КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.2008 № 3/273
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Авдєєва П.В.
Коршун Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Веремеєнко Т.В. (за довір.),
від відповідача - Аляксіна О.С. (за довір.),
від третьої особи : не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Громадської організації "Центр правової допомоги населенню "Громадський захисник", Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.08.2008
у справі № 3/273 (Сівакова В.В.)
за позовом Громадська організація "Центр правової допомоги населенню "Громадський захисник"
до Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
третя особа позивача
третя особа відповідача Київська міська рада
про спонукання до підписання договору купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду передані позовні вимоги про 1) зобов'язання відповідача підписати договір купівлі-продажу нежилих приміщень (літера Б) загальною площею 120,00 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 8-5, та визнати його укладеним з моменту його підписання; 2) визнати незаконними дії уповноваженої особи Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Чуба Анатолія Васильовича в ухиленні від підписання договору купівлі-продажу вказаних нежилих приміщень з позивачем.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.08.2008 р. у справі №3/273 позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача підписати з позивачем договір купівлі-продажу нежилих приміщень (в літері Б) загальною площею 120 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 8-5 та визнати його укладеним з моменту його підписання. В іншій частині позовних вимог провадження припинено.
Позивач, не повністю погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення змінити в частині визнання незаконними дій уповноваженої особи Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, в іншій частині рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2008 р. у справі №3/273 залишити без змін.
В обгрунтування власної позиції позивач посилається на ст.12 ГПК України щодо підвідомчості господарським судам справ, що виникають у спорах при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів. А тому вважає, що даних спір виник щодо підписання цивільно-правової угоди, а не з публічно-правових відносин, та не може розглядатися в порядку іншого, ніж господарського судочинства.
Відповідач не погоджуючись із рішенням суду від 07.08.2008 р. у справі №3/273, оскаржив його до суду апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом норм матеріального й процесуального права, а тому просить оскаржуване рішення скасувати, у справі прийняти нове, яким відмовити в позові. Відповідач посилається на недоведеність факту передачі позивачем йому для підпису примірника договору купівлі-продажу. Крім того, як стверджує позивач, нотаріально посвідчений договір був переданий відповідачу 19.05.2008 р., тобто через чотири дня після закінчення строку договору оренди спірних приміщень, а тому на думку відповідача, порушується умова викупу орендованого майна, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу майна покупець має бути його орендарем.
Як свідчать матеріали справи, учасники були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, однак, наданими процесуальними правами щодо участі в судовому засіданні третя особа не скористалася, в судові засідання повноважний представник третьої особи не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив (в матеріалах наявні повідомлення про вручення ухвали суду). Заслухавши думку представників сторін, колегія вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності представника третьої особи.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та обґрунтовано задовольнив позов частково, виходячи з наступного.
Під час розгляду спору судом першої інстанції було встановлено, що позивач, будучи орендарем не житлових приміщень загальною площею 120 кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Рейтарська, буд..8-5, літ.Б – Георгіївський провулок, 7, на підставі рішення Київської міської ради від 22.08.2007 № 151/1985 «Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 «Про програму приватизації об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки» та додатком до нього - «Перелік об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації» отримав право приватизувати орендовані приміщення шляхом викупу.
У відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», на виконання наказу Головного управління комунального майна м. Києва від 19.12.2007 № 234 - ПР було проведено незалежну оцінку майна – вказаних нежилих приміщень, згідно «договору № 1 на здійснення аудиторської перевірки невід'ємних поліпшень» від 15.01.2008р. надано «Аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря ГО «ЦПДН «Громадський захисник» станом на 31.12.2007» від 18.01.2008 р.
Головним управлінням комунального майна м. Києва видано «Свідоцтво про право власності» від 26.03.2008, № 380- В, яке посвідчує, що вказані нежилі приміщення загальною площею 120 кв. м. розташовані по вул. Рейтарська № 8-5 (літера Б) дійсно належать територіальній громаді міста Києва на праві комунальної власності.
Як свідчать матеріали справи, саме відповідачем, як продавцем нерухомого майна, було розроблено договір купівлі - продажу нежилих приміщень за вказаною адресою, умови якого було погоджено з покупцем – позивачем, за відсутності розбіжностей щодо укладання, а також письмово погоджені з відповідними структурними підрозділами Головного управління комунальної власності м. Києва.
