Справа № 109/1143/2013-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 квітня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді Шевченко І.В.,

при секретарі Лунгу Т.О.,

розглянувши цивільну справу за позовною заявою орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Джанкойської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

в с т а н о в и в :

ОП "Кримтеплокомуненерго" у березні 2013 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання у розмірі 2587,83 грн.

Позивач зазначив, що відповідачка проживає в будинку, який обладнано системою центрального теплопостачання та є споживачем теплової енергії, що надається ОП, однак не сплачує отримані послуги у повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 01.03.2009 року по 02.02.2013 року має заборгованість у розмірі 2587,83 грн, яку просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.

Представник позивача Смирнова І.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Пояснила, що у зв'язку з відсутністю у відповідачки дозвільних документів, дозволу міжвідомчої комісії, яка діє при місцевому органі самоврядування, відключення квартири ОСОБА_1 від мережі теплопостачання являється самовільним, що діючим законодавством заборонено. Наявні між сторонами правовідносини є фактичними договірними відносинами, відсутність письмового договору не тягне за собою наслідків недійсності договору. Також заперечувала проти застосування строків позовної давності, зазначивши, що відключення зафіксовано в акті від лютого 2010 року, а первісну заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідачки було подано до суду у грудні 2012 року. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що квартира, в якій проживає ОСОБА_1 з липня 2009 року, від'єднана від системи центрального опалення, а тому вона з огляду на положення Цивільного кодексу України про виконання зобов'язань, й не повинна оплачувати послуги, які не отримувала. Про відключення від системи опалення відповідачка повідомила ОП "Кримтеплокомуненерго" у лютому 2010 року, договір у письмовій формі між сторонами не укладався, просив у позові відмовити. Також зазначив, що позивачем при визначенні розміру заборгованості не враховано строк позовної давності, який просив застосувати у разі прийняття судом доводів позивача.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи установлено, що відповідачка ОСОБА_1 мешкає у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Заборгованість відповідачки внаслідок невиконання зобов'язань по оплаті спожитої теплової енергії за період з 01.03.2009 року по 02.02.2013 року складає 2587,83 грн, що підтверджується розрахунком (а.с. 3).

З копії акту від 11.02.2010 року вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 здійснено самостійне без узгодження відключення від мереж центрального опалення; майстром дільниці № 27 ОП "КТКЕ" зазначено, що квартира відключена самовільно без тех. документації та належних документів (а.с. 15).

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Такі ж обов'язки закріплено у пп.5 п.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Крім цього, у відповідності до п.п.1 пункту 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України № 630 від 21 липня 2005 року, споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Доводи представника відповідача ОСОБА_3 про відсутність укладеного між ОСОБА_1 та позивачем договору є безпідставними, оскільки, відповідно до статей 20, 21 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом, і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

Так, статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладання договору на надання житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання житлово-комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно з законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором.

Статтею 67 Житлового кодексу України встановлено обов'язок наймача (власника) сплачувати плату за комунальні послуги за тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Згідно зі статей 610, 614 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відсутність своєї вини в порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з Постановою Уряду АРК № 166 від 04 червня 1996 року «Про заходи щодо введення прямих абонентських розрахунків з населенням за послуги тепло-, водопостачання та водовідведення» введено прямі абонентські розрахунки з населенням за спожиті послуги на підприємстві «Кримтеплокомуненерго».

Тому доводи представника відповідача щодо відсутності укладення договору ОСОБА_1 з позивачем, який є постачальником теплоенергії в сел. Октябрське, є необґрунтованим з огляду на вище зазначене.

Питання відключення від системи централізованого опалення регулюються Правилами надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води і водовідведенню та типовому договору про надання послуг по централізованому опаленню, поставці холодної та гарячої води та водовідведенню, затвердженими Постановою КМ України № 630 від 21 липня 2005 року (зі змінами та доповненнями). Права власника квартири на інженерні системи будівлі визначаються Цивільним кодексом України.

