтвердив у судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_16 та також пояснив, що під час проведення експертиз приймалися до уваги матеріали кримінальної справи, відповідають обставинам, що дійсно мали місце, встановленим під час досудового слідства та перевіреним під час судового розгляду.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_2 під час судового розгляду вину не визнав, пояснював, що під час бійки 26.07.2012 року він ударив ОСОБА_3 лише рукою в обличчя, ногою по рукам.
При цьому наполягав, що потерпілий, будучи в нетверезому стані, тікаючи від нього, проходячи біля водостічної канави, послизнувся, упав, через що можливо отримав травму ноги.
Однак, під час судового розгляду справи покази ОСОБА_2, щодо перебування ОСОБА_3 у нетверезому стані підтвердження не знайшли.
Зокрема ОСОБА_3 пояснив, що йому за станом здоров'я протипоказано вживання алкоголю, а свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, які його опитували вказували, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння, а ОСОБА_3 був у тверезому стані.
Також з довідки Немирівськї районної лікарні від 10.01.2013 року, вбачається, що за направленням лейтенанта міліції ОСОБА_9 від 26.07.12 року о 15.45 год. було проведено медичний огляд ОСОБА_3 і встановлено у ОСОБА_3 стан тверезий, забій лівого колінного суглобу (а.с.136).
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що невизнання вини ОСОБА_2 та заперечення, щодо його перебування у стані алкогольного сп'яніння, це спосіб самозахисту та спроба уникнути від кримінальної відповідальності, прийнявши при цьому його покази в якості підозрюваного про те, що після робочої зміни він заходив у кафе «Ластівка» м. Немирів, де вжив декілька чарок горілки, після чого поїхав додому, де побився з братом, а також довідку, видану Немирівською районною лікарнею від 10.01.2013 року, згідно якої за направленням лейтенанта міліції ОСОБА_9 від 26.07.12 року о 15.50 год. було проведено медичний огляд ОСОБА_2 і встановлено у ОСОБА_2 стан алкогольного сп'яніння (а.с.136) та належним чином оцінивши сукупність зібраних по справі доказів, які узгоджуються між собою.
Вказівки в апеляції щодо безпідставного врахування судом першої інстанції перебування його у стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів не приймає і вважає, що під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 на час вчинення злочину перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується довідкою Немирівської районної лікарні від 10.01.2013 року, належним чином завіреною, показами свідків, допитаних у судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді кримінальної справи в дотримання вимог ст.64 КПК України достовірно встановив усі обставини, необхідні для правильного вирішення справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
У вироку проаналізовані та оцінені всі розглянуті у судовому засіданні докази, які як підтверджують висновок суду, так і свідчать проти нього, при цьому наведено мотиви прийнятого судом рішення щодо вини засудженого.
Доводи апеляції засудженого є безпідставними.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК 1960 року, п.10 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів,
У х в а л и л а :
В задоволенні апеляції засудженого ОСОБА_2 відмовити.
Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 18.01.2013 року, яким засуджено ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КК України залишити без змін.
Судді:
З оригіналом вірно: