Справа № 2-4951/12 Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М.

Провадження № 22-ц/780/1977/13 Доповідач у 2 інстанції Мережко М.В.

Категорія 26 24.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.

при секретарі: Черненко І.Ю.

розглянула в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 грудня 2012 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 грудня 2012 року заяву ПАТ "Родовід Банк" про забезпечення позову у справі за позовом ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Накладено арешт на автомобіль марки "TOYOTA", модель LEXUS ES-350, рік випуску 2007, колір чорний, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1, тип ТЗ -легковий седан-в, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу автомобіля № 28/02-07 від 28 лютого 2007 року. Заборонено Києво-Святошинському РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області, Управлінню Державтоінспекції ГУМВС України в Київській області проводити будь-які дії щодо відчуження даного автомобіля.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, третьою особою ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу в якій він просить скасувати ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 грудня 2012 року та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви ПАТ "Родовід Банк" про забезпечення позову у даній справі, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову „ розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться , зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв"язку із застосуванням відповідних заходів.

Як видно із матеріалів справи, арешт накладено на майно, яке не належить відповідачу ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується реєстраційним посвідченням № НОМЕР_3, довідкою-рахунком КІМ № 725057 від 28 травня 2011 року. Даний арешт порушує право власності третьої особи: ОСОБА_2 (а.с. 21-22).

Таким чином, накладення арешту на автомобіль "TOYOTA", модель LEXUS ES-350, рік випуску 2007, колір чорний, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1, тип ТЗ -легковий седан-в, реєстраційний номер НОМЕР_2 жодним чином не може забезпечити позов в даній цивільній справі, оскільки відповідач ОСОБА_3 не є власником цього транспортного засобу та не може вчиняти жодних правочинів щодо нього.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції необгрунтовано дійшов висновку щодо накладення арешту та заборони відчудження даного автомобіля, оскільки даний транспортний засіб не належить відповідачу ОСОБА_3 повністю або частково на праві будь-якої власності.

Крім того, судом першої інстанції не з'ясував, на який саме автомобіль накладено арешт, оскільки як видно з позовної заяви номер кузову вищезазначеного автомобіля - № НОМЕР_1, а номер кузову зазначений в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_2 - № НОМЕР_1.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги в порядку ст. 312 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 грудня 2012 року - скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і відповідно до п.2 ч.1 ст. 324 ЦПК України оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: