АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/793/391/13 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст. ст. 187 ч. 2, 304 ч. 1 КК України Кучеренко В.Г.

Доповідач в апеляційній інстанції Безверхий І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Безверхого І.В.,

суддів Демиденка А.І., Ятченка М.О.,

за участю прокурора Свищ Л.А.,

засудженої ОСОБА_3,

розглянула кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, апеляцією зі змінами засудженої ОСОБА_4, на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.06.2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судима,

засуджена за ст. 187 ч. 2 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ст. 304 ч. 1 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_3 визначено покарання у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судима,

засуджена за ст. 187 ч. 2 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Із засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стягнуто в солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_5 1000 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди.

Вирішена доля речових доказів по справі.

За вироком суду ОСОБА_3 засуджена за те, що вона 27.10.2011 року близько 20.45 год., перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, спільно і за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, знаходячись неподалік від будинку № 22 по вул. Г.Сталінграда в м. Черкаси, скоїли розбійний напад на ОСОБА_5, поєднаний із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров"я особи, що зазнала нападу, а саме: ОСОБА_3, 27.10.2011 року близько 20.30 год., знаходячись біля ТРЦ «Дніпроплаза», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Г.Сталінграда, 22, запропонувала ОСОБА_6 та ОСОБА_4, з якими разом відпочивала, вчинити розбійний напад на когось з пересічних громадян і відкрито заволодіти чужим майном, та отримавши згоду останніх, розподілила ролі вказавши, що співучасники злочину повинні тримати за руки жінку у той час коли вона буде застосовувати електрошокер для того, щоб потерпіла втратила свідомість. Потім разом стали очікувати на появу особи на яку можливо вчинити напад. І того ж дня, близько 20.45 год., помітили потерпілу ОСОБА_5, яку наздогнали неподалік від будинку №22 по вулиці Г.Сталінграда в м. Черкаси та ОСОБА_6 схопив її за руку і став утримувати, а ОСОБА_4 виконуючи свою роль у реалізації спільного злочинного наміру схопила потерпілу за ліву руку, і теж стала утримувати її. Після чого ОСОБА_3 дістала електрошокер і, використовуючи його, стала наносити потерпілій ОСОБА_5 численні удари електрострумом в область шиї, грудей, спини, живота. Одночасно з чим ОСОБА_6 закривав рот потерпілій рукою, щоб вона не кричала, а ОСОБА_4 тягнула за волосся, з метою подолання опору, який чинила нападникам ОСОБА_5 і яка внаслідок отриманих ударів короткочасно втратила свідомість і впала на землю. Від вказаних умисних дій потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді саден та крововиливів м"яких тканин шиї, передньої і задньої поверхонь грудної клітки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1319/249 від 04.11.2011 року, могли виникнути від дії приладу, що має властивості електрошокуючого та міг завдати вказаних пошкоджень за рахунок високої електричної напруги, можливо в час та при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров"я. Після чого, продовжуючи реалізацію спільного злочинного наміру ОСОБА_6 вихопив з руки потерпілої сумку чорного кольору, вартістю 1500 грн., у якій знаходився гаманець, вартістю 100 грн., сумка-косметичка, вартістю 80 грн. і золоті сережки, вартістю 1200 грн., а ОСОБА_4 з лівої руки потерпілої забрала мобільний телефон «Нокіа 6300», вартістю 1100 грн., з сім-картою «Київстар», вартістю 50 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 5 грн., а всього відкрито, умисно, з корисливих мотивів, з застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_5, заволоділи її майном, на загальну суму 4035 грн. і з викраденим з місця скоєння злочину зникли, спричинивши потерпілій матеріальних збитків на вказану суму.

Вона ж, 27.10.2011 року близько 20.45 год., завідомо знаючи, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є неповнолітнім, втягнула його в злочинну діяльність, а саме запропонувала даному неповнолітньому вчинити розбійний напад та разом з останнім і ОСОБА_4, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу, знаходячись неподалік від будинку № 22 по вул. Г.Сталінграда в м. Черкаси, відкрито, умисно, з корисливих мотивів, заволоділи чужим майном, що належить потерпілій ОСОБА_5, на загальну суму 4035 грн., спричинивши матеріальної шкоди останній на зазначену суму.

Не заперечуючи фактичних обставин справи, прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляцію в якій просить скасувати вказаний вирок місцевого суду з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненому злочину та особам засуджених внаслідок м"якості.

При цьому вказує, що судом не в повній мірі враховано ступінь суспільної небезпеки, а також характер та ступінь тяжкості скоєного злочину. Так, засуджені визнані винними у вчиненні, злочину, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, внаслідок рівня суспільної небезпечності, оскільки відноситься до найбільш небезпечних злочинів проти власності. Крім цього, по за увагою суду залишився той факт, що ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується посередньо. Просить винести новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є її власністю, за ст. 304 ч. 1 КК України - 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбуття - 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; ОСОБА_4 засудити за ч. 2 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Засуджена ОСОБА_4 в апеляції, в зміненому її вигляді, ставить питання про скасування вироку суду в частині призначеного їй покарання. Просить постановити новий, яким призначити їй покарання із застосуванням вимог ст. 69 КК України, призначивши їй покарання нижче від найнижчої межі у виді 5 років позбавлення волів, звільнивши її від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, застосувавши вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 15.01.2013 року ОСОБА_3 оголошено в розшук, відносно неї змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою, а також було виділено з кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України матеріали справи щодо ОСОБА_3 в окреме провадження і апеляційне провадження в цій частині по справі зупинено.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 15.01.2013 року апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції - залишено без задоволення, а апеляцію засудженої ОСОБА_4 в зміненому її вигляді задоволено частково. Цією ж ухвалою апеляційного суду вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.06.2012 року відносно засудженої ОСОБА_4 в частині призначеного їй покарання змінено, пом"якшено призначене ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 187 КК України і призначено їй покарання за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. В решті частини вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_4 залишено без змін.

Згідно повідомлення із СІЗО № 30 м. Черкаси від 12.03.2013 року встановлено, що 11.03.2013 року ОСОБА_3 прибула до Черкаського слідчого ізолятора згідно ухвали апеляційного суду від 15.01.2013 року (див. а.с. 142).

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка не підтримала апеляцію прокурора, що приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, засуджену ОСОБА_3, яка заперечувала проти задоволення апеляції прокурора та просила суд пом"якшити призначене їй покарання, дослідивши матеріали справи та обміркувавши над доводами вищезазначеної апеляції прокурора, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданої прокурором апеляції, виходячи із наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні тих злочинів за які вона засуджена при обставинах, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, які належним чином були досліджені в судовому засіданні в суді першої інстанції і яким дана вірна юридична оцінка.

Зокрема, із показів потерпілої ОСОБА_5, встановлено, що 27.10.2011 року вона, по закінченні роботи близько 20.30 год. вийшла з приміщення магазину та направилася в бік будинку № 22 по вул. Г.Сталінграду в м. Черкаси, та проходячи асфальтною доріжкою від вказаного будинку, близько 20.45 год., почула, що хтось біжить за нею, після чого вона обернулась та побачила ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які обступили її, схопили за руки та застосували до неї електрошокер, від частих застосувань якого вона втратила свідомість, а коли опритомніла, то вона вже лежала на землі, проте ні сумочки, ні мобільного телефону вже при ній не було.

Тобто, висновок місцевого суду про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було вчинено розбій, а ОСОБА_3 ще і втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність - є вірним.

Дії їх за ст. 187 ч. 2 КК України та ОСОБА_3 ще за ч.1 ст. 304 КК України місцевим судом кваліфіковані вірно.

При цьому сама ОСОБА_3 як на слідстві, так і в суді повністю визнавала себе винною у вчиненні цих злочинів.

Не оскаржувала вона вирок місцевого суду в частині доведеності її вини та правильності кваліфікації її дій і з питань призначеного їй покарання та його міри.

Дії ОСОБА_3 за вказаними статтями закону місцевим судом кваліфіковані вірно.

Що стосується покарання, призначене ОСОБА_3, то колегія суддів вважає, що при його призначенні судом першої інстанції належним чином були враховані ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, позитивні дані про особу засудженої, ряд пом"якшуючих її відповідальність обставин, зокрема те, що на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей та обтяжуючу обставину - вчинення нею злочину у стані алкогольного сп"яніння. А тому колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 місцевим судом покарання є розмірним, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів. На думку колегії суддів суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженої ОСОБА_3 лише при умові ізоляції її від суспільства і в призначений судом строк, який є мінімальним передбаченим санкцією ч.2 ст. 187 КК України.

Висновки місцевого суду викладені у вироку не містять ніяких протиріч і належним чином мотивовані.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при провадженні досудового і судового слідства по справі не встановлено.

За таких обставин судове рішення є законним і підстав для його скасування з підстав м"якості призначеного ОСОБА_3 покарання, на що посилається в апеляції прокурор, - немає.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 червня 2012 року відносно засудженої ОСОБА_3 - залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, - без задоволення.

Головуючий

Судді