ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "03" жовтня 2008 р.                                                                   Справа № 6/173

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А. Д., при секретарі судового засідання Балух М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Сокирянської об’єднаної державної податкової інспекції

до Сокирянської  виправної колонії № 67

про стягнення податкової заборгованості в сумі 2404931,78 грн. за рахунок активів боржника

за участю представників сторін:

від позивача –Швець О. І.;

від відповідача –не з’явився.,          

В С Т А Н О В И В :

Сокирянська об’єднана державна податкова інспекція звернулася з адміністративним позовом до Сокирянської  виправної колонії № 67 про стягнення податкової заборгованості в сумі 2404931,78 грн. за рахунок активів боржника.

Позов обґрунтовується тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000, відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті п’ятої якого платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для надання податкової декларації. Заборгованість відповідача станом на 18.06.2008 по сплаті податку склала 2404931,78 грн., яка відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті третьої вищезазначеного Закону може бути стягнута за рахунок активів відповідача виключно за рішенням суду.

Відповідач наявність зазначеної податкової заборгованості не спростовує, однак позов не визнає, посилаючись на те, що основною причиною її виникнення є неналежне фінансування установи з державного бюджету, а відповідно до статті 26 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” від 23.06.2005 № 2713-ІУ звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається. Крім того, на думку відповідача, рішення про стягнення податкової заборгованості за рахунок активів установи може призвести до повного зупинення  виробничого процесу на підприємстві установи, росту податкової заборгованості, утворення заборгованості по заробітній платі персоналу колонії, засуджених, а також до виникнення надзвичайних подій серед осіб. які відбувають покарання.

Провадження у справі зупинялося та розгляд справи неодноразово відкладався. Востаннє відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника не забезпечив, однак по факсимільному зв’язку заявив клопотання про чергове відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що юрисконсульт підприємства знаходиться на стаціонарному лікуванні.

Представник позивача проти задоволення згаданого клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в черговий раз заперечує, вважаючи, що позивач свої вичерпні заперечення на позов вже виклав у письмовому вигляді; відсутність юрисконсульта підприємства не може відобразитися на якісність судового рішення у справі; відповідач зловживає своїми процесуальними правами, тому просила справу розглянути по суті  та задовольнити позов з викладених у нього підстав.

Враховуючи, що відповідач не вперше не забезпечив явку свого представника у судовому  засіданні, а відкладення розгляду справи суперечило би вимогам статті 122 КАС України, суд прийшов до висновку про необхідність вирішення спору в даному засіданні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, судову практику у справах даної категорії, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, виходячи з такого.

Статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язанні сплачувати належні суми податків (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Податкове зобов’язання відповідача в порядку, встановленому пунктом 5.1 статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181- ІІІ  (далі –Закон № 2181), вважається узгодженим повністю з дня подання податкової декларації.

Відповідно до підпунктів 5.3.1, 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, а у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Узгодженість податкового зобов’язання відповідача в розмірі суми позову достеменно підтверджується доданими до адміністративного позову  податковими деклараціями відповідача та неоскаржуваними ним податковими повідомлення-рішеннями, якими застосовані були штрафні санкції за прострочку  сплати узгоджених сум податку на додану вартість та земельному податку.

Зокрема, заборгованість по ПДВ складає 2404136,14 грн., в тому числі 2119523 грн. основного платежу, 219760,97 грн. штрафних санкцій та 64852,17 грн. пені, а загальна сума основного платежу, штрафних санкцій та пені складає795,64 грн.

В преамбулі Закону № 2181-III вказано, що він є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена Законами з питань оподаткування.

В цьому контексті суд зазначає, що у даному випадку слід керуватися загальновідомим  принципом про те, що спеціальний закон скасовує дію загального (lex specialis derogat generali).

Саме тому всі заперечення відповідача, в тому числі і те, що відповідно до Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається, судом визнаються безпідставними.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3 статті 3 Закону 2181 передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 94, 160-163, 167, 185, 186 пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Сокирянської виправної колонії № 67, ідентифікаційний код 08681139, пров. Ватутіна, 8, м. Сокиряни Чернівецької області, 60200, за рахунок активів, що належать її на правах оперативного управління або повного господарського відання,  в доход державного бюджету податковий борг по платежах до бюджету в сумі 2404931,78 грн.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження:

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного господарського через господарський суд Чернівецької області. Копія апеляційної  скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                        А. Паскарь