Вказаний «договір купівлі - продажу» з оригіналами необхідних документів було передано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Матвеєву В.А., який після нотаріального посвідчення необхідного для укладення договору купівлі-продажу пакету документів, що були надані сторонами, за попередньою домовленістю сторін, 19.05.2008 р. нотаріально посвідчив підписання вищезазначеного договору покупцем - ГО «ІДПДН «Громадський захисник».
Підписані покупцем та нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Матвеєвим В.А примірники договору купівлі - продажу були передані 19.05.2008 р. відповідачу для підписання. Однак, не зважаючи на те, що даний договір був рекомендований Головним управлінням комунальної власності м. Києва, був погоджений сторонами та підпис позивача (покупця) на договорі посвідчений приватним нотаріусом, відповідачем (продавцем) нерухомого майна вказаний договір підписано не було, обґрунтованої відмови від підписання договору купівлі-продажу також надано не було.
Під час розгляду спору судовою колегією також було з’ясовано згідно пояснень наданих відповідачем в судовому засіданні, що рішення Київської міської ради від 22.08.2007 № 151/1985 «Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 № 62/723 «Про програму приватизації об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки» та додатком до нього - «Перелік об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації», яким позивачу надано дозвіл на приватизацію орендованого майна шляхом його викупу, є чинним на сьогоднішній день та не скасовано.
З приводу доводів, заявлених відповідачем щодо неправомірності укладення з позивачем договору купівлі-продажу нерухомого майна, який на час його укладення, як стверджує відповідач, не є його орендарем через закінчення 15.05.2008 р. строку договору оренди нерухомого майна, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.2 ст.17 Закону України „Про оренду державного і комунального майна”, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
В судовому засіданні колегією було з’ясовано, що між сторонами існують реальні орендні правовідносини, позивач продовжує користуватися орендованим майном, виконує всі умови договору оренди та сплачує орендну плату.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення відповідачем повідомлення позивачу про припинення договору оренди чи небажання його пролонгувати на наступний строк після закінчення терміну дії договору.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що договір оренди був автоматично пролонгований на той самий термін, на який його первісно було укладено сторонами, враховуючи відсутність будь-яких заяв сторін про небажання його продовжувати на новий строк, а тому доводи відповідача про відсутність у позивача статусу орендаря на час укладення між ними договору купівлі-продажу нерухомого майна судовою колегією визнаються необґрунтованими та до уваги не приймаються.
Статтею 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств» встановлено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації, яка не повинна перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та з огляду на положення статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств» за наслідками якої між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, укладається договір купівлі-продажу об'єкта приватизації.
Згідно п.1 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.
Дослідивши обставини справи та враховуючи наявність відповідного дозволу Київської міської ради (рішення від 22.08.2007 № 151/1985) про приватизацію орендованих приміщень позивачем шляхом їх викупу, проведення позивачем всіх необхідних підготовчих процедур, та підписання позивачем розробленого відповідачем і погодженого варіанту договору купівлі-продажу нерухомого майна, колегія приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача підписати договір купівлі-продажу нежилих приміщень та визнати його укладеним з моменту його підписання.
Судова колегія не може погодитися із доводами позивача щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання незаконними дій уповноваженої особи відповідача щодо не підписання договору купівлі-продажу, оскільки останні не підвідомчі розгляду господарським судом у відповідності до положень ст.12 ГПК України.
За таких обставин колегія приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції правомірно припинив провадження в частині вимог позивача про визнання незаконними дій уповноваженої особи на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, та обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині зобов’язання відповідача укласти договір, а також те, що сторонами не надано жодних належних доказів на підтвердження доводів апеляційних скарг у відповідності до ст.33 ГПК України, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість та відповідність висновків суду фактичним обставинам та зібраним у справі доказам, а відтак відсутність підстав для скасування чи зміни рішення суду. Апеляційні скарги визнаються необґрунтованими, у зв’язку з чим, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Громадської організації «Центр правової допомогинаселенню «Громадський захисник», Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2008 р. у справі №3/273 залишити без змін.
3. Матеріали справи №3/273 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Корсак В.А.
Судді Авдєєв П.В.
Коршун Н.М.