Справа № 109/1380/2013-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
27.03.2013 смт Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Шевченко І.В., при секретарі Лунгу Т.О.,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в :
У березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про розірвання шлюбу, зареєстрованого 22 червня 1974 року.
Позивач зазначив, що перебуває з відповідачкою у шлюбі, від якого вони мають трьох дітей, які у теперішній час є повнолітними, однак спільне життя в них не склалося у зв'язку з незходством характерів, шлюбні відносини не підтримують з серпня 2012 року.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що вони з дружиною перестали розуміти один одного, їхній шлюб розпався та відновити стосунки не можливо. Просив шлюб розірвати.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову та показала, що їхне спільне проживання неможливо, тому що сім'я фактично розпалася давно, але просто жили разом, просила шлюб розірвати.
Відповідно до положень ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 22 червня 1974 року сторони зареєстрували шлюб (а.с. 4).
Згідно зі ст.ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, якій ґрунтується на їх вільній згоді.
Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі, від якого мають трьох повнолітніх дітей, однак за період спільного життя створити міцної родини не змогли, сім'я фактично розпалася, відповідачка також просить шлюб розірвати.
У відповідності до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що почуття любові та поваги між сторонами утрачено, вони спільного господарства не ведуть, у зв'язку з чим подальше спільне проживання та збереження сім'ї не можливе, визнання відповідачкою позову та розірвання шлюбу не порушуватиме прав та інтересів третіх осіб.
Керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.11, 130, 158, 169, 197, 209, 213-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22 червня 1974 року Будинком шлюбу м.Сімферополя Кримської області радою Красногвардійського району АР Крим, актовий запис № 1425, розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище - ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя І.В.Шевченко