Справа № 2-351/13 Головуючий у І інстанції Тиханський О.Б.
Провадження № 22-ц/780/1948/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.
Категорія 56 24.04.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого судді: Мережко М.В.,
Суддів: ОношкоГ.М., КашперськоїТ.Ц.,
При секретарі: Черненко І.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Трипільської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 лютого 2013 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» до ОСОБА_3, 3-я особа: Відкрите акціонерне товариство «Київ -Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» про визнання недійсною довіреності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2009 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що директором Трипільської ТЕС ОСОБА_4, 25 грудня 2007 року була видана довіреність № 13-25 строком дії до 31 грудня 2008 року на ім'я прийомоздавальника ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Трипільської філії ОСОБА_3 із правом підписувати пам'ятки про користування вагонами, акти загальної форми та розкредитовувати документи на вантажі, що надходять на адресу Трипільської ТЕС. Позивач вважає, що дана довіреність видана ОСОБА_4 із перевищенням повноважень, не повідомивши про це позивача. Крім того, виданою довіреністю відповідачу ОСОБА_3 надавалися повноваженнями виконувати дії від імені позивача, з яким вона не перебувала у трудових відносинах.
Справа судами слухалася неодноразово.
Останнім заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 лютого 2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, третя особа подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4. ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, скасовуючи рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 листопада 2009 року ухвалою від 25 квітня 2012 року, зазначала, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову, і суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, в порушення вимог ст. 240 ЦК України не перевірили чи повідомляв директор Трипільської ТЕС дирекцію ВАТ «Державна енергогенреуюча компанія «Центренерго» про те, що він передав відповідні повноваження іншій особі, а також що відповідно до ст. 245 ЦК України довіреність видана в порядку передоручення нотаріально не посвідчена. Крім того, судами не було з'ясовано обсяг повноважень та функціональні обов'язки директора Трипільської ТЕС ОСОБА_4,чи було передбачено право передоручення відповідним документом (довіреність, інструкція, статут) на підставі якого він діяв, не перевірені доводи позивача, що довіреність видана неповноважною особою, та не з'ясовано чи видана довіреність із дотриманням встановленої законом форми.
Під час нового розгляду судом першої інстанції встановлено ,що Трипільська ТЕС не є юридичною особою, є відокремленим підрозділом ВАТ « Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго».
Позивачем, в особі генерального директора Попова С.А., 18 грудня 2007 року була видана довіреність № 1323/08 строком дії до 31 грудня 2008 року, на ім'я директора відокремленого структурного підрозділу «Трипільська ТЕС» ОСОБА_4 на вчинення від імені позивача правочинів із питань, пов'язаних з діяльністю відокремленого структурного підрозділу «Трипільська ТЕС». Довіреність видана без права передоручення ( а.с. 18).
Директором відокремленого структурного підрозділу «Трипільська ТЕС» ОСОБА_4 25 грудня 2007 року на ім'я прийомоздавальника ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Трипільської філії ОСОБА_3 була видана довіреність № 13-25 із правом підписувати пам'ятки про користування вагонами, акти загальної форми та розкредитовувати документи на вантажі, що надходять на адресу Трипільської ТЕС. Строк дії даної довіреності до 31 грудня 2008 року.
В листі генерального директора ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» Попова С.А. від 05 грудня 2008 року зазначено, що під час наради НАК «ЕКУ» було з'ясовано, що працівниками ППЗТ Трипільської ТЕС були надані довіреності для представництва інтересів Товариства при отриманні вантажів та оформленні документів з перевезення перед залізницею, серед яких довіреність № 13-25 від 25 грудня 2007 року на ім'я ОСОБА_3 Директор Трипільської ТЕС не був наділений повноваженнями на видачу довіреності, і тому вказана довіреність була відкликана ( а.с. 17, 191).
Пізніше, наказом № 115/22 від 12 грудня 2008 року директор Трипільської ТЕС ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» ОСОБА_4 був звільнений з посади директора за одноразове грубе порушення ним трудових обов»язків, передбачених п.5.2, 5.2.2. Положення про Трипільську ТЕС, що знайшло свій вираз в перевищенні повноважень керівника відокремленого структурного підрозділу в частині протиправного передоручення наданих повноважень стороннім особам ( а.с. 8-10).
Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона ( представник) зобов'язана або має право вчинити право чин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Відповідно до ст. 240 ЦК України представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє. Представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні. Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Відповідно до ч. 2 ст. 245 ЦК України довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Як встановлено судом першої інстанції, довіреність від 18 грудня 2007 року, видана на ім'я ОСОБА_4, не передбачала право останнього на передоручення повноважень іншим особам. Крім того, як з'ясовано судом, ОСОБА_4 не повідомив ВАТ «Центренерго» про передоручення відповідачу ОСОБА_3, наданих йому, ОСОБА_4 повноважень, та не надав позивачу даних про відповідача. Вірним є висновок суду, що оспорювана довіреність від 25 грудня 2007 року на ім'я ОСОБА_3, видана із порушенням процедури (нотарільно не посвідчена) та із перевищенням повноважень наданих директору Трипільської ТЕС ОСОБА_4 довіреністю від 18 грудня 2007 року.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України позивач не надав суду доказів, які б свідчили, що відповідач ОСОБА_3 вчиняла дії по виконанню наданих оскаржуваною довіреністю повноважень.
За змістом процесуальних норм ( ст.ст. 3 ,15 ЦПК України ) об'єктом захисту є порушене. Невизнане або оспорювань право чи цивільний інтерес і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту. Аналогічні роз'яснення містить п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Суд першої інстанції, встановивши, що оспорювана довіреність від 25 грудня 2007 року на ім'я ОСОБА_3, видана із порушенням процедури ( нотарільно не посвідчена) та із перевищенням повноважень наданих директору Трипільської ТЕС ОСОБА_4 довіреністю від 18 грудня 2007 року, разом з тим не звернув уваги на вищевказані вимоги цивільного процесуального закону, не з'ясував чи порушені права позивача з боку саме відповідача ОСОБА_3 та які саме, а відтак прийшов до помилкового висновку про задоволення позову.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313 - 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» в особі Трипільської філії ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» - задовольнити частково.
Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 лютого 2013 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» до ОСОБА_3, 3-я особа Відкрите акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» про визнання недійсною довіреності- відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: