ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
26.06.06 Справа № 13/76
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Г.Гнатюк
суддів Н.Кравчук
О.Мирутенко
розглянув апеляційну скаргу Колективного підприємства „Сніжинка” №5 від 05.06.06р.
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2006р.
у справі №13/76
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатська нафтова компанія”, м.Івано-Франківськ
до відповідача Колективного підприємства „Сніжинка”, м.Івано-Франківськ
про розірвання договору найму
за участю представників сторін:
від позивача –Фатула Т.В. –представник
від відповідача – Якубів Н.М. –директор
Учасникам судового процесу роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2006р. у справі №13/76 (суддя Шкіндер П.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Карпатська нафтова компанія”, м.Івано-Франківськ до Колективного підприємства „Сніжинка, м.Івано-Франківськ про розірвання договору оренди (найму) вжито заходи по забезпеченню позову, шляхом заборони відповідачу та іншим особам, крім ТзОВ „Карпатська нафтова компанія” (власника), вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна, яке знаходиться в м.Івано-Франківську, вул. Січових Стрільців,26; заборонено чинити перешкоди власнику в користуванні вказаним нежитловим приміщенням.
Відповідач не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції звернувся до Львівського апеляційного господарського суду про перегляд вищевказаної ухвали в порядку апеляційного провадження.
Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції невірно застосовано приписи ст.ст. 66,67, 86 ГПК України, і крім того по даному предмету спору вже існує ухвала про забезпеченню позову, які суперечать одна одній.
Позивач в засіданні суду явку свого представника забезпечив, вимоги апелянта заперечує, ухвалу суду першої інстанції вважає законною і підстави для її скасування відсутні.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.06р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:
Позивач –звернувся в суд першої інстанції з позовною заявою про розірвання договору найму та відповідним клопотанням про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та іншим особам, крім ТзОВ „Карпатська нафтова компанія” (власника), вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна, яке знаходиться в м.Івано-Франківську, вул. Січових Стрільців,26; заборони чинити перешкоди власнику в користуванні вказаним нежитловим приміщенням.
Господарський суд Івано-Франківської області розглянувши подані матеріали по справі в підтвердження клопотання викладеного позивачем в заяві про забезпечення позову №80/05 від 22.05.06р., правомірно задоволив його.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою для застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно яке є у відповідача на момент подання позову, може зникнути, зменшитись , що утруднить, чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно ст.67 ГПК України приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області правомірно вжито такий різновид із заходів забезпечення позову як заборону відповідачу та іншим особам, крім ТзОВ „Карпатська нафтова компанія” (власника), вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна, яке знаходиться в м.Івано-Франківську, вул. Січових Стрільців,26; заборонити чинити перешкоди власнику в користуванні вказаним нежитловим приміщенням і в ній чітко визначено, що саме заборонено відповідачу вчиняти.
Крім того, приймаючи ухвалу вимога позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову суд першої інстанції врахував і можливість забезпечення господарської діяльності підприємства.
Отже, вимоги викладені в апеляційній скарзі не відповідають дійсним обставинам справи, не доведені скаржником і підстав для їх задоволення нема.
З огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Івано-Франківської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника документально необґрунтовані та ним не підтверджені, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою, згідно ст.106 ГПК України для скасування чи зміни ухвали.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні апеляційної скарги Колективного підприємства „Сніжинка” №5 від 05.06.06р. відмовити.
2. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.05.2006 р. по справі №13/76 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи №13/76 направити в господарський суд Івано-Франківської області для розгляду по суті.
Головуючий-суддя Г. Гнатюк
Суддя Н.Кравчук
Суддя О.Мирутенко