Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22ц-778/2233/2013 р. Головуючий у 1-й інстанції: Яркіна С.В.

Суддя-доповідач: Кухар С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого судді:Онищенко Е.А

суддів:Маловічко С.В.

Кухаря С.В.

при секретаріКамінській О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 28 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та нерухомим майном і стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2012 року ОСОБА_5, звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що він є власником торгового кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також користувачем земельної ділянки площею 411 кв.м., яка призначена для обслуговування і функціонування вищевказаного кіоску.

Сусідньою земельною користується відповідачка ОСОБА_6 На вказаній земельній ділянці розташовується кафе «Валентина». В першій половині 2012 року відповідачка на території земельної ділянки, яка належить позивачу, самовільно викопала дві вигрібні ями для встановлення туалетів, без згоди позивача. На підставі зазначеного 12.06.2012 року, комісією Розумівської сільської ради було проведено обстеження земельних ділянок та складено акт. З боку ОСОБА_6 порушені санітарні норми утримання територій населених пунктів, проведено роз'яснювальну бесіду. Крім того, позивач звернувся із заявою до державного закладу «Запорізької районної санітарно-епідеміологічної станції в Запорізькій області» з питанням про припиненням з боку гр. ОСОБА_6 неправомірних дій по встановленню туалетів на земельній ділянці позивача, однак позивачу запропоновано звернутися до суду за вирішенням спірної ситуації. Позивач в усному порядку неодноразово звертався до відповідачки з приводу знесення самовільно побудованих туалетів, проте, на вказані вимоги відповідачка не відреагувала, туалети не знесла. На підставі зазначеного, позивач позбавлений можливості належним чином користуватися своїм нерухомим майном та земельною ділянкою. Крім того, неправомірні дії відповідачки призвели до душевних страждань позивача, і це виражається в тому, що вже тривалий час позивач вимушений терпіти неприємні запахи від туалетів, це принижує його честь та гідність, а також ділової репутації, вважає, що йому завдана моральна шкода. У зв'язку з вищевикладеними обставинами, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 28 лютого 2013 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_5, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове, яким її позов задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі-продажу від 24.12.209 року є власником торгового кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).

Подаючи позов до суду позивач вказав, що в першій половині 2012 року відповідачка на території земельної ділянки, яка належить позивачу, самовільно викопала дві вигрібні ями для встановлення туалетів, без згоди позивача.

Однак як вірно встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка на якій відповідач збудувала вигрібні ями, позивачу не належить і в користуванні у нього не знаходиться а тому суд першої інстанції вірно відмовив в позові.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки своїми діями відповідач не порушив прав та інтересів позивача.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 28 лютого 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: