ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2013 р. Справа № 911/703/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК», м. Київ,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська область, м. Бровари,

про стягнення 82 554,56 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Харитончук С.М. - представник за довіреністю №1956 від 08.04.2013 року;

від відповідача: не з'явились;

секретар судового засідання: Гуськова К.В.

Обставини справи:

27.02.2013 року Публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №1193 від 27.02.2013 року (вх. №663) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 82 554,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором овердрафту №114/11-ОВ від 17 червня 2011 року, а саме щодо своєчасного повернення позивачу суми овердрафту та сплати відсотків за його користування, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 82 554,56 грн. заборгованості, з яких 75 102,90 грн. основного боргу, 6 363,18 грн. заборгованість за процентами та 1 088,48 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.02.2013 року порушено провадження у справі №911/703/13-г та призначено розгляд справи на 21.03.2013 року.

У судове засідання 21.03.2013 року представник відповідача, який у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.03.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 04.04.2013 року.

02.04.2013 від Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» надійшли клопотання №1838 від 01.04.2013 року (вх. №8682) про відкладення розгляду справи та клопотання №1839 від 01.04.2013 року (вх. №8685) про долучення документів до матеріалів справи.

У зв'язку з перебуванням судді Антонової В.М. на лікарняному, судове засідання 04.04.2013 року не відбулося.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2013 року розгляд справи призначено на 25.04.2013 року.

У судовому засіданні 25.04.2013 року представник позивача позов підтримав повністю та просив про його задоволення з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача, який у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 25.04.2013 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

27.01.2012 року між Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» (позивач у справі, банк за договором) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі, позичальник за договором) було укладено «Договір зростання» договір про надання овердрафту №04/12-ОВ (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору банк зобов'язаний надати позичальнику овердрафт на умовах цього договору (далі - овердрафт), а позичальник зобов'язаний повернути банку заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти за користування овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору ліміт овердрафту за цим договором складає 80 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору розмір плати за користування овердрафтом складає 25 (двадцять п'ять) процентів річних.

Пунктом. 1.4 договору визначено, що термін користування овердрафтом закінчується « 25» січня 2013 року включно.

Згідно п. 7.1 договору відповідач повинен повернути позивачу основну суму боргу за овердрафтом, що обліковується за поточним рахунком, не пізніше строку вказаного в п. 1.4 договору.

Суд також бере до уваги пояснення позивача, що кредит у формі овердрафту, не передбачає відслідковування банком використання позичальником кредитних коштів. Овердрафт надає можливість сплати банком платіжних доручень клієнта на суму, яка перевищує залишок коштів на поточному рахунку клієнта в межах ліміту овердрафта. Таким чином, у виписках по особових рахунках відповідача в якості призначення платежу не буде зазначатись «видача кредитних коштів».

Облік кредитів в банках здійснюється також згідно п.2.2 Глави 2 Розділу 4 «Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України», затвердженої постановою Правління НБУ від 27.12.2007 р. № 481 (далі - Інструкція № 481) відповідно до якого банк відображає в бухгалтерському обліку суму наданих кредитів за дебетом рахунків клієнтів (юридичних та фізичних осіб), у результаті чого виникає дебетовий залишок на цих рахунках, і здійснює таку бухгалтерську проводку:

Дебет - Рахунки клієнтів;

Кредит - Рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів, рахунки клієнтів.

Номер рахунку заборгованості (рахунок клієнта) по кредиту Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. вказано в п. 4.1. договору, згідно якого облік заборгованості за овердрафтом здійснюється за рахунком №2600.5.12607.001 відкритий в банку (далі - поточний рахунок).

З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору, зокрема, пункту 7.1 відповідач не виконав зобов'язання щодо своєчасного повернення основної суми кредиту за договором овердрафту, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 75 102,90 грн. за овердрафтом, що підтверджується виписками по особових рахунках Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, які наявні в матеріалах справи.