Крім того, статтею 152 ЖК України визначено, що переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до п. 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до п.25 Правил відключення споживачів від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у питаннях житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання холодної та гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених Наказом Міністерства зі змінами та доповненнями, встановлено, що відключення здійснюється на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії.

Процедура відключення від мереж централізованого опалення й гарячого водопостачання передбачена наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, та затвердженим ним Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального теплопостачання.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир.

До інженерного обладнання в будинку належать інженерні комунікації та технічні пристрої, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир (загальнобудинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, ліфти, центральні розподільчі щити електропостачання, а також елементи благоустрою прибудинкової території).

Власник квартири не має права самовільно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення.

Переобладнання системи опалення призводить до розбалансування внутрішньобудинкової системи опалення, яка належить до інженерної системи будинку як цілісного майнового комплексу. Будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого опалення) погіршує роботу системи загалом, чим порушує права інших мешканців, що є недопустимим за Цивільним кодексом України.

Таким чином, з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 року № 1268 внесено зміни до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення щодо відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, які унеможливлюють відключення від ІДО і ГВП окремих квартир у багатоквартирному будинку і передбачають можливість відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання будинку в цілому за рішенням загальних зборів, за згодою всіх власників (уповноважених осіб власників) приміщень у житловому будинку. Причому навіть відключення від ІДО і ГВП будинку в цілому може здійснюватися тільки в разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування схемою теплопостачання відповідно до Закону України «Про теплопостачання». Іншого чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи те, що відповідачка не довела, що здійснене нею відключення квартири від мережі теплопостачання та встановлення індивідуального опалення здійснено на підставі дозволу, отриманого у встановленому законом порядку, та розірвано договір з позивачем на надання послуг з теплопостачання, суд вважає, що доводи відповідачки не доведені.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що самовільне відключення від централізованого теплопостачання, здійснене відповідачем, не є підставою не сплачувати послуги, які надає позивач та від яких, у передбаченому законом порядку, відповідач не відмовився.

Суд, виходячи з того, що відповідачем не було надано рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади про дозвіл на відключення від централізованої мережі опалення, внаслідок чого відповідач продовжує перебувати з позивачем у договірних правовідносинах і зобов'язаний оплачувати послуги з надання теплової енергії для опалення житлового приміщення, заборгованість по яких за період з 01.03.2009 року по 02.02.2013 року становить 2587,83 грн.

Разом з тим, статтями 256, 257 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тривалість загальної позовної давності - три роки.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за період з 01.03.2009 року по 02.02.2013 року, позов пред'явлений 04 березня 2013 року. Представник відповідача у своїх запереченнях проти позову просив застосувати строк позовної давності.

Згідно з ч.3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за період з 01.03.2009 року по 28.02.2010 року задоволенню не підлягають у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову. Стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає сума заборгованості за період з 01.03.2010 року по 02.02.2013 року у розмірі 1782,19 грн, а також у відповідності до ст.88 ЦПК України судові витрати, сплачені позивачем при пред'явленні позову.

Керуючись ст.ст.267, 714 ЦК України, ст.68, 152 ЖК України, ст.ст. 11, 88, 197, 169, 209, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Владивосток Приморського краю, ідентифікаційний номер не відомий, на користь орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго" в особі Джанкойської філії, р/р 260363001770 у філії КРУ ВАТ "Ощадбанк", м.Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 03358593, розташованого по вул. Радгоспна, 18а у м. Джанкой АР Крим, заборгованість за надані послуги з теплопостачання, що склалася за період з 01.03.2010 року по 02.02.2013 року, у розмірі 1 782,19 грн (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривні 19 копійок), а також судові витрати у розмірі 222,00 грн (двісті двадцять дві гривні 00 копійок) на р/р 26003001031230 у ПАТ "Брокбізнесбанк", м.Сімферополь, МФО 308111, ЄДРПОУ 03358593.

В інший частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя І.В.Шевченко