ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.09.2008 Справа № 28/260-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів: Верхогляд Т.А., Чимбар Л.О.
при секретарі Гунченко Ю.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Круглов К.О., довіреність №30/09 від 30.09.08; Левченка М.В. представник, довіреність №23/06 від 23.06.08
від відповідача : Овсяникова Є.Д., довіреність №226 від 04.08.08;
третя особа: Каретна Є.В., довіреність №053-02/794 від 06.05.08
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2008р. по справі № 28/260-07
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Стратегія”, м. Дніпропетровськ,
до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ,
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат”, м. Кривий Ріг,
про визнання угоди недійсною та стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2008р. у справі №28/260-07 позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)“Стратегія” задоволено частково, визнано недійсною угоду №457/04 від 07.04.2004р. про уступку права вимоги з підстав, передбачених ст.229 ЦК України, з відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (далі-ВАТ”ЕК”Дніпрообленерго””) на користь ТОВ”Стратегія” стягнуто 921 516грн. за недійсною угодою, 9 300грн.19коп. державного мита та 117грн.99коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що уступлене позивачеві право вимоги відповідача до ВАТ”Криворізький залізорудний комбінат” по договору про постачання електричної енергії №105-Ц від 01.01.2002р. в розмірі 921516грн. є недійсним у зв”язку з відсутністю такої заборгованості на час укладення спірної угоди, а також з неможливості подальшого стягнення позивачем з відповідача 921 516грн. по припиненому зарахуванням зустрічних вимог зобов’язанню у зв”язку із спливом строку позовної давності і з виникнення у позивача права на відшкодування йому відповідачем вартості такого зобов’язання;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ВАТ”ЕК” “Дніпрообленерго” подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з’ясування, недоведеність судом обставин, які мають значення для справи та на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати та відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог;
- у поданій скарзі йдеться про те, що господарським судом не взято до уваги доводи відповідача стосовно наявності заборгованості ВАТ”Криворізький залізорудний комбінат” за перетоки реактивної електроенергії за період з 01.02.02 по 01.04.04р.р. у розмірі 1884290грн.68коп., про те, що у зв”язку з наявністю заборгованості ВАТ”Криворізький залізорудний комбінат” відсутній факт обману чи помилки при укладенні спірної угоди, про те, що повідомлення про уступлене право вимоги направлено пізніше дати укладання угоди №547/04 від 07.04.04р та на її виконання, про те, що посилання ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.03р. у справі №20/17 та від 11.09.03р. у справі №20/276, за якими з ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” було стягнуто заборгованість за реактивну електроенергію не підтверджують факту оплати цієї заборгованості ВАТ”ЕК”Дніпрообленерго”” на час укладення спірної угоди, про те, що 921516грн.60коп., які суд стягнув з відповідача на користь ТОВ”Стратегія” не повинні бути сплачені позивачу за угодою №547/04 від 07.04.04р, оскільки є заборгованістю ВАТ”ЕК”Дніпрообленерго” за іншою угодою, а також про те, що невиконання чи неналежне виконання угоди, згідно законодавства, не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною;
- позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні його представники вважають рішення суду обґрунтованим та просять залишити апеляційну скаргу без задоволення;
- третя особа у письмових поясненнях посилається на наявність двох судових рішень про стягнення на користь ВАТ”ЕК”Дніпрообленерго”” заборгованості за реактивну електроенергію, а саме: від 26.02.2003р. у справі №20/17 та від 11.01.2003р. у справі №20/276, які виконані в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2004р. між ВАТ”ЕК”Дніпрообленерго”” (первісним кредитором) та ТОВ”Стратегія” ”(новим кредитором)укладено угоду №457/04 про уступку права вимоги, згідно з п.1.1 якої первісний кредитор уступає, а новий кредитор –приймає на себе право вимоги, належне первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про постачання електричної енергії №105-Ц від 01.01.2002р., укладеним між первісним кредитором та ВАТ”Криворізький залізорудний комбінат” (боржником).
За укладеною угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми за перетоки реактивної електроенергії в розмірі 921 516грн.
З моменту підписання угоди (п.3.2) незалежно від виконання зобов’язання боржником новому кредитору, у первісного кредитора виникає право вимоги до нового кредитора в сумі 921 516грн., а новий кредитор зобов’язується виконати зобов’язання перед первісним кредитором протягом 90 календарних днів з дня набуття чинності угодою.
П.п.5.1, 5.2 угоди встановлені зобов’язання первісного кредитора по наданню протягом трьох робочих днів з дня набуття чинності угодою новому кредитору документів, що підтверджують право вимоги виконання зобов’язання боржником та протягом 90 днів з дня набуття чинності угодою –письмово сповістити боржника про уступку права вимоги.
Позивач своє зобов’язання перед відповідачем зі сплати 921 516грн. за уступлене право вимоги виконав шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується заявою позивача №027 від 24.09.04р. про залік зустрічних однорідних вимог та згодою відповідача у формі листа №9172 від 24.09.04р.
Відповідач свого зобов’язання, встановленого п.5.1 угоди не виконав, документи, які підтверджують уступлене право вимоги не надав.
На виконання умов укладеної угоди відповідачем на адресу третьої особи направлено повідомлення №0080 від 25.06.2004р. про уступку права вимоги до боржника в сумі 921 516грн.60коп., у тому числі, заборгованість, яка виникла у 2000р. в сумі 9 636грн.60коп., у 2001- в сумі 540 187 грн.68коп., заборгованість, яка виникла з 01.01. по 30.07.2002р. в сумі 273 916грн.95коп. та з 01.08. по 31.12.2002р. в сумі 97772грн.37коп.
Відповідно до ч.1 ст.229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Згідно з ч.2 вказаної статті істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Приймаючи рішення про задоволення позову в частині визнання спірної угоди недійсною з підстав, передбачених наведеною нормою, господарський суд правильно встановив, що в порушення умов цієї угоди відповідач повідомив третю особу, що уступає борги за період 2000-2001р.р. на загальну суму 549 827грн.28коп., тобто за період, коли договір про постачання електричної енергії №105-Ц від 01.01.2002р. ще не був укладений.
Таким чином, зазначена в повідомленні інформація не відповідає умовам угоди №457/04 від 07.04.2004р. про уступку права вимоги.
Матеріали справи свідчать і про те, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2003р. у справі №20/17 з ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат” на користь відповідача стягнуто 1440495грн.37коп. заборгованості за перетоки реактивної електроенергії. Вказане рішення стосується заборгованості за період з 01.11.1999 по 01.01.2002рр. та з 01.01. по 01.11.2002р..
Також рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №20/276 від 11.09.2003р. за договором про постачання електричної енергії №105-Ц від 01.01.2002р. з третьої особи на користь відповідача стягнуто заборгованість за реактивну електричну енергію в сумі 77 734грн.55коп.
Доказів, які б свідчили про наявність у відповідача на момент укладення угоди №457/04 від 07.04.2004р. про уступку права вимоги дійсного права вимоги до ВАТ”Криворізький залізорудний комбінат” за основним договором №105-Ц від 01.01.2002р. в розмірі 921 516грн. за перетоки реактивної електроенергії, відповідачем не надано.
Таким чином, господарським судом зроблено правильний висновок про те, що відповідач, укладаючи угоду №457/04 від 07.04.2004р. помилився щодо розміру та підстав виникнення уступленого за угодою права вимоги. Відомості про розмір та підстави виникнення уступленого права вимоги, зазначені відповідачем в угоді №457/04 від 07.04.2004р., не відповідають дійсності та не підтверджуються будь-якими належними доказами.
Помилка відповідача щодо розміру та підстав виникнення уступленого права вимоги має істотне значення, оскільки вона стосується властивостей і якостей уступленого права вимоги.
Тому угода, укладена сторонами, має бути визнана недійсною.
Рішення господарського суду в цій частині слід залишити без змін.
Ч.1 ст.216 ЦК України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення –відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до здійснення недійсного правочину.
Якщо недійсний правочин виконувала лише одна із сторін застосовується одностороння реституція.
Щодо досліджуваної справи, то, як зазначено вище, відповідач фактично не передав позивачеві уступлене за угодою право вимоги.
Позивач, при цьому, зобов’язання за угодою в частині сплати 921516грн. виконав шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Отже, за спірною угодою фактичного одержання сторонами не відбулося.
Спірна угода призвела лише до укладення сторонами іншої угоди, а саме –до заліку зустрічних однорідних вимог, що не дає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 921516грн..
Висновки господарського суду про необхідність такого повернення позивачу вказаної суми у зв”язку із спливом строку позовної давності визнані колегією суддів помилковими, оскільки позивач не позбавлений можливості відновити первісне становище шляхом визнання недійсною угоди про залік.
Крім того, обставини щодо спливу строку позовної давності в будь-якому разі не можуть слугувати підставою для стягнення з відповідача вказаних коштів при вирішенні питання про застосування наслідків недійсності угоди.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 921516грн. задоволенню не підлягають.
Рішення господарського суду в цій частині слід скасувати, як таке, що прийнято при неповному з’ясуванні обставин, які мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
ПОСТАНОВИВ :
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2008р. у справі № 28/260-07 скасувати частково;
- викласти абзац 2 та абзац 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
“Визнати недійсною угоду №457/04 від 07.04.2004р. про уступку права вимоги, укладену відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” та товариством з обмеженою відповідальністю “Стратегія”.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Стратегія” 85грн. витрат по сплаті держмита та 117грн.99коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ”;
- в інших частинах рішення залишити без змін;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Стратегія“ на користь відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” 4 607грн. державного мита за апеляційною скаргою, видати наказ;
- видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя Л.О.Чимбар