Також, згідно вимог п. 2.5 Глави 1 Розділу 4 Інструкції № 481 Банк перераховує дебетовий залишок за рахунком клієнта на рахунок з обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами, якщо суму кредиту не погашено у визначений договором строк, і здійснює таку бухгалтерську проводку:

Дебет - Рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами;

Кредит - Рахунки клієнтів;

Як встановлено господарським судом, позивачем відкрито рахунок 2067.1.12607.002 для обліку простроченої заборгованості по кредиту Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України закріплено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору кредиту.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (позика), якщо інше не встановлено параграфом 2 (кредит) і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача становить 75 102,90 грн.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Як встановлено пунктом 1.3 договору, розмір плати за користування овердрафтом складає 25 (двадцять п'ять) процентів річних.

Відповідно до п. 5.2 договору проценти нараховуються щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів користування овердрафтом і фактичних залишків по дебетовому сальдо за поточним рахунком. При розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у році. Нарахування процентів за користування овердрафтом починається з першого дня утворення дебетового залишку на поточному рахунку позичальника і припиняється в передостанній день терміну користування овердрафтом, зазначеного у п. 1.4 договору.

У випадку прострочення сплати відсотків за кредитом банк відкриває окремі рахунки обліку прострочених нарахованих відсотків згідно вимог п. 2.4 Глави 2 Розділу 4 Інструкцій згідно якого Банк відображає заборгованість за нарахованими процентними доходами за кредитом, що не сплачена позичальником у визначений договором строк, наступного робочого дня за відповідними рахунками для обліку прострочених нарахованих доходів. У цьому разі здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дебет - Рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів;

Кредит - Рахунки для обліку нарахованих доходів за наданими кредитами;

Загальна сума заборгованості відповідача, відповідно до розрахунку його заборгованості перед позивачем за договором овердрафту, по процентам за користування овердрафтом становить 6 363,18 грн. за період з 29.09.2012 року по 30.01.2013 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми процентів за користування кредитними коштами, господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним.

Таким чином, оскільки боржник в порушення умов договору не сплатив позивачу проценти за користування овердрафтом, які нараховані за період з 29.09.2012 року по 30.01.2013 року, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитними коштами у сумі 6 363,18 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем нарахована відповідачу пеня за прострочення повернення кредиту у сумі 1088,48 грн. за період з 28.01.2013 року по 19.02.2013 року.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено пунктом. 1.4 договору, термін користування овердрафтом закінчується « 25» січня 2013 року включно.

Відповідно до пункту 9.1 договору за повне або часткове повернення у строки (терміни), що передбачені цим договором, загальної заборгованості за овердрафтом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п. 1.3 цього договору, від суми неповернутого в строк (термін) овердрафту за кожний день прострочення.

При цьому господарський суд зазначає, що такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» вiд 22.11.1996 року № 543/96-ВР.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищевказане, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що вірно здійснено позивачем.

Однак, перевіривши за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.» розрахунок пені за заявлений позивачем період з 28.01.2013 року по 19.02.2013 року, господарський суд встановив, що він є арифметично невірним та складає 709,88 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

75102.9028.01.2013 - 19.02.2013237.5000 %0.041 %*709.88

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення пені за договором про надання овердрафту №04/12-ОВ від 27.01.2012 року підлягає задоволенню частково в сумі 709,88 грн., що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. В іншій частині цієї позовної вимоги, а саме в стягненні 378,60 грн. пені (1 088,48 грн. - 709,88 грн.) суд відмовляє.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на те, що відповідач не подав докази, що підтверджують виконанням ним своїх зобов'язань, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими.

Однак, у зв'язку з невірним розрахунком пені, заявленої позивачем до стягнення, позов підлягає задоволенню частково у сумі 82 175,96 грн., з яких 75 102,90 грн. основного боргу, 6 363,18 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 709,88 грн. пені за прострочення кредиту. В іншій частині позовних вимог, а саме в стягненні з відповідача на користь позивача 378,60 грн. пені, суд відмовляє.

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Постановою Правління Національного банку України № 4 від 09.01.2013 року відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Ерде Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3 від 10.01.2013 року, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 та ч.4 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження планів врегулювання неплатоспроможності банків Фонду ОСОБА_3.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Як роз'яснено у п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Враховуючи викладене, судовий збір відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5а; ідентифікаційний код 34817907) 75 102 (сімдесят п'ять тисяч сто дві) грн. 90 коп. основного боргу, 6 363 (шість тисяч триста шістдесят три) грн. 18 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 709 (сімсот дев'ять) грн. 88 коп. пені за прострочення кредиту.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 29.04.2013